Бойове застосування підрозділів ППО СВ ЗС України

Июль 31, 2022

Главная
Армия
Бойове застосування підрозділів ППО СВ ЗС України

Содержание

2. Навчальна та виховна мета ознайомити громадян України з основами протиповітряної оборони, підрозділами ППО бригади та армійської
3. Література Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України. Ч. ІІ. (Батальйон, рота): наказ командувача Сухопутних військ
4. Навчальні питання 1. Основи бойового застосування підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил
5. Перше навчальне питання Основи бойового застосування підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил
6. Протиповітряна оборона - бойові дії сил і засобів ППО, щодо нанесення повітряному противнику ураження і відбиття
7. Мета протиповітряної оборони завдання повітряному противнику ураження у повітрі, відбиття його ударів по військам, що прикриваються,
8. Способи ведення протиповітряного бою Пiдроздiли ППО в залежності вiд бойового завдання, наявності сил та засобів, дій
9. Маневр підрозділами, вогнем та ракетами Маневр підрозділами, вогнем та ракетами (боєприпасами) здійснюється для створення в короткі
10. Завдання протиповітряної оборони бригади загальні: ведення розвідки повітряного противника та сповіщення військ, що прикриваються; заборона ведення
11. Підрозділи протиповітряної оборони призначаються для радіолокаційної розвідки повітряного противника й оповіщення про нього своїх військ, прикриття
12. Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон – тактико-вогневий підрозділ бригади призначений для прикриття головних сил бригади в різних видах
13. Командування Штаб Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон ЗРАДН Командування
14. Можливості ППО Зенітні підрозділи бригади спроможні: прикрити на малих та середніх висотах: 2-3 мб (тб) ,
15. Зенітна ракетно-артилерійська батарея ЗСУ 2С6 (“Тунгуска”)
16. Зенітна ракетно-артилерійська батарея ЗСУ 23-4 (“Шилка”); БМ 9А35 (9А34) (“Стріла-10”)
17. Зенітна артилерійська батарея (ЗУ-23-2)
18. Зенітна ракетна батарея ПЗРК 9К38 (“Ігла”)
19. Можливості дивізіону Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон здійснює розвідку повітряного противника радіолокаційними станціями взводу управління (пункту управління), зенітних
20. Розвідувальні можливості дивізіону Підрозділи ППО бригади мають високі розвідувальні можливості по своєчасному виявленню низько літаючих цілей
21. Маневрові можливості зенітних підрозділів бригади М а н е в р е н і м о
22. Армійська авіація Сухопутних військ Збройних Сил України призначена для виконання завдань у різноманітних умовах загальновійськового бою.
23. Армійська авіація здійснює авіаційну підтримку військ і виконує: вогневі, десантно-транспортні та спеціальні завдання. До вогневих завдань
24. До спеціальних завдань відносяться: 1. Повітряна розвідка противника, радіаційна, хімічна та інженерна розвідка місцевості; 2. Радіоелектронне
25. Основними способами бойових дій підрозділів армійської авіації є: - удари вертольотів за викликом; Атака вертольота за
26. - одночасні або послідовні удари вертольотів за раніш визначеним планом - самостійний пошук і знищення об’єктів;
27. - удари бойових вертольотів із засідки. Атака вертольота із засідки
28. Ведення повітряної розвідки з вертольота
29. Бій вертольоти, як правило, ведуть на малій і гранично малій висоті. Швидкість і висота їх польоту
30. Райони зосередження обираються на відстані до 70км. там де є можливість укрити або замаскувати вертольоти. На
31. Передбачається, що із засідок вертольоти завдаватимуть ударів в режимі висіння з підходом до цілей на граничну
32. В інших випадках атака може проводитися при інших режимах польоту. Атака вертольота з місця і з
33. Сучасні вертольоти, озброєні ПТКР, НАР і НУРС потужним стрілецько-гарматним озброєнням, стали високоефективним засобом ураження наземних цілей.
34. Вони завдають удару з декількох напрямків уражаючи цілі на відстанях 4-6км (8-10км). Застосування вертольотами багатозарядних некерованих
35. Сумісні дії вертольотів і штурмовиків проти танкової колони
36. Бойовий порядок армійської авіації повинен відповідати замислу бойових дій, забезпечувати виконання бойового завдання і прориву ППО
37. В розсерджених бойових порядках екіпажі і підрозділи виконують політ не бачачи один другого. Положення їх в
38. Друге навчальне питання ТТХ засобів ППО
39. Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К35 «Стріла-10М» Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К35 «Стріла-10М» призначений для безпосереднього прикриття механізованих та
40. Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К22 «Тунгуска» Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К22 «Тунгуска» призначений для прикриття механізованих та танкових
41. Зенітний артилерійський комплекс “Шилкаˮ Зенітний артилерійський комплекс “Шилкаˮ призначена для безпосереднього прикриття наземних військ, знищення повітряних
42. Переносні зенітні ракетні комплекси “Іглаˮ та “Ігла-1ˮ Переносні зенітні ракетні комплекси “Іглаˮ та “Ігла-1ˮ призначені для
43. Зенітний артилерійський комплекс ЗУ 23-2
45. Скачать презентацию

Слайд 2

Навчальна та виховна мета
ознайомити громадян України з основами протиповітряної оборони, підрозділами

ППО бригади та армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України, їхніми завданнями та бойовими можливостями по прикриттю підрозділів.
довести до тих, хто навчається, тактико-технічні характеристики основних зразків озброєння та військової техніки підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації.
виховувати у студентів почуття відповідальності за якісне надбання нових знань та умінь.

Слайд 3

Література
Бойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України. Ч. ІІ. (Батальйон, рота): наказ

командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 29 грудня 2010 р. № 574. – К.: МОУ, 2010.
Бойовий статут військ ППО, ч. II, 1998 р.
Наставление войскам противовоздушной обороны Сухопутных войск, 1969 г.;
Додаткова:
Тактика: підручник / В.В. Вишняков, Г.А. Дробаха, А.А. Каленський, Є.Б. Смірнов; Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”. – К., 2009.
Тактика загальновійськових підрозділів: навчальний посібник / О.П. Романенко, В.І. Шарий, В.О. Варюхін та ін.; Мін-во оборони України; – К.: АЗСУ, 1998.

Слайд 4

Навчальні питання
1. Основи бойового застосування підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації

Сухопутних військ Збройних Сил України
2. Тактико-технічні характеристики основних зразків озброєння та військової техніки підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації.

Слайд 5

Перше навчальне питання
Основи бойового застосування підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації

Сухопутних військ Збройних Сил України

Слайд 6

Протиповітряна оборона
- бойові дії сил і засобів ППО, щодо нанесення повітряному

противнику ураження і відбиття його ударів по військах та об’єктах, що прикриваються, а також комплекс заходів, що вживаються для зменшення ефективності ударів повітряного противника.

Слайд 7

Мета
протиповітряної оборони
завдання повітряному противнику ураження у повітрі,

відбиття його ударів по військам, що прикриваються,
збереження їх боєздатності і створення умов для виконання ними поставлених завдань.

Слайд 8

Способи ведення протиповітряного бою
Пiдроздiли ППО в залежності вiд бойового

завдання, наявності сил та засобів, дій повітряного противника можуть застосовувати такі способи ведення протиповітряного бою:
зосередження вогню по найбільш важливим цілям для їх надійного ураження;
розосередження вогню для завдання повітряному противнику максимальних втрат;
самостійне ураження противника батареями, установками та бойовими машинами.

Слайд 9

Маневр підрозділами, вогнем та ракетами
Маневр підрозділами, вогнем та ракетами

(боєприпасами) здійснюється для створення в короткі строки найбільш вигідного бойового порядку, зосередження зусиль на прикритті частин, підрозділів, які вирішують в даний момент головні завдання, а також для відновлення порушеної системи вогню засобів протиповітряної оборони або виходу з-під можливих ударів противника.
Маневр пiдроздiлами (обслугами) здійснюється шляхом переміщення їх на iншi напрямки або перебудовою їх бойового порядку.
Маневр вогнем містить в собі: зосередження вогню по важливим цілям, розподіл вогню при одночасному або послідовному знищенню цілей та перенесенням вогню на нові цiлi.
Маневр ракетами (боєприпасами) здійснюється перерозподілом ракет (боєприпасів) мiж пiдроздiлами (обслугами).

Слайд 10

Завдання
протиповітряної оборони бригади
загальні:
ведення розвідки повітряного противника та сповіщення

військ, що прикриваються;
заборона ведення противником повітряної розвідки;
знищення засобів повітряного нападу в польоті;
боротьба з повітряними десантами, аеромобільним військами противника у польоті.

часткові:
в обороні
прикриття батальйонів першого ешелону особливо у напрямку зосередження основних зусиль бригади;
прикриття батальйонів другого ешелону бригади під час його висування і введення в бій;
прикриття артилерії і КП бригади, а також підрозділів які діють в смузі забезпечення.
в наступі
прикриття підрозділів бригади в вихідному районі, при висуванні, розгортанні, на рубежі переходу в атаку;
батальйонів першого ешелону, які діють на НГУ, а також тих хто відбиває контратаки резервів противника;
артилерію і КП бригади;
батальйонів другого ешелону при введенні їх в бій, а також тих хто має найбільший успіх.

Слайд 11

Підрозділи протиповітряної оборони
призначаються для радіолокаційної розвідки повітряного противника й оповіщення про

нього своїх військ, прикриття та захисту угруповань військ, пунктів управління, аеродромів, тилових та інших об'єктів від ударів противника з повітря, боротьби з його авіацією, крилатими, оперативно-тактичними і тактичними ракетами, повітряними десантами в польоті та повітряними елементами розвідувально-ударних комплексів.
Усі штатні сили та засоби ППО бригади об’єднані у зенітний ракетно-артилерійський дивізіон.

Слайд 12

Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон
– тактико-вогневий підрозділ бригади призначений для прикриття головних

сил бригади в різних видах бою від ударів літаків, вертольотів та інших засобів повітряного нападу противника з гранично малих, малих та середніх висот.

Слайд 13

Командування
Штаб
Зенітний
ракетно-артилерійський
дивізіон
ЗРАДН
Командування

Слайд 14

Можливості ППО
Зенітні підрозділи бригади спроможні:
прикрити на малих та середніх

висотах:
2-3 мб (тб) , БрАГ та ПУ бригади;
Засоби ППО бригади за один цикл стрільби спроможні знищити:
повітряних цілей – 3 од. при витраті 1 б/к – 4 од.
Засоби ППО мбр за умов витрати 1 бк та максимальних перешкод противника здатні уразити до 14 цілей.
(Потенційні можливості без урахування втрат ЦК).
При ударі по бригаді групи до 20 бойових літаків ефективність ППО складає 15-20 %.

Слайд 15

Зенітна ракетно-артилерійська батарея
ЗСУ 2С6 (“Тунгуска”)

Слайд 16

Зенітна ракетно-артилерійська батарея
ЗСУ 23-4 (“Шилка”); БМ 9А35 (9А34) (“Стріла-10”)

Слайд 17

Зенітна артилерійська батарея
(ЗУ-23-2)

Слайд 18

Зенітна ракетна батарея
ПЗРК 9К38 (“Ігла”)

Слайд 19

Можливості дивізіону
Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон здійснює розвідку повітряного противника радіолокаційними станціями

взводу управління (пункту управління), зенітних самохідних установок, радіопеленгаторами, оптичними приладами на гранично малих, малих та середніх висотах на місці та під час руху.
Дивізіон спроможний:
виявити засоби повітряного нападу на дальності до 45 км на малих висотах.
одночасно супроводжувати і вести вогонь по 15 – 17 повітряним цілям.
знищити під час витрати одного боєкомплекту ЗКР у складних умовах 2 - 4 засоби повітряного нападу, у звичайних умовах 6-8 засобів повітряного нападу.
Дивізіон здатний вести ефективну боротьбу з крилатими ракетами, літаками, вертольотами, що летять на дальностях до 5 км ЗРК, 2,5 км ЗАК і зі швидкістю 300 – 500 м/с.
Час розгортання у бойовий порядок батареї з похідного 3-5 хв.

Слайд 20

Розвідувальні можливості дивізіону
Підрозділи ППО бригади мають високі розвідувальні можливості по

своєчасному виявленню низько літаючих цілей противника, їх розпізнаванню та оповіщенню з використанням автоматизованих комплексів управління.
Р о з в і д у в а л ь н і м о ж л и в о с т і характеризуються дальностями виявлення та розпізнавання повітряних цілей на різних висотах з заданою імовірністю, кількістю одночасно супроводжуємих та видаваємих цілей на КП (ПУ), можливістю ведення розвідки під час руху.
Так, РЛС ППРУ–1 здатна виявити цілі з ймовірністю 0.5 з відстанню до 45 км, а його апаратурою об’єму, передачі та відображенню даних повітряної обстановки (АСПД-12) передати в зенітні підрозділи данні про 5-6 цілей за 10 с., пасивні радіопеленгатори виявляють повітряні цілі на відстані 10-15 км. Вказані відстані виявлення відповідають 0,5–2 хв підлітного часу повітряних цілей до кордонів зони ураження (вогню) зенітними засобами бригади.

Слайд 21

Маневрові можливості зенітних підрозділів бригади
М а н е в р

е н і м о ж л и в о с т і характеризуються часом розгортання в бойовий порядок і часом згортання в похідний порядок, швидкістю пересування, прохідністю та запасом ходу, часом переносу вогню, можливістю ведення розвідки та вогню під час руху або з короткої зупинки.
Маневрові можливості зенітних підрозділів бригади забезпечують безперервну підтримку підрозділів бригади в різних видах бою та марші, так як вони здатні вести вогонь, як з місця так в русі.
Маневр вогнем зенітні підрозділи можуть здійснювати в смузі 5-8 км, що забезпечує прикриття батальйону, як в наступі так і в обороні. При цьому забезпечується перенос вогневих зусиль зенітних підрозділів на любий напрямок з якого авіація противника буде наносити удар по батальйону.
Час переносу вогню з одних цілей на інші складає 15-20 с, що відповідає ешелонуванню малих груп авіації противника по глибині при зосередженому ударі.

Слайд 22

Армійська авіація Сухопутних військ Збройних Сил України
призначена для виконання завдань у різноманітних

умовах загальновійськового бою.
Частини і підрозділи армійської авіації ведуть розвідку, знищують бойову техніку та живу силу противника при обороні наших військ, здійснюють вогневу підтримку під час наступу чи контратаки, висаджують тактичний десант, доставляють у вказані райони бойову техніку та особовий склад, евакуйовують поранений особовий склад та виконують інші важливі завдання.
Організаційно армійська авіація складається з полків, до штату яких входить 2(3) вертольотні ескадрильї, які мають по 5 ланок (в ланці 4 вертольоти). Вертольотні ескадрильї можуть бути озброєні вертольотами Мі-24, Мі-8, Мі-26 або бути змішані.

Слайд 23

Армійська авіація здійснює авіаційну підтримку військ і виконує: вогневі, десантно-транспортні та

спеціальні завдання.

До вогневих завдань відносяться:
1. Знищення рухомих, головним чином броньованих, об’єктів на передньому краї і в тактичній глибині;
2. Знищення повітряного десанту і аеромобільних частин (підрозділів) в районі висадки;
3. Прикриття від ударів авіації та повітряної розвідки противника;

До десантно-транспортних завдань відносяться:
1. Десантування тактичних (оперативно-тактичних) повітряних десантів;
2. Забезпечення прольоту тактичного повітряного десанту в район десантування та підтримка бойових дій;
3. Перевезення військ, техніки, вантажів продовольства та ПММ.

Слайд 24

До спеціальних завдань відносяться:
1. Повітряна розвідка противника, радіаційна, хімічна та інженерна

розвідка місцевості;
2. Радіоелектронне подавлення;
3. Мінування з повітря;
4. Постановка димових завіс;
5. Пошуково-рятувальні роботи.

Слайд 25

Основними способами бойових дій підрозділів армійської авіації є:
- удари вертольотів за

викликом;

Атака вертольота за викликом

Слайд 26

- одночасні або послідовні удари вертольотів за раніш визначеним планом
- самостійний

пошук і знищення об’єктів;

Атака вертольотів за раніш визначеним планом або у ході самостійному пошуку

Слайд 27

- удари бойових вертольотів із засідки.
Атака вертольота із засідки

Слайд 28

Ведення повітряної розвідки з вертольота

Слайд 29

Бій вертольоти, як правило, ведуть на малій і гранично малій висоті.

Швидкість і висота їх польоту залежать від положення противника, погодних умов і місцевості.
При висуванні з глибини і маневрі в межах тилових районів своїх військ вони летять горизонтально на висоті близько 15м., по мірі наближення до тилового кордону частин першого ешелону переходять на режим польоту з огинанням рельєфу місцевості, що, ускладнює їх виявлення радіолокаційними засобами розвідки противника.
Над бойовими порядками підрозділів першого ешелону і перед фронтом своїх військ вертольоти летять на висоті 3-5м.

Для вертольотів в ході бойових дій створюються:
основні і запасні райони зосередження,
очікувальні райони,
передові пункти,
основні і запасні вогневі позиції.

Слайд 30

Райони зосередження обираються на відстані до 70км. там де є можливість

укрити або замаскувати вертольоти. На маршрутах підльоту до переднього краю призначають очікувальні райони. Їх займають на короткий час, поки ведеться дорозвідка цілей і уточнюються бойові позиції (вогневі рубежі).
Передові пункти призначаються на видаленні 20 – 25км. від переднього краю в цілях поповнення боєприпасами і паливом.
Вогневі рубежі визначаються на відстані 3-8км. від об'єкту удару. Займаються вони завчасно або в ході бою з таким розрахунком, щоб можна було раптово атакувати.

Слайд 31

Передбачається, що із засідок вертольоти завдаватимуть ударів в режимі висіння з

підходом до цілей на граничну дальність.

Атака вертольота з положення зависання

Слайд 32

В інших випадках атака може проводитися при інших режимах польоту.
Атака вертольота

з місця і з горизонтального польоту

Слайд 33

Сучасні вертольоти, озброєні ПТКР, НАР і НУРС потужним стрілецько-гарматним озброєнням, стали

високоефективним засобом ураження наземних цілей. Атакують вони, як правило, раптово, здійснюючи переліт в район можливого застосування невеликими групами, на висоті 5-15м., при цьому максимально використовують для маскування рельєф місцевості. З'являючись в зоні дії наземних засобів ППО всього на 25-50с. (а в перспективі час може скоротитися до 15-25с.).
Так під час атаки броньованої техніки витрачається на:
набір висоти 5-14с.
визначення дальності до мети і вирівнювання 5-12с.
прицілювання, пуск і наведення ПТКР 12-16с.
зниження (посадка) 4-8 с.

Слайд 34

Вони завдають удару з декількох напрямків уражаючи цілі на відстанях 4-6км

(8-10км).

Застосування вертольотами багатозарядних некерованих авіаційних ракет (НАР)

Слайд 35

Сумісні дії вертольотів і штурмовиків проти танкової колони

Слайд 36

Бойовий порядок армійської авіації повинен відповідати замислу бойових дій, забезпечувати виконання

бойового завдання і прориву ППО противника, зручне і безперервне управління, свободу маневру і пілотування, безпеку польоту.
В залежності від встановлених параметрів (дистанції, інтервалу, швидкості) бойові порядки можуть мати вигляд:
зімкнутого,
розімкнутого або
розсердженого строю.

В зімкнутих бойових порядках вертольоти розміщуються відносно один одного на максимальних відстанях, що забезпечують безпеку пілотування і можливість одночасного застосування засобів ураження.

В розімкнутих бойових порядках вертольоти в підрозділах і самі підрозділи слідують на збільшених інтервалах і дистанціях в межах візуальної або радіолокаційної видимості. Політ в такому бойовому порядку забезпечує більшу свободу пілотування і маневру, а також покращує умови для знаходження наземних цілей і спостереження за повітряним простором. Максимальні відстані і інтервали в розімкнутих бойових порядках обмежуються відстанню зорового або радіолокаційного зв’язку, а мінімальні повинні виключати можливість ураження двох сусідніх вертольотів однією зенітною ракетою або звичайним зарядом.

Слайд 37

В розсерджених бойових порядках екіпажі і підрозділи виконують політ не бачачи

один другого. Положення їх в повітрі обумовлено порядком виконання бойового польоту і метеорологічними умовами. При польоті в розсерджених бойових порядках екіпажам призначаються вибрані маршрути, ешелони і часові інтервали, які виключають можливість зіткнення вертольотів.
Перелічені види бойових порядків можуть застосовуватися в одному бойовому польоті в різних варіантах.
Наприклад:
полк може виконувати політ в розсердженому бойовому порядку по - ескадрильно;
ескадрильї можуть діяти в розімкнутих бойових порядках,
а ланки - в зімкнутих.

Слайд 38

Друге навчальне питання
ТТХ засобів ППО

Слайд 39

Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К35 «Стріла-10М»
Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К35 «Стріла-10М» призначений для

безпосереднього прикриття механізованих та танкових підрозділів на полі бою.

Слайд 40

Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К22 «Тунгуска»
Зенітний гарматно-ракетний комплекс 9К22 «Тунгуска» призначений для

прикриття механізованих та танкових підрозділів від засобів повітряного нападу.

Слайд 41

Зенітний артилерійський комплекс “Шилкаˮ
Зенітний артилерійський комплекс “Шилкаˮ призначена для безпосереднього прикриття

наземних військ, знищення повітряних цілей на дальностях до 2500 м і висотах до 1500 м, що летять зі швидкістю до 450 м/с, а також наземних (надводних) цілей на дальності до 2000 м з місця, з короткою зупинки і в русі.

Слайд 42

Переносні зенітні ракетні комплекси “Іглаˮ та “Ігла-1ˮ
Переносні зенітні ракетні комплекси “Іглаˮ

та “Ігла-1ˮ призначені для ураження низько літаючих вертольотівПереносні зенітні ракетні комплекси “Іглаˮ та “Ігла-1ˮ призначені для ураження низько літаючих вертольотів і літаків противника на зустрічних й паралельних курсах в умовах впливу природних та штучних теплових перешкод.

Слайд 43

Бойове застосування підрозділів ППО СВ ЗС України

Содержание

Навчальна та виховна метаознайомити громадян України з основами протиповітряної оборони, підрозділами

ЛітератураБойовий статут Сухопутних військ Збройних Сил України. Ч. ІІ. (Батальйон, рота): наказ

Навчальні питання1. Основи бойового застосування підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації

Перше навчальне питанняОснови бойового застосування підрозділів протиповітряної оборони та армійської авіації

Протиповітряна оборона- бойові дії сил і засобів ППО, щодо нанесення повітряному

Мета протиповітряної оборони завдання повітряному противнику ураження у повітрі,

Способи ведення протиповітряного бою Пiдроздiли ППО в залежності вiд бойового

Маневр підрозділами, вогнем та ракетами Маневр підрозділами, вогнем та ракетами

Завдання протиповітряної оборони бригади загальні: ведення розвідки повітряного противника та сповіщення

Підрозділи протиповітряної оборонипризначаються для радіолокаційної розвідки повітряного противника й оповіщення про

Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон – тактико-вогневий підрозділ бригади призначений для прикриття головних

КомандуванняШтабЗенітний ракетно-артилерійськийдивізіонЗРАДН Командування

Можливості ППО Зенітні підрозділи бригади спроможні: прикрити на малих та середніх

Зенітна ракетно-артилерійська батареяЗСУ 2С6 (“Тунгуска”)

Зенітна ракетно-артилерійська батареяЗСУ 23-4 (“Шилка”); БМ 9А35 (9А34) (“Стріла-10”)

Зенітна артилерійська батарея(ЗУ-23-2)

Зенітна ракетна батареяПЗРК 9К38 (“Ігла”)

Можливості дивізіону Зенітний ракетно-артилерійський дивізіон здійснює розвідку повітряного противника радіолокаційними станціями

Розвідувальні можливості дивізіону Підрозділи ППО бригади мають високі розвідувальні можливості по

Маневрові можливості зенітних підрозділів бригади М а н е в р

Армійська авіація Сухопутних військ Збройних Сил Українипризначена для виконання завдань у різноманітних