Содержание
- 2. А Н Г І Н А (від лат. angere – душити, стискати) гострий тонзиліт (tonsillitis acuta)
- 3. ЕТІОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ГОСТРОГО ТОНЗИЛІТУ Бактерії: - β-гемолітичний стрептокок групи А - стафілокок - диплокок Віруси: -
- 4. ФУНКЦІЇ ПІДНЕБІННИХ МИГДАЛИКІВ ЗАХИСТНА БАР’ЄРНА УТВОРЕННЯ ІМУНИТЕТУ ІНФОРМАЦІЙНА (площа піднебінних мигдаликів ~ 300 см²) МІСЦЕВИЙ ІМУНІТЕТ
- 5. КЛАСИФІКАЦІЯ АНГІН ПЕРВИННІ АНГІНИ (запальне захворювання з клінічними ознаками враження лімфаденоїдного кільця глотки) ВТОРИННІ АНГІНИ -
- 6. В залежності від характера та глибини враження А Н Г І Н А КАТАРАЛЬНА ФОЛІКУЛЯРНА ВИРАЗКОВО-НЕКРОТИЧНА
- 7. Провокуючі фактори розвитку ангіни: переохолодження та перевтома фонові гострі респіраторні та інші вірусні інфекції утруднене або
- 8. КАТАРАЛЬНА АНГІНА ОЗНАКИ ІНТОКСИКАЦІЇ ВИРАЖЕНІ ПОМІРНО ТЕМПЕРАТУРА ТІЛА СУБФЕБРИЛЬНА ФАРИНГОСКОПІЧНА КАРТИНА яскрава гіперемія, що поширюється на
- 9. ЛАКУНАРНА АНГІНА ФАРИНГОСКОПІЧНА КАРТИНА виражена гіперемія набряк та інфільтрація поширюється на м’яке та тверде піднебіння і
- 10. ФОЛІКУЛЯРНА АНГІНА ВРАЖЕННЯ ФОЛІКУЛЯРНОГО АПАРАТА ФАРИНГОСКОПІЧНА КАРТИНА мигдалики гіпертрофовані різко набрякші, через епітеліальний покрив виглядають фолікули.
- 11. АНГІНА СІМАНОВСЬКОГО-ПЛАУТА-ВЕНСАНА Клінічні форми: Дифтероїдна Виразкова Некротична СИМПТОМАТИКА Стан порушений мало Поступовий розвиток хвороби Температура нормальна
- 12. ГЕРПЕТИЧНА АНГІНА ВИКЛИКАЄТЬСЯ: Простим герпесом 1 типа Ентеровірусами Коксакі Аденовірусами Виникає переважно у дітей молодшого віку
- 13. УСКЛАДНЕННЯ СЕПТИЧНІ: гнійний лімфаденіт, синусит, отит ІНФЕКЦІЙНО-АЛЕРГІЧНІ: гломерулонефрит, міокардит, синовіїт, ревматизм
- 14. ОСОБЛИВОСТІ АНГІНИ У ДІТЕЙ РАННЬОГО ВІКУ: Часто виникає на фоні ГРВІ, поєднання симптомів ГРВІ та ангіги;
- 15. “Особливості перебігу дифтерії у дітей”
- 16. КІЛЬКІСТЬ ЗАХВОРЮВАНЬ НА ДИФТЕРІЮ ТА ЛЕТАЛЬНИХ ВИПАДКІВ У 1989 – 1997 рр. Крамарев С.О. Сучасні інфекції
- 17. Д И Ф Т Е Р І Я C O R Y N E B A
- 20. Д Ж Е Р Е Л О І Н Ф Е К Ц І Ї АЛІМЕНТАРНИЙ
- 22. К Л А С И Ф І К А Ц І Я Д И Ф Т
- 23. ІV. Б а к т е р і о н о с і й с т
- 25. Л о к а л і з о в а н а ф о р м
- 26. Фарингоскопічна картина локалізованої форми: Застійна гіперемія слизової ротоглотки з ціанотичним відтінком Кулясте збільшення мигдаликів, білуваті та
- 28. Поширена форма ротоглотки гострота процесу температура 39˚ C протягом 2 - 3 днів інтенсивний головний біль
- 30. Фарингоскопічна картина поширеної форми ротоглотки: на мигдаликах сірувато-білого або брудно-сірого кольору нальоти, здебільшого з хвилястою поверхнею,
- 31. Токсична форма ротоглотки t0 39 - 400C блювота біль в животі обличчя бліде, губи сухі, потріскані
- 32. Фарингоскопічна картина токсичної форми ротоглотки: плівки покривають всі поверхні мигдаликів поширюються на піднебінні дужки, язичок, м’яке
- 33. У С К Л А Д Н Е Н Н Я: Міокардит Полінейропатії Інфекційно-токсичний шок ДВЗ
- 34. Дифтерійний міокардит ранній – 2 – 7 день пізній 2 – й тиждень хвороби Ураження розгалуженої
- 35. Д И Ф Т Е Р І Я Г О Р Т А Н І Л
- 36. Н е в р о л о г і ч н і у с к л
- 37. Р А Н Н І П О Л І Н Е Й Р О П А
- 38. П І З Н І П О Л І Н Е Й Р О П А
- 39. Д І А Г Н О С Т И К А: Б а к т е
- 40. П Л А Н О Б С Т Е Ж Е Н Н Я Х В
- 41. Л І К У В А Н Н Я: І. Ліжковий режим ІІ. Введення протидифтерійної сироватки
- 43. ІІІ. Е т і о т р о п н а т е р а п
- 44. IV. І н ф у з і й н а т е р а п і
- 45. М і о к а р д и т Суворий ліжковий режим не менше ніж 2
- 47. КЛАСИФІКАЦІЯ ГЕРПЕТИЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ
- 49. Е Т І О Л О Г І Я Вірус Епштейна-Барр відноситься до родини Herpesviridae 4-го
- 50. С К Л А Д: ДНК-геном, капсид, протеїн та зовнішня ліпідна оболонка Специфічні маркери: VCA –
- 51. Е П І Д Е М І О Л О Г І Я 95 – 100
- 52. КЛІНІЧНІ ФОРМИ EBV - ІНФЕКЦІЇ
- 53. ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ГОСТРОГО ПЕРЕБІГУ ІНФЕКЦІЙНОГО МОНОНУКЛЕОЗУ: початок гострий лихоманка неправильного типу, температура з першого дня хвороби
- 54. Л І К У В А Н Н Я Г о с т р и й
- 55. С К А Р Л А Т И Н А Гостре інфекційне захворювання, що викликається β-
- 56. Діагностичні критерії: Гострий, раптовий початок; Гіпертермія з помірно вираженим інтоксикаційним синдромом; Ураження ротогорла: чітко відмежована гіперемія
- 59. Скачать презентацию