Променеві методи діагностики захворювань щитовидної залози

Содержание

Слайд 2

АНАТОМІЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ: НОРМАЛЬНИЙ РОЗМІР: 16-18 КВ. СМ 2 або 3

АНАТОМІЯ
ЩИТОВИДНОЇ
ЗАЛОЗИ:

НОРМАЛЬНИЙ РОЗМІР: 16-18 КВ. СМ
2 або 3

частки
Перешийок
Форма метелика або підкови
Слайд 3

АТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ:

АТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ:

Слайд 4

Дві овальні латеральні частки щитовидної залози розташовані в правій і лівій

Дві овальні латеральні частки щитовидної залози розташовані в правій і лівій

половині дихального горла під горлом. Обидві частки з'єднані перешийком, розташованим на рівні другого і четвертого трахейного хряща. Потрібно пам'ятати про те, що щитовидна залоза оточена капсулою зі сполучної тканини.

ПРИ ПАЛЬПАЦІЇ: нормальна щитовидна залоза на дотик однорідна, безболісна, легко зміщується.

МІКРОСКОПІЧНО: залоза складається з великої кількості міхурців різного розміру (щитовидні фолікули), які покриті одношаровим епітелієм. Число, структура і розмір фолікулів змінюється в залежності від стану активності. Щитовидна залоза в спокійному стані має плоский кубічний епітелій. При підвищенні активності, епітелій розширюється і стає більш призматичним.     

Слайд 5

Основні гормони щитовидної залози - тироксин і трийодтиронін (позначаються зазвичай як

Основні гормони щитовидної залози - тироксин і трийодтиронін (позначаються зазвичай як

Т4 і Т3. Цифра вказує на кількість атомів йоду в молекулі цієї речовини). Для синтезу цих гормонів необхідний йод, що надходить в організм із зовнішнього середовищ

Активність синтезу цих гормонів регулюється гіпофізом, який виділяє тиреотропний гормон (ТТГ), який "змушує" залозу працювати.

Слайд 6

ПРИРОДНІ ДЖЕРЕЛА ЙОДА: Креветки Кулінарні дріжджі Консервований лосось Морська риба і

ПРИРОДНІ ДЖЕРЕЛА ЙОДА:
Креветки
Кулінарні дріжджі
Консервований лосось
Морська риба і устриці
Морська сіль
Морські водорості
Горіхи
Насіння
Пластівці (фітнес,

мюслі)
Фейхоа
Йодована сіль
Слайд 7

Аномалії структури залози та зміна функції часто не збігаються. Наприклад, маленька

Аномалії структури залози та зміна функції часто не збігаються. Наприклад, маленька

залоза може виділяти надто багато гормонів, а збільшена - занадто мало. Тому в діагнозі зазвичай вказують як зміни структури (розмірів) залози, так і стан її функції.

Треба також знати, що якщо ми хочемо виявити зниження або підвищення В КРОВІ рівня гормонів щитовидної залози - марно робити ультразвукове дослідження ЦЬОГО ОРГАНУ: воно лише покаже об'єм і структуру. Треба визначати саме вміст гормонів в крові (причому в більшості випадків досить лише рівня ТТГ).

Нестача йоду в навколишньому середовищі призводить до розвитку йододефіцитних захворювань. Останні є найбільш поширеними ендокринними захворюваннями. Встановлено, що в світі більше 1 мільярда людей проживає в районах з йодним дефіцитом, до яких відносяться практично вся територія Росії і континентальної Європи, Центральні райони Африки і Південної Америки.

Слайд 8

ЗАХВОРЮВАННЯ щитовидної залози

ЗАХВОРЮВАННЯ щитовидної залози

Слайд 9

Слайд 10

Жителі Африки які страждають ендемічним зобом Ендемічний зоб одна з головних

Жителі Африки які страждають ендемічним зобом

Ендемічний зоб одна з головних причин

виникнення вузлів в щитовидній залозі, раку, гіпотиреозу, розумових порушень, зниження дітородної функції, тиреотоксикозу, народження дітей з ендемічним кретинізмом. За несприятливої радіологічної ситуації аліментарній недостатності може призвести до підвищеного накопичення радіоактивного йоду в щитовидній залозі.
Слайд 11

Аденома щитовидной железы ОДНАК НЕОБХІДНО ПАМ'ЯТАТИ ЩО НЕ ВСЯКЕ ЗБІЛЬШЕННЯ РОЗМІРУ

Аденома
щитовидной
железы

ОДНАК НЕОБХІДНО ПАМ'ЯТАТИ ЩО НЕ ВСЯКЕ ЗБІЛЬШЕННЯ РОЗМІРУ щитовидної залози

ОБОВ'ЯЗКОВО ПРОВОДЯТЬ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЇЇ ФУНКЦІЇ!

АДЕНОМА-
Доброякісна пухлина з залозистої тканини ендокринного органу

Слайд 12

Рак щитовидної залози Частіше хворіють жінки у віці 30-40 років. Потім

Рак щитовидної залози

Частіше хворіють жінки у віці 30-40 років. Потім після

50 років захворюваність однакова у чоловіків і у жінок. Може виникати на тлі інших захворювань щитовидної залози (ендемічний зоб, багатовузловий зоб і т.д.)

Найчастіше пухлина щитовидної залози проявляється безболісної припухлістю біля основи шиї. Припухлість великого розміру може стати причиною гучного дихання через звуження дихальних шляхів. Іноді пухлина проростає в поворотний гортанний нерв - виникає захриплість.

Слайд 13

Класифікація за TNM Т - первинна пухлина Тх - недостатньо даних

Класифікація за TNM

Т - первинна пухлина
Тх - недостатньо даних для оцінки

первинної пухлини
То - первинна пухлина не визначається.
Т1 - пухлина до 1 см в найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитовидної залози.
Т2 - пухлина до 4 см в найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитовидної залози.
Т3 - пухлина понад 4 см в найбільшому вимірі, обмежена тканиною щитовидної залози.
Т4 - пухлина будь-яких розмірів розповсюджується за межі капсули щитовидної залози
Слайд 14

МІЖНАРОДНА ГІСТОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ N - регіонарні лімфатичні вузли Nх - недостатньо

МІЖНАРОДНА ГІСТОЛОГІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ

N - регіонарні лімфатичні вузли
Nх - недостатньо даних для

оцінки регіонарних л / вузлів
Nо - немає ознак ураження регіонарних л / вузлів
N1 - є ураження регіонарних л / вузлів
N1А - вражені шийні л / вузли на стороні ураження
N1б - вражені шийні л / вузли з обох сторін, середині або на протилежному боці, медіастинальні л / вузли
М - віддалені метастази
М х - недостатньо даних для оцінки метастазів
М о - немає ознак віддалених метастазів
М 1 – метастази наявні у будь-якому органі
Слайд 15

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Слайд 16

ВСТАНОВИТИ ДІАГНОЗ: «РАК ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ» МАЄ ПРАВО ТІЛЬКИ ГІСТОЛОГІЇ !!!

ВСТАНОВИТИ ДІАГНОЗ: «РАК ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ» МАЄ ПРАВО ТІЛЬКИ ГІСТОЛОГІЇ !!!

Слайд 17

На звичайних рентгенограмах не виходить виразного зображення щитовидної залози через її

На звичайних рентгенограмах не виходить виразного зображення
щитовидної залози через її невеликі

розміри і незначні відмінності по щільності в порівнянні з навколишніми тканинами.

Надає мізерну інформацію про стан тканин шиї внаслідок слабкого мягкотканного контрасту
Використовується в основному для візуалізації ретрофарінгеальний і превертебральних абсцесів (флегмон), стану середостіння і л / вузлів

Слайд 18

Рентгенографія щитовидної залози На рентгенограмі органів грудної клітки хворого на рак

Рентгенографія щитовидної залози

На рентгенограмі органів грудної клітки хворого на рак щитовидної

залози виявлено паратрахеальне утворення і зміщення трахеї вправо
Слайд 19

УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ: звичайна сонографія дослідження з використанням доплера-ефекту біопсія під контролем УЗД

УЛЬТРАЗВУКОВІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ:
звичайна сонографія
дослідження з використанням доплера-ефекту
біопсія під контролем УЗД

Слайд 20

УЗД ДОЗВОЛЯЄ: Визначити розміри тиреоїдної тканини і точно локалізувати її Підтвердити,

УЗД ДОЗВОЛЯЄ:

Визначити розміри тиреоїдної тканини і точно локалізувати її
Підтвердити, що пальпуєме

утворення відноситься до щитовидної залози
Точніше і об'єктивніше, ніж пальпація, визначити розміри залози
Виявити або виключити вузли в збільшеній щитовидній залозі
Виконати прицільну ТАПБ
Провести диференціальну діагностику між злоякісними і доброякісними вузлами (+ ДОПЛЕР)
Виявити і оцінити зміни в регіонарних л / вузлах
Слайд 21

Слайд 22

Слайд 23

УЗД ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ ПІДГОТОВКА : НЕ ПОТРІБНА ПОКАЗАННЯ: ЗМІНА СТРУКТУРИ АБО

УЗД ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

ПІДГОТОВКА : НЕ ПОТРІБНА

ПОКАЗАННЯ: ЗМІНА СТРУКТУРИ АБО РОЗМІРІВ щитовидної

залози, СКАРГИ НА: серцебиття, пітливість, мерзлякуватість, лабільність настрою, підвищена стомлюваність, плаксивість, тремор, коливання ваги, випадання волосся.

ПОЛОЖЕННЯ ХВОРОГО: лежачи на спині з підкладеної під плечі валиком і невеликим закидання голови, якщо для пацієнта це положення незручно, то дослідження може проводиться сидячи з закинутою головою.

Слайд 24

НОРМАЛЬНА ЕХОГРАФІЧНА КАРТИНА ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ: ОДНОРІДНА ТКАНИНА СЕРЕДНЬОЇ ЕХОГЕННОСТІ, КОНТУРИ ЧІТКІ

НОРМАЛЬНА ЕХОГРАФІЧНА КАРТИНА ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ:

ОДНОРІДНА ТКАНИНА СЕРЕДНЬОЇ ЕХОГЕННОСТІ,
КОНТУРИ ЧІТКІ І РІВНІ


КАПСУЛА ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ ПРАКТИЧНО НЕ ДИФЕРЕНЦІЮЮТЬСЯ
МОЖЛИВА ВІЗУАЛІЗАЦІЯ СУДИН В ПРОЕКЦІЇ ВЕРХНІХ І НИЖНІХ ПОЛЮСІВ ЧАСТОК.
Слайд 25

Ехографічна картина незміненій щитовидної залози. Взаємоперпендикулярні проекції лівої частки. На сонограмі

Ехографічна картина незміненій щитовидної залози. Взаємоперпендикулярні проекції лівої частки.
На сонограмі

представлена методика вимірювання об'єму частки щитовидної залози.
Обсяг частки 6,5 см3, товщина 1,4 см, ширина 1,7 см, довжина 5,0 см.
Слайд 26

Ехографічна картина гострого тиреоїдиту на тлі тонзиліту, ускладненого розвитком паратонзиллярного абсцесу у пацієнта 8 років.

Ехографічна картина гострого тиреоїдиту на тлі тонзиліту, ускладненого розвитком паратонзиллярного абсцесу

у пацієнта 8 років.
Слайд 27

На сонограмі представлено продольне сканування щитовидної залози. Права частка і перешийок

На сонограмі представлено продольне сканування щитовидної залози.
Права частка і перешийок

звичайної форми, однорідної ехоструктури і середньої ехогенності.
Ліва частка не візуалізується.

Ехографічна картина агенезії лівої частки щитовидної залози

Слайд 28

На сонограмі представлено поздовжнє і поперечне сканування правої частки щитовидної залози,

На сонограмі представлено поздовжнє і поперечне сканування правої частки щитовидної залози,

яка має звичайну форму, однорідну ехоструктуру і середню ехогенність.
Перешийок і ліва частка не візуалізується.

Ехографічна картина агенезії перешийка і лівої частки щитовидної залози.

Слайд 29

На сонограмі представлено подовжне сканування правої частки щитовидної залози. Розміри значно

На сонограмі представлено подовжне сканування правої частки щитовидної залози.
Розміри значно

збільшені, в проекції частки візуалізуються множинні ізоехогенні утворення округлої і овоидной форми з чіткими контурами і однорідної ехоструктури. Контури окреслені тонким гіпоехогенним обідком

Ехографічна картина дифузно-вузлового зоба у пацієнта 14 років.

Слайд 30

Слайд 31

Ехографічна картина дифузної форми хронічного тиреоїдиту у пацієнта 11 років.

Ехографічна картина дифузної форми хронічного тиреоїдиту у пацієнта 11 років.

Слайд 32

КІСТА ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ


КІСТА ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Слайд 33

УЗД ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ З КОЛЬОРОВИМ ДОПЛЕРІВСЬКИМ КАРТУВАННЯМ І РЕЖИМОМ ЗОБРАЖЕННЯ 3D Кольорове доплерівське картування ЩЗ. ПУХЛИНА

УЗД ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ З КОЛЬОРОВИМ ДОПЛЕРІВСЬКИМ КАРТУВАННЯМ І РЕЖИМОМ ЗОБРАЖЕННЯ 3D

Кольорове

доплерівське картування ЩЗ. ПУХЛИНА
Слайд 34

ФОЛЛИКУЛЯРНА АДЕНОМА ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

ФОЛЛИКУЛЯРНА АДЕНОМА ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Слайд 35

ВУЗОЛ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

ВУЗОЛ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Слайд 36

КТ ТА МРТ

КТ
ТА
МРТ

Слайд 37

На комп'ютерних та магнітно-резонансних томограмах залоза вимальовується досить чітко: видно її

На комп'ютерних та магнітно-резонансних томограмах залоза вимальовується досить чітко: видно її

частки і перешийок, що мають рівні закруглені контури. Тканина залози однорідна, щільність її, що визначається при денситометрії, досягає приблизно 100 HU (одиниць Хаунсфілда). Добре видно відношення залози до трахеї і кровоносних судин шиї.
Слайд 38

Перевірка УВАЖНОСТІ! Чиє дослідження проведене?

Перевірка УВАЖНОСТІ!
Чиє дослідження проведене?

Слайд 39

Слайд 40

МРТ Збільшення правої частки

МРТ

Збільшення правої частки

Слайд 41

МРТ, злоякісне ураження

МРТ, злоякісне ураження

Слайд 42

МРТ, під'язикове розташування

МРТ, під'язикове розташування

Слайд 43

КТ пацієнта з пухлиною щитовидної залози Ліва частка значно збільшена в

КТ пацієнта з пухлиною щитовидної залози

Ліва частка значно збільшена в розмірах

(біла стрілка) і збільшені шийні л / вузли (стрілка з хвостом)

Нижній полюс залози нижче яремної вирізки (чорна стрілка) і збільшені паратрахеальні л / вузли справа (подвійна біла стрілка)

Слайд 44

КТ і МРТ щитовидної залози Поступаються УЗД в розпізнаванні дрібних вузликів

КТ і МРТ щитовидної залози

Поступаються УЗД в розпізнаванні дрібних вузликів
Поступаються УЗД при

диференціюванні солідних і кістозних утворень
Використовуються для оцінки ступеня поширеності раку
Використовуються для діагностики ураження регіонарних л / вузлів
Пріоритетні при внутрішньогрудному розташуванні залози
Слайд 45

КТ ЩЗ Вузловий зоб щитовидної залози на комп'ютерній томограмі (вогнищеві зміни вказані стрілками)

КТ ЩЗ

Вузловий зоб щитовидної залози на комп'ютерній томограмі (вогнищеві зміни вказані

стрілками)
Слайд 46

КТ з контрастуванням Злоякісні ураження

КТ з контрастуванням

Злоякісні ураження

Слайд 47

Магнітно-резонансне дослідження Рис. 1. Поперечні томограми шиї. А.Округле вогнище з гомогенним

Магнітно-резонансне дослідження
Рис. 1. Поперечні томограми шиї. А.Округле вогнище з гомогенним

гіпоінтенсівним сигналом в лівій долі щитовидної залози.
Б. Т2 в режимі "мієлографія". Високий рівень сигналу свідчить про рідкий вміст в утворенні.
Слайд 48

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ Радіометрія щитовидної залози сканування статична сцинтиграфія Динамічна сцинтиграфія радіоімунний аналіз

РАДІОНУКЛІДНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ

Радіометрія щитовидної залози
сканування
статична сцинтиграфія
Динамічна сцинтиграфія
радіоімунний аналіз

Слайд 49

Слайд 50

ОСНОВНІ РАДІОАКТИВНІ ІЗОТОПИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩЗ

ОСНОВНІ РАДІОАКТИВНІ ІЗОТОПИ ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЩЗ

Слайд 51

Зовнішній вигляд генераторів 99mТс Генератор 99мТс фірми Polatom (Польща) Генератор 99мТс фірми Amersham (Англія)

Зовнішній вигляд генераторів 99mТс

Генератор 99мТс фірми Polatom (Польща)

Генератор 99мТс фірми

Amersham (Англія)
Слайд 52

СХЕМА ОТРИМАННЯ ЕЛЮАТА 1 скляна колонка з материнським молібденом 2 –

СХЕМА ОТРИМАННЯ ЕЛЮАТА

1 скляна колонка з материнським молібденом
2 – голки
3 свинцевий

кожух
4 бактеріологічний фільтр
5 нерухома частина регулятора обсягу
6 шкала обсягу
7- рухома частина регулятора обсягу
8- захисний контейнер ампули елюата
Слайд 53

Слайд 54

Визначення йоднакопичувальної здатності ЩЗ Мета методики - вивчити неорганічний етап обміну

Визначення йоднакопичувальної здатності ЩЗ

Мета методики - вивчити неорганічний етап обміну йоду

за ступенем захоплення радіойода ЩЗ.

Показання до застосування - захворювання ЩЗ, пов'язані з порушенням її функціональної активності.

Основні РФП - Na131I, Na123I .

Слайд 55

Методика визначення йоднакопичувальної здатності ЩЗ Норма: За 2 г - 5-10

Методика визначення йоднакопичувальної здатності ЩЗ

Норма:
За 2 г - 5-10 %;

4 г - 8-16 %; 24 г - 18-32%

1 -нормальний тип кривої;
2 -гіперфункціональний тип
3 -гіперфункціональний з прискореним утворенням і надходження гормонів в кров
4 -гіпофункціональний.

Слайд 56

Сканування ЩЖ ПОКАЗАННЯ: визначення анатомо-топографічних особливостей ЩЗ, виявлення ектопічних і аномально

Сканування ЩЖ

ПОКАЗАННЯ:
визначення анатомо-топографічних особливостей ЩЗ,
виявлення ектопічних і аномально розташованих елементів тиреоїдної

паренхіми
визначення наявності патологічних вогнищ (вузлів) і їх первинна диференціація
діагностика дифузного ураження ЩЗ
діагностика рецидивів і метастазів раку ЩЗ
динамічне спостереження за патологічним процесом
динамічне спостереження за ефективністю терапії.
Слайд 57

Сканування щитовидної залози Варіанти сканограм Зовнішній вид сканера МВ 8200

Сканування щитовидної залози

Варіанти сканограм

Зовнішній вид сканера МВ 8200

Слайд 58

На сканограммі: ЩЗ розташована на 1,5-3 см вище яремної вирізки грудини.

На сканограммі:
ЩЗ розташована на 1,5-3 см вище яремної вирізки грудини.
Представлена

двома частками і перешийком.
ЩЗ має форму «метелика» або «підкови».
Контури - чіткі рівні на всьому протязі.
Площа ЩЗ - 14-18см2.
Накопичення і розподіл РФП рівномірний (максимальне в центрі кожної частки зі зменшенням градації квітів до периферії).

ЯРЕМНА ВИРІЗКА

Слайд 59

АЛГОРИТМ ОПИСУ Метод дослідження: (сканування / сцинтиграфія; РФП + Спосіб введення

АЛГОРИТМ ОПИСУ

Метод дослідження: (сканування / сцинтиграфія;
РФП + Спосіб введення +

активність РФП;
Положення: типове, атипове (асиметричне, під'язикове, загрудинное)
Форма: (збережена, змінена, представлена окремими ділянками), метелик або підкова
Контури: (чіткі, нечіткі)
Розміри: (площа см2)
Накопичення РФП: (рівномірне, нерівномірне)
Розподіл РФП: (інтенсивно-рівномірний, дифузно-нерівномірний, очагово-нерівномірне)
Наявність вогнищ (вузлів): (кількість, положення, характер накопичення РФП)
Висновок.
Слайд 60

ВАРІАНТИ РОЗТАШУВАННЯ ТИПОВЕ ЗАГРУДИННЕ ПІДЯЗИЧНЕ

ВАРІАНТИ РОЗТАШУВАННЯ

ТИПОВЕ

ЗАГРУДИННЕ

ПІДЯЗИЧНЕ

Слайд 61

ЗБІЛЬШЕННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ І ЧАСТКОВО-ЗАГРУДИННЕ ЇЇ РОЗМІЩЕННЯ НОРМАЛЬНІ РОЗМІРИ І РОЗТАШУВАННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ ВАРІАНТИ РОЗТАШУВАННЯ

ЗБІЛЬШЕННЯ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ І ЧАСТКОВО-ЗАГРУДИННЕ ЇЇ РОЗМІЩЕННЯ

НОРМАЛЬНІ РОЗМІРИ І РОЗТАШУВАННЯ ЩИТОВИДНОЇ

ЗАЛОЗИ

ВАРІАНТИ РОЗТАШУВАННЯ

Слайд 62

ДИФУЗНА ПАТОЛОГІЯ СКАНОГРАММЫ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ В НОРМІ ДИФУЗНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗОБ ТИРЕОЇДИТ

ДИФУЗНА ПАТОЛОГІЯ

СКАНОГРАММЫ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

В НОРМІ

ДИФУЗНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗОБ

ТИРЕОЇДИТ

S=17cm

2

S=29cm

S=31cm

2

2

Слайд 63

ЗМІШАНА ПАТОЛОГІЯ В НОРМІ ЗМІШАНИЙ ЗОБ (гарячий вузол) ЗМІШАНИЙ ЗОБ (холодний

ЗМІШАНА ПАТОЛОГІЯ

В НОРМІ

ЗМІШАНИЙ ЗОБ (гарячий вузол)

ЗМІШАНИЙ ЗОБ (холодний вузол)

S=17cm2

2

S=27cm2

S=62cm2

СКАНОГРАММЫ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Слайд 64

ВОГНИЩЕВА ПАТОЛОГІЯ НОРМА ТОКСИЧНА АДЕНОМА (Ділянка гіперфіксації РФП - «гарячий» вузол)

ВОГНИЩЕВА ПАТОЛОГІЯ

НОРМА

ТОКСИЧНА АДЕНОМА
(Ділянка гіперфіксації РФП - «гарячий» вузол)
(Пальпаторно визначається вузол

у правій частці ЩЗ)

ВУЗЛОВИЙ ЗОБ
(Деффект накопичення РФП - «холодний» вузол)
Пальпаторно визначається вузол у правій частці ЖЩ)

S=17cm

2

S=23cm

S=31cm

2

2

СКАНОГРАММЫ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Слайд 65

В НОРМІ ТОКСИЧНА АДЕНОМА (РЕЦИДИВ ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ) S=17cm 2 ДИФУЗНИЙ

В НОРМІ

ТОКСИЧНА АДЕНОМА
(РЕЦИДИВ ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ)

S=17cm

2

ДИФУЗНИЙ ТОКСИЧНИЙ ЗОБ
(РЕЦИДИВ ПІСЛЯ

ОПЕРАТИВНОГО ЛІКУВАННЯ)

S=36cm

S=12cm

2

2

Рецидиви після оперативного втручання

Слайд 66

ОПИСАННЯ СКАНОГРАМИ Метод дослідження: (сканування щитовидної залози); РФП NaІ131; Активність РФП;

ОПИСАННЯ СКАНОГРАМИ

Метод дослідження: (сканування щитовидної залози);
РФП NaІ131;
Активність РФП;
Спосіб введення:

per os, в/в…
Положення щитовидної залози: типове, атипове (під'язикове, загрудине, асиметричне)
Форма: (збережена - метелик, підкова; змінена - як, представлена ​​окремими ділянками)
Контури: (чіткі, нечіткі)
Розміри: (площа см2 при наявності додаткових даних) Накопичення РФП: (рівномірне, нерівномірне – де і як)
Розподіл РФП: (інтенсивно-рівномірний, дифузно-нерівномірний, вогнищево-нерівномірне)
Наявність вогнищ (вузлів): (кількість, положення, характер накопичення РФП)
Висновок або діагноз.
Слайд 67

СЦИНТИГРАФІЯ

СЦИНТИГРАФІЯ

Слайд 68

Сцинтиграфія ЩЖ 1. Статична тиреосцинтиграфія. 2. Динамічна тиреосцинтиграфія. 3. Тиреосцинтиграфія з туморотропними РФП.

Сцинтиграфія ЩЖ

1. Статична тиреосцинтиграфія.
2. Динамічна тиреосцинтиграфія.
3. Тиреосцинтиграфія з туморотропними
РФП.

Слайд 69

Метод дослідження: (тиреосцинтиграфія); РФП Тс99м-пертехнетат, NaІ131, ..; Активність РФП; Спосіб введення:

Метод дослідження: (тиреосцинтиграфія);
РФП Тс99м-пертехнетат, NaІ131, ..;
Активність РФП;
Спосіб введення: per

os, в/в…
Положення щитовидної залози: типове, атипове (під'язикове, загрудине, асиметричне)
Форма: (збережена - метелик, підкова; змінена - як, представлена ​​окремими ділянками)
Контури: (чіткі, нечіткі)
Розміри: (площа см2 при наявності додаткових даних) Накопичення РФП: (рівномірне, нерівномірне – де і як)
Розподіл РФП: (інтенсивно-рівномірний, дифузно-нерівномірний, вогнищево-нерівномірне)
Наявність вогнищ (вузлів): (кількість, положення, характер накопичення РФП)
Висновок або діагноз.

ОПИСАННЯ СЦИНТИГРАМИ

Слайд 70

Статичні тиреосцинтиграми Пухлинне ураження нижнього полюса правої частки ВУЗЛОВИЙ ЗОБ

Статичні тиреосцинтиграми

Пухлинне ураження нижнього полюса правої частки

ВУЗЛОВИЙ ЗОБ

Слайд 71

ВУЗОЛ у лівій частці щитовидної залози

ВУЗОЛ у лівій частці щитовидної залози

Слайд 72

Динамічна тиреосцинтиграфія з 99мТс-пертехнетатом Варіант норми Николова №22, Ж. 18 років,

Динамічна тиреосцинтиграфія з 99мТс-пертехнетатом Варіант норми

Николова №22, Ж. 18 років, 45МБк
відсоток. включ:

П.ч. 2,2% и Л.ч. 1,68%
Асиметрія: 10%
Слайд 73

під'язикове розташування П. №67, чоловік 51 г, звернувся до лікаря вперше Права бічна проекція Передня проекція

під'язикове розташування П. №67, чоловік 51 г, звернувся до лікаря вперше

Права

бічна проекція

Передня проекція

Слайд 74

під'язикове розташування

під'язикове розташування

Слайд 75

ВУЗЛОВА ПАТОЛОГІЯ з оцінкою функціонпльної здатності норма

ВУЗЛОВА ПАТОЛОГІЯ з оцінкою функціонпльної здатності

норма

Слайд 76

ТИРЕОЇДИТ З ГІПОФУНКЦІЄЮ Могилевская №16, 30лет. Т-3:0,3нмоль/л (N-1,17-2,8нмоль/л); Т-4:40 нмоль/л (N-67-142

ТИРЕОЇДИТ З ГІПОФУНКЦІЄЮ

Могилевская №16, 30лет.
Т-3:0,3нмоль/л (N-1,17-2,8нмоль/л);
Т-4:40 нмоль/л (N-67-142 нмоль/л).
%

включения: Пр.д.0,7% ; Л.д. 0,5% (N-1,3-2,5%).
Слайд 77

Гіперфункціональний стан щитовидної залози Каротич, №34 34 года. Т-3 (5,9 нмоль/л);

Гіперфункціональний стан щитовидної залози

Каротич, №34
34 года.
Т-3 (5,9 нмоль/л); Т-4 (199

нмоль/л).
% включ: Пр.д. 8,7%; Л.д. 7,8%
Слайд 78

Рецидив після тотального видалення правої частки Ш. №65, 36 лет %включ.: Пр.д. 0,17%; Л.д. 1,14%

Рецидив після тотального видалення правої частки

Ш. №65,
36 лет
%включ.: Пр.д. 0,17%; Л.д.

1,14%
Слайд 79

Голад №72, 49 лет Топчий №82, 69 лет Статична тиреосцинтиграфія з 131I післяопераційні рецидиви

Голад №72, 49 лет

Топчий №82, 69 лет

Статична тиреосцинтиграфія з 131I

післяопераційні рецидиви

Слайд 80

Статична тиреосцинтиграфія Mts-ураження легень Передня проекція Задня проекція

Статична тиреосцинтиграфія Mts-ураження легень

Передня проекція

Задня проекція

Слайд 81

ПЕТ рецидиву раку ЩЗ з множинними метастазами в легені, кістки черепу,

ПЕТ рецидиву раку ЩЗ з множинними метастазами в легені, кістки черепу,

плечову кістку, ребра в динаміці лікування

ДО ПОЧАТКУ ЛІКУВАННЯ

ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ ЛІКУВАННЯ

Слайд 82

Тиреосцинтиграфія з туморотропними РФП 1. 111In - остреотид (OstreoScan) 2. 99мТс

Тиреосцинтиграфія з туморотропними РФП

1. 111In - остреотид (OstreoScan)
2. 99мТс - ДМСО

(V)
3. 201Tl - хлорид
4. 99мТс - MIBI
5. 99мТс - тетрофосмін (Myoview)
Слайд 83

Радіоімунологічний аналіз ПОКАЗАННЯ: діагностика і диференціальна діагностика порушень функції ЩЖ: -

Радіоімунологічний аналіз

ПОКАЗАННЯ:
діагностика і диференціальна діагностика порушень функції ЩЖ:
- гіпотиреоза;
- гіпертиреоза;
-

аутоімунних процесів,
а також контроль за проведенням лікування

Методи РІА дозволяють визначити не тільки транспортно-органічну фазу йодного обміну, а й стан гормонального гомеостазу організму і системи гіпоталамус-гіпофіз- ЩЗ

Слайд 84

ГОРМОНИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ 1. Т-3 (связанная и свободная фракции);

ГОРМОНИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ

1. Т-3 (связанная и свободная фракции);
2. Т-4

(связанная и свободная фракции);
3. ТГ (тиреоглобулин);
4. ТТГ(тиреотропный гормон);
5. ТСГ (тироксин-связывающий глобулин);
6. ТРГ (тироксин-рилизинг гормон).
Слайд 85

Схема проведення РіА

Схема проведення РіА