Содержание
- 2. Загальна характеристика та періодизація первісної доби. Первісна доба була найтривалішою в історії людства. За найновітнішими даними
- 4. 3 млн.р. (поява пралюдей) – 1 млн р. (поява пралюдей на території України) – 100 тис.
- 5. Розвиток первісного суспільства поділяється на кілька етапів, але в цілому має такі ознаки: — низькі темпи
- 6. Історії відомо кілька варіантів періодизації первіснообщинного ладу. Найчастіше користуються археологічною схемою — епохи пов'язують із матеріалами,
- 8. 2. Господарство періоду палеоліту. Першими формами господарської діяльності людини були мисливство, рибальство і збиральництво. Археологічні знахідки
- 11. Новий тип передлюдини — пітекантроп (мавполюдина) — появився майже 1 млн років тому. Це була істота
- 12. Розпочався льодовиковий період
- 13. Саме льодовиковий період ще більше прискорив розвиток трудових навичок, здатність мислити, планувати свою діяльність, щоб вижити
- 14. З утворенням льодовиків знизився рівень Світового океану й між поділеними водою ділянками суші виникли сухопутні "мости",
- 15. Близько 200 тис. років тому сформувався неандертальський тип людини — людини розумної (homo sapiens). Із завершенням
- 19. Поряд з удосконаленням знарядь полювання, яке залишалось основним видом діяльності, з'явились кам'яна зернотерка, товкачі для розтирання
- 21. Саме на цей період припадає й осілість людей, що засвідчують віднайдені сліди тривалочасових поселень цього періоду.
- 22. До виникнення сім'ї родовід установлювався по материнській лінії. Жінки в цей період відігравали провідну роль у
- 25. ПАЛЕОЛІТ, або давній кам’яний вік (3 млн.-10 тис. р. тому), був найдовшим періодом. Характерні риси періоду:
- 26. 3. Економічний розвиток мезолітичних племен. Найважливішим із досягнень цієї епохи стало винайдення лука, зброї для дальнього
- 29. Таким чином, у мезоліті — середньому кам’яному віці (9-8 тис. до н.е.): утвердилися сучасні післяльодовикові природнокліматичні
- 30. 4. Неолітична революція та розвиток господарських відносин у добу неоліту. Неоліт став періодом завершення переходу до
- 31. Прогресом у розвитку продуктивних сил став перехід до обробітку землі. Прийоми і техніка землеробства були дуже
- 32. Сучасні археологічні й палеоботанічні знахідки дають підставу говорити про чотири самостійні найбільш старовинні вогнища походження культурних
- 33. Найдавнішим ремеслом було гончарство. Глиняний посуд дав змогу людині значно поліпшити приготування й збереження їжі. Удосконалення
- 37. Іншим старовинним ремеслом було ткацтво — виготовлення тканини на ручному ткацькому верстаті. Для цього вирощували льон,
- 39. На територіях сучасних Індії, Єгипту, Передньої Азії в VI—IV тис. до н. е. зародилося металургійне виробництво.
- 40. З переходом до осілості різко змінилася кількість людей, які, проживаючи поруч, почали змішуватися. Община мисливців була
- 44. Винахід і освоєння принципово нових матеріалів (бронзи), технологій (систем зрошення й плугового землеробства), посилення майнової нерівності,
- 45. Отже, неоліту - новому кам’яному віку (7-4 тис. до н.е.) притаманне: утвердження галузей відтворюючого господарства. Цей
- 46. Мідний вік, або енеоліт (4-3 тис. до н е ): відтворююче господарство стало домінуючим, орне землеробство
- 48. Бронзовий, який охопив 2-1 тис. до н.е. Визначальними рисами цього періоду були: існування відтворюючого господарства, швидкий
- 49. Ранній залізний вік 1 тис. до н.е.: характерними були співіснування бронзових і залізних знарядь праці, перехід
- 50. 5. Економічний розвиток та економічна думка Стародавнього Сходу. 5.1. Економічний розвиток країн Стародавнього Сходу. Історія країн
- 51. Вигідне стратегічне та географічне положення Єгипту сприяло його політичному та економічному розвитку. Зокрема, швидко розвивалося землеробство
- 58. Головною продуктивною силою були селяни - члени громад. Рабів їхні власники використовували як слуг, хоча великої
- 60. Межиріччя (Месопотамія). Тигр і Євфрат, розливаючись, щедро удобрювали поля. Місцеві жителі здавна займалися хліборобством, збирали високі
- 61. У кінці III тис. до н. е. в Месопотамії утворилося могутнє централізоване Вавилонське царство. Найбільшого розквіту
- 63. Економіка східного рабства характерна і для Стародавньої Індії та Китаю. Вже в IV тис. до н.е.
- 66. Особливості східного рабства рабство мало патріархальний характер, сільська община зберігала панівне становище в економіці країни. воно
- 67. Основні риси господарства Стародавнього Сходу: Поєднання елементів первісного та раньодержавного господарства, Стійкість общини, яка була необхідною
- 68. 5.2. Економічна думка Стародавнього Сходу Особливістю економічної думки Стародавнього Сходу була її невіддільність від політико-правової та
- 69. У пам’ятці Стародавнього Єгипту (ХХП ст. до н. е.) “Настанови гераклеопольського царя своєму синові” ідеться про
- 70. Видатною пам’яткою суспільної думки Стародавньої Індії є “Артхашастра” — трактат про мистецтво політики та управління державою,
- 71. Головні течії суспільної думки Стародавнього Китаю (конфуціанство, легізм, даосизм) сформувалися в УІ—ІІІ ст. до н. е.
- 73. Скачать презентацию