Лекція 1. Тема 1. Логіка як основа філософського світогляду Тема 2. Основа понятійного мислення План лекції: Визначення логіки я
Содержание
- 2. Семінарське заняття №1. План : Мислення як предмет вивчення логіки. Логіка як наука: а) істинність і
- 3. Семінарське заняття 2. План : Поняття та форма мислення. Види понять. Логічні відношення між поняттями. Поділ
- 4. Cамостійна робота №1: Опрацювати за підручником, законспектувати у вигляді тез відповіді на питання: 1.Логічні вчення античності.
- 5. Самостійна робота № 2 Опрацювати за підручником, законспек-тувати у вигляді тез відповіді на питання : Явне
- 6. Термін «логіка» від давньогрецького слова «логос» (lоgоs), - «слово», - «поняття», - «вчення», - «розум», -
- 7. Засновники У стародавній Греції термін « lоgоs » вперше запровадив Геракліт (544-483 рр. до н.е.). Ввів
- 8. Три основні значення терміна: Об'єктивна: логіка об'єктивної дійсності, логіка фактів, логіка суспільного розвитку, логіка економіки. Суб‘єктивна:
- 9. логіка вчить: правильно мислити, тобто запобігати помилковим судженням, забезпечувати правильну побудову думок, виробляє вміння послідовно викладати
- 10. Пізнання це процес відображення об'єктивного світу в свідомості людини, що являє собою єдність живого споглядання і
- 11. Складові процесу пізнання: чуттєві Відчуття - це відображення окремих властивостей, ознак, якостей предметів - їхнього кольору,
- 12. Складові процесу пізнання: раціональні (абстрактні) Виражені у трьох основних формах: поняття, судження, умовиводи. Предметом науки логіки
- 13. Особливості раціонального пізнання Опосередковане відображення дійсності. Узагальнене відображення світу. Активне і цілеспрямоване пізнання. Нерозривний зв'язок з
- 14. Мислення і мова Мислення — це опосередкована форма пізнання, яка розкриває суттєві і закономірні зв'язки дійсності,
- 15. Логічна форма це структура, побудова думки, спосіб зв'язку її складових частин.
- 16. Поняття (Суб'єкт - S) відображають певну сукупність загальних, істотних властивостей або ознак певних явищ(предметів). Наприклад: Девальвація
- 17. Судження Структура судження: суб'єкт – S (логічний предмет судження, підмет), предикат – Р (логічний присудок ,
- 18. Умовиводи Структура: а) складаються з трьох суджень, із яких перші два є вихідними (засновками), а останнє
- 19. Формальна логіка досліджуючи форми мислення, відхиляється від конкретного змісту думки, виявляє лише загальне у них ,
- 20. За змістом міркування поділяються: Істинне правильно, адекватно відтворює об'єктивну дійсність. Хибне не відповідає дійсності, викривлює її.
- 21. За формою (структурою)міркування поділяються: Правильне міркування - здійснюється відповідно до правил і законів логіки. Неправильне міркування
- 22. Логічні помилки Паралогізм - логічна помилка, яка може виникати через незнання. Софізм - міркування, яке ґрунтується
- 23. Правильне міркування Якщо міркування є правильним і його засновки є істинні, то отриманий висновок завжди буде
- 24. Неправильне міркування У неправильних міркуваннях з істинними засновками висновок також може бути або істинним, або хибним:
- 25. Знання основ логіки По-перше, формує логічну культуру мислення людини, вчить мислити правильно, коректно аргументувати власну точку
- 26. Основні етапи розвитку логіки традиційний (IV ст. до н.е. — друга половина XIX ст.),і сучасний (друга
- 27. Традиційний етап розвитку логіки Вивчає структуру умовиводів, суджень, понять та операції над ними; Представники: Аристотель (383-322
- 28. Сучасний етап – класична логіка (ХІХ ст.-ХХ ст.) Логіка висловлювань та предикатів, яка спирається на принцип
- 29. Сучасний етап – некласична логіка (кін. ХІХ – ХХ ст.) алетична логіка; темпоральна логіка; епістемічна логіка;
- 30. 4. Поняття — це форма мислення, яка відображає найбільш істотні загальні і відмінні ознаки предметів.
- 31. Предметами думки можуть бути: матеріальні явища (знаряддя, праці), ідеальні явища (свідомість), видумані предмети (Чебурашка).
- 32. Ознаки - риси, що виражають подібність або відмінність предметів Ознаки бувають: загальні та відмінні, істотні та
- 33. Ознаки Істотні - це ті, що відображають сутність предмета і відрізняють його від усіх інших предметів.
- 34. Істотні ознаки: Загальні - належать багатьом предметам, Одиничні - притаманні тільки окремому предмету. Відмінні - вирізняють
- 35. Основні логічні способи формування понять: аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення.
- 36. Аналіз — мислене розчленування цілісного змісту предмета на його частини, виділення окремих ознак, властивостей предмета і
- 37. Синтез - мислене поєднання в єдине ціле розчленованих частин предмета або його ознак, встановлення їх взаємодії
- 38. Порівняння - логічний прийом для встановлення тотожності або відмінності предметів за їх ознаками. Часто використовують у
- 39. Абстрагування - мислене відвернення від деяких неістотних ознак і виділення істотних, характерних ознак, зв'язків і відношень
- 40. Узагальнення — логічне завершення абстрагування, поширення спільних ознак предметів на всі предмети даної множини.
- 41. Обсяг і зміст понять Зміст поняття - сукупність основних істотних ознак предмета або класу однорідних предметів
- 42. Закон обернено-пропорційної залежності : чим більший обсяг поняття, тим менший зміст, і навпаки, чим більший зміст,
- 43. Родове та видове поняття Родов - обсяг якого ширший і повністю включає в себе обсяг другого
- 44. Види понять за обсягом та змістом За обсягом: одиничні, загальні, збірні, нульові. За змістом: конкретні; абстрактні.
- 45. Види понять за обсягом Одиничні - поняття, що відображають ознаки одного предмета: Тернопіль, Національний банк України
- 46. Види понять за обсягом Реєструючі - поняття, до обсягу яких входить чітко визначена, яка підлягає обліку,
- 47. Види понять за обсягом Збірні - це такі поняття, в яких відображається сукупність однорідних предметів, що
- 48. Види понять за обсягом Нульові поняття — це ті, обсяг яких не містить жодного предмета: круглий
- 49. Види понять за змістом За змістом поняття поділяються на: конкретні й абстрактні, відносні і безвідносні, позитивні
- 50. Види понять за змістом Конкретні поняття - це ті, в яких відображені властивості окремих предметів у
- 51. Конкретні поняття поділяються на : Відносні поняття - відображають такі предмети, існування одного з яких немислиме
- 52. Абстрактні поняття поділяються на: Позитивні - поняття, які відображають наявність у і предмета чи явища певних
- 53. Логічні відношення між поняттями Порівнянні - мають певні спільні ознаки: менеджмент і маркетинг. Непорівнянні - відображають
- 54. Порівнянні поняття бувають сумісними і несумісними Сумісні - поняття, обсяги яких повністю або частково збігаються. Несумісні
- 55. Існують три види відношень за сумісністю: рівнозначність (тотожність), перетин (перехресність, частковий збіг обсягів), підпорядкування
- 56. Відношення рівнозначності (тотожності) поняття мають однаковий обсяг, але відрізняються одне від одного змістом. Наприклад, поняття А
- 57. Відношення підпорядкування Одне з понять входить як частина в обсяг другого поняття; А - підпорядковуюче поняття,
- 58. Відношення перетину існує між поняттями, які мають частину спільного обсягу. В А
- 59. Види відношень між несумісними поняттями: співпідпорядкування, протилежність (контрартність), суперечність (контрадикторність)
- 60. Відношення співпідпорядкування існує між двома і більше несумісними видовими поняттями, обсяги яких входять до більш широкого
- 61. Відношення протилежності існує між двома несумісними поняттями, що містять взаємовиключаючі ознаки, за змістом вони протилежні одне
- 62. Відношення суперечності існує між двома поняттями, одне з яких має певну ознаку, а друге тільки заперечує
- 63. 7. Логічні операції з поняттями Обмеження - це логічна операція, в процесі якої переходять від поняття
- 64. Узагальнення — це логічна операція, що полягає в переході від поняття з меншим обсягом до поняття
- 65. Визначення понять Визначення (від лат. definition - дефініція) - це логічна операція, за допомогою якої розкривається
- 66. Визначення бувають: Якщо у визначенні розкривається тільки назва поняття, то воно називається номінальним (від лат. nomine
- 67. Основні способи визначення понять 1. Через найближчий рід і видову відмінність. Наприклад: «Альтруїзм - етичний принцип,
- 68. Основні способи визначення понять 3. Визначення через вказівку відношення предмета до своєї протилежності. Наприклад: «Форма -
- 69. Основні правила визначення понять і помилки, можливі при визначенні 1. Визначення повинне бути співмірним, тобто обсяг
- 70. Основні правила визначення понять і помилки, можливі при визначенні 2. Визначення не повинне утворювати «порочного кола»,
- 71. Основні правила визначення понять і помилки, можливі при визначенні 3. Визначення повинне бути чітким, ясним, виразним,
- 72. Основні правила визначення понять і помилки, можливі при визначенні 4. Визначення, як правило, повинно бути не
- 73. Поділ понять. Основні правила поділу понять і можливі помилки Зміст поняття установлюється за допомогою визначення, а
- 74. Види поділу понять 1. Простий поділ (за видотвірною ознакою) - обсяг поняття поділяється за однією основою
- 75. Види поділу понять 3. Класифікація - це багатоступінчастий, послідовний поділ обсягу поняття з метою систематизації, поглиблення
- 76. Правила поділу понять 1. Поділ має бути співмірним, тобто обсяг поділеного поняття повинен дорівнювати сумі обсягів
- 77. Правила поділу понять 2. Поділ повинен здійснюватися за однією основою. Порушення цього правила призводить до помилки
- 79. Скачать презентацию