Облік процесу заготівлі

Июль 24, 2022

Главная
Финансы
Облік процесу заготівлі

Содержание

2. 11.1. Методологічні основи обліку процесів кругообігу засобів підприємства Господарська діяльність любого підприємства, яке має закінчений виробничий
3. Господарські процеси – сукупність однорідних операцій, спрямованих на здійснення певного етапу господарської діяльності: заготівлі виробничих ресурсів,
4. Схема кругообігу капіталу (Г – грошові кошти; Т – товар; Рс – робоча сила; Зв –
5. Наведена формула має загальноекономічне значення і характеризує процес кругообігу засобів на любому виробничому підприємстві при любій
6. Економічний зміст кожної стадії кругообігу засобів відображається в бухгалтерському обліку за допомогою системи рахунків. На першій
7. Перша стадія кругообігу засобів підприємства
8. На другій стадії здійснюється процес виробництва: виготовлення продукції для реалізації, виконання робіт на замовлення, надання послуг
9. Бухгалтерський облік операцій другої стадії здійснюють на рахунках обліку виробництва, у дебет яких записують вартість використаних
10. Друга стадія кругообігу засобів підприємства
11. На третій стадії відбувається зміна товарної форми вартості (готової продукції, призначеної для реалізації) на грошову (Т′
12. Третя стадія кругообігу засобів підприємства
13. Рахунки 70 та 90 закривають рахунком 79 «Фінансові результати», на якому визначають суму прибутку (збитку) від
14. Це досить умовна схема кругообігу засобів підприємства. На практиці вона ускладнюється особливостями галузі діяльності, умовами розрахунків
15. 11.2. Завдання бухгалтерського обліку процесу придбання (заготівлі) Процес постачання (заготівлі) є невід′ємною складовою кругообігу капіталу підприємства
16. Розрахунки за придбані цінності здійснюють готівкою з каси або безготівковими коштами через установи банків. Придбані цінності
17. Основними завданнями бухгалтерського обліку процесу придбання (заготівлі) матеріальних цінностей є: - правильне і своєчасне визначення обсягів
18. В результаті виконання цих завдань облік забезпечує отримання показників, необхідних для управління процесом заготівлі: - кількість
19. Облік розрахунків за придбані цінності ведеться на однойменному пасивному рахунку 63
20. Основними документами, якими оформлюють процес придбання матеріальних цінностей, є: договір купівлі-продажу, рахунок (рахунок-фактура), накладна, товарно-транспортна накладна,
21. 11.3. Відображення в поточному обліку процесу придбання необоротних активів Придбання (створення) матеріальних і нематеріальних необоротних активів
22. Довгострокові (необоротні) активи – це такі матеріальні і нематеріальні активи підприємства, які отримані для тривалого використання
23. Нормативні документи, що регулюють облік придбання необоротних активів: - П(С)БО 7 «Основні засоби», затв. наказом МФУ
24. Оцінка основних засобів у бухгалтерському обліку Первісна вартість – історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі
25. Надходження основних засобів та їх первісна вартість
26. Усі витрати, пов′язані з придбанням необоротних активів, накопичують на дебеті рахунку 15 «Капітальні інвестиції», за підсумком
27. Документальне оформлення операцій з ОЗ Надходження основних засобів Договори (купівлі, продажу, дарування та інші); Товарно-транспортні накладні;
31. Рахунки обліку придбання матеріальних та нематеріальних необоротних активів 10 «Основні засоби», 11 «Інші необоротні матеріальні активи»,
32. Склад субрахунків рахунку 15 «Капітальні інвестиції» 151 – Капітальне будівництво; 152 – Придбання (виготовлення) основних засобів;
33. Відображення в обліку придбання основних засобів за грошові кошти
34. Відображення в обліку безоплатного отримання основних засобів
35. 11.4. Відображення в поточному обліку процесу придбання виробничих запасів До запасів відносять: виробничі запаси (сировина, матеріали,
36. Класифікація виробничих запасів Сировина Матеріали Купівельні напівфабрикати Інші матеріали Паливо Тара Запасні частини Виробничі запаси Основні
37. Облік придбаних виробничих запасів на підприємстві можна вести за фактичною собівартістю придбання (первісною вартістю), за купівельними
38. Оцінка запасів при придбанні включає: - купівельну вартість з націнками постачальників; - відсотки за придбання у
39. Типові форми первинних документів з обліку придбання матеріальних цінностей № М-1 Журнал обліку надходження вантажів;. №
40. Типова форма № М-2 ПП «Світ музики”, м. Київ, вул. Баха, 13 (Підприємство-одержувач і його адреса)
41. Типова форма № М-3 ТОВ “Яблуневий цвіт” Затверджене наказом Мінстату України (підприємство) від 21.06.96р. 3 193
43. ТОВ «Євромозаїка» Типова форма № М-1 (підприємство, організація) Затверджена наказом Мінстату України від 21 червня 1996
45. ТОВ “ПИШИ-ЧИТАЙ” Типова форма № М-4 (підприємство, організація) Затверджена наказом Мінстату України від 21.06.96 р. №
46. Придбані запаси відображають в обліку на активних рахунках класу 2 «Запаси»: 20 «Виробничі запаси»: 201 –
47. Відображення в обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками
48. ВІДОМІСТЬ 3.3 АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ (ДО СУБРАХУНКУ 631) за жовтень 2014 р.
49. 11.5. Методи відображення в обліку транспортно-заготівельних витрат Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) – це витрати підприємства, пов′язані з
50. Транспортно-заготівельні витрати можуть: 1) безпосередньо включатися до собівартості конкретного виду куплених цінностей, якщо вся їх сума
51. При відображенні ТЗВ безпосередньо на аналітичних рахунках обліку придбаних цінностей їх сума прямо включається до середньозваженої
52. У єдиному «Плані рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об′єднань, підприємств і організацій», який був затверджений МФ
53. У другому варіанті аналітичний облік придбаних цінностей у розрізі кожного їх виду ведуть за купівельними або
54. Для визначення суми відхилень від облікових цін, яку треба списати на той чи інший рахунок витрат,
55. Сума відхилення від облікових цін (ТЗВ), яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток коефіцієнта
56. Кв = (30 + 70) / (200 + 450) = 0,1538; Сума відхилень, яка припадає на
58. Скачать презентацию

Слайд 2

11.1. Методологічні основи обліку процесів кругообігу засобів підприємства
Господарська діяльність любого підприємства,

яке має закінчений виробничий цикл, пов’язана з використанням грошових коштів, матеріальних і нематеріальних ресурсів, які постійно перебувають у русі, кругообігу. Кругообіг засобів здійснюється у формі господарських процесів, які складаються з окремих господарських операцій (фактів господарського життя). Вони і є найважливішими об’єктами бухгалтерського обліку та відображають господарську діяльність кожного підприємства.

Слайд 3

Господарські процеси – сукупність однорідних операцій, спрямованих на здійснення певного етапу

господарської діяльності: заготівлі виробничих ресурсів, виробництва (виконання робіт, надання послуг), реалізації виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг).
Господарські процеси відображають кругообіг капіталу, зумовлений функціонуванням товарно-грошових (ринкових) відносин.
Вперше ідею відображення кругообігу вартостей засобів обгрунтував Франсуа Кене (1694-1774) у розробленій ним «Економічній таблиці…». Пізніше її використав Карл Маркс для пояснення кругообігу капіталу (у своїй роботі «Капітал»).

Слайд 4

Схема кругообігу капіталу (Г – грошові кошти; Т – товар; Рс –

робоча сила; Зв – засоби виробництва; В – процес виробництва;. Т′, Г′ - відповідно товар (готова продукція) і грошові кошти (виручка), збільшені на суму доданої вартості)

Слайд 5

Наведена формула має загальноекономічне значення і характеризує процес кругообігу засобів на

любому виробничому підприємстві при любій формі власності. З неї видно, що засоби підприємства в процесі кругообігу проходять три стадії: заготівлі, виробництва, реалізації. Перша і остання відносяться до сфери обігу, друга – до сфери виробництва. Процес кругообігу засобів здійснюється, як правило, безперервно, тому в один і той же час засоби знаходяться на різних його стадіях і приймають відповідно різні форми: грошей, засобів виробництва, готової продукції тощо. Одночасно відбувається їх збільшення або зменшення (придбання, надходження, витрачання, реалізація тощо).

Слайд 6

Економічний зміст кожної стадії кругообігу засобів відображається в бухгалтерському обліку за

допомогою системи рахунків.
На першій стадії відбувається купівля засобів виробництва (Г → Т). Ця операція не викликає збільшення або зменшення загальної суми засобів підприємства, вони лише змінюють свою форму: гроші перетворюються на виробничі запаси (сировина і т. ін.) та засоби праці (машини тощо).
Це перша стадія - процес заготівлі. Його відображають на двох групах рахунків: грошових коштів (зменшення) і засобів виробництва (збільшення).

Слайд 7

Перша стадія кругообігу засобів підприємства

Слайд 8

На другій стадії здійснюється процес виробництва: виготовлення продукції для реалізації, виконання

робіт на замовлення, надання послуг стороннім організаціям (особам). При цьому витрачаються засоби виробництва і жива праця, а створюються нові продукти, нові вартості (Т … В … Т′). Одержана з виробництва продукція має більшу вартість, ніж вартість використаних елементів виробництва, але цей приріст вартості буде виявлено та враховано лише на наступній стадії кругообігу – на стадії реалізації.

Слайд 9

Бухгалтерський облік операцій другої стадії здійснюють на рахунках обліку виробництва, у

дебет яких записують вартість використаних у процесі виробництва ресурсів (збільшення витрат) з кредиту рахунків обліку засобів виробництва (зменшення засобів). Одночасно у процесі виробництва відбувається витрачання живої праці, що знаходить відображення в обліку шляхом нарахування оплати праці. Ця операція записується у дебет рахунків виробництва з кредиту рахунків розрахунків з оплати праці як збільшення заборгованості працівникам, а при виплаті грошей (зарплати) – у дебет рахунків з оплати праці (зменшення заборгованості) та кредит рахунків обліку грошових коштів (списання грошей).

Слайд 10

Друга стадія кругообігу засобів підприємства

Слайд 11

На третій стадії відбувається зміна товарної форми вартості (готової продукції, призначеної

для реалізації) на грошову (Т′ - Г′). При цьому сума грошей, виручених за реалізовану продукцію, повинна бути більшою собівартості реалізованої продукції на суму створеної у процесі виробництва доданої вартості (прибутку). Це стадія реалізації. В обліку вона відображається на рахунках реалізації - 90 «Собівартість реалізації» (за дебетом) та 70 «Доходи від реалізації» (за кредитом). Виручка від реалізації надходить на рахунки грошових коштів. На цьому весь цикл кругообігу засобів підприємства закінчується.

Слайд 12

Третя стадія кругообігу засобів підприємства

Слайд 13

Рахунки 70 та 90 закривають рахунком 79 «Фінансові результати», на якому

визначають суму прибутку (збитку) від реалізації. Останню списують на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)»: прибуток – у кредит, збиток – у дебет.
Отже, якщо уявити, що весь кругообіг засобів становить лише один цикл, то стає зрозумілим, що всі рахунки, на яких його відображають, закриваються (крім рахунків грошових коштів та фінансових результатів - прибутку або збитку). Сума грошових коштів при цьому змінюється на величину доданої вартості, джерелом якої є фінансовий результат від реалізації продукції.

Слайд 14

Це досить умовна схема кругообігу засобів підприємства. На практиці вона ускладнюється

особливостями галузі діяльності, умовами розрахунків тощо. Розрахунки, як правило, здійснюються не готівковими коштами, а через установи банків з відстроченням дати платежу, що зумовлює виникнення дебіторської (покупців) та кредиторської (постачальникам) заборгованості. У бухгалтерському обліку для відображення цих операцій використовують рахунки розрахунків, які розміщуються між рахунками грошових коштів і засобів виробництва (перша стадія) та між рахунками обліку реалізації і грошових коштів (третя стадія). Можливі й інші відхилення від загальної схеми кругообігу засобів.

Слайд 15

11.2. Завдання бухгалтерського обліку процесу придбання (заготівлі)
Процес постачання (заготівлі) є невід′ємною

складовою кругообігу капіталу підприємства і полягає в забезпеченні необхідними для його діяльності засобами: машинами, обладнанням, матеріалами, сировиною, паливом тощо. Підприємство придбаває всі ці засоби за свої кошти, сплачуючи їх вартість постачальнику. Крім того, воно сплачує вартість витрат, пов′язаних з заготівлями: навантажувально-розвантажувальні роботи, вартість перевезення придбаних цінностей і т. ін. Разом усі ці витрати становлять фактичну собівартість придбаних цінностей.

Слайд 16

Розрахунки за придбані цінності здійснюють готівкою з каси або безготівковими коштами

через установи банків. Придбані цінності підлягають обов′язковому оприбуткуванню на склад підприємства (під звіт матеріально відповідальної особи). Деякі з них потребують додаткової доробки (монтажу, фасування, сортування тощо) для доведення їх до стану придатності для використання за призначенням. Усі ці витрати збільшують вартість придбаних цінностей і підлягають відображенню на рахунках. Не менш важливим є своєчасний та повний розрахунок з постачальниками придбаних цінностей.

Слайд 17

Основними завданнями бухгалтерського обліку процесу придбання (заготівлі) матеріальних цінностей є:
- правильне

і своєчасне визначення обсягів необхідних закупівель, укладання відповідних договорів постачання;
- документальне оформлення та облік надходження цінностей на підприємство та їх оприбуткування у місцях зберігання;
- визначення фактичної собівартості придбаних цінностей;
- облік розрахунків з постачальниками та контроль за їх своєчасністю і повнотою.

Слайд 18

В результаті виконання цих завдань облік забезпечує отримання показників, необхідних для

управління процесом заготівлі:
- кількість придбаних цінностей за їх складом і номенклатурою;
- вартість транспортно-заготівельних та інших витрат, пов′язаних з придбанням цінностей;
- фактична собівартість закуплених цінностей;
- стан розрахунків з постачальниками і підрядниками за придбані цінності та виконані роботи;
- виконання плану і договорів постачання тощо.

Слайд 19

Облік розрахунків за придбані цінності ведеться на однойменному пасивному рахунку 63

Слайд 20

Основними документами, якими оформлюють процес придбання матеріальних цінностей, є: договір купівлі-продажу,

рахунок (рахунок-фактура), накладна, товарно-транспортна накладна, прибутковий ордер, акт приймання матеріалів, акт приймання виконаних робіт, довіреність, платіжне доручення, виписка банку тощо.
Оцінку придбаних цінностей у бухгалтерському обліку здійснюють за їх повною первісною вартістю (фактичною собівартістю придбання).

Слайд 21

11.3. Відображення в поточному обліку процесу придбання необоротних активів
Придбання (створення) матеріальних

і нематеріальних необоротних активів згідно діючих нормативних документів відноситься до капітальних інвестицій. Капітальні інвестиції відображають в одному балансі з основною діяльністю підприємства, але витрати на їх здійснення обліковують окремо від витрат основної (операційної) діяльності. До капітальних інвестицій відносять витрати на будівництво і придбання (створення) основних засобів, ІНМА, НМА, довгострокових біологічних активів.

Слайд 22

Довгострокові (необоротні) активи – це такі матеріальні і нематеріальні активи підприємства,

які отримані для тривалого використання у господарській діяльності і не призначені для реалізації або безпосереднього витрачання протягом одного року.
Необоротні активи включають: земельні ділянки, природні ресурси, основні засоби, інші необоротні матеріальні активи, довгострокові фінансові вкладення, незакінчені капітальні вкладення, довгострокову дебіторську заборгованість, нематеріальні активи, довгострокові біологічні активи.

Слайд 23

Нормативні документи, що регулюють облік придбання необоротних активів:
- П(С)БО 7

«Основні засоби», затв. наказом МФУ від 27.04.2000 р. № 92;
- П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», затв. наказом МФУ від 18.10.99 р. № 242;
- П(С)БО 30 «Біологічні активи», затв. наказом МФУ від 18.11.2005 р. № 790;
- П(С)БО 32 «Інвестиційна нерухомість», затв. наказом МФУ від 16.07.2007 р. № 779;
- Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затв. МФУ 30.09.2003 р. № 561

Слайд 24

Оцінка основних засобів у бухгалтерському обліку
Первісна вартість – історична
(фактична) собівартість

необоротних
активів у сумі грошових коштів або
справедливої вартості активів,
сплачених (переданих), витрачених
для придбання (створення)
необоротних активів

Справедлива вартість – сума, за
Якою може бути здійснено обмін
активу або оплату зобов′язання в
результаті операції між обізнаними,
зацікавленими та незалежними
сторонами

Застосовують при
визначенні
первісної вартості
ОЗ, що отримані
безоплатно або
внесені до статутного
капіталу

Застосовують для
оцінки основних
засобів при їх
надходженні на
підприємство

Слайд 25

Надходження основних засобів та їх первісна вартість

Слайд 26

Усі витрати, пов′язані з придбанням необоротних активів, накопичують на дебеті рахунку

15 «Капітальні інвестиції», за підсумком якого визначають первісну вартість (фактичну собівартість) придбаних об′єктів необоротних активів:
Д-т рах. 15 «Капітальні інвестиції» – К-т рах. грошових коштів або розрахунків.
Фактичну собівартість придбаних активів відображають за дебетом рахунків необоротних активів з кредита рахунку 15:
Д-т рах. 10, 11, 12, 16 – К-т рах. 15

Слайд 27

Документальне оформлення операцій з ОЗ
Надходження
основних засобів
Договори (купівлі, продажу, дарування та

інші);
Товарно-транспортні накладні;
Акт приймання-передавання основних засобів;
Прибутковий ордер (т. ф. № М-4);
Платіжне доручення;
Видатковий касовий ордер (т. ф. № КО-2);
Акт приймання-передавання (внутрішнього переміщення) основних засобів (т. ф. № ОЗ-1);
Акт про установку, пуск та демонтаж будівельних машин (т. ф. № ОЗ-5).

Слайд 28

Слайд 29

Слайд 30

Слайд 31

Рахунки обліку придбання матеріальних та нематеріальних необоротних активів
10 «Основні засоби»,

11 «Інші необоротні матеріальні активи»,
12 «Нематеріальні активи»,
15 «Капітальні інвестиції»,
16 «Довгострокові біологічні активи»

Слайд 32

Склад субрахунків рахунку 15 «Капітальні інвестиції»
151 – Капітальне будівництво;
152 – Придбання

(виготовлення) основних засобів;
153 – Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів;
154 – Придбання (створення) нематеріальних активів;
155 – Придбання (вирощування) довгострокових біологічних активів

Слайд 33

Відображення в обліку придбання основних засобів за грошові кошти

Слайд 34

Відображення в обліку безоплатного отримання основних засобів

Слайд 35

11.4. Відображення в поточному обліку процесу придбання виробничих запасів
До запасів

відносять:
виробничі запаси (сировина, матеріали, паливо, тара, запасні частини та ін.); незавершене виробництво; напівфабрикати власного виробництва; готова продукція; товари, придбані для продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети; молодняк тварин і тварини на відгодівлі (поточні біологічні активи).
Запаси (згідно П(С)БО 9 «Запаси») –
це активи, що:
- утримуються для наступного продажу за умови ведення звичайної господарської діяльності;
- перебувають у процесі виробництва з метою наступного продажу продукту виробництва;
- утримуються для використання у процесі виробництва та управління підприємством.

Слайд 36

Класифікація виробничих запасів
Сировина
Матеріали
Купівельні напівфабрикати
Інші матеріали
Паливо
Тара
Запасні частини
Виробничі запаси
Основні матеріали
Допоміжні матеріали
Зворотні відходи
Технологічне
Енергетичне
Господарське
Одноразова
Багаторазова
Виробничі
Невиробничі

Слайд 37

Облік придбаних виробничих запасів на підприємстві можна вести за фактичною собівартістю

придбання (первісною вартістю), за купівельними цінами з виділенням в окремий облік транспортно-заготівельних ви трат, за обліковими цінами з окремим обліком відхилення від облікових цін.
Найбільш поширеним є облік придбаних виробничих запасів за первісною вартістю (фактичною собівартістю придбання, або історичною собівартістю).

Слайд 38

Оцінка запасів при придбанні включає:
- купівельну вартість з націнками постачальників;

- відсотки за придбання у кредит, наданий постачальником (за відстрочку платежу);
- комісійні винагороди посередникам, оплата інформаційних та інших послуг у зв’язку з пошуком та придбанням запасів, оплата послуг товарних бірж;
- митні збори і державне мито при імпортних закупівлях;
- оплату за перевезення куплених запасів у господарство, включаючи витрати на страхування запасів у дорозі;
- оплату послуг сторонніх організацій за зберігання, транспортування, охорону запасів під час перевезення;
- вартість навантажувально-розвантажувальних робіт при перевезенні куплених запасів;
- прямі витрати на доробку та підвищення якості придбаних запасів (доведення їх до стану придатності для використання за призначенням).

Слайд 39

Типові форми первинних документів
з обліку придбання матеріальних цінностей
№ М-1

Журнал обліку надходження вантажів;.
№ М-2 Довіреність;
№ М-2а Акт списання бланків довіреностей;
№ М-3 Журнал реєстрації довіреностей;
№ М-4 Прибутковий ордер;
№ М-7 Акт про приймання матеріалів;
№ М-12 Картка № ___ складського обліку матеріалів;
№ М-15 Акт про приймання устаткування;
№ М-15а Акт приймання-передачі устаткування до монтажу;
№ М-16 Матеріальний ярлик
№ М 17 Акт № ___ про виявлені дефекти устаткування.

Слайд 40

Типова форма № М-2 ПП «Світ музики”, м. Київ, вул. Баха,

13 (Підприємство-одержувач і його адреса) Ідентифікаційний код ЄДРПОУ Довіреність дійсна ПП «Світ музики”, м. Київ, вул. Баха, 13 до 20 жовтня 2014 р. (Підприємство-платник і його адреса) Рахунок 26000765877655 , АППБ “Фінанси”, м. Київ, МФО 436455 (Найменування банку)

ДОВІРЕНІСТЬ КА № 6566655
Дата видачі 12 жовтня 2014 р.
Видано зав. господарством Мироненко Івану Петровичу
(посада, прізвище, ім′я, по батькові)
Документ, що засвідчує особу, паспорт серія АН № 123456 від 18 травня 1997 р.
виданий Ватутінським РВ УМВС України у м. Київі
На отримання від ПАТ “Завод”Зоря”, м. Київ, вул. Липова, 20
(Найменування організації-постачальника)
цінностей за договором № 234/5-кп від 06 грудня 2013 р.

Підпис Мироненко засвідчую
(зразок підпису особи, що одержала довіреність)
М.п. Керівник підприємства Загребняк Загребняк М. І.
Головний бухгалтер Іванов Іванов С. К.

Слайд 41

Типова форма № М-3 ТОВ “Яблуневий цвіт” Затверджене наказом Мінстату України

(підприємство) від 21.06.96р. 3 193 Ідентифікаційний код ЄДРПОУ 63458157 Код за УКУД 0307004 ЖУРНАЛ РЕЄСТРАЦІЇ ДОВІРЕНОСТЕЙ ЗА 2014 р.

Слайд 42

Слайд 43

ТОВ «Євромозаїка» Типова форма № М-1 (підприємство, організація) Затверджена наказом Мінстату

України від 21 червня 1996 р. № 193 Ідентифікаційний код ЄДРПОУ Код за УКУД

ЖУРНАЛ
ОБЛІКУ ВАНТАЖІВ, ЩО НАДІЙШЛИ за 2014 р.

26161824

Слайд 44

Слайд 45

ТОВ “ПИШИ-ЧИТАЙ” Типова форма № М-4 (підприємство, організація) Затверджена наказом Мінстату

України від 21.06.96 р. № 193 Ідентифікаційний код ЄДРПОУ Код за УКУД ПРИБУТКОВИЙ ОРДЕР № 15

20120131

0307005

Слайд 46

Придбані запаси відображають в обліку на активних рахунках класу 2 «Запаси»:

20 «Виробничі запаси»:
201 – Сировина й матеріали;
202 – Купівельні напівфабрикати та комплектуючі вироби;
203 – Паливо;
204 – Тара й тарні матеріали;
205 – Будівельні матеріали;
207 – Запасні частини та ін.;
21 «Поточні біологічні активи»;
22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»;
28 «Товари».

Слайд 47

Відображення в обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Слайд 48

ВІДОМІСТЬ 3.3 АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИ (ДО СУБРАХУНКУ

631) за жовтень 2014 р. (фрагмент)

Слайд 49

11.5. Методи відображення в обліку транспортно-заготівельних витрат
Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) – це

витрати підприємства, пов′язані з придбанням матеріальних цінностей та їх перевезенням у господарство і доведенням до стану придатності для використання за призначенням. До них відносять усі витрати процесу заготівель, крім купівельної вартості придбаних цінностей: транспортні тарифи, вартість навантажувально-розвантажувальних робіт, митні, страхові та інші платежі, що не відшкодовуються підприємству.

Слайд 50

Транспортно-заготівельні витрати можуть:
1) безпосередньо включатися до собівартості конкретного виду куплених

цінностей, якщо вся їх сума може бути точно ідентифікована з певним видом придбаних запасів;
2) обліковуватися на окремому аналітичному рахунку, відкритому до відповідного субрахунку або синтетичного рахунку, призначеному для обліку даної групи цінностей, з наступним їх списанням на ті ж рахунки обліку витрат, на які віднесено облікову вартість використаних цінностей.

Слайд 51

При відображенні ТЗВ безпосередньо на аналітичних рахунках обліку придбаних цінностей їх

сума прямо включається до середньозваженої ціни таких цінностей:

Слайд 52

У єдиному «Плані рахунків бухгалтерського обліку виробничо-господарської діяльності об′єднань, підприємств і

організацій», який був затверджений МФ СРСР у 1985 р. і діяв в Україні до 1999 р., для окремого обліку ТЗВ було передбачено спеціальний рахунок 16, дебетові обороти якого в кінці місяця розподілялися і списувалися на рахунки обліку придбаних запасів. МФУ з цією метою рекомендує використовувати субрахунки 200 (для виробничих підприємств) та 289 (для підприємств торгівлі) з аналогічною назвою «Транспортно-заготівельні витрати».

Слайд 53

У другому варіанті аналітичний облік придбаних цінностей у розрізі кожного їх

виду ведуть за купівельними або постійними планово-обліковими цінами, які протягом року не змінюються. Усі транспортно-заготівельні витрати, або відхилення фактичних цін від планово-облікових, враховують на окремому аналітичному рахунку «Відхилення від облікових цін», який відкривають на групу споріднених матеріальних цінностей (як правило, окремо до кожного субрахунку). У кінці місяця сума відхилення від облікових цін розподіляється і списується на відповідні рахунки витрат пропорційно обліковій вартості списаних матеріалів. Сальдо на рахунку відхилень може бути в сумі, що відповідає залишку невикористаних матеріалів.

Слайд 54

Для визначення суми відхилень від облікових цін, яку треба списати на

той чи інший рахунок витрат, визначають спочатку коефіцієнт розподілу за формулою середньої арифметичної:
Кв = (ТЗВп + ТЗВн) / ∑(ВЗп + ВЗн),
де ТЗВп – сальдо початкове на рахунку відхилень від облікових цін; ТЗВн – дебетовий оборот на рахунку відхилень за звітний період;
ВЗп – сальдо початкове на рахунку обліку матеріалів за обліковими цінами; ВЗн – оборот по дебету за звітний період на рахунку обліку матеріалів за обліковими цінами.

Слайд 55

Сума відхилення від облікових цін (ТЗВ), яка відноситься до запасів,

що вибули, визначається як добуток коефіцієнта відхилень і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих же рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено списання запасів за обліковими цінами. Середній відсоток (коефіцієнт розподілу) відхилень визначають діленням суми залишків відхилень від облікових цін (ТЗВ) на початок звітного періоду та їх суми за звітний період на загальну суму залишків запасів на початок звітного періоду і запасів, що надійшли за звітний період.

Слайд 56

Кв = (30 + 70) / (200 + 450) = 0,1538; Сума

відхилень, яка припадає на запаси, що вибули у звітному періоді, становить 550 х 0, 1538 = 85 тис. грн.*