- Главная
- Литература
-
“Епічний театр” Бертольта Брехта Левицька Юлія 7(11)-А клас
Содержание
- 2. Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта - одне із найяскравіших явищ в мистецтві XX століття.
- 3. “Ефект очуження” «Якщо між сценою і публікою встановлювався контакт на основі вживання, — говорив Брехт в
- 4. Актор в “епічному театрі” «Техніка очуження» виявилася особливо складною для акторів. В багатьох статтях він заперечував
- 5. Теорія “Арістотеля” “Арістотелівська” драма в поданні Брехта, побудована таким чином, що вся її дія рухається до
- 6. Своєрідну інтерпретацію мала в творчості Бертольда Брехта і літературна спадщина епохи Просвітництва. Драматург поділяв погляди Шіллера,
- 7. Наприкінці 20 -х років Брехт сам зайнявся режисурою, а в 1928р., епічний театр Брехта відсвяткував свій
- 8. Сцена з вистави « Прапори » .Берлін, 1924 Ернст Буш ( Кухар ) та Олена Вайгель
- 9. Брехт і російський театр Творчо засвоював Брехт і досвід своїх сучасників — Станіславського, Мейєрхольда, Вахтангова. В
- 11. Скачать презентацию
Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта - одне із найяскравіших
Епічна драматургія і епічний театр Бертольда Брехта - одне із найяскравіших
Визначальним у своїй теорії «епічного театру» Брехт робить розум.
«Епічний театр, — говорить драматург, — апелює не стільки до почуттів, скільки до розуму глядача».
“Ефект очуження”
«Якщо між сценою і публікою встановлювався контакт на основі
“Ефект очуження”
«Якщо між сценою і публікою встановлювався контакт на основі
Зміст «Ефекту очуження»- це подати добре знайоме явище з несподіваного боку — подолати таким чином автоматизм і стереотипність сприйняття або, як казав сам Брехт, «просто позбавити подію або характер всього, що зрозуміло й так, знайоме, очевидне, і викликати з приводу цієї події подив і цікавість»
Актор в “епічному театрі”
«Техніка очуження» виявилася особливо складною для акторів.
Актор в “епічному театрі”
«Техніка очуження» виявилася особливо складною для акторів.
...Багато з моїх висловлювань про театр тлумачаться неправильно. Схвальні відгуки переконують мене в цьому найбільше. Читаючи їх, я відчуваю себе в положенні математика, якому пишуть: «Я цілком згоден з Вами в тому, що двічі по два п'ять!»
—Б. Брехт
Теорія “Арістотеля”
“Арістотелівська” драма в поданні Брехта, побудована таким чином, що вся
Теорія “Арістотеля”
“Арістотелівська” драма в поданні Брехта, побудована таким чином, що вся
Своєрідну інтерпретацію мала в творчості Бертольда Брехта і літературна спадщина епохи
Своєрідну інтерпретацію мала в творчості Бертольда Брехта і літературна спадщина епохи
Новим змістом наповнює Брехт і такий традиційний прийом драматургії, як ремарка. Брехтівські ремарки створюються не тільки для визначення психологічного стану героя. Багато з них («Круглоголові і гостроголові», «Матінка Кураж та її діти» та ін.) — це замальовки, зроблені за композиційними законами живопису.
Як один із прийомів відчуження Брехт розглядає і музику.
Новаторські пошуки драматургії привели Брехта до створення так званих п’єс-парабол, яким завжди надавав конкретного соціально-історичного і політичного характеру .
Наприкінці 20 -х років Брехт сам зайнявся режисурою, а в
Наприкінці 20 -х років Брехт сам зайнявся режисурою, а в
Програма «Тригрошової опери» у постановці Е. Енгеля. Берлін, 1928 рік
Сцена з вистави « Прапори » .Берлін, 1924
Ернст Буш (
Сцена з вистави « Прапори » .Берлін, 1924
Ернст Буш (
Брехт і російський театр
Творчо засвоював Брехт і досвід своїх сучасників
Брехт і російський театр
Творчо засвоював Брехт і досвід своїх сучасників
В одній зі своїх записів Брехт визначив для себе, в чому полягає прогресивність кожного з них: метод Станіславського хороший вже тим, що це метод, він припускає «більш інтимне знання людей», дозволяє показати "суперечливу психіку (покінчено з моральними категоріями "добрий « і „злий“)», враховує впливу навколишнього середовища, допомагає досягти природності виконання; Вахтангов для Брехта був хороший тим, що для нього «театр — це театр», порівняно із Станіславським — більше композиції, більше винахідливості і фантазії; нарешті, в Мейєрхольда він цінував саме те, що заперечувало Станіславського : «подолання особистого», абстрактність навколишнього середовища, « акцентування артистичності». Вахтангов, у поданні Брехта, увібрав в себе методи Станіславського і Мейєрхольда як протиріччя, при цьому був і «найбільш ігровим»: «У порівнянні з ним, — писав Брехт, — Мейєрхольд напружений, а Станіславський млявий; один — імітація, другий — абстракція життя». Але тут же додав: «Якщо розглядати діалектично, то Вахтангов — це скоріше комплекс Станіславський — Мейєрхольд до вибуху, ніж синтез після вибуху», — Брехту, який під Мейерхольдом в інших випадках міг мати на увазі і Пискатора, потрібен був синтез — органічне злиття систем.