Джордж Ноел гордон байрон

Розстання

Те скорбне розстання 

На довгі літа, 

Останні зітхання 

I холодність та, 

Безслізна розлука,

Цілунки сумні 

Сьогоднішню муку

Віщали мені.

Ті роси до світу,-

Ті сльози між віт,-

Були мов приміта 

Сьогоднішніх бід. 

Ти слово зламала,

Про тебе в юрбі

Начувсь я не мало, 

Улігши ганьбі. 

Стоуста неслава 

Про тебе гримить. 

Як я нелукаво

Таку міг любить? 

Тебе зневажає 

Юрби поговір: 

Не знає, що знаю

Тебе я надмір.

...Стрічались ми тайно - 

Й печаль я таю.

Забула, звичайно,

Любов ти мою.

Якби в цім безслав'ї 

Й зустрілися ми, 

Тебе б привітав я 

Мовчанням, слізьми.