Содержание
- 2. План 1. Поняття нуклеїнові кислоти 2.Хіміний склад нуклеїнових кислот 3.Склад нуклеотидів 4.Будова ДНК РНК 5. Синтез
- 3. Обмін нуклеопротеїнів: будова, біологічне значення та метаболізм нуклеотидів Нуклеїновi кислоти. Історiя вивчення нуклеїнових кислот та розвитку
- 4. Нуклеїнові кислоти –унікальний клас органічних сполук, основна функція представників якого полягає у забезпеченні зберігання, регуляції, реалізації
- 5. Хімічно нуклеїнові кислоти представляють собою складні багатомолекулярні полімери, що формуються з нуклеозидів (азотиста основа і вуглевод),
- 6. Головні азотисті основи – компоненти нуклеїнових кислот: пуринові – аденін (А) і гуанін (Г), піримідинові –
- 7. До складу деяких нуклеїнових кислот входять у відносно незначних кількостях додаткові (мінорні) азотисті основи та відповідні
- 8. До мінорних нуклеотидів належать метильовані похідні звичайних азотистих основ, зокрема, 1-метиладенін, 2-метиладенін, 6-диметиладенін, 1-метилгуанін, 7-метилгуанін, 1-метилурацил,
- 9. Нуклеотидом незвичайної структури, що входить до складу тРНК, є псевдоуридин — нуклеотид (рис. 3), в якому
- 10. Нуклеотиди в складі ДНК містять вуглевод D-2-дезоксирибозу, а в РНК — D-рибозу . Обидві пентози знаходяться
- 11. Атоми карбону в пентозах нумеруються цифрами зі штрихом, щоб відрізнити їх від атомів карбону в азотистих
- 12. Зв’язок між пентозою і азотистою основою йде від першого атома карбону пентози до першого атома нітрогену
- 13. Нуклеотиди – це фосфорні ефіри нуклеозидів. Зв'язок утворюється за рахунок взаємодії фосфату з гідроксилом у положенні
- 14. Залежно від будови пентози, нуклеотиди поділяють на рибонуклеотиди і дезоксирибонуклеотиди. Наявність залишків фосфорної кислоти в складі
- 16. Головні дезоксирибонуклеотиди
- 17. Головні рибонуклеотиди
- 18. Синтез нуклеотидів з готових азотистих основ та нуклеозидів – шлях реутилізації de novo – з низькомолекулярних
- 19. Джерела атомів пуринового ядра при синтезі de novo СО2 аспартат форміл-ТГФК глутамін гліцин метеніл-ТГФК 1 2
- 20. Регуляція синтезу пуринових нуклеотидів Рибозо-5′-фосфат ФРПФ Фосфорибозиламін ІМФ Аденілосукцинат Ксантилова кислота АМФ АДФ АТФ ГМФ ГДФ
- 21. Джерела атомів піримідинового ядра при синтезі de novo СО2 глутамін карбомоїл-фосфат аспартат 1 Глутамін + СО2
- 22. УМФ + АТФ УДФ + АДФ НМФ-кіназа УДФ + АТФ УТФ + АДФ НДФ-кіназа УТФ +
- 23. Регуляція синтезу піримідинових нуклеотидів Глутамін + СО2 Карбомоїлфосфат Аспартат Уреїдосукцинат Оротат ОМФ УМФ УТФ ЦТФ дТТФ
- 24. Cинтез дезоксирибонуклеотидів Рибонуклеозиддифосфат (НДФ) Дезоксирибонуклеозиддифосфат (дНДФ) НАДФН2 НАДФ 2′ 2′ Рибонуклеотидредуктазнийкомплекс -Н2О
- 25. Рибонуклеотидредуктазний комплекс НАДФН2 НАДФ Тіоредоксинредуктаза ФАД→ФАДН2 Тіоредоксин S S Тіоредоксин SН SН Рибонуклеотид- редуктаза Рибонуклеотид- редуктаза
- 26. Cинтез тимідилових нуклеотидів УДФ дУДФ Рибонуклеотид-редуктазний комплекс дУМФ -Фн Тимідилат-синтаза Метилен-ТГФК ДГФК ТГФК гліцин серин дТМФ
- 27. Катаболізм пуринових нуклеотидів АМФ ГМФ + Н2О + Н2О - Фн - Фн 5'-нуклеотидаза Аденозин Гуанозин
- 28. Гіпоксантин Ксантин Сечова кислота (2, 6, 8-триоксипурин) Енольна форма Кето форма 2 6 8
- 29. Катаболізм піримідинових нуклеотидів Цитозин Урацил Дигідротимін β-аланін Дигідроурацил Тимін β-аміноізобутират СО2, Н2О NH3 сечовина екскреція з
- 30. Найхарактернішим порушенням пуринового обміну є подагра. При подагрі в суглобах, хрящах, сухожилкових піхвах і слизових сумках
- 31. Це захворювання часто супроводжує гіпертонічну хворобу й атеросклероз. При подагрі спостерігають помітне підвищення концентрації сечової кислоти
- 32. Алопуринол можна застосовувати для ослаблення подагричних симптомів у пацієнтів із синдромом Леша—Найхана. Ця патологія є зчепленою
- 33. Спадкове порушення метаболізму піримідинових основ у людини відоме як оротова ацидурія, що характеризується накопиченням оротової кислоти
- 34. Дякую за увагу!
- 36. Скачать презентацию