Економічні теорії та базисні інститути національної економіки

Сентябрь 2, 2022

Главная
Алгебра
Економічні теорії та базисні інститути національної економіки

Содержание

2. Меркантилізм (фр.merkantilisme, італ. merkante – торговець, купець) XV ст. – середина XVIII ст. вважали зовнішню торгівлю
3. Ранній меркантилізм – теорія “грошового балансу” (заборона вивозити гроші за кордон) Пізній меркантилізм- друга половина XVI
4. Мета досліджень – пошуки джерел багатства Об’єкт спостереження – торгівля Предмет уваги – рух грошей і
5. Фізіократи — економічна школа (засновником є Ф. Кене, XVIII ст.), представники якої вважали, що джерелом багатства
6. Класична теорія регулювання (саморегулювання) — найвидатніші представники — англійські економісти А. Сміт і Д. Рікардо (друга
7. “Невидима рука” Адама Сміта Функція – самоорганізація та саморегулювання національної економіки Головні складові – поділ праці,
8. Марксизм — економічна школа, ХІХ ст., заснована на вченні К. Маркса, яка обґрунтовує необхідність знищення приватної
9. Кейнсіанство — напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського економіста Джона Мейнарда Кейнса (1883—1946).
10. Кейнсіанство виникло у 30-х роках XX ст. як відповідь на потреби Великої депресії. У теоретичному аспекті
11. Для неолібералізму характерно: Ринковий механізм не забезпечує автоматичного саморегулювання та економічної рівноваги Необхідність державного втручання в
12. Монетаризм — економічна школа, яка пропагує відмову від широкого втручання держави в економіку, віддає перевагу непрямим
13. "Неокласичний синтез" — економічна школа, що поєднала достоїнства неокейнсіанства та неолібералізму і стала теоретичною основою змішаної
14. Теорія раціональних очікувань — неокласична теорія, яка стверджує, що заходи держави зі стабілізації економіки є неефективними.
15. Теорія "економіки пропозиції“ — неоліберальна економічна теорія, яка, на відміну від кейнсіанства, пропагує необхідність стимулювання пропозиції,
16. Теорія суспільного вибору - засновником якої є лауреат Нобелівської премії американський економіст Джеймс Б'юкенен. її представники
17. 2.2. Базисні інститути національної економіки Система базисних відносин Національно-громадські відносини Державно-політичні відносини Соціально-економічні відносини Інститути національної
18. Система базисних відносин Розвивається на основі об’єктивних суспільних законів і навколо свого національного суспільно-утворюючого ядра –
19. Національно-громадські відносини Визначають внутрішній зміст самої людини, сім’ї та інше.
20. Державно-політичні відносини Створення держави у формі відповідних інститутів влади і надання їм суспільно необхідних функцій законодавчої,
21. Соціально-економічні відносини Засіб, механізм створення матеріальної і духовної основи життя суспільства, його добробуту
22. Інститути національної економіки Стабільне і збалансоване функціонування національної економіки потребує інституційного забезпечення щодо управління та регулювання
23. Інститут сталого національного способу мислення; Інститут держави; Інститут правових норм; Інститут конкуренції; Інститут монополії; Інститут податків;
25. Скачать презентацию

Слайд 2

Меркантилізм (фр.merkantilisme, італ. merkante – торговець, купець) XV ст. –

середина XVIII ст.
вважали зовнішню торгівлю і грошовий обіг джерелом багатсва і пропагували забезпечення державою активного торгового балансу.

Слайд 3

Ранній меркантилізм – теорія “грошового балансу” (заборона вивозити гроші за кордон)
Пізній

меркантилізм- друга половина XVI ст.
теорія торгового балансу, політична економія
видатні представники: А. Монкретьен, Т. Мен.

Слайд 4

Мета досліджень – пошуки джерел багатства
Об’єкт спостереження – торгівля
Предмет уваги –

рух грошей і товарів між окремими країнами

Слайд 5

Фізіократи — економічна школа (засновником є Ф. Кене, XVIII ст.),

представники якої вважали, що джерелом багатства є праця у сільському господарстві, тому рекомендували урядам своїх країн розвивати саме цю галузь.

Слайд 6

Класична теорія регулювання (саморегулювання) — найвидатніші представники — англійські економісти

А. Сміт і Д. Рікардо (друга половина XVIII — початок XIX ст.). Основним регулятором економічних процесів визнає ринковий механізм, який ефективно регулює розподіл ресурсів, автоматично встановлює економічну рівновагу (між попитом і пропозицією) і заперечує необхідність втручання держави в економіку.

Слайд 7

“Невидима рука” Адама Сміта
Функція – самоорганізація та саморегулювання національної економіки
Головні складові

– поділ праці, ціни та конкуренція

Слайд 8

Марксизм — економічна школа, ХІХ ст., заснована на вченні К.

Маркса, яка обґрунтовує необхідність знищення приватної власності та конкуренції, заміни стихійного розвитку свідомим, цілеспрямованим впливом держави на соціально-економічні процеси за допомогою плану на основі суспільної (загальнонародної) власності.

Слайд 9

Кейнсіанство — напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського

економіста Джона Мейнарда Кейнса (1883—1946). Обґрунтовує об'єктивну необхідність і практичне значення державного регулювання національної економіки.

Слайд 10

Кейнсіанство виникло у 30-х роках XX ст. як відповідь на потреби

Великої депресії. У теоретичному аспекті ідеї Кейнса сприяли зародженню нового розділу економічної теорії — макроекономіки — та першим спробам застосовування агрегованих економічних величин. Кейнсіанство відкрило "першу сторінку" в економетричному аналізі національного господарства, ввівши у світ найважливіші математичні інструменти і прийоми. У практичному плані економічна політика, що відображала ідеї Кейнса і яку проводила більшість країн після Другої світової війни, багато в чому сприяла виходу їх із кризи і пом'якшенню циклічних коливань.

Слайд 11

Для неолібералізму характерно:
Ринковий механізм не забезпечує автоматичного саморегулювання та економічної

рівноваги
Необхідність державного втручання в економіку з метою певного коригування дій ринкових механізмів
Надмірна активність держави є шкідливою і небезпечною

Слайд 12

Монетаризм — економічна школа, яка пропагує відмову від широкого втручання

держави в економіку, віддає перевагу непрямим методам, а саме — регулюванню грошового обігу.

Слайд 13

"Неокласичний синтез" — економічна школа, що поєднала достоїнства неокейнсіанства та неолібералізму

і стала теоретичною основою змішаної системи регулювання ринкової економіки.

Слайд 14

Теорія раціональних очікувань — неокласична теорія, яка стверджує, що заходи держави

зі стабілізації економіки є неефективними. Це обумовлено тим, що суб'єкти господарювання (підприємці, споживачі, наймані робітники), осмислюючи всю інформацію про об'єкти, які представляють для них грошовий інтерес, розуміючи можливі наслідки економічної політики держави, ведуть себе раціонально: приймають оптимальні (найкращі для них) рішення — рішення, які максимізують їхнє благополуччя.

Слайд 15

Теорія "економіки пропозиції“ — неоліберальна економічна теорія, яка, на відміну

від кейнсіанства, пропагує необхідність стимулювання пропозиції, а також зростання ефективності виробництва на основі зниження витрат виробництва, скорочення прибуткових податків, стимулювання інноваційного підприємництва, скорочення соціальних витрат тощо.

Слайд 16

Теорія суспільного вибору - засновником якої є лауреат Нобелівської премії

американський економіст Джеймс Б'юкенен. її представники виходять з того, що займаючись політичною діяльністю, беручи участь у розробці й реалізації рішень в економічній сфері, людина, що зайняла державну посаду (державний службовець, парламентарій, президент), не обов'язково буде керуватись інтересами суспільного благополуччя. Використовуючи політичні (бюрократичні) інститути, вона намагатиметься реалізувати свої індивідуальні цілі, отримати політичну чи економічну "ренту". Нерідко використовуються лобізм (діяльність, направлена на забезпечення прийняття громадських рішень в інтересах групи людей), логроллінг (взаємна підтримка рішень певними групами: "ти мені — я тобі"), торгівля голосами (скупка голосів). Мета пошуку "ренти" — отримання привілеїв, преференцій, державних кредитів, інформації, обмеження конкуренції тощо.

Слайд 17

2.2. Базисні інститути національної економіки
Система базисних відносин
Національно-громадські відносини
Державно-політичні відносини
Соціально-економічні відносини
Інститути національної

економіки

Слайд 18

Система базисних відносин
Розвивається на основі об’єктивних суспільних законів і навколо свого

національного суспільно-утворюючого ядра – людини національної
Сім’я – група людей – громада - суспільство

Слайд 19

Національно-громадські відносини
Визначають внутрішній зміст самої людини, сім’ї та інше.

Слайд 20

Державно-політичні відносини
Створення держави у формі відповідних інститутів влади і надання

їм суспільно необхідних функцій законодавчої, виконавчої і судової.

Слайд 21

Соціально-економічні відносини
Засіб, механізм створення матеріальної і духовної основи життя суспільства,

його добробуту

Слайд 22

Інститути національної економіки
Стабільне і збалансоване функціонування національної економіки потребує інституційного

забезпечення щодо управління та регулювання системи базисних відносин

Слайд 23

Інститут сталого національного способу мислення;
Інститут держави;
Інститут правових норм;
Інститут конкуренції;
Інститут монополії;
Інститут податків;
Інститут

профспілок.

Економічні теорії та базисні інститути національної економіки

Содержание

Меркантилізм (фр.merkantilisme, італ. merkante – торговець, купець) XV ст. –

Ранній меркантилізм – теорія “грошового балансу” (заборона вивозити гроші за кордон)Пізній

Мета досліджень – пошуки джерел багатстваОб’єкт спостереження – торгівляПредмет уваги –

Фізіократи — економічна школа (засновником є Ф. Кене, XVIII ст.),

Класична теорія регулювання (саморегулювання) — найвидатніші представники — англійські економісти

“Невидима рука” Адама СмітаФункція – самоорганізація та саморегулювання національної економікиГоловні складові

Марксизм — економічна школа, ХІХ ст., заснована на вченні К.

Кейнсіанство — напрямок розвитку економічної теорії, засновником якого вважають видатного англійського

Кейнсіанство виникло у 30-х роках XX ст. як відповідь на потреби

Для неолібералізму характерно: Ринковий механізм не забезпечує автоматичного саморегулювання та економічної

Монетаризм — економічна школа, яка пропагує відмову від широкого втручання

"Неокласичний синтез" — економічна школа, що поєднала достоїнства неокейнсіанства та неолібералізму

Теорія раціональних очікувань — неокласична теорія, яка стверджує, що заходи держави

Теорія "економіки пропозиції“ — неоліберальна економічна теорія, яка, на відміну

Теорія суспільного вибору - засновником якої є лауреат Нобелівської премії

Система базисних відносин Розвивається на основі об’єктивних суспільних законів і навколо свого

Національно-громадські відносини Визначають внутрішній зміст самої людини, сім’ї та інше.

Державно-політичні відносини Створення держави у формі відповідних інститутів влади і надання

Соціально-економічні відносини Засіб, механізм створення матеріальної і духовної основи життя суспільства,

Інститути національної економіки Стабільне і збалансоване функціонування національної економіки потребує інституційного

Інститут сталого національного способу мислення;Інститут держави;Інститут правових норм;Інститут конкуренції;Інститут монополії;Інститут податків;Інститут

Похожие презентации