Україна у другій світовій війні. (Частина 2)

Август 2, 2022

Главная
История
Україна у другій світовій війні. (Частина 2)

Содержание

2. Окупація України Німеччиною та її союзниками (1941-1944 рр.) 7 грудня 1941р. Гітлер підписав декрет під назвою
3. Адміністративно-територіальне розчленування України
4. Основні битви в Україні на радянсько-німецькому фронті в 1941р.
9. Рух Опору на території України (1941 – 1944 рр.) Окупація батьківщини загарбниками; Жорсткість окупаційного режиму; Діяльність
10. Форми опору
11. Джерела формування партизанських загонів: Залишення в тилу ворога спеціально сформованих загонів Окремі солдати і підрозділи, що
12. Протягом кінця літа - осені 1943 року радянські війська під командуванням Івана Конєва, Миколи Ватутіна та
14. У січні 1944 року після короткої перерви майже 2,3 – мільйонна Червона армія розпочала очищення від
15. Досягнення перемоги над ворогом залежало неабиякою мірою від успішної роботи військово-медичної служби. Про це свідчать незнанні
16. Протягом війни армія фактично не знала епідемій.
17. Вперше в історії врятування пораненого було прирівняно до подвигу бійців на полі бою. Ідеї Пирогова були
18. Головний хірург фронту Олександр Олександрович Вишнєвський Головний терапевт фронту Микола Семенович Молчанов
19. Микола Миколаєвич Бурденко Володимир Петрович Філатов
20. Богомолець Олександр Олександрович Завдяки запропонованим українськими вченими – медиками новим методам лікування на 7% знизилась смертність
21. Жінки становили 40% фронтових лікарів, фельдшерів, санінструкторів.
22. 116 тисяч медичних працівників нагороджено орденами та медалями, з них 40% жінок. 52 медики удостоєнні звання
23. "Медики - ветерани нашого університету".
24. Доценко Яків Миколайович (22.10.1923 – 04.03.2012) 9 травня 1987 року. В Запорізькому державному медичному університеті працював
25. Осінь 1930 рік. Рідні браття Яків,Михайло, Іван, Степан. 19 липня 1942 року. Яків Миколайович на навчанні
26. 28 липня 1944 року. Майбутній курсант ВМА, Ленінград. 19 серпня 1947 року. Ленінград, 3 курс ВМА.
27. Бердюк Ігор Васильович (народився 24.10.1925 року) 9 травня 2011 року 1952 – 1955 роки: навчання в
28. Лютий 1943 року 20 листопада 1944 року Госпіталь у місті Брашов.
29. Квітень 1945 м. Белогорськ, Крим. 21.10.1946 м. Будапешт З бойовим товаришем Сергієм Малишевим.
30. Варвашеня Віктор Павлович (народився 29.10.1930 року) З 1966 року переїхав у ЗМІ де працює доцентом кафедри
31. Другий зліва – Віктор Павлович Варвашеня. У центрі - попередній ректор ЗДМУ, Анатолій Дмитрович Візір.
32. З 1966 по 2005р. Віктор Павлович прооперував 3567 хворих міста та області, з них 17 чоловік
33. Зустріч ветеранів ЗДМУ. Травень, 2013 рік.
34. - Гафт Павел Генрихович Луценко Степан Метрофанович - - Іванов Дмитро Федотович Корчиков Данат Григорович -
35. - Пушин Григорій Олександрович - Безбородько Борис Миколаєвич Гордієнко Сергій Кузьмич - Ломакін Михайло Михайлович-
37. Ленд - ліз В СРСР поставили по ленд-лізу почалися з перших днів війни, а не з
38. Згідно закону про ленд-ліз потрібно було заплатити лише за уцялівшу техніку в ході війни. СРСР станом
39. Втрати України від фашизму Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих у роки Другої світової війни
41. Внесок України у боротьбу проти фашизму На боці Об'єднаних Націй воювали українці у складі армій Великої
42. Історія розпорядилася так, що акт капітуляції Японії 2 вересня 1945р. В Токійський затоці на борту лінкора
43. Виступ Сталіна 25 червня 1945р. «…Но русский народ верил в правильность политики своего правительства и пошел
44. Звезду Героя Советского Союза (звание ему присвоено 26 июня 1945г.) никогда не носил. Даже не получил
45. На думку Путіна найбільші втрати у війні потерпіла Російська Федерація – більш ніж 70%. «Это значит,
46. За время оккупации Украины гитлеровцы уничтожили свыше пяти миллионов человек: 3,8 млн. мирных жителей и полтора
47. Не вырисовывается цифра «более 70 процентов» и в отношении количества русских в РККА. На 1 января
49. Скачать презентацию

Слайд 2

Окупація України Німеччиною та її союзниками (1941-1944 рр.)
7 грудня 1941р. Гітлер

підписав декрет під назвою “Ніч і туман”.

В Україні було створено 50 гетто і понад 180 великих концентраційних таборів.
Практично в кожному українському місті був свій Бабин Яр.
У Київському загинуло 220 тис., у Янівському (м. Львів) – понад 160 тисяч.
Було таких п’ять таборів смерті і на Запоріжжі: у м. Запоріжжі, смт. Василівці,
м. Бердянську, Пологах, с. Дмитрівка Вільнянського району.
З України до Німеччини вивезено 2,4 млн. осіб, в т.ч. із Запорізької області 157416 чол.,
із СРСР – 4 млн. “робітників зі Сходу” (остарбайтерів).

Слайд 3

Адміністративно-територіальне розчленування України

Слайд 4

Основні битви в Україні на радянсько-німецькому фронті в 1941р.

Слайд 5

Слайд 6

Слайд 7

Слайд 8

Слайд 9

Рух Опору на території України (1941 – 1944 рр.)
Окупація батьківщини

загарбниками;
Жорсткість окупаційного режиму;
Діяльність радянського керівництва по організації руху Опору на окупованих територіях;
Цілеспрямована діяльність ОУН по організації руху Опору.

Слайд 10

Форми опору

Слайд 11

Джерела формування партизанських загонів:
Залишення в тилу ворога спеціально сформованих загонів
Окремі солдати

і підрозділи, що опинилися в оточені й не мали змоги прорватися для з'єднання з фронтовими частинами
Окремі громадяни, які не були призвані до армії, але здатні були носити зброю і за своїми переконаннями і бажанням були готові були вести партизанську боротьбу
Цілеспрямована організація з метою створення самооборони проти мародерів

Слайд 12

Протягом кінця літа - осені 1943 року радянські війська під командуванням

Івана Конєва, Миколи Ватутіна та Родіона Малиновського зайняли Лівобережжя і Донбас. 23 серпня в результаті запеклих боїв було визволено Харків. У вересні – жовтні Червона армія прорвала могутню лінію німецької оборони на Дніпрі й 6 листопада 1943 року вступила до Києва.

Слайд 13

Слайд 14

У січні 1944 року після короткої перерви майже 2,3 – мільйонна

Червона армія розпочала очищення від німців Правобережжя і Криму

Слайд 15

Досягнення перемоги над ворогом залежало неабиякою мірою від успішної роботи військово-медичної

служби. Про це свідчать незнанні результати: повернення 72% поранених та 90% хворих у діючу армію

Слайд 16

Протягом війни армія фактично не знала епідемій.

Слайд 17

Вперше в історії врятування пораненого було прирівняно до подвигу бійців на

полі бою.

Ідеї Пирогова були основою організації воєнної медицини.

Слайд 18

Головний хірург фронту Олександр Олександрович Вишнєвський
Головний терапевт фронту Микола Семенович Молчанов

Слайд 19

Микола Миколаєвич Бурденко
Володимир Петрович Філатов

Слайд 20

Богомолець Олександр Олександрович
Завдяки запропонованим українськими вченими – медиками новим методам лікування

на 7% знизилась смертність серед поранених.

Слайд 21

Жінки становили 40% фронтових лікарів, фельдшерів, санінструкторів.

Слайд 22

116 тисяч медичних працівників нагороджено орденами та медалями, з них 40%

жінок. 52 медики удостоєнні звання Героя Радянського Союзу, з них 16 жінок.

Слайд 23

"Медики - ветерани нашого університету".

Слайд 24

Доценко Яків Миколайович (22.10.1923 – 04.03.2012)
9 травня 1987 року.
В Запорізькому державному

медичному університеті працював з 1966р. - доцентом кафедри факультетської терапії, де після захисту докторської дисертації з 1974р. був завідувачем кафедри госпітальної терапії-2 (1974-1987рр), а з 1975р. професор цієї ж кафедри, проректор з наукової роботи (1974-1983рр), професор – консультант кафедри (з 1987 по 2012 рр).
Має державні нагороди України:
- орден “Вітчизняної Війни 2 ст.”,
- орден “За мужність”.

Слайд 25

Осінь 1930 рік.
Рідні браття Яків,Михайло, Іван, Степан.
19

липня 1942 року.
Яків Миколайович
на навчанні в Казані.

Слайд 26

28 липня 1944 року.
Майбутній курсант
ВМА, Ленінград.
19 серпня 1947 року.
Ленінград, 3 курс

ВМА.

Слайд 27

Бердюк Ігор Васильович (народився 24.10.1925 року)
9 травня 2011 року
1952 – 1955 роки:

навчання в клінічній ординатурі по щелепно-лицевій хірургії при Одеському інституті стоматології
З 1955 працює асистентом кафедри стоматології ЗІУЛ ім. Горького
1974-1993: завідувач кафедрою стоматології ЗІУЛ
1993-2003: завідувач курсу “Основи стоматології” ЗДМУ. Після створення кафедри загальної та спеціальної стоматології при ЗДМУ – професор цієї кафедри.

Слайд 28

Лютий 1943 року
20 листопада 1944 року
Госпіталь у місті Брашов.

Слайд 29

Квітень 1945
м. Белогорськ, Крим.
21.10.1946
м. Будапешт
З бойовим товаришем Сергієм Малишевим.

Слайд 30

Варвашеня Віктор Павлович (народився 29.10.1930 року)
З 1966 року переїхав у ЗМІ де

працює доцентом кафедри факультетської хірургії на базі 5 міської лікарні.
В 1968 році затверджено звання доцента хірурга; до 2005 року працює на базі лікарні Запоріжсталь
З 2005 року працював хірургом в 10 міській лікарні, від якої перебував у медичній комісії центрального воєнного комісаріату.
Автор 113 наукових робіт.
За багаторічну сумлінну працю має:
Медаль Ветеран праці 1985р
Медалі Відмінник вищої школи 1980 та 1985рр
Медаль Відмінник охорони здоров'я 1989р
Знаки Переможець соцзмагань 1974, 1978, 1979рр

Слайд 31

Другий зліва – Віктор Павлович Варвашеня.
У центрі - попередній ректор ЗДМУ,

Анатолій Дмитрович Візір.

Слайд 32

З 1966 по 2005р. Віктор Павлович прооперував 3567 хворих міста та

області, з них 17 чоловік по санітарній авіації в районах області.

Слайд 33

Зустріч ветеранів ЗДМУ. Травень, 2013 рік.

Слайд 34

- Гафт Павел Генрихович
Луценко Степан Метрофанович -
- Іванов Дмитро

Федотович

Корчиков Данат Григорович -

Слайд 35

- Пушин Григорій Олександрович
- Безбородько Борис Миколаєвич
Гордієнко Сергій Кузьмич

Ломакін Михайло Михайлович-

Слайд 36

Слайд 37

Ленд - ліз
В СРСР поставили по ленд-лізу почалися з перших днів

війни, а не з 1943р. як дехто вважає. Всього в 1941 – 1945рр. СРСР отримав від Америки вантажів на загальну суму 11,3 млрд. дол. (в цінах 2008р. це 140 млрд. дол.)
Ось як оцінив цю допомогу Анастас Лейкоян: «…Если бы не ленд-лиз, не оружие, продовольствие, теплые вещи для армии и другое снабжение, еще вопрос, как обернулось бы дело».

Слайд 38

Згідно закону про ленд-ліз потрібно було заплатити лише за уцялівшу техніку

в ході війни. СРСР станом на 1973р. заплатив 48 млн. дол. Залишилося 674 млн. дол., які Росія буде виплачувати до 2030р.

Слайд 39

Втрати України від фашизму
Україна входить до числа країн, найбільш постраждалих у

роки Другої світової війни – як від воєнних дій, так і від військових злочинів. Ця війна, за різними оцінками, коштувала Україні від 8 до 10 млн. жителів.
Серед 3,28 млн. осіб, яких гітлерівці вивезли до Німеччини з СРСР для роботи на промислових підприємствах і сільському господарстві, майже 2,2 млн. українці. Із 1941 по 1945 рік населення УРСР скоротилося із 41 млн. до 27,7 млн. осіб.

Слайд 40

Слайд 41

Внесок України у боротьбу проти фашизму
На боці Об'єднаних Націй воювали українці

у складі армій Великої Британії (45 тис. осіб), Польщі (120 тис.), СРСР (більше 6 млн.), США (80 тис.), і Франції (6 тис.), а також визвольного руху в самій Україні (100 тис. в УПА) – разом 7 млн. осіб. Понад 2,5 млн. українців були нагороджені радянськими та західними медалями та орденами, більше 2 тис. стали Героями Радянського Союзу, з них 32 – двічі, а найкращий ас Союзної авіації Іван Кожедуб – тричі. Першим прапор Перемоги над Рейхстатом встановив наш земляк – Олексій Берест. Багато вихідців з України займали чильні місця у командуванні Червоної Армії.

Слайд 42

Історія розпорядилася так, що акт капітуляції Японії 2 вересня 1945р. В

Токійський затоці на борту лінкора «Міссурі» від імені СРСР підписав 40-річний генерал із села Косинівка, що на Уманщині, Кузьма Дерев`янко.
Визнанням вагомого внеску нашого народу у перемогу над нацизмом то його великої жертовності було надання Україні право стати країною – засновником Організації Об`єднаних Націй.

Слайд 43

Виступ Сталіна 25 червня 1945р.
«…Но русский народ верил в правильность политики

своего правительства и пошел на жертвы, чтобы обеспечить разгром Германии. И это доверие русского народа советскому правительству оказалось той решающей силой, которая обеспечила историческую победу над врагом человечества – над фашизмом.
Спасибо ему, русскому народу, за это доверие. За здоровье русского народа!»

Слайд 44

Звезду Героя Советского Союза (звание ему присвоено 26 июня 1945г.) никогда

не носил. Даже не получил ее – она так и осталась лежать в наградном отделе Верховного Совета СССР и вспомнили о ней только в день похорон, когда нужно было прикрепить к красной подушке.
Даже на плакатах вождь изображен без звезды Героя Советского Союза – он просто был убежден, что война завершилась не так, как ему хотелось, поэтому Героем Союза себя не считал.

Слайд 45

На думку Путіна найбільші втрати у війні потерпіла Російська Федерація –

більш ніж 70%. «Это значит, - несмутившись, подытожил он, - не хочу никого обижать, за счет ресурсов РФ. Это исторический факт».
Войну с Германией, если кто забыл, заканчивали следующие фронты:
1-й, 2-й, 3-й Белорусский,
Закавказский,
1-й и 2-й Прибалтийский,
и 1-й, 2-й, 3-й, 4-й Украинский.
Ну и где тут, позвольте полюбопытствовать Российский (или Русский) фронт?

Слайд 46

За время оккупации Украины гитлеровцы уничтожили свыше пяти миллионов человек: 3,8

млн. мирных жителей и полтора миллиона военнопленных. Еще 2,4 млн. человек были вывезены в Германию на принудительные работы. Общие безвозвратные потери Украины (украинцев и других народов) составили 8-10млн.
Согласно данным известного российского демографа Леонида Рыбаковского, Россия в войну потеряла от 12-ти до 16-ти миллионов человек. Что никак не укладывается в выуженную Путиным из глубин своего государственного носа «более 70% потерь». По оценкам того же Рыбаковского «доля России в людских потерях СССР составляет 48,5%

Слайд 47

Не вырисовывается цифра «более 70 процентов» и в отношении количества русских

в РККА. На 1 января 1944г. Красная Армия насчитывала в своих рядах:

Русских – 58,32%
Украинцев – 22,27%
Белорусов – 2,66%
Узбеков – 2,02%
Татары – 1,83%
Казахи – 1,57%
Грузины – 1,52%
Азербайджанцы – 1,48%
Армяне – 1,3%
Евреи – 1,28%
Эстонцы – 1,01%

Україна у другій світовій війні. (Частина 2)

Содержание

Окупація України Німеччиною та її союзниками (1941-1944 рр.)7 грудня 1941р. Гітлер

Адміністративно-територіальне розчленування України

Основні битви в Україні на радянсько-німецькому фронті в 1941р.

Рух Опору на території України (1941 – 1944 рр.) Окупація батьківщини

Форми опору

Джерела формування партизанських загонів:Залишення в тилу ворога спеціально сформованих загонівОкремі солдати

Протягом кінця літа - осені 1943 року радянські війська під командуванням

У січні 1944 року після короткої перерви майже 2,3 – мільйонна

Досягнення перемоги над ворогом залежало неабиякою мірою від успішної роботи військово-медичної

Протягом війни армія фактично не знала епідемій.

Вперше в історії врятування пораненого було прирівняно до подвигу бійців на

Головний хірург фронту Олександр Олександрович ВишнєвськийГоловний терапевт фронту Микола Семенович Молчанов

Микола Миколаєвич БурденкоВолодимир Петрович Філатов

Богомолець Олександр ОлександровичЗавдяки запропонованим українськими вченими – медиками новим методам лікування

Жінки становили 40% фронтових лікарів, фельдшерів, санінструкторів.

116 тисяч медичних працівників нагороджено орденами та медалями, з них 40%

"Медики - ветерани нашого університету".

Доценко Яків Миколайович (22.10.1923 – 04.03.2012)9 травня 1987 року. В Запорізькому державному

Осінь 1930 рік. Рідні браття Яків,Михайло, Іван, Степан. 19

28 липня 1944 року.Майбутній курсантВМА, Ленінград.19 серпня 1947 року.Ленінград, 3 курс

Бердюк Ігор Васильович (народився 24.10.1925 року)9 травня 2011 року1952 – 1955 роки:

Лютий 1943 року20 листопада 1944 року Госпіталь у місті Брашов.

Квітень 1945м. Белогорськ, Крим.21.10.1946 м. БудапештЗ бойовим товаришем Сергієм Малишевим.

Варвашеня Віктор Павлович (народився 29.10.1930 року)З 1966 року переїхав у ЗМІ де

Другий зліва – Віктор Павлович Варвашеня.У центрі - попередній ректор ЗДМУ,