Збудник бруцельозу. Види бруцел, їх морфологія, культуральні, біохімічні властивості. Діагностика бруцельозу
Содержание
- 2. Бруцельоз — хронічне інфекційне захворювання багатьох видів тварин, яке характеризується абортами, ендометритами, маститами, артритами, бурситами, тендовагінітами,
- 3. Історія відкриття збудника Вперше бруцельоз описаний у людей у 1861 р. Мерстоном під назвою мальтійська гарячка.
- 4. Морфологія Бруцели дрібні кокоподібні бактерії або невеликі палички з заокругленими кінцями величиною, 0,3 × 0,6 мкм
- 5. Культуральні властивості Бруцели культивуються на середовищах: м'ясо-пептонний печінковий агар (МППА), м'ясо-пептонний печінковий бульйон (МППБ), картопляний агар,
- 6. Біохімічні властивості Виражені слабо. Вони не розріджують желатин, проте гідролізують білки, пептони й амінокислоти з утворенням
- 7. Стійкість Гинуть при нагріванні до 55 ºС через 1 год, до 60 °С — через 30
- 8. Антигенна структура S-варіанти трьох основних видів бруцел містять загальний ліпоїдно-поліцукридний антиген і два відмінні між собою
- 9. Патогенність У великої рогатої худоби, овець, кіз і свиней хвороба може перебігати у вигляді ензоотій і
- 10. Шляхи зараження людини на бруцельоз
- 11. Патогенез В організм збудник проникає через слизові оболонки шлунково-кишкового тракту, органів дихання, статевих органів, кон'юнктиву і
- 12. Ознаки бруцельозу
- 13. Діагностика бруцельозу Для проведення бактеріологічних досліджень в лабораторію направляють: абортований плід з оболонками (якщо він невеликий)
- 15. Бактеріологічна діагностика
- 16. При серологічній діагностиці бруцельозу ставлять РА в різних модифікаціях, реакцію зв'язування комплементу (РЗК) та реакцію тривалого
- 17. РЗК і РТЗК застосовують з метою діагностики бруцельозу у багатьох видів тварин. Обидві реакції ставлять в
- 19. Імунітет Імунітет у хворих тварин розвивається повільно у дві фази: І період - нестерильний, інфекційний імунітет.
- 20. Для специфічної профілактики бруцельозу застосовують: Живу вакцину із штаму № 19 Br. аbortus ( з 1923
- 21. Збудник туляремії
- 22. Туляремія — природно-вогнищеве захворювання тварин і людини, яке характеризується періодичною гарячкою, нервовими явищами, виснаженням, проносами, абортами,
- 23. Класифікація Мікроб має три географічні різновиди: американська — Fr. tularensis nearctica, європейсько-азіатська — Fr. tularensis holarctica
- 24. Історія відкриття збудника Протягом 1908—1911 рр. Дж. Мак Кой і Ч. Чепін від пацюків, земляних білок
- 25. Морфологія Fr. tularensis у мазках із патологічного матеріалу має вид коротких, тонких паличок величиною 0,7—0,2 ×
- 26. Культуральні властивості На жовтковому середовищі, що зсілося, на 2—7-й день утворюються, ніжні, зернисті, ослизлі, блискучі дрібні
- 27. Біохімічні властивості Збудник інтенсивно продукує сірководень за рахунок утилізації багатого на сірку цистину. Індолу не утворює.
- 28. Стійкість збудника Проти низьких температур висока й навіть значна: у замороженому молоці зберігається до 104 днів,
- 29. Антигенна структура Встановлена антигенна спорідненість збудника туляремії з бруцелами. Бактерії туляремії мають два основні антигени: О-соматичний
- 30. Патогенність До туляремії найбільш сприйнятливі мишоподібні та інші гризуни, які є основними носіями збудника для сільськогосподарських
- 31. Туляремія у людей
- 32. Діагностика Діагностику туляремії здійснюють на основі бактеріологічних, серологічних і алергічних досліджень. Для бактеріологічного дослідження у лабораторію
- 33. Бактеріологічна діагностика
- 35. Скачать презентацию