Содержание
- 2. Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі. В. Еллан
- 3. Грінченко Борис Дмитрович - український письменник, вчений-мовознавець, педагог, бібліограф, громадсько-політичний діяч, автор Словника української мови, голова
- 4. Народився 9 грудня 1863 року на хуторі Вільховий Яр поблизу села Руські Тишки, тепер Харківського району
- 5. Нестримний потяг до знань, любов до слова, бажання оволодіти законами прекрасного виявилися у хлопця ще з
- 6. І скоро, під враженням прочитаного, підліток починає писати і сам. Він створює «самвидавівський» рукописний журнал, який
- 7. Літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільховий, Перекотиполе, Гречаник.
- 8. У 1879 році юнака заарештовують і допитують у в'язниці. Ця обставина мала сумні наслідки — виключення
- 9. Вийшовши з в'язниці, Б. Грінченко займається самоосвітою, успішно вивчає німецьку та французьку мови. Майбутній письменник остаточно
- 10. Важливе місце у цій програмі надавалося книжкам для народу, зокрема для дітей. У Харкові письменник видає
- 11. Працюючи вчителем більше десяти років (1981 — 1893), глибоко вивчаючи історію педагогіки, Грінченко пише низку статей
- 12. Утверджується Б. Грінченко і як письменник. Він публікує поетичні збірки — «Пісні Василя Чайченка», «Під сільською
- 13. Свої думки суспільно-культурного діяча, громадянина, патріота країни Грінченко викладає у публіцистично-критичних статтях — «Галицькі вірші», «Листи
- 14. Подвижницька діяльність Бориса Грінченка дала підставу Іванові Франкові у статті «Нарис літературного життя в 1892 році»
- 15. У 1893 році Борис Грінченко переїздить до Чернігова і, працюючи тут на різних посадах у земстві,
- 16. Однак, незважаючи на цензурні зашморги, у видавництві Грінченка (засноване 1894 р. в Чернігові, відновлене на початку
- 17. Плідно працював Борис Грінченко на терені фольклористики й етнографії — тритомне видання «Этнографических материалов, собранных в
- 18. Б.Грінченко брав активну участь у роботі нелегальної «Чернігівської громади», програма якої мала на меті протидіяти самодержавству.
- 19. Щира дружба зв'язувала Грінченка з Михайлом Коцюбинським, Володимиром Самійленком, які жили тоді у Чернігові; листувався він
- 21. У 1902 р. Грінченки переїжджають до Києва. Власне літературна праця письменника більш ніж на два роки
- 22. „З синівською сумлінністю, з дивовижною повнотою у словнику зібрано усе, що на той час вродило квітчасте
- 24. Не бійтесь заглядати у словник – Це пишний сад, а не сумне провалля, Збирайте, як розумний
- 25. І хоча в цій праці були певні недоліки, він дістав високі оцінки вітчизняних і зарубіжних фахівців.
- 26. В меморіальному музеї Б.Д.Грінченка (с. Олексіївка Перевальського району Луганської обл.) в окремій вітрині серед вишитих рушників
- 27. У час першої російської революції громадянський обов'язок покликав письменника відгукнутися на події гострим нарисом «9 січня»,
- 28. Помер письменник 6 травня 1910 року в м. Оспедалетті. Тіло його перевезено до Києва й поховано
- 29. Борис Грінченко увійшов в історію, культуру, літературу України як оборонець її надбань, інтересів, європейської перспективи розвитку.
- 31. Презентацію підготувала учениця 9 класу Нікуліна Єлизавета.
- 33. Скачать презентацию