Родина Rhabdoviridae

Содержание

Слайд 2

Родина Rhabdoviridae Рід Cytorhabdovirus Рід Ephemerovirus – вірус ефемерної лихоманки ВРХ,

Родина Rhabdoviridae

Рід Cytorhabdovirus
Рід Ephemerovirus – вірус ефемерної лихоманки ВРХ, вірус річки

Аделаїда (птахи), вірус Беріма,
Рід Lyssavirus – вірус сказу, європейський рабдовірус кажанів 1, 2, вірус кажанів Лагос, вірус мокола, вірус дювенхейдж. та ін.
Рід Novirhabdovirus - вірус інфекційного гемапоетичного некрозу, вірус геморагічної септицемії (віруси райдужної форелі) та ін.
Рід Nucleorhabdovirus
Рід Perhabdovirus - рабдовірус карася, европейський рабдовірус вугря Х.
Рід Sigmavirus - вірус сігма (дрозофіла)
Рід Sprivivirus - вірус весняної віремії коропа, рабдовірусна хвороба мальків линя,
Рід Tibrovirus - вірус прибережної рівнини, вірус Тиборган (ВРХ, буйволи),
Рід Tupavirus – вірус тупаї (деревна землерийка0, дурхам вірус (вірус австралійської лиски (Fulica americana)птахи)
Рід Vesiculovirus – вірус везикулярного стоматиту Індіана,Нью Джерсі, Алагос; вірус Чандіпура, вірус Мараба, вірус Кокал, вірус Пірі.
Некласифіковані рабдовіруси –вірус Фландерс, Моусса, Нгайнган, Вонгабал та ін.
Слайд 3

Віріони довжиною 100-430 нм та діаметром 45-100 нм. Рабдовіруси хребетних мають

Віріони довжиною 100-430 нм та діаметром 45-100 нм.
Рабдовіруси хребетних мають

кулеподіну чи конусоподібну форму, а рабдовіруси рослини – бацилоподібну форму (у фіксованих препаратах для ЕМ) та кулеподібну чи плейоморфну форму (у нефіксованих препаратах).
Пепломери довжиною 5-10 нм та 3 нм у діаметрі (тримери вірусного глікопротеїну G).
Нуклеокапсид діаметром 30-70 нм, має спіральну симетрію.
Слайд 4

Оболонка (мембраний бішар) Матриксний білок Глікопротеїн Рибонуклеопротеїн Поперечний перетин Оболонка (мембраний бішар) Рибонуклеопротеїн Матриксний білок РНК

Оболонка
(мембраний бішар)

Матриксний білок

Глікопротеїн

Рибонуклеопротеїн

Поперечний перетин

Оболонка
(мембраний бішар)

Рибонуклеопротеїн

Матриксний білок

РНК

Слайд 5

Вірус сказу Вірус везикулярного стоматиту

Вірус сказу

Вірус везикулярного стоматиту

Слайд 6

Геном Вірус сказу 12 тис.о. РНК - лінійна, негативної полярності, займає

Геном

Вірус сказу

12 тис.о.

РНК - лінійна, негативної полярності, займає 1-2% сухої маси

віріону. На 5’- кінці РНК знаходиться трифосфат та на 3-кінці не має полі(А)-послідовності. На обох кінцях РНК розташовані інвертовані комплементарні послідовності.
У вірусній популяції до 5% часток мають повнорозмірну «+» РНК.
Слайд 7

Білки Віруси містять 5-9 структурних білків (L, G, N, P та

Білки

Віруси містять 5-9 структурних білків (L, G, N, P та

M), 65-75% сухої маси віріону.
Р білок (NS, M1 чи M2)
М білок (М1 чи М2).
Ферменти, виявлені у структурі віріонів, включають в себе РНК транскриптазу (L та P білки), 5’ –кепуючий фермент, гуаніл- та метил-трансферазу, протеїнкіназу (вірусну чи можливо клітинного походження), нуклеозидтрифосфатазу та нуклеотиддифосфаткіназу. Ці активності можуть бути повязані з функціонуванням L білка.
Слайд 8

G поверхневий білок. Формує поверхневі глікопротеїнові шипи (тримери). Приблизно 1200 молекул

G поверхневий білок. Формує поверхневі глікопротеїнові шипи (тримери). Приблизно 1200 молекул

G (400 тримерів) на 1 вірусну частку. Є трансмембранним білоком з N-кінцевою сигнальною послідовністю. Приймає участь у зв’язуванні з клітинним рецептором. Головний антиген
M матриксний білок. Переферичний мембранний білок, що формує внутрішній шар вірусної облонки.
N нуклекокапсидний білок. Головний структурний білок, що вкриває вірусну РНК, захищаючи її від нуклеаз, та утримує РНК у конформації, яка сприяє транскрипції.
L (великий) білок та NS (неструктурний, окрім того відомий як P (phospho)) білок разом формують РНК-залежну-РНК-полімеразу. Маса L білка – 240 кДа. Ген, що кодує L білок займає 60% геному.

Білки

Слайд 9

Ліпіди Віріони містять близько 15-25% ліпідів, їх структура відповідає структурі ліпідів

Ліпіди

Віріони містять близько 15-25% ліпідів, їх структура відповідає структурі ліпідів

в ЦПМ клітини-хазяїна. З усіх ліпідів фосфоліпіди займають до 55-60%, стероли та гліколіпіди - 35-40%.
G білок ковалентно зв’язаний з ліпідною оболонкою залишком жирної кислоти.
Слайд 10

Вуглеводи Віріони містять до 3% вуглеводів.

Вуглеводи

Віріони містять до 3% вуглеводів.

Слайд 11

Фізико-хімічні властивості Маса віріону 300-1000 х 10 Да. S20w = 550-1045

Фізико-хімічні властивості

Маса віріону 300-1000 х 10 Да.
S20w = 550-1045 S

(у рослинних вірусів більше).
Плавуча густина у градієнті щільності сахарози –1,17-1,19, а у градідієні хлориду цезію 1,19-1,2 г/см3.
Інфекційність вірусів швидко втрачається при 56С˚, при УФ опроміненні чи рентгенівському опроміненні, а також під впливом органічних розчинників.
Вірус сказу відносно терморезистентний: у тканинах при доступі повтіря та при кім. температурі його біологічна активність зберігається до 2 тиж., а в замороженому вигляді – більше року. При 56С˚, інфекційність втрачається за 1 год, а при 100С˚ -= за 2 хв. Інактивується 1% розчином хлораміну Б, 1-2% розчином лізолу, сулеми, конц. розчинами лугів, кислот та ефіром, легко руйнується детергентами.

6

Слайд 12

RABV: NCAM1, NGFR, nAChR

RABV: NCAM1, NGFR, nAChR

Слайд 13

Слайд 14

Репродукція Прикріплення вірусних глікопротеїнів G до рецепторів опосередковує клатрин-опосередкований ендоцитоз вірусу

Репродукція

Прикріплення вірусних глікопротеїнів G до рецепторів опосередковує клатрин-опосередкований ендоцитоз вірусу

в клітину-хазяїна.
Злиття вірусної мембрани з мембраною везикул; звільнення нуклеокапсиду в цитоплазму.
Послідовна транскрипції, вірусні мРНК кеповані і поліаденіліьовані за допомогою полімеразного “буксування” (polymerase stuttering) в цитоплазмі.
Реплікація ймовірно починається, коли у цитоплазмі накопичується достатня кількість нуклеопротеїнів для інкапсидації ново-синтезованих антигеномів і геномів.
Рибонуклоекасид зв'язується з білком матриксу і брунькується через хазяйські ESCRT комплекси з плазматичної мембрани, звільняються нові віріони.
Слайд 15

Stuttering:Many negative stranded RNA virus polyadenylate their mRNA through a polymerase

Stuttering:Many negative stranded RNA virus polyadenylate their mRNA through a polymerase

stuttering mechanism during transcription. The stop signal present at the end of each gene comprises a stretch of U on which the viral polymerase acquires a stuttering behavior: after each Adenine inserted, it moves back one nucleotide along with the mRNA. It resumes transcription adding a new A, then again moves back. In this way a U on the genomic template is copied hundreds of times at the end of viral mRNA thereby producing a polyA tail. Eventually the polymerase will release the polyAdenylated mRNA and stop transcription or scan to restart on the next gene.
Слайд 16

Трансляція

Трансляція

Слайд 17

Слайд 18

Слайд 19

Включення в цитоплазмі – тільця Бабеша-Негрі

Включення в цитоплазмі – тільця Бабеша-Негрі

Слайд 20

Слайд 21

Host-virus interaction Inhibition of host Interferon induction Rabies nucleoprotein plays a

Host-virus interaction

Inhibition of host Interferon induction
Rabies nucleoprotein plays a role in

inhibition of RIG-I antiviral signaling Rabies phosphoprotein may inhibit IRF-3 phosphorylation
Inhibition of host type I interferon signaling
Rabies phosphoprotein may inhibit STAT-I antiviral pathway signaling by preventing nuclear localization of STAT dimers upon activation.
Inhibition of T-cell response
Rabies nucleoprotein may act as a superantigen by inhibiting Vbeta T-Cell repertoire
Слайд 22

Генотипи віруса сказу Група 1: генотип 1 увесь світ, всі ссавці

Генотипи віруса сказу

Група 1:
генотип 1 увесь світ, всі ссавці
генотип

4 Африка, кажан, людина
генотип 5 и 6 Європа, ЕВL 1, TBL 2 – кажан, людина
генотип 7 Австралія, АВL, кажан, людина
Група 2 :
генотип 2 Африка, кажани, собака, коти
генотип 3 Африка, землерийки, собаки, коти, людина
Слайд 23

Епідеміологія Сказ – типовий зооантропоноз. Основне джерело та резервуар – дикі

Епідеміологія

Сказ – типовий зооантропоноз.
Основне джерело та резервуар – дикі та

свійські м’ясоїдні тварини:
Кішки, собаки, вовки, шакали, лисиці, скунси, мангусти, кажани.
Слайд 24

Слайд 25

У Европейских видов рукокрылых встречаются два из них – EBLV-1 и

У Европейских видов рукокрылых встречаются два из них – EBLV-1 и

EBLV-2. Классический же вирус бешенства RABV, который циркулирует в популяциях диких и домашних млекопитающих: лисиц, волков, кошек, собак и др., у рукокрылых Европы не встречается. ак, в настоящее время известно всего 5 случаев смерти людей в Европе после укуса летучих мышей. Причём, в двух из них нет клинического подтверждения генотипов EBLV-1 или EBLV-2.

Пізній кажан

Водяна ночниця

Слайд 26

Слайд 27

сказ сказ Високий ризик Низький ризик Ризик відсутній

сказ

сказ

Високий ризик

Низький ризик

Ризик відсутній

Слайд 28

Запалення мозку Запалення мозку Вірус передається з інфекційною слиною при укусі чи ін. пошкодженнях

Запалення мозку

Запалення мозку

Вірус передається з інфекційною слиною при укусі чи ін.

пошкодженнях
Слайд 29

Біологичні властивості віруса Свойства Уличный Фиксированный Патогенность Для всех теплокровных Локализация

Біологичні властивості віруса

Свойства Уличный Фиксированный
Патогенность Для всех теплокровных
Локализация ЦНС, слезах, ЦНС

слюне, роговице
пер. н. стволах
Инкубационный Продолжительный 6-8 дней
период
Форма Характерная Паралитическая
заболевания
Слайд 30

Патогенез Первинне розмноження в м’язевій тканині біля вхідних воріт. Проникнення збудника

Патогенез

Первинне розмноження в м’язевій тканині біля вхідних воріт.
Проникнення збудника у

відростки чутливих нервових клітин.
Потрапляння вірусу в ЦНС по ендоневрію шванівських клітин або по периневральним просторам.
Розмноження вірусу в нейронах гіпокампа, довгастого мозку, черепних нервів, симпатичних гангліїв.
Виникнення запальних, дистрофічних змін нервової системи та одночасне розмноження вірусу в клітинах слинних залоз.
Слайд 31

Слайд 32

Мозочок Гіпокамп

Мозочок

Гіпокамп

Слайд 33

Патогенез Інкубаційний період залежить від місця укусу. Найбільш короткий І.П. при

Патогенез

Інкубаційний період залежить від місця укусу.
Найбільш короткий І.П. при укусі

голови та верхніх кінцівки (руки), більш тривалий при укусі нижніх кінцівок.
Інкубаційний період від 8 до 90 діб.
у тварин– 14-16 діб;
у людей – від 8 днів до 1 року.
Слайд 34

This is a dorsal root ganglia explant grown ex vivo. The

This is a dorsal root ganglia explant grown ex vivo. The

insert shows a rabies virus (green) binding the p75 neurotrophine receptor (red) at the tip of a sensory axon.
Слайд 35

Форми сказу Паралітична (тиха) Буйна Атипова або консумптивна (сonsumptio - виснаження) Абортивна

Форми сказу

Паралітична (тиха)
Буйна
Атипова або консумптивна (сonsumptio - виснаження)
Абортивна

Слайд 36

Клініка Стадії захворювання Стадія провісників (депресія) Стадія збудження Стадія паралічів Спочатку

Клініка

Стадії захворювання
Стадія провісників (депресія)
Стадія збудження
Стадія паралічів
Спочатку з'являється занепокоєність, страх, тривожність, неприємні

відчуття в області укусу. Через 1-3 дні починається виражене збудження, судоми дихальної та ковтальної мускулатури, з’являється виражена гідрофобія. У цей період характерні агресивність, слухові та зорові галюцинації. Надалі розвиваються паралічі, та через 5-7 діб від початку хвороби наступає загибель від паралічу серцевого або дихального м‘язів.
Слайд 37

Слайд 38

Абортивна форма сказу у тварин та людини Ветеринарам известно, что от

Абортивна форма сказу у тварин та людини

Ветеринарам известно, что от 1 %

до 8 % животных, укушенных бешеным, не заболевают. Также 1-2 % животных заболев и не будучи забитыми, самоизлечиваются. Такое излечение именуется абортивной формой течения болезни.
Слайд 39

Гідрофобія На стадії збудження спостерігаються паралічі нижньої щелепи та ковтальних м’язів.

Гідрофобія

На стадії збудження спостерігаються паралічі нижньої щелепи та ковтальних м’язів.

Заковтування, внаслідок дегенерації ядер 9 та 12 пар нервів, сильно утруднено і швидко стає неможливим. Спроби їсти та пити воду завдяки рефлексам з боку слизових роту та зіву, викликають припадки задухи та злості. Тварини в подальшому не торкаються їжі та води.
Слайд 40

Слайд 41

Слайд 42

Лабораторна діагностика Лабораторні діагностика сказу у людини можлива лише після смерті,

Лабораторна діагностика

Лабораторні діагностика сказу у людини можлива лише після смерті, саме

тому велике значення мають своєчасне встановлення захворюванн у тварини, що покусала людину.
Докази захворювання у тварини:
- тільця-включення Бабеша-Негрі;
виявлення специфічного антигену методом РИФ,
виділення вірусу методом біопроби на лабораторних тваринах (мишах або нн сирійських хом’яках).
Серед серологічних методів окрім РІФ застосовують РГГА та реакцію дифузної преципітації.
Слайд 43

Профілактика Специфічна Антирабічна вакцина Фермі, культуральна вакцина та ін. (атенуйований вірус)

Профілактика

Специфічна
Антирабічна вакцина Фермі, культуральна вакцина та ін. (атенуйований вірус)
КОКАВ (РФ),

Рабіпур ( Індія),
0(+Ig)-3-7-14-30-90
Антирабічний гама-глобулін
Російського, українського (антирабічний іиуноглобулін із сироватки коней-АІГ, ЗАО “Біолек”), китайського виробництва
Слайд 44

Імунітет Постінфекційний не вивчений Поствакцинальний зберігається до 1 року

Імунітет

Постінфекційний не вивчений
Поствакцинальний зберігається до 1 року

Слайд 45

Захворювання коней, ВРХ, свиней, іноді людей, яке проходить у них доброякісно.

Захворювання коней, ВРХ, свиней, іноді людей, яке проходить у них доброякісно.
Для

людини ВВЗ слабко патогенний.

Везикулярний стоматит