Внутрішня і зовнішня політика Володимира Великого. Хрещення Русі

Содержание

Слайд 2

Основні поняття та терміни Дитинець – укріплена частина середньовічного міста, замок.

Основні поняття та терміни
Дитинець – укріплена частина середньовічного міста, замок.
Десятина

– у середньовічній Європі – десята частина врожаю або інших доходів, яку сплачувало церкві населення на утримання місцевих храмів, парафіяльного духовенства та бідних. У Київській Русі -- відрахування на користь церкви із доходів усіх князівських володінь та прибутків усіх землевласників. Уперше десятину встановив київський князь Володимир Святославич після хрещення
Русі для перебудови і утримання Десятинної церкви.
Хронологія подій
978  – 1015 рр. - Князювання Володимира Святославича
988 р. - Запровадження християнства на Русі як державної релігії
989  – 996 рр.- Спорудження Десятинної церкви
Слайд 3

Після перемоги над братами, Володимир став одиноким володарем цілої держави, яку

Після перемоги над братами, Володимир став одиноким володарем цілої держави, яку

полишив його батько.
Володіння його трівало від 980 р. до смерти 1015 р.
На початку князювання Володимир мусів покласти багато труду у це, щоби утримати разом різнородні землі і племена. Коли почалася боротьба між Святославичами, дальші землі не почували над собою сильної влади і почали жити своїм окремим життям, як жили колись, у давні часи. Треба було наново силою притягати їх до державної організації. Протягом кількох років Володимир безнастанно був у воєнних походах, з військом виправлявся в різні сторони.
Слайд 4

Володимир послідовно приєднувати до Києва нові території, не обмежуючись встановленням формальної

Володимир послідовно приєднувати до Києва нові території, не обмежуючись встановленням

формальної зверхності у вигляді виплати данини.
Київський володар викорінював на землях підкорених племен будь-які ознаки місцевої родоплемінної влади, передаючи їх у володіння своїм синам або урядовцям-посадникам.
Підлеглі території втрачали племінні назви, натомість їх поступово починали називати землями за головним містом: Київська земля, Чернігівська земля, Переяславська земля, Новгородська земля тощо.

Київський князь з придворними

Слайд 5

За правління Володимира Великого відбулася заміна родоплемінного поділу Київської Русі на

За правління Володимира Великого відбулася заміна родоплемінного поділу Київської Русі

на територіальний.
У 981 р.Володимир заволодів містами: Перемишль, Волинь, Червень і Белз.
До Володимирових володінь увійшло й Закарпаття.
Заснуваня Білгорода князем Володимиром. Малюнок з літопису
Слайд 6

На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи. Усі вони

 
На об’єднаних Володимиром землях мешкали різні племена й народи. Усі

вони дотримувалися своїх споконвічних звичаїв і традицій, вірили у своїх богів, які здебільшого були різними навіть у споріднених племен, різнилися мовою, побутом, а найвіддаленіші – й способом життя.
Щоби виплекати могутню імперію – а саме такий намір мав Володимир, – він мусив поклопотатися про ідеологічне обґрунтування свого володарювання.
Володимирова імперія була несумісна із язичницьким багатобожжям. Для всієї держави мусив бути єдиний Бог, який своєю волею надав право володарювати київському князеві.

Впровадження християнства як державної релігії.
Зв’язок між владою та вірою за часів середньовіччя

Хрещення Володимира Святославича

Слайд 7

Хрещення Володимира Святославича

Хрещення Володимира Святославича

Слайд 8

Князеві Володимиру випало жити за часів, коли великого поширення набувало християнство.

Князеві Володимиру випало жити за часів, коли великого поширення набувало християнство.
Насправді

впровадження християнства як державної релігії було визначено самим плином життя
На думку дослідників, літописні легенди є відгомоном складних міждержавних переговорів, що їх здійснював уряд Володимира перед актом хрещення Русі.
Слайд 9

Спочатку до християнства прилучалися мешканці найбільших міст. Володимир виявив несхитну волю

Спочатку до християнства прилучалися мешканці найбільших міст.
Володимир виявив несхитну

волю й рішучість, отож, упровадження ним християнства мало, на відміну від його попередників Аскольда та Ольги, незворотний характер.
Багато давніх традицій так і залишилися в побуті русичів, переплітаючись із християнськими обрядами.
Значення впровадження християнства як державної релігії Прийняття християнства на Русi справило величезний вплив на подальший розвиток держави

Поширення християнства на руських землях

Слайд 10

До безпосередніх наслідків запровадження християнства у Київській державі у царині внутрішньої

До безпосередніх наслідків запровадження християнства у Київській державі у царині

внутрішньої політики відносять:
-зміцнення влади київського князя,
-тісніше згуртування навколо Києва різноплемінних територій,
-подолання породжених місцевими язичницькими віруваннями настроїв замкненості
-відокремленості від інших територій.
У міждержавному житті наслідки впровадження християнства — у встановленні рівноправних відносин із християнськими країнами, передусім із Візантією.
Слайд 11

До безпосередніх наслідків впровадження християнства як державної релігії належить: -заснування Володимиром

До безпосередніх наслідків впровадження християнства як державної релігії належить:
-заснування

Володимиром церковної організації.
-розквіт книжної культури, мистецтва архітектури й живопису, золотарства й музики,
З утвердженням християнства на наших землях люди вчилися бути відповідальними за свої вчинки, адже кожен згідно із християнським вченням складатиме звіт про своє життя перед Богом.
Слайд 12

За часів Володимира київський дитинець зріс у кілька разів. До «міста

За часів Володимира київський дитинець зріс у кілька разів.
До

«міста Володимира» – так називають дитинець, розбудований Володимиром, можна було потрапити крізь в’їзні ворота.
При Володимирі була побудована церква Богородиці. Це був головний і перший кам’яний храм Київської Русі.
На утримання церкви князь Володимир наказав віддавати десяту частину своїх прибутків. Так вона отримала назву Десятина.

Розбудова Києва

Слайд 13

Десятина Церква

Десятина Церква

Слайд 14

Князь Володимир почав карбувати перші руські монети. Це були монети зі

Князь Володимир почав карбувати перші руські монети. Це були монети

зі срібла – срібники та зі золота – златники.
Здійснив такі реформи:
-Адміністративну
військову
- релігійну
-Судову
-Оборонну
-Фінансову
Володимирові належить також слава першого упорядника руських законів.