- Главная
- Литература
- Презентация на тему "Ґійом Аполлінер" - скачать бесплатно презентации по Литературе
Содержание
- 2. Ґійом Аполлінер
- 3. Майбутній поет народився 26 серпня 1880 р. у Римі й за кілька днів потому був зареєстрований
- 4. Походження поета відбилося на його національній та культурній самоідентичності. Дитячі та юнацькі роки поета минули на
- 5. 1899 р. родина Костровицьких оселилася у Парижі. Перші роки життя у столиці Франції були для Аполлінера
- 6. Невдовзі Аполлінер повернувся до Парижа. Тут він опинився у вирі бурхливого культурного життя. У театрі, живописі,
- 7. 1911 р. разом з Пікассо Аполлінер пережив сутичку з французьким законом. Внаслідок збігу обставин їх запідозрили
- 8. Цей період, затьмарений неприємними життєвими обставинами, був, однак, надзвичайно плідним для Аполлінера у плані творчої самореалізації.
- 9. Фронтове життя не припинило творчої активності Аполлінера. Він продовжував багато писати. Звісно, війна була тією віссю,
- 10. Свій творчий шлях Аполлінер почав як сміливий поет-новатор, що заперечує багато поетичних традицій. По його глибокому
- 11. Аполлінер виразно передавав темп часу, його динаміку. У віршованих збірках ("Алкоголь", 1913, і "Каліграми", 1918) він
- 12. Саме головне в поезії Аполлінера - заклик до збереження кращих людських якостей - шляхетності, доброти й
- 13. Вірш «Зона», який відкриває книгу, Вітезслав Незвал назвав «могутнім поетичним каскадом». Роздуми поета про власне життя,
- 14. У вірші «Вандем'єр», який завершує книгу, поет запевняє, що хотів би стати «горлянкою Парижа». Вандем'єр —
- 15. Друга велика поетична збірка Аполлінера, яка вийшла за його життя,— «Каліграми. Вірші Миру і Війни» (1918).
- 16. Про свою збірку Аполлінер писав: «Така, яка вона є,— це книга воєнного часу і вміщує в
- 17. У повісті «Вбивство поета» Аполлінер передбачив і власну трагічну долю. Жорстока дійсність позбавляє героя повісті повітря,
- 18. Творчість Аполлінера сприяла розвитку поезії XX століття: їй допомагав долати постсимволістську кризу поетичний реалізм віршів Аполлінера.
- 19. «Зарізана голубка й водограй» Каліграма - вірш, записаний у формі малюнка. Слово «каліграма» придумав Гійом Аполлінер,
- 20. МАРІЯ Ти танцювала тут малою Меткий загонистий матльот Чи затанцюєш і старою Задзвонять дзвони всі ульот
- 21. Последний из могикан Каліграма «Ейфелева вежа»
- 23. Скачать презентацию
Ґійом
Аполлінер
Ґійом
Аполлінер
Майбутній поет народився 26 серпня 1880 р. у Римі й за
Отже, повне ім'я та прізвище поета звучало так: Вільгельм-Альберт-Володимир-Олександр-Аполлінарій Костровицький.
Походження поета відбилося на його національній та культурній самоідентичності.
Дитячі та
Походження поета відбилося на його національній та культурній самоідентичності.
Дитячі та
1899 р. родина Костровицьких оселилася у Парижі. Перші роки життя у
Спочатку все й справді складалося на краще. Разом з родиною Міло Аполлінер подорожував Німеччиною, Австрією, відвідав Прагу. Враженнями від цих подорожей не один рік живилася його художня творчість. Однак головною подією тих років стало любовне потрясіння: закохавшись в Анні Плейден, яка разом з ним служила гувернанткою, поет зазнав і радості сильного почуття, і болю від усвідомлення того, що це почуття є для коханої зайвим, непотрібним.
Невдовзі Аполлінер повернувся до Парижа. Тут він опинився у вирі бурхливого
1911 р. разом з Пікассо Аполлінер пережив сутичку з французьким законом.
1911 р. разом з Пікассо Аполлінер пережив сутичку з французьким законом.
Цей період, затьмарений неприємними життєвими обставинами, був, однак, надзвичайно плідним для
Фронтове життя не припинило творчої активності Аполлінера. Він продовжував багато писати.
Фронтове життя не припинило творчої активності Аполлінера. Він продовжував багато писати.
В останні два роки життя, здавалося, почали збуватися заповітні мрії поета. 9 березня 1916 р. він нарешті отримав громадянство Франції. Пощастило йому пізнати і взаємне кохання. Прийшло до Аполлінера і визнання: молоде покоління поетів сприйняло його як метра французької лірики. На жаль, за іронією долі Аполлінерові не судилося насолодитися цими дарунками долі. Через тиждень після отримання французького громадянства поет був важко поранений у голову осколком снаряду. Він вижив, але поранення підірвало його фізичні сили.
Залишившись у Парижі, Аполлінер брав участь у літературному житті, однак йому, виснаженому повільним одужанням, це давалося нелегко. Недовго тривало й щасливе подружнє життя: за півроку після одруження 38-річний поет раптово помер від грипу. Це сталося 9 листопада 1918 р.
Свій творчий шлях Аполлінер почав як сміливий поет-новатор, що заперечує багато
Свій творчий шлях Аполлінер почав як сміливий поет-новатор, що заперечує багато
Слідом за бельгійським франкомовним поетом Верхарном він починає широко користуватися так званим "вільним віршем", відмовляється від рими, думаючи, що вона лише сковує творчий початок.
Одним з перших у французькій поезії він відмовляється від розділових знаків у поетичному тексті - заради того, щоб вірш читався без "артистичних пауз", як би на одному подиху
Аполлінер виразно передавав темп часу, його динаміку. У віршованих збірках ("Алкоголь",
Аполлінера, як правило, цікавить сьогоднішній день і реалії минулого в нього сприймаються через призму сучасності. Це чітко позначається на його системі образотворчих засобів.
Подібно Бодлеру, він любить з'єднувати в одному поетичному образі гарне й потворне, радісне й гірке, піднесено-релігійне й підкреслене-побутове. Так, піднесення Христа він порівнює зі зльотом аероплана, розрив снаряда - зі цвітінням мімози. Поетичні образи, їм створені, часом вражають своєю несподіванкою. Він мріє створити сучасного Циклопа за допомогою велосипедного насоса, пагорби в одному з його віршів грають у чехарду.
У поезії Аполлінера чимало таких моментів, які зближають її із творчими пошуками перших російських футуристів - Велимира Хлебникова, Давида Бурлюка й Володимира Маяковського. Він розділяв теоретичні погляди французьких кубістів
Саме головне в поезії Аполлінера - заклик до збереження кращих людських
Вірш «Зона», який відкриває книгу, Вітезслав Незвал назвав «могутнім поетичним каскадом».
Вірш «Зона», який відкриває книгу, Вітезслав Незвал назвав «могутнім поетичним каскадом».
Спочатку Аполлінер хотів назвати програмний вірш своєї книги «Крик». Але цю назву було відкинуто. «Зона» — слово багатозначне. Воно входить у французький вислів «Etre de la zone» — «бути без грошей». Крім того, зона — це передмістя Парижа, його робітничі квартали. Долю зони Аполлінер робить предметом поезії.
У вірші «Вандем'єр», який завершує книгу, поет запевняє, що хотів би
У вірші «Вандем'єр», який завершує книгу, поет запевняє, що хотів би
Вірш «Міст Мірабо» — взірець інтимної лірики Аполлінера. У ньому кохання, що минає, протиставляється водам Сени, що завжди течуть під мостом Мірабо. Поет відтворив у цьому вірші ритм ткацької пісні XIII століття.
Один із перших віршів Аполлінера, перекладених українською мовою,— «Відповідь запорожців турецькому султану». Це одна із талановитих спроб осмислення в європейській поезії легендарних сторінок української історії. Ще раніше образи запорожців з'явилися в «Пісні нещасливого в коханні». Запорізькі козаки були для Аполлінера символом вірності та відданості рідній землі.
Друга велика поетична збірка Аполлінера, яка вийшла за його життя,— «Каліграми.
Друга велика поетична збірка Аполлінера, яка вийшла за його життя,— «Каліграми.
Про свою збірку Аполлінер писав: «Така, яка вона є,— це книга
Про свою збірку Аполлінер писав: «Така, яка вона є,— це книга
Вірш «Диво війни» — це історія людини, «яка була на війні, але вміла бути скрізь». Вірш відобразив зміни у світосприйнятті поета: для нього все розділилось на мир та війну, і він намагається об'єднати розколотий світ.
У вірші «Є» поет називає все, що існує в теперішній момент для нього і навколо нього, і створює власну модель Всесвіту. Аполлінер використовує прийом синтаксичного паралелізму: всі рядки починаються та будуються однаково. Цим прийомом згодом скористаються поети — сюрреалісти (Поль Елюар, Вітезслав Незвал).
Останній вірш збірки «Каліграми» — «Рудоволосій красуні» — сприймається як заповіт поета. Перед читачем він постає людиною, яка знала все те, що люди можуть знати про життя і смерть. Поет чекає на схід сонця — палаючого розуму, а сили чекати дає йому кохання, уособлене в рудоволосій красуні.
У повісті «Вбивство поета» Аполлінер передбачив і власну трагічну долю. Жорстока
У повісті «Вбивство поета» Аполлінер передбачив і власну трагічну долю. Жорстока
Гійом Аполлінер писав також прозу: повісті «Рим під владою Борджіа» (1913) і «Три Дон Жуани» (1914), написаний в дусі сюрреалізму роман про війну «Жінка, яка сидить» (видано у 1920 p.).
Твори Гійома Аполлінера українською мовою перекладали П. Тичина, М. Терещенко, Д. Павличко, М.Лукаш та ін.
Творчість Аполлінера сприяла розвитку поезії XX століття: їй допомагав долати постсимволістську
Творчість Аполлінера сприяла розвитку поезії XX століття: їй допомагав долати постсимволістську
«Зарізана голубка й водограй»
Каліграма - вірш, записаний у формі малюнка.
Слово «каліграма» придумав Гійом Аполлінер,
«Зарізана голубка й водограй»
Каліграма - вірш, записаний у формі малюнка.
Слово «каліграма» придумав Гійом Аполлінер,
Каліграма — це графічна загадка, яка стимулює образне мислення, розвиває спостережливість і вміння концентруватися.
МАРІЯ
Ти танцювала тут малою
Меткий загонистий матльот
Чи затанцюєш і старою
Задзвонять дзвони всі
МАРІЯ
Ти танцювала тут малою
Меткий загонистий матльот
Чи затанцюєш і старою
Задзвонять дзвони всі
Так тужно й радісно мені Йдуть вівці йде сніжок лапатий Чи то срібло чи то руно Ідуть по вулиці солдати Чом не дано так як давно Мені це змінне серце мати I кучері кохані ці В чиї вони потраплять руки В'юнкі на морі баранці I ці твої кохані руки Осіннє листя на ріці Над Сеною так любо йдеться З старою книжкою в руках Журба з рікою рівно ллється Тече тече й не витіка Коли вже тждень той минає
Последний из могикан
Каліграма «Ейфелева вежа»
Последний из могикан
Каліграма «Ейфелева вежа»