Тема 5. Аналіз поведінки споживача. Лекція 1. Сутність підходів до аналізу поведінки споживача

Содержание

Слайд 2

ПИТАННЯ ЛЕКЦІЇ: 1. Кардиналістський підхід у визначенні споживацьких переваг 2. Ординалістський

ПИТАННЯ ЛЕКЦІЇ:

1. Кардиналістський підхід у визначенні споживацьких переваг
2. Ординалістський підхід у

визначенні споживацьких переваг
3. Бюджетна лінія споживача
.

11.09.2016

Слайд 3

МЕТА ЗАНЯТТЯ: вивчити сутність різних підходів у визначенні споживацьких переваг зрозуміти

МЕТА ЗАНЯТТЯ:

вивчити сутність різних підходів у визначенні споживацьких переваг
зрозуміти сутність бюджетної

лінії споживача
Уявити сутність ефекту доходу та ефекту заміщення

11.09.2016

Слайд 4

1 ПИТАННЯ Кардиналістський підхід у визначенні споживацьких переваг 11.09.2016

1 ПИТАННЯ

Кардиналістський підхід у визначенні споживацьких переваг

11.09.2016

Слайд 5

УИЛЬЯМ СТЕНЛИ ДЖЕВОНС . англійський економіст, статистик та філософ-логік. Професор логики,

УИЛЬЯМ СТЕНЛИ ДЖЕВОНС

.

англійський економіст, статистик та філософ-логік. Професор логики, філософії та

політичної економії в Манчестере и Лондоне.
1.09.1835 г.,- 13.08.1882 г.

11.09.2016

Слайд 6

КАРЛ МЕ́НГЕР . австрийский экономист, основатель австрийской школы 23.02.1840 р. – 27.02.1921 р. 11.09.2016

КАРЛ МЕ́НГЕР

.

австрийский экономист, основатель австрийской школы
23.02.1840 р. – 27.02.1921 р.

11.09.2016

Слайд 7

МАРИ ЭСПРИ ЛЕОН ВАЛЬРАС французский экономист, лидер лозаннской школы маржинализма 16.12.1834 р. – 5.01.1910 р. 11.09.2016

МАРИ ЭСПРИ ЛЕОН ВАЛЬРАС

французский экономист, лидер лозаннской школы маржинализма
16.12.1834 р.

– 5.01.1910 р.

11.09.2016

Слайд 8

Кардиналістська (кількісна) теорія поведінки споживача заснована на кількісному вимірюванні корисності в

Кардиналістська (кількісна) теорія поведінки споживача заснована на кількісному вимірюванні корисності в

абсолютних величинах

11.09.2016

Загальна корисність
Гранична корисність
Цінність
Гранична цінність
Вартість

Основні категорії кардиналистської теорії

Слайд 9

1. Загальна корисність Функція загальної корисності . ТU – корисність; Q

1. Загальна корисність Функція загальної корисності

.

ТU – корисність;
Q – обсяги відповідних

споживчих товарів

11.09.2016

Слайд 10

- додаткове задоволення від споживання кожної останньої (додаткової) одиниці товару ∆TU-

- додаткове задоволення від споживання кожної останньої (додаткової) одиниці товару

∆TU- додаткова

порція корисності
∆Q - додаткова порція блага

11.09.2016

2. Гранична корисність

Слайд 11

КРИВА ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ 11.09.2016

КРИВА ГРАНИЧНОЇ КОРИСНОСТІ

11.09.2016

Слайд 12

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК Цінність (вигода) Корисність Вартість (грн.) 11.09.2016

ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК

Цінність
(вигода)

Корисність

Вартість
(грн.)

11.09.2016

Слайд 13

1 2 3 4 5 Q ТU ТU Точка насичення 11.09.2016

1 2 3 4 5 Q

ТU

ТU

Точка насичення

11.09.2016

Слайд 14

1 2 3 4 5 Q ТU ТU Точка насичення 11.09.2016

1 2 3 4 5 Q

ТU

ТU

Точка насичення

11.09.2016

Слайд 15

ВИСНОВКИ ПО 1 ПИТАННЮ Кількісний підхід до аналізу корисності виходить з

ВИСНОВКИ ПО 1 ПИТАННЮ

Кількісний підхід до аналізу корисності виходить з суб'єктивних

оцінок корисності блага споживачем
При споживанні благ кожна наступна одиниця приносить меншу корисність

11.09.2016

Слайд 16

2 ПИТАННЯ Ординалістський підхід у визначенні споживацьких переваг 11.09.2016

2 ПИТАННЯ

Ординалістський підхід у визначенні споживацьких переваг

11.09.2016

Слайд 17

Ординалістську (порядкову) теорію корисності запропонували Ф.Эджворт (1845 - 1926) В.Парето (1848

Ординалістську (порядкову) теорію корисності запропонували

Ф.Эджворт (1845 - 1926)
В.Парето (1848 - 1923)
І.Фішер

(1867 - 1947)
Р.Аллен
Дж.Хікс

Граничну корисність виміряти неможливо

11.09.2016

Слайд 18

Основні положення ординалістської теорії - граничну корисність виміряти неможливо - споживач

Основні положення ординалістської теорії

- граничну корисність виміряти неможливо
- споживач вимірює

не корисність окремих благ, а корисність наборів благ
- вимірюванню піддається лише порядок надання переваги наборам благ
- споживач систематизує вибір набору благ за рівнем задоволення

11.09.2016

Слайд 19

Аксіоми теорії споживацького вибору Аксіома повного упорядкування уподобань. Аксіома транзитивності уподобань. Аксіома про ненаситність потреб. 11.09.2016

Аксіоми теорії споживацького вибору

Аксіома повного упорядкування уподобань.
Аксіома транзитивності уподобань.
Аксіома про

ненаситність потреб.

11.09.2016

Слайд 20

Крива байдужості. Карта байдужості Qy A C U2 D B U1 U 0 Qx 11.09.2016

Крива байдужості. Карта байдужості
Qy
A C
U2
D B U1
U

0 Qx

11.09.2016

Слайд 21

Властивості кривих байдужості 11.09.2016

Властивості кривих байдужості

11.09.2016

Слайд 22

Зона субституції (англ. substitution — підстава, заміщення) Qy U 0 Qx 11.09.2016

Зона субституції (англ. substitution — підстава, заміщення)

Qy
U
0 Qx

11.09.2016

Слайд 23

Гранична норма субституції 11.09.2016

Гранична норма субституції

11.09.2016

Слайд 24

Гранична норма субституції 11.09.2016 x Зона заміщення (субституції) - ділянка кривої

Гранична норма субституції

11.09.2016

x

Зона заміщення (субституції) - ділянка кривої байдужості, в якій

можлива ефективна заміна одного блага іншим.

Y

Слайд 25

ВИСНОВКИ ПО 2 ПИТАННЮ Ординалістська (порядкова) теорія корисності є альтернативою кардиналістсбькій (кількісній) теорії корисності 11.09.2016

ВИСНОВКИ ПО 2 ПИТАННЮ

Ординалістська (порядкова) теорія корисності є альтернативою кардиналістсбькій (кількісній)

теорії корисності

11.09.2016

Слайд 26

3 ПИТАННЯ Бюджетна лінія споживача 11.09.2016

3 ПИТАННЯ

Бюджетна лінія споживача

11.09.2016

Слайд 27

Бюджетна лінія Рівняння бюджетної лінії Qy В = РхQx + уРуQ

Бюджетна лінія

Рівняння бюджетної лінії
Qy В = РхQx + уРуQ
М

В – бюджет споживача
0 К Qx

Кут нахилу бюджетної лінії визначається співвідношенням цін товарів:

11.09.2016

Слайд 28

Властивості бюджетної лінії 11.09.2016

Властивості бюджетної лінії

11.09.2016

Слайд 29

Зрушення бюджетної лінії Qy Qy 0 Qx 0 Qx 11.09.2016

Зрушення бюджетної лінії

Qy Qy
0 Qx 0 Qx

11.09.2016

Слайд 30

Рівновага споживача Qy A B E C D 0 Qx 11.09.2016

Рівновага споживача
Qy
A
B
E
C
D
0 Qx

11.09.2016

- комбінація

придбаних товарів, яка максимізує корисність при заданому бюджетному обмеженні.
Слайд 31

11.09.2016 Умови рівноваги споживача В ординалістській концепції В кардиналістській концепції

11.09.2016

Умови рівноваги споживача

В ординалістській концепції

В кардиналістській концепції

Слайд 32

Крива “ціна споживання” Qy Х та У – нормальні блага 0 Qx 11.09.2016

Крива “ціна споживання”

Qy
Х та У –
нормальні блага
0

Qx

11.09.2016

Слайд 33

Крива «дохід-споживання» Qy Х та У – нормальніі блага 0 Qx 11.09.2016

Крива «дохід-споживання»

Qy
Х та У – нормальніі блага
0 Qx


11.09.2016

Слайд 34

Крива «дохід-споживання» Qy Х – нормальне благо У – гірше благо 0 Qx 11.09.2016

Крива «дохід-споживання»

Qy
Х – нормальне благо
У – гірше

благо
0 Qx

11.09.2016

Слайд 35

Крива «дохід-споживання» Qy Х – гірше благо У – нормальне благо 0 Qx 11.09.2016

Крива «дохід-споживання»

Qy
Х – гірше благо
У – нормальне благо
0

Qx

11.09.2016

Слайд 36

Крива «дохід-споживання» Qy У – незалежне благо Х – незалежне благо 0 Qx 11.09.2016

Крива «дохід-споживання»

Qy
У – незалежне благо
Х – незалежне

благо
0 Qx

11.09.2016

Слайд 37

Ефект доходу та ефект заміщення 11.09.2016 Ефект доходу – вплив на

Ефект доходу та ефект заміщення

11.09.2016

Ефект доходу – вплив на попит споживача

за рахунок зміни реального доходу, викликаного зміною ціни блага без урахування ефекту заміщення.

Ефект заміщення - зміни у споживанні товару, які є результатом зміни цін цього товару відносно цін на інші товари.

Слайд 38

Парадокс Гиффена Крива “ціна споживання” 11.09.2016 Товар Гіффена повинен одночасно бути

Парадокс Гиффена Крива “ціна споживання”

11.09.2016

Товар Гіффена повинен одночасно бути неякісними в уявленні

споживача і займати значну частку в структурі його витрат.
Слайд 39

Класифікація благ в залежності від впливу зміни доходу споживача I та

Класифікація благ в залежності від впливу зміни доходу споживача I та ціни

товару Р на обсяг його споживання Q

І ↑(↓) => Q ↑ (↓) — нормальні блага;
І ↑(↓) => Q ↓ (↑) – блага нижчої споживчої цінності;
Р ↑(↓) => Q ↓ (↑) – звичайні блага;
Р ↑(↓) => Q ↑ (↓) – товари Гіффена.

11.09.2016

Слайд 40

ВИСНОВКИ ПО 3 ПИТАННЮ Бюджетна пряма є межею між можливим та

ВИСНОВКИ ПО 3 ПИТАННЮ

Бюджетна пряма є межею між можливим та недосяжним

для споживача.
Бюджетна лінія споживача залежить від ефекту доходу та ефекту заміщення.

11.09.2016