Порошки як лікарська форма. Переваги і недоліки даної лікарської форми. Вимоги ДФ України до порошків

Июль 30, 2022

Главная
Медицина
Порошки як лікарська форма. Переваги і недоліки даної лікарської форми. Вимоги ДФ України до порошків

Содержание

2. ЗМІСТ 1. Порошки як лікарська форма 2. Переваги і недоліки даної лікарської форми 3.Вимоги до якості
3. Порошки – це тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього застосування, що складається з одної чи
5. Наказ МОЗ України від 17.10.2012 № 812 «Про затвердження Правил виробництва ( виготовлення ) та контролю
6. ПЕРЕВАГИ - простоту приготування точність дозування - універсальність складу (у формі порошків можна сполучити різні за
8. НЕДОЛІКИ - повільніша терапевтична дія порівняно з рідкими лікарськими формами; - погана здатність до зберігання через
10. ДО ПОРОШКІВ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ: • присипки, застосовувані для лікування ран і різних уражень шкіри
11. ДОЗОВАНІ ПРОСТІ І СКЛАДНІ ПОРОШКИ ВИПИСУЮТЬ ДВОМА СПОСОБАМИ: – розподільним - коли в рецепті прописана кількість
12. – розділовим - коли в рецепті прописана кількість лікарської речовини відразу на всі порошки і зазначено,
13. УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПОРОШКІВ У АПТЕЦІ Недозовані порошки. Порошки для розчинів. Найчастіше для цього призначають різні лікарські
14. Дозовані порошки. Технологія виготовлення простих дозованих порошків полягає в тому, що спочатку відважують лікарський засіб з
15. Технологія складних дозованих порошків. Для наочного уявлення і кращого засвоєння методів приготування складних розділених порошків з
16. Шипучі порошки - однодозові та багатодозові порошки, головним чином такі, що утримують кислоти і карбонати чи
17. До складу шипучих порошків найчастіше входять лимонна або винна (тартратна) кислоти і натрію гідрокарбонат. Виділення вуглекислоти
18. Rp.: Natrii hydrocarbonatis 0,5 Acidi tartarici 6,0 Natrii sulfatis sicci 2,0 Misce, fiat pulvis Da. Signa.
20. Скачать презентацию

Слайд 2

ЗМІСТ
1. Порошки як лікарська форма
2. Переваги і недоліки даної лікарської форми
3.Вимоги

до якості поршків. Вимоги ДФ України до порошків
4.Класифікація порошків
5. Удосконалення технології порошків у аптеці

Слайд 3

Порошки – це тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього застосування,

що складається з одної чи декількох подрібнених речовин і має властивість сипкості.

Слайд 4

Слайд 5

Наказ МОЗ України від 17.10.2012 № 812 «Про затвердження Правил виробництва

( виготовлення ) та контролю якості лікарських засобів в аптеках»

Слайд 6

ПЕРЕВАГИ
- простоту приготування
точність дозування
- універсальність складу (у формі

порошків можна сполучити різні за складом і властивостями лікарські речовини);
- зручність збереження і транспортування.

Слайд 7

Слайд 8

НЕДОЛІКИ
- повільніша терапевтична дія порівняно з рідкими лікарськими формами;
- погана

здатність до зберігання через велику питому поверхню (легко втрачають або поглинають воду, окисляються і т. п.);
- незручність прийому пахучих, барвних і речовин, що мають неприємний смак;
- подразна дія на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту

Слайд 9

Слайд 10

ДО ПОРОШКІВ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ:
• присипки, застосовувані для лікування ран

і різних уражень шкіри чи слизових оболонок;
• порошки для вдувань, застосовувані для вдування в порожнини тіла (ніс, вухо, носоглотку і т. п. );
• зубні порошки;
• нюхальні порошки;
• порошки для готування розчинів для полоскань, примочок, обмивань і т. п. ;
• порошки для боротьби з комахами – дуети.

Слайд 11

ДОЗОВАНІ ПРОСТІ І СКЛАДНІ ПОРОШКИ ВИПИСУЮТЬ ДВОМА СПОСОБАМИ:
– розподільним - коли

в рецепті прописана кількість речовини на одну дозу і зазначено, скільки таких порошків треба приготувати (застосовується найбільш часто).
Recipe: Dibazoli 0,01
Papaverini hydrochloridi 0,02
Sacchari 0,25
Misce, fiat pulvis
Da tales doses № 10
Signa. По 1 порошку 2 рази в день

Слайд 12

– розділовим - коли в рецепті прописана кількість лікарської речовини відразу

на всі порошки і зазначено, на скільки доз необхідно розділити загальну масу (застосовується рідко).
Recipe: Dibazoli 0,1
Papaverini hydrochloridi 0,2
Sacchari 2,5
Misce, fiat pulvis
Divide in partes aequales № 10
Signa. По 1 порошку 2 рази в день

Слайд 13

УДОСКОНАЛЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ ПОРОШКІВ У АПТЕЦІ
Недозовані порошки. Порошки для розчинів. Найчастіше для цього призначають

різні лікарські засоби в кристалічному видгляді, з яких хворий сам готує відповідні розчини (полоскання, спринцювання, обмивання і т. п.)
Rp.: Acidiborici 15,0
Da. Signa. По 1 чайній ложці на одну склянку води. Полоскання.
Відважують на ВР 20 15,0г кислоти борної і відпускають у паперовому пакеті чи в картонній коробочці.

Слайд 14

Дозовані порошки. Технологія виготовлення простих дозованих порошків полягає в тому, що спочатку відважують

лікарський засіб з розрахунком на всю кількість прописаних порошків, а потім розважують його на окремі дози.
Rp.: Acidi acetylsalicylici 0,3
Da tales doses №20
Signa. По І порошку З рази в день.
Відважують 6,0 г (0,3-20) ацетилсаліцилової кислоти (кристалічний порошок), подрібнюють у ступці, легко надавлюючи товкачиком (дуже втирається в пори ступки) і розважують по 0,3 г у вощені капсули.

Слайд 15

Технологія складних дозованих порошків. Для наочного уявлення і кращого засвоєння методів

приготування складних розділених порошків з тих багатьох композицій, які утворюються в результаті об'єднання найрізноманітніших лікарських засобів, необхідно вибрати такий порядок роботи, при якому в найкоротший термін і при найменшій витраті праці забезпечується достатня однорідність суміші і втрати речовин зводяться до мінімуму. При цьому необхідно керуватися загальними правилами подрібнення і змішування. Готування складних порошків з урахуванням особливостей введення деяких лікарських речовин представлені нижче.

Слайд 16

Шипучі порошки - однодозові та багатодозові порошки, головним чином такі, що утримують кислоти

і карбонати чи гідрокарбонати, які швидко реагують у присутності води з виділенням вуглекислого газу.
Шипучі порошки призначені для розчинення чи диспергування у воді перед застосуванням. Належать вони до складних нерозділених порошків, дозуються за допомогою чайної ложки або їх виписують на один прийом.
Лікарські засоби, що входять до складу шипучого порошку лужного і кислотного характеру, відпускають окремо. Перед уживанням натрію гідрокарбонат розчиняють у необхідній кількості води, додають кислоту, перемішують і негайно випивають.
Лікарські засоби, з яких складається шипучий порошок, можна відпускати разом, але обов'язковою умовою є попереднє висушування кожного окремого інгредієнта і відсутність гігроскопічних речовин.

Слайд 17

До складу шипучих порошків найчастіше входять лимонна або винна (тартратна) кислоти

і натрію гідрокарбонат. Виділення вуглекислоти при розчиненні шипучих порошків переслідує такі цілі: маскування неприємного смаку інших інгредієнтів порошку; поліпшення всмоктуваності лікарських речовин, тому що вуглекислота подразнює чуттєві нервові закінчення, підсилює перистальтику і поліпшує секреторну діяльність шлунково-кишкового тракту. Ту ж роль грає кислота в мінеральних водах.
Застосування виннокам'яної кислоти зручніше, тому що вона кристалізується без утворення кристалогідрату, в той час як лимонна кислота кристалізується з однією молекулою води і легко відволожується. Прикладом може служити порошок Боткіна (Pulvis aerophorus Botkini), до складу якого входить зневоджений натрію сульфат (ДФ VIII), застосовуваний як проносний засіб.

Слайд 18

Rp.: Natrii hydrocarbonatis 0,5
Acidi tartarici 6,0
Natrii sulfatis sicci

2,0
Misce, fiat pulvis
Da. Signa. Порошок Боткіна.
Ретельно висушені і просіяні порошки винної кислоти і натрію сульфату змішують у сухій, підігрітій ступці з натрію гідрокарбонатом до одержання однорідної суміші, відразу ж висипають у суху скляну баночку і щільно закупорюють.
Як видно з приведеного прикладу, головною умовою готування шипучих порошків є усунення вологи, тому що взаємодія між кислотою і натрію гідрокарбонатом відбувається тільки при наявності вологи. Тому технологія шипучих порошків в основному полягає в запобіганні передчасної взаємної нейтралізації прописаних лікарських засобів, аж до моменту їхнього прийому.

Порошки як лікарська форма. Переваги і недоліки даної лікарської форми. Вимоги ДФ України до порошків

Содержание

ЗМІСТ1. Порошки як лікарська форма2. Переваги і недоліки даної лікарської форми3.Вимоги

Порошки – це тверда лікарська форма для внутрішнього і зовнішнього застосування,

Наказ МОЗ України від 17.10.2012 № 812 «Про затвердження Правил виробництва

ПЕРЕВАГИ - простоту приготування точність дозування - універсальність складу (у формі

НЕДОЛІКИ- повільніша терапевтична дія порівняно з рідкими лікарськими формами; - погана

ДО ПОРОШКІВ ДЛЯ ЗОВНІШНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ ВІДНОСЯТЬСЯ:• присипки, застосовувані для лікування ран

ДОЗОВАНІ ПРОСТІ І СКЛАДНІ ПОРОШКИ ВИПИСУЮТЬ ДВОМА СПОСОБАМИ:– розподільним - коли