Становлення філософії. Основні етапи її історичного розвитку

Август 6, 2022

Главная
Философия
Становлення філософії. Основні етапи її історичного розвитку

Содержание

2. Антична філософія Філософія древніх греків і древніх римлян, що охоплює період з VI ст. до н.
3. Етапи античної філософії. Рання класика (натуралісти, досократики — Зенон, Парменід, Фалес, Анаксимандр, Анаксимен, Піфагор, Ксенофан, Демокрит
4. Середня класика (Сократ і його школа; софісти: Горгій, Гіппій, Антифонт, Антисфен та ін.; головна проблема —
5. Еллінізм (Эпікур, Піррон, стоїки раннього періоду — Панецій, Посидоній, пізні римські стоїки або неостоїцизм: Сенека, Эпіктет,
6. Антична філософія висунула ряд фундаментальних ідей і проблем Проблеми початку усіх речей, буття, небуття, матерії і
7. Проблеми людини, його пізнання, його відношення з іншими людьми. У чому суть людської моралі, чи є
8. Проблеми волі і свободи людини, досягнення щастя. Висувалися ідеї нікчемності людини перед силами природи і громадськими
9. Проблеми відношення людини і Бога, божественної волі, будови Богом Космоса. Висувалися ідеї конструктивного Космосу і буття,
10. Проблеми синтезу чуттєвого і надчуттєвого; ідея синтетичних формулювань основних філософських проблем, побудови метафізичних систем, що визнавали
11. Середньовічна європейська християнська філософія Займає великий період часу – з I до XV ст. Головна особливість
12. Основні проблеми філософії також змикалися з богословськими, як, наприклад, «створений світ Богом чи існує сам по
13. Основні етапи середньовічної філософії – патристика і схоластика. Зазвичай етап патристики (від слова «патер» - «батько»,
14. Головні проблеми патристики 1) проблема суті Бога і його потрійності (тринітарна проблема); 2) відношення віри і
15. Етап схоластики (IX — XV вв.) Сам термін «схоластика» означає «шкільну, учбову» філософію, що викладалася в
16. Основні проблеми: на перший план виходять стосунки розуму і віри, релігії і науки, а також питання
17. Філософія Ренесансу (Відродження) в Європі (передусім в Італії) займає період з XIV по XVI ст. Сама
18. Тому зв'язувати епоху Відродження тільки з античною спадщиною невірно. Духовного і християнського в цю епоху теж
19. Місце людини у світі, його свобода, його доля хвилюють таких мислителів, як Леонардо да Вінчі, Мікеланжело,
20. Виникла нова система цінностей, де на першому місці стоять людина і природа, а потім релігія з
21. Поступово і проблеми держави, моралі, науки перестають розглядатися цілком крізь призму теології. Ці області буття набувають
22. Філософія Нового часу (ХVI - XVII) 1. Становлення і оформлення наук (фізика, хімія, астрономія, математика, механіка);
23. Філософія Нового часу обумовлена: 1) розвитком капіталізму; 2) розвитком експериментально-математичного природознавства; 3) послабленням впливу церкви. Особливостями
24. НАУКИ ВІДКРИВАЮТЬ ЗАКОНИ ПРИРОДИ, ФІЛОСОФІЯ ПОКЛИКАНА ВИЯВИТИ ЗАКОНИ МИСЛЕННЯ. ВІДОМІ МИСЛИТЕЛІ: ФРЕНСИС БЕКОН, ТОМАС ГОББС, РЕНЕ
25. Ф. Бекон (22 січняФ. Бекон (22 січня 1561Ф. Бекон (22 січня 1561, ЛондонФ. Бекон (22 січня
26. Бекон розробив новий, антисхоластичний метод наукового пізнання. Догматичній дедукції схоластів він протиставив індуктивний метод, що ґрунтується
27. Емпіризм ( з гр. - досвід) - це напрям в теорії пізнання який визнає чуттєвий досвід
28. Виділяються два види емпіризму: 1) матеріалістичний емпіризм, який визнає, що джерелом чуттєвого досвіду є об’єктивно існуючий
29. Раціоналізм - це вчення у теорії пізнання, згідно з яким раціо, розум єдине джерело знання. Раціоналізм
30. ОСНОВНІ РИСИ ФІЛОСОФІЇ НОВОГО ЧАСУ 1. ГНОСЕОЛОГІЗМ характеризує культ пізнання й абсолютизацію науки, світоглядна настанова, яка
31. 2. ДЕЇЗМ – становлення людини до Бога (Бог все створив, а потім усувається від справ, надаючи
32. НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ ФІЛОСОФСЬКА КУЛЬТУРА НІМЕЧЧИНИКІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХІХ ст. ПРЕДСТАВНИКИ Іммануїл КАНТ, Йоганн Готліб
33. ЗАГАЛЬНІ РИСИ НКФ 1. НКФ вирішує одну загальну проблему – проблему граничних пізнавальних можливостей людини, що
34. 3. Суб'єкт розглядається (за традицією, що походить ще від Декарта) як носій активності, об'єкт – як
35. СУПЕРЕЧНІСТЬ Розглядається не тільки як логічний, а й як гносеологічний і онтологічний феномени. Це означає, що
37. Скачать презентацию

Слайд 2

Антична філософія
Філософія древніх греків і древніх римлян, що охоплює період з

VI ст. до н. е. до VI ст. н. е.
Вона внесла винятковий внесок у розвиток світової цивілізації, в ній знаходиться початок західної філософії, майже усіх її подальших шкіл, ідей і представлень, категорій, проблем.

Слайд 3

Етапи античної філософії.
Рання класика (натуралісти, досократики — Зенон, Парменід, Фалес,

Анаксимандр, Анаксимен, Піфагор, Ксенофан, Демокрит та ін.; головні проблеми -— «Фізис» і «Космос», його будова

Слайд 4

Середня класика (Сократ і його школа; софісти: Горгій, Гіппій, Антифонт,

Антисфен та ін.; головна проблема — суть людини).
Висока класика (Платон, Аристотель і їх школи; головна проблема — синтез філософського знання, його проблем і методів та ін.).

Слайд 5

Еллінізм (Эпікур, Піррон, стоїки раннього періоду — Панецій, Посидоній, пізні римські

стоїки або неостоїцизм: Сенека, Эпіктет, Аврелій та ін.; головні проблеми — мораль і свобода людини, проблема пізнання і т. д.).
До них додаються питання структури космосу, долі космосу і людини, відношення Бога і людини (Плотін, Порфірій, Прокл, Філон Александрійський).

Слайд 6

Антична філософія висунула ряд фундаментальних ідей і проблем
Проблеми початку усіх речей,

буття, небуття, матерії і її форм. Висувалися ідеї про принципову протилежність «форми» і «матерії», про головні елементи, стихії космосу; про тотожність і протилежність буття і небуття; структурності буття (атоми і порожнеча), плинності буття і його суперечності і т. д. Головні проблеми: як виник Космос? яка його структура? (Фалес, Анаксимандр, Анаксімен, Зенон, Демокріт)

Слайд 7

Проблеми людини, його пізнання, його відношення з іншими людьми. У чому

суть людської моралі, чи є не залежні від обставин норми моралі? Що таке політика і держава по відношенню до людини? Як співвідноситься раціональне з ірраціональним в людському пізнанні? Чи є абсолютна істина і чи досяжна вона людським розумом? (Сократ, софісти: Горгій, Гіппій, Антифонт, Піррон, Секст Емпірик, Эпікур, та ін.)

Слайд 8

Проблеми волі і свободи людини, досягнення щастя. Висувалися ідеї нікчемності людини

перед силами природи і громадськими катаклізмами і одночасно могутність і сили її духу в прагненні до свободи, до благородного життя, до пізнання, в якому філософи передусім і бачили щастя вільної людини (Сенека, Эпіктет, Аврелій, Эпікур, Тит Лукрецій Кар та ін.).
Головна проблематика — гносеологічна — і моральна.

Слайд 9

Проблеми відношення людини і Бога, божественної волі, будови Богом Космоса. Висувалися

ідеї конструктивного Космосу і буття, структури матерії, душі, суспільства як взаємнопроникаючі і обумовлюючі один одного (Плотін, Філон Александрійський та ін.).

Слайд 10

Проблеми синтезу чуттєвого і надчуттєвого; ідея синтетичних формулювань основних філософських проблем,

побудови метафізичних систем, що визнавали два світи — світ ідей і текучий, рухливий світ речей. Проблема пошуку раціонального методу пізнання цих світів (Платон, Аристотель і їх послідовники).

Слайд 11

Середньовічна європейська християнська філософія
Займає великий період часу – з I до

XV ст.
Головна особливість цього етапу розвитку філософії – її зв'язаність з віруваннями християнства. Філософія розвивається з урахуванням основних релігійних догм. Церква була в ті часи осереддям і центром духовної культури і освіти

Слайд 12

Основні проблеми філософії також змикалися з богословськими, як, наприклад, «створений світ

Богом чи існує сам по собі»?, «як поєднуються свобода волі людини і Божественне визначення»? і т. д. Таке зближення філософії з релігією називають сакралізацією філософії.

Слайд 13

Основні етапи середньовічної філософії – патристика і схоластика.
Зазвичай етап патристики (від

слова «патер» - «батько», мається на увазі «батьки Церкви») в історії філософії визначається з I по VI ст. Василь Великий, Августин Блаженний, Григорій Нисский, Тертулліан, Ориген та інші.

Слайд 14

Головні проблеми патристики
1) проблема суті Бога і його потрійності (тринітарна проблема);

2) відношення віри і розуму, одкровення християн і мудрості язичників (греків і римлян); 3) розуміння історії як рухи до певної кінцевої мети і визначення цієї мети – «Град Божий»; 4) свобода волі людини і можливість порятунку його душі; 5) проблема походження зла у світі, причини, по яких його терпить Бог, і інші проблеми.

Слайд 15

Етап схоластики (IX — XV вв.)
Сам термін «схоластика» означає «шкільну, учбову»

філософію, що викладалася в університетах і школах.
Схоластична філософія в особі її представників Еріугени, Бонавентури, Альберта Великого, Хоми Аквінского, Росцеллина, Абеляра, Ансельма Кентерберійського і багатьох інших

Слайд 16

Основні проблеми:
на перший план виходять стосунки розуму і віри, релігії і

науки, а також питання співвідношення загального і одиничного.
«Номіналізм» (загальне існує тільки в імені або в думці, реально існують тільки одиничні речі).
«Реалізм» (загальне існує реально у вигляді деякої суті).

Слайд 17

Філософія Ренесансу (Відродження)
в Європі (передусім в Італії) займає період з XIV

по XVI ст. Сама назва епохи говорить про відродження інтересу до античної філософії і культури, в яких починають бачити зразок для сучасності. Ідеалом знання стає не релігійне, а світське знання.

Слайд 18

Тому зв'язувати епоху Відродження тільки з античною спадщиною невірно. Духовного і

християнського в цю епоху теж було багато. Головна особливість філософії Ренесансу – антропоцентризм. Тепер не Бог, а людина поставлена в центр досліджень.

Слайд 19

Місце людини у світі, його свобода, його доля хвилюють таких мислителів,

як
Леонардо да Вінчі,
Мікеланжело,
Эразм Роттердамський,
Ніколо Макіавелі,
Томас Мор,
Мішель де Монтень та ін. (ХV-ХVI ст.)

Слайд 20

Виникла нова система цінностей, де на першому місці стоять людина і

природа, а потім релігія з її проблемами. Людина – природна істота. Звідси інша особливість ренесансної культури і філософії – «секуляризація» - звільнення від церковного впливу.

Слайд 21

Поступово і проблеми держави, моралі, науки перестають розглядатися цілком крізь призму

теології. Ці області буття набувають самостійного існування, закони які можуть вивчатися світськими науками.
Цей час становлення наук, що пов’язані з досвідом, що дають істинне знання про природу (Копернік, Кеплер, Галілей, Бруно та ін.).

Слайд 22

Філософія Нового часу (ХVI - XVII)
1. Становлення і оформлення наук (фізика,

хімія, астрономія, математика, механіка);
2. Вироблення загальнонаукових методів;
3. В центрі уваги нової філософії – ТЕОРІЯ ПІЗНАННЯ

Слайд 23

Філософія Нового часу обумовлена:
1) розвитком капіталізму;
2) розвитком експериментально-математичного природознавства;
3) послабленням

впливу церкви.
Особливостями філософії Нового часу є:
1) опора на науку;
2) на перший план виходить проблема теорії пізнання та наукового методу ;
3) боротьба емпіризму та раціоналізму.

Слайд 24

НАУКИ ВІДКРИВАЮТЬ ЗАКОНИ ПРИРОДИ, ФІЛОСОФІЯ ПОКЛИКАНА ВИЯВИТИ ЗАКОНИ МИСЛЕННЯ.
ВІДОМІ МИСЛИТЕЛІ:
ФРЕНСИС

БЕКОН, ТОМАС ГОББС, РЕНЕ ДЕКАРТ, ДЖОН ЛОКК, БЕНЕДИКТ СПІНОЗА, ГОТФРІД ВІЛЬГЕЛЬМ ЛЕЙБНІЦ (XVII ст.)
Шукають закони розуму, можливості якого є безмежними, проте розум в реальності “затьмарений” (ідолами). Виникає ідея “чистого розуму”.

Слайд 25

Ф. Бекон (22 січняФ. Бекон (22 січня 1561Ф. Бекон (22 січня 1561, ЛондонФ. Бекон

(22 січня 1561, Лондон — 9 квітняФ. Бекон (22 січня 1561, Лондон — 9 квітня 1626Ф. Бекон (22 січня 1561, Лондон — 9 квітня 1626) — англійський політик, філософ і есеїст. Один із творців емпіризму — філософського напряму, який твердить, що головне — власний досвід.
Його роботи:
«Есе» (1597), «Успіх навчання» (1605), що розглядає науковий підхід в освіті; «Новий Органон» (1620), у «Нова Атлантида» (1626), що описує той утопічний стан, у якому звичайно відбувається пошук і використання наукової істини.

Слайд 26

Бекон розробив новий, антисхоластичний метод наукового пізнання.
Догматичній дедукції схоластів він

протиставив індуктивний метод, що ґрунтується на раціональному аналізі дослідних даних.
Матеріалізм Бекона — непослідовний. Визнаючи об'єктивність і пізнаванність матеріального світу, активність матерії та її рух, віра у силу розуму і науки.

Слайд 27

Емпіризм ( з гр. - досвід) - це напрям в теорії

пізнання

який визнає чуттєвий досвід єдиним джерелом пізнання, а також стверджує, що всі знання обґрунтовуються в досвіді та шляхом досвіду.

Слайд 28

Виділяються два види емпіризму:
1) матеріалістичний емпіризм, який визнає, що джерелом

чуттєвого досвіду є об’єктивно існуючий зовнішній світ (Ф.Бекон, Т.Гоббс, Дж.Локк);
2) ідеалістичний емпіризм, який обмежує досвід сукупністю почуттів або уявлень, а також заперечує те, що в основі досвіду лежить об’єктивний світ (Дж.Берклі, Д.Юм).

Слайд 29

Раціоналізм - це вчення у теорії пізнання,
згідно з яким раціо, розум

єдине джерело знання.
Раціоналізм позначає:
1 Віру в розумність та логічність усього існуючого.
2. Віру в силу доказів.
3. Віра в можливість перетворення світу на розумних началах.

Слайд 30

ОСНОВНІ РИСИ ФІЛОСОФІЇ НОВОГО ЧАСУ
1. ГНОСЕОЛОГІЗМ характеризує культ пізнання й абсолютизацію

науки, світоглядна настанова, яка виходить із того, що теоретичне пізнання є вищим виявленням духовності і сенсом життя людини.

Слайд 31

2. ДЕЇЗМ – становлення людини до Бога (Бог все створив, а

потім усувається від справ, надаючи Всесвіту-машині розвиватися відповідно до природних законів)
3. МЕХАНІЦИЗМ, якщо світ облаштований раціонально, значить він схожий на відлагоджений механізм, в якому всі складові елементи діють узгождено і виконують свою функцію. (людина - машина)

Слайд 32

НІМЕЦЬКА КЛАСИЧНА ФІЛОСОФІЯ
ФІЛОСОФСЬКА КУЛЬТУРА НІМЕЧЧИНИКІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ ХІХ ст.
ПРЕДСТАВНИКИ

Іммануїл КАНТ,
Йоганн Готліб ФІХТЕ,
Фрідріх Вільгельм Йозеф ШЕЛІНГ
Георг Вільгельм Фрідріх ГЕГЕЛЬ.

Слайд 33

ЗАГАЛЬНІ РИСИ НКФ
1. НКФ вирішує одну загальну проблему – проблему граничних

пізнавальних можливостей людини, що в процесі вирішення стає проблемою тотожності мислення і буття.
2. Був знайдений і проведений єдиний принцип рішення цієї проблеми – принцип діяльності – активності суб'єкта пізнання.

Слайд 34

3. Суб'єкт розглядається (за традицією, що походить ще від Декарта) як

носій активності, об'єкт – як та частина реальності, на яку спрямовано увагу суб'єкта, промінь його активності.
4. Принцип активності і пізнавальної самостійності суб'єкта витікає з ідеї саморозвитку як результату такого розв'язання суперечностей всередині суб'єкта чи об'єкта, що приводять до нової якості.

Слайд 35

СУПЕРЕЧНІСТЬ
Розглядається не тільки як логічний, а й як гносеологічний і онтологічний

феномени. Це означає, що суперечність є не помилковою в розміркуванні,
а загальним джерелом розвитку буття, а також умовою пізнання цього буття. (ДІЛЕКТИКА. ГЕГЕЛЬ)

Становлення філософії. Основні етапи її історичного розвитку

Содержание

Антична філософіяФілософія древніх греків і древніх римлян, що охоплює період з

Етапи античної філософії. Рання класика (натуралісти, досократики — Зенон, Парменід, Фалес,

Середня класика (Сократ і його школа; софісти: Горгій, Гіппій, Антифонт,

Еллінізм (Эпікур, Піррон, стоїки раннього періоду — Панецій, Посидоній, пізні римські

Антична філософія висунула ряд фундаментальних ідей і проблемПроблеми початку усіх речей,

Проблеми людини, його пізнання, його відношення з іншими людьми. У чому

Проблеми волі і свободи людини, досягнення щастя. Висувалися ідеї нікчемності людини

Проблеми відношення людини і Бога, божественної волі, будови Богом Космоса. Висувалися

Проблеми синтезу чуттєвого і надчуттєвого; ідея синтетичних формулювань основних філософських проблем,

Середньовічна європейська християнська філософіяЗаймає великий період часу – з I до

Основні проблеми філософії також змикалися з богословськими, як, наприклад, «створений світ

Основні етапи середньовічної філософії – патристика і схоластика.Зазвичай етап патристики (від

Головні проблеми патристики1) проблема суті Бога і його потрійності (тринітарна проблема);

Етап схоластики (IX — XV вв.)Сам термін «схоластика» означає «шкільну, учбову»

Основні проблеми:на перший план виходять стосунки розуму і віри, релігії і

Філософія Ренесансу (Відродження)в Європі (передусім в Італії) займає період з XIV