Хроматографія. Мікрогетерогенні дисперсні системи

Содержание

Слайд 2

Хроматографія – це метод розділення і аналізу сумішей речовин

Хроматографія – це метод розділення і аналізу сумішей речовин

Слайд 3

Метод оснований на різному розподілі речовин суміші між двома фазами -

Метод оснований на різному розподілі речовин суміші між двома фазами
-

рухомою (РФ) – рідина, газ;
нерухомою (НФ) – вода,
твердий адсорбент.
Речовини, що складають
нерухому фазу – це сорбенти.
Досліджувана суміш – елюент.
Слайд 4

Найбільше поширені НФ: Силікагель – гель кремнієвої кислоти з загальною формулою

Найбільше поширені НФ:
Силікагель – гель кремнієвої кислоти з загальною формулою SiO2·Н2О.


Оксид алюмінію - Al2O3 - цеоліти,
глинисті матеріали (каолін, слюди і інші)
, синтетичні неорганічні йоніти і спеціально приготоване сульфоване вугілля.
Слайд 5

Види хроматографії

Види хроматографії

Слайд 6

В 1903 р. російський ботанік М.С.Цвєт відкрив спосіб розподілу окремих речовин

В 1903 р. російський ботанік М.С.Цвєт відкрив спосіб розподілу окремих

речовин в суміші – хлорофілів на колонці, заповненій крейдою.
Від слова “ хроматос “ (колір),
назвав метод хроматографічним.
Слайд 7

Адсорбційна хроматографія Згідно з теорією Ленгмюра на поверхні сорбенту находиться силове

Адсорбційна хроматографія
Згідно з теорією Ленгмюра на поверхні сорбенту находиться силове поле,

яке здатне притягувати молекули інших речовин, причому утворюється мономолекулярний шар адсорбованих молекул.
Слайд 8

Рідинна колонкова хроматографія Елюєнтом найчастіше є суміш розчинників, або один розчинник,

Рідинна колонкова хроматографія
Елюєнтом найчастіше є суміш розчинників, або один розчинник, який

рухається під дією сили тяжіння.
Слайд 9

Йонообмінна хроматографія – це процес, при якому адсорбент і розчин обмінюються

Йонообмінна хроматографія –
це процес, при якому адсорбент і розчин обмінюються

між собою в еквівалентних кількостях однойменно зарядженими йонами.
RM1 + М2+ → RM2 + M1+ обмін катіонов
катіоніт
RА1 + А2- → RА2 + А1- обмін аніонів
аніоніт
Слайд 10

Тонкошарова хроматографія Тонкошарова хроматографія (ТШХ) – вид хроматографії, в якій розділення

Тонкошарова хроматографія
Тонкошарова хроматографія (ТШХ) – вид хроматографії, в якій розділення забезпечується

переміщенням рухомої фази (РФ) через нанесений на поверхню тонкий шар сорбенту.
- хроматографія на папері
висхідна
низхідна
радіальна (кругова)
Слайд 11

Для оцінки ступеня затримування застосовують величину Rf, яка рівна відношенню довжини

Для оцінки ступеня затримування застосовують величину Rf, яка рівна відношенню довжини

шляху речовини Х1, до довжини шляху розчинника від лінії старту до лінії фронту Xфр:
Слайд 12

Незабарвлені суміші необхідно проявляти. При цьому в залежності від визначуваних речовин

Незабарвлені суміші необхідно проявляти. При цьому в залежності від визначуваних речовин

їх можна виявити:
1) в світлі УФ плями речовин можуть самі світитись,
2) в парах йоду – виявляються речовини, які мають подвійні зв’язки.
3) обприскування проводити спеціальними реагентами.
4) застосування свідків (точно відомих речовин) – є надійним методом виявлення компонентів.
Слайд 13

Газова хроматографія (ГХ) як рухома фаза використовується газ , який називають

Газова хроматографія (ГХ)
як рухома фаза використовується газ , який називають

газом – носієм
(найкраще Н2, або Не, може бути N2) .
Слайд 14

Етапи кількісного аналізу : 1). Відбір і обробка проб. 2). Введення

Етапи кількісного аналізу :
1). Відбір і обробка проб.
2). Введення проби в

хроматографічну систему.
3). Хроматографування (саме розділення).
4). Реєстрація хроматограми.
5). Обробка хроматограми.
Слайд 15

ГРУБОДИСПЕРСНІ СИСТЕМИ Аерозолі Т/Г d>10-5м пил d 10-9 - 10-5м дим

ГРУБОДИСПЕРСНІ СИСТЕМИ
Аерозолі
Т/Г d>10-5м пил
d 10-9 - 10-5м дим
Р/Г d близько 10-5м

туман
Застосування у вигляді аерозолів, спреїв та у вигляді інгаляцій для лікування захворювань легенів, бронхів, горла, носа.
Слайд 16

Суспензії т/р d 10-6 - 10-4м Стабілізатори - ліофільні полімери Електроліти ПАР Пасти – висококонцентровані суспензії

Суспензії
т/р d 10-6 - 10-4м
Стабілізатори - ліофільні полімери
Електроліти

ПАР
Пасти – висококонцентровані суспензії
Слайд 17

Колоїдні ПАР За розчинністю – гідрофільні та олеофільні. За здатністю до

Колоїдні ПАР
За розчинністю – гідрофільні та олеофільні.
За здатністю до іонізації –

неіоногенні, іоногенні,
аніоноактивні ,амфоліти ,катіоноактивні.
Аніоноактивні –мила, стеарат натрію , олеат натрію, алкілсульфати, жовчні кислоти.
С17 Н35 СООNa С17 Н35 СОО- +Na+
Катіоноактивні – солі амінів, четвертинні азотисті основи, алкілпірідинієві солі
[R-N+ (CH3)3]Cl- [R-N+ (CH3)3]+ + Cl-
Неіоногенні –не дисоціюють на іони
R(OCH2 – CH2)n-OH
Слайд 18

Солюбілізація – процес переходу нерозчинних у чистих рідинах сполук у колоїдний

Солюбілізація – процес переходу нерозчинних у чистих рідинах сполук у колоїдний

стан в присутності ПАР.
Солюбілізат
(речовина, що розчиняється)
Солюбілізована
система
Солюбілізатор - ПАР
Слайд 19

Можливі механізми солюбілізації: 1 - речовина з полярною групою і гідрофобною

Можливі механізми солюбілізації:
1 - речовина з полярною групою і гідрофобною

частиною;
2 - речовина без гідрофобної частини;
З - неполярна речовина
Слайд 20

Слайд 21

Класифікація за концентрацією 1)розбавлені- обємна концентрація дисперсної фази до 0,1% 2)концентровані

Класифікація за концентрацією
1)розбавлені- обємна концентрація дисперсної фази до 0,1%
2)концентровані – 0,1

– 74,0%
3)висококонцентровані – більше 74,0%
Слайд 22

Види емульсій: α-розбавлена, б- концентрована, в – висококонцентрована

Види емульсій: α-розбавлена, б- концентрована,
в – висококонцентрована

Слайд 23

Методи визначення типу емульсій: 1)кондуктометричний 2)флуоресценції 3)забарвлення 4)розбавлення.

Методи визначення типу емульсій:
1)кондуктометричний
2)флуоресценції
3)забарвлення
4)розбавлення.

Слайд 24

Слайд 25

Стабілізуюча дія поверхнево-активних емульгаторів: 1) знижують міжфазовий поверхневий натяг; 2) утворюють

Стабілізуюча дія
поверхнево-активних емульгаторів:
1) знижують міжфазовий поверхневий натяг;
2) утворюють навколо краплин

дисперсної фази захисну оболонку;
3) надають краплинам емульсії однойменного заряду.
Слайд 26

Слайд 27

М М В В О – олія В – вода Прямі

М

М

В

В

О – олія В – вода
Прямі емульсії (І роду) –

О/В
Зворотні емульсії (ІІ роду) – В/О
Слайд 28

Методи одержання 1)диспергування 2) гомогенізація(крізь малі отвори) 3) конденсація 4) самочинне

Методи одержання
1)диспергування
2) гомогенізація(крізь малі отвори)
3) конденсація
4) самочинне емульгування жовчними кислотами
Руйнування

– заморожування, нагрівання.Накладання поля високої напруги.
Застосування для внутрішнього вживання та ін’єкцій – О/В
як зовнішній засіб - В/О