Содержание
- 2. Мета: виховати в першокласників любов до рідного краю. Завдання: розповісти школярам про походження назви селища Маяки,
- 3. Село Маяки До 1964р. с. Маяки називалось Княгинінок, про нього згадується у Галицько-Волинських літописах ХІІ ст.
- 4. Церква Покрови Пресвятої Богородиці 1934 року задумали селяни чотирьох сіл Луцького повіту – Княгинінка (тепер Маяки),
- 8. Скачать презентацию
Слайд 2
Мета: виховати в першокласників любов до рідного краю.
Завдання: розповісти школярам про
Мета: виховати в першокласників любов до рідного краю.
Завдання: розповісти школярам про
походження назви селища Маяки, чим воно славиться; розповісти про пам’ятку архітектури – церкву Покрови Пресвятої Богородиці.
Слайд 3
Село Маяки
До 1964р. с. Маяки називалось Княгинінок, про нього згадується
Село Маяки
До 1964р. с. Маяки називалось Княгинінок, про нього згадується
у Галицько-Волинських літописах ХІІ ст. У цьому селі жили селяни, які виконували повинності Луцького князя.
1953р. після вересневого зібрання ЦК КПРС, комуністи колгоспу викрили недоліки в своїй роботі і разом з правлінням розробили заходи крутого піднесення всіх галузей виробництва, особливо рільництва і тваринництва, повели боротьбу з порушниками трудової дисципліни і демократичних основ Статуту сільськогосподарської артілі. Завдяки цьому вже в 1954 році значно підвищилась урожайність зернових культур, зросло виробництво продуктів тваринництва. Великих успіхів добилися трудівники колгоспу «Маяк» в наступні роки. Якщо в 1953 році врожай зернових становив 10,4 цнт з га, то в 1961 —1965 рр. він досяг в середньому 19 цнт з га, а в ювілейному, 1967 році колгосп зібрав найвищий урожай — 26,8 цнт зернових з кожного гектара посіву. Це була велика перемога в умовах південного Полісся. «Маяк» прославив Княгинінок, тому комуністи вирішили перейменувати Княгинінок на Маяки.
1953р. після вересневого зібрання ЦК КПРС, комуністи колгоспу викрили недоліки в своїй роботі і разом з правлінням розробили заходи крутого піднесення всіх галузей виробництва, особливо рільництва і тваринництва, повели боротьбу з порушниками трудової дисципліни і демократичних основ Статуту сільськогосподарської артілі. Завдяки цьому вже в 1954 році значно підвищилась урожайність зернових культур, зросло виробництво продуктів тваринництва. Великих успіхів добилися трудівники колгоспу «Маяк» в наступні роки. Якщо в 1953 році врожай зернових становив 10,4 цнт з га, то в 1961 —1965 рр. він досяг в середньому 19 цнт з га, а в ювілейному, 1967 році колгосп зібрав найвищий урожай — 26,8 цнт зернових з кожного гектара посіву. Це була велика перемога в умовах південного Полісся. «Маяк» прославив Княгинінок, тому комуністи вирішили перейменувати Княгинінок на Маяки.
Слайд 4
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
1934 року задумали селяни чотирьох сіл Луцького повіту
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
1934 року задумали селяни чотирьох сіл Луцького повіту
– Княгинінка (тепер Маяки), Сирників, Німецького (тепер Кам’янка) та Ольшан звести храм. Старий дерев’яний у селі Сирники розміняв уже третю сотню років.
Польська влада не хотіла давати дозволу на будівництво. За допомогою селяни зверталися до православного владики в Крем’янці Полікарпа Сікорського. А з клопотанням до Варшави відрядили депутата сейму Степана Скрипника, якому згодом став патріархом УАПЦ Мстиславом.
Таки дістали селяни дозвіл від воєводи. Але з однією умовою: у традиційному документі, що закладається у фундамент, повинен бути документ, що храм цей... католицький.
В момент закладання каменю, на свято Покрови Божої Матері, селяни зуміли відвернути увагу війта і поліції і в підмурівок заклали капусулу з документом про те, що церква, яка будується – українська православна.
Роботи розпочались 2 квітня 1935 року і продовжувались 5 років. На Великдень, 26 квітня 1940 року в новому Свято-Покровському храмі відправили перший молебень.
Сьогодні церква відноситься до УАПЦ.
Польська влада не хотіла давати дозволу на будівництво. За допомогою селяни зверталися до православного владики в Крем’янці Полікарпа Сікорського. А з клопотанням до Варшави відрядили депутата сейму Степана Скрипника, якому згодом став патріархом УАПЦ Мстиславом.
Таки дістали селяни дозвіл від воєводи. Але з однією умовою: у традиційному документі, що закладається у фундамент, повинен бути документ, що храм цей... католицький.
В момент закладання каменю, на свято Покрови Божої Матері, селяни зуміли відвернути увагу війта і поліції і в підмурівок заклали капусулу з документом про те, що церква, яка будується – українська православна.
Роботи розпочались 2 квітня 1935 року і продовжувались 5 років. На Великдень, 26 квітня 1940 року в новому Свято-Покровському храмі відправили перший молебень.
Сьогодні церква відноситься до УАПЦ.
Слайд 5
Слайд 6
- Предыдущая
Структура организацииСледующая -
Вредные привычки и их профилактика