Вегетативна нервова система. Синдроми ураження різних відділів вегетативної нервової системи

Содержание

Слайд 2

НАДСЕГМЕНТАРНИЙ ТА СЕГМЕНТАРНИЙ ВІДДІЛИ ВНС

НАДСЕГМЕНТАРНИЙ ТА СЕГМЕНТАРНИЙ ВІДДІЛИ ВНС

Слайд 3

НАДСЕГМЕНТАРНИЙ ВІДДІЛ Кора головного мозку Підкіркові ядра Гіпоталамус Лімбічна система Ретикулярна формація

НАДСЕГМЕНТАРНИЙ ВІДДІЛ

Кора головного мозку
Підкіркові ядра
Гіпоталамус
Лімбічна система
Ретикулярна формація

Слайд 4

Ураження надсегментарного відділу ВНС

Ураження надсегментарного відділу ВНС

Слайд 5

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС Кора головного мозку Підкіркові ядра Гіпоталамус Лімбічна система Ретикулярна формація

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС

Кора головного мозку
Підкіркові ядра
Гіпоталамус
Лімбічна система
Ретикулярна формація

Слайд 6

Ураження надсегментарного відділу– синдром вегетативної дистонії (вегетативної дисфункції) Не є самостійним

Ураження надсегментарного відділу– синдром вегетативної дистонії (вегетативної дисфункції)

Не є самостійним захворюванням,

а тільки синдромом, який свідчить про наявність дисбалансу в центральних структурах ВНС і може призвести до розвитку будь-якої соматичної патології у разі неприйняття своєчасних заходів
Слайд 7

Клініка синдрому вегетативної дистонії Слабкість, втомлюваність, головні болі, чутливість до змін

Клініка синдрому вегетативної дистонії

Слабкість, втомлюваність, головні болі, чутливість до змін атмосферного

тиску (знижені адаптивні можливості організму)
Порушення сну (діяльність гіпоталамуса і лімба)
Порушення емоцій (частіше депресії, неспокій, плаксивість)
Порушення діяльності внутрішніх органів: дискінезії жовчовивідних шляхів, гастрити, болі в ділянці серця і т.д. (порушення регуляції сегментарних відділів)
Перепади АТ (порушення рівноваги між симпатикою та парасимпатикою)
Нейроендокринні прояви: ожиріння, порушення менструального циклу, деятельности залоз внутрішньої секреції (збільшення щитоподібної залози і т.д.), наявність стрій, порушення трофіки шкіри та слизових (гіпоталамічна дисфункція)
Безпричинні підвищення температури (центр терморегуляції)
Ознаки переважання одного з відділів ВНС
Слайд 8

Слайд 9

Слайд 10

Існує поняття психосоматика –захворювання, що виникає в результаті тривалого неконтрольованого впливу

Існує поняття психосоматика –захворювання, що виникає в результаті тривалого неконтрольованого впливу

на людину негативних емоцій. Американці виділили групу захворювань ВЕ (викликані емоціями) і назвали їх «Чикагська сімка». До них були віднесені:
інфаркт міокарда
мозковий інсульт
Гіпертонічна хвороба
Цукровий діабет
Виразкова болезнь
бронхіальна астма
онкологічні захворювання
Негативні емоції призводять до виснаження можливостей психовегетативного реагування – вегетативна дистонія, а надалі – органічна патологія.
Слайд 11

Вегетативні кризи (пароксизмальна течія СВД) Нападоподібне різке переважання симпатичної (симпато-адреналової) або

Вегетативні кризи (пароксизмальна течія СВД)

Нападоподібне різке переважання симпатичної (симпато-адреналової) або парасимпатичної

(ваго-інсулярної) вегетативних нервових систем, яке триває короткий проміжок часу.
Останнім часом вегетативний криз замінений терміном “панічна атака”
Слайд 12

Фактори, що провокують панічні атаки: психогенні (кульмінація конфлікту, смерть або хвороба

Фактори, що провокують панічні атаки:

психогенні (кульмінація конфлікту, смерть або хвороба рідних,

втрата роботи, відвідування поліклініки)
біологічні (менструація, початок статевого життя, вагітність, аборт, прийом гормональних контрацептивів)
фізичні (надмірні фізичні навантаження, прийом алкоголю, часто в сполученні інсоляцією, інтоксикація, вплив метеофакторів)
Слайд 13

Лікування ВСД Дотримання режиму дня, біологічних ритмів Заняття фізкультурою та спортом

Лікування ВСД

Дотримання режиму дня, біологічних ритмів
Заняття фізкультурою та спортом
Санація вогнищ хронічної

інфекції
Відновлення нормального біоценозу слизових (біфіформ, йогурт, хілак, сімбітер)
Гартування, плавання
Фізіотерапія (УФО, електросон, лікувальні ванни)
З медикаментів: вітаміни, мікроелементи (симпатикотонія – В1, Е, ваготонія – Са, В6)
Препарати, що покращують мікроциркуляцію мозку (реополіглюкін, трентал, інстенон-форте, актовегін)
Седативна терапія, при хронічних процесах використовують антидепресанти, блокатори зворотнього захвату серотоніну (флуоксетин, золофт, ципраміл, прозак)
Психотерапія, при чому бажано сімейна
Трави для нормалізації функції й моторики внутрішніх органів та гомеопатична корекція
Слайд 14

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС Кора головного мозку Підкіркові ядра Гіпоталамус Лімбічна система Ретикулярна формація

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС

Кора головного мозку
Підкіркові ядра
Гіпоталамус
Лімбічна система
Ретикулярна формація

Слайд 15

Слайд 16

Слайд 17

Брадикинезия в сочетании с не менее чем одним из следующих симптомов:

Брадикинезия в сочетании с не менее чем одним из следующих симптомов:

мышечная ригидность
тремор покоя с частотой 4-6 Гц
постуральная неустойчивость

Диагностика паркинсонизма

Слайд 18

Ураження надсегментарного відділу – підкіркові ядра Вегетативні синдроми паркінсонізму (переважання парасимпатичних

Ураження надсегментарного відділу – підкіркові ядра

Вегетативні синдроми паркінсонізму (переважання парасимпатичних впливів):
брадикардія
брадіпное
гіперсалівація
артеріальна

гіпотонія
порушення фунцій ШКТ та тазових органів, тощо
Слайд 19

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС Кора головного мозку Підкіркові ядра Гіпоталамус Лімбічна система Ретикулярна формація

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС

Кора головного мозку
Підкіркові ядра
Гіпоталамус
Лімбічна система
Ретикулярна формація

Слайд 20

ГІПОТАЛАМУС

ГІПОТАЛАМУС

Слайд 21

ГІПОТАЛАМУС В подкласс рилизинг-гормонов гипоталамуса входят следующие гормоны: кортикотропин-рилизинг-гормон (кортиколиберин) соматотропин-рилизинг-гормон

ГІПОТАЛАМУС

В подкласс рилизинг-гормонов гипоталамуса входят следующие гормоны:
кортикотропин-рилизинг-гормон (кортиколиберин)
соматотропин-рилизинг-гормон (соматолиберин)
тиреотропин-рилизинг-гормон

(тиролиберин)
пролактотропин-релизинг-гормон (пролактолиберин)
люлитропин- релизинг- гормон (люлиберин)
фоллитропин-релизинг- гормон (фоллилиберин)
меланотропин- релизинг-гормон ( меланолиберин)
В подкласс статинов входят :
соматостатин
пролактостатин
меланостатин
В подкласс гормонов задней доли гипофиза входят:
антидиуретический гормон, или вазопрессин
окситоцин
Слайд 22

Ураження надсегментарного відділу– гіпоталамус Нейроендокринні синдроми (Іценко-Кушинга, альгодисменорея) Нейротрофічні – облисіння, остеопороз та ін.)

Ураження надсегментарного відділу– гіпоталамус

Нейроендокринні синдроми (Іценко-Кушинга, альгодисменорея)
Нейротрофічні – облисіння, остеопороз та

ін.)
Слайд 23

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС Кора головного мозку Підкіркові ядра Гіпоталамус Лімбічна система Ретикулярна формація

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС

Кора головного мозку
Підкіркові ядра
Гіпоталамус
Лімбічна система
Ретикулярна формація

Слайд 24

Лімбічна система

Лімбічна система

Слайд 25

Лімбічна система обонятельная луковица (Bulbus olfactorius) обонятельный тракт (Tractus olfactorius) обонятельный

Лімбічна система

обонятельная луковица (Bulbus olfactorius)
обонятельный тракт (Tractus olfactorius)
обонятельный треугольник

(Trigonum olfactorium)
переднее продырявленное вещество (Substantia perforata anterior)
поясная извилинапоясная извилина (Gyrus Cinguli) (англ. Cingulate gyrus): автономные функции регуляции частоты сердцебиений): автономные функции регуляции частоты сердцебиений и кровяного давления;
парагиппокампальная извилина (Gyrus parahippocampalis)
зубчатая извилина (Gyrus dentatus)
гиппокампгиппокамп (Hippocampus): требуемый для формирования долговременной памяти
миндалевидное теломиндалевидное тело (Corpus amygdaloideum) (англ. Amygdala): агрессия и осторожность, страх
гипоталамусгипоталамус (Hypothalamus): регулирует автономную нервную системугипоталамус (Hypothalamus): регулирует автономную нервную систему через гормоны, голод, жажду, половое влечение, цикл сна и пробуждения
сосцевидное телососцевидное тело (Corpus Mamillare) (англ. Mammilary body): важен для формирования памяти
ретикулярную формацию среднего мозга (Formatio reticularis)
Слайд 26

Лімбічна система регуляція функцій внутрішніх органів регуляція нюху регуляція емоцій регуляція пам’яті, сну, неспання та ін.

Лімбічна система

регуляція функцій внутрішніх органів
регуляція нюху
регуляція емоцій
регуляція пам’яті, сну, неспання та

ін.
Слайд 27

Ураження надсегментарного відділу– лімбічна система Емоційно-вольові порушення

Ураження надсегментарного відділу– лімбічна система

Емоційно-вольові порушення

Слайд 28

Ураження надсегментарного відділу– лімбічна система Емоційно-вольові порушення

Ураження надсегментарного відділу– лімбічна система

Емоційно-вольові порушення

Слайд 29

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС Кора головного мозку Підкіркові ядра Гіпоталамус Лімбічна система Ретикулярна формація

УРАЖЕННЯ НАДСЕГМЕНТАРНОГО ВІДДІЛУ ВНС

Кора головного мозку
Підкіркові ядра
Гіпоталамус
Лімбічна система
Ретикулярна формація

Слайд 30

Ретикулярна формація

Ретикулярна формація

Слайд 31

Ураження надсегментарного відділу– ретикулярна формація Порушення м’язового тонусу (астенія) Синкопальний синдром Судоми (мезенцефально-тонічний синдром)

Ураження надсегментарного відділу– ретикулярна формація

Порушення м’язового тонусу (астенія)
Синкопальний синдром
Судоми (мезенцефально-тонічний синдром)

Слайд 32

Ураження сегментарного відділу ВНС

Ураження сегментарного відділу ВНС

Слайд 33

СИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВНС

СИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВНС

Слайд 34

СИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВНС

СИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВНС

Слайд 35

СИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВНС Симпатичний стовбур (24 пари вузлів): 3 пари шийних

СИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВНС

Симпатичний стовбур (24 пари вузлів):
3 пари шийних (верхні, середні,

нижні)
12 пар грудних,
5 пар поперекових
4 пари крижових
Слайд 36

Слайд 37

Симпатичний відділ від верхнього шийного симп. вузла – симпатичне сплетіння на

Симпатичний відділ

від верхнього шийного симп. вузла – симпатичне сплетіння на зовнішній

і внутрішній сонних артеріях
від четвертої пари шийных симп. вузлів відходить верхній шийний серцевий нерв
від п’яти верхніх грудних гангліїв – органи грудної порожнини
від нижніх семи вузлів черевна порожнина (черевне та підчеревне сплетіння)
Слайд 38

УРАЖЕННЯ СИМПАТИЧНОГО ВІДДІЛУ ВНС

УРАЖЕННЯ СИМПАТИЧНОГО ВІДДІЛУ ВНС

Слайд 39

Синдром Шегрена Синдром сухих слизових, пов’язаний з патологією симпатичної нервової системи

Синдром Шегрена

Синдром сухих слизових, пов’язаний з патологією симпатичної нервової системи на

фоні аутоімунних захворювань
Сухість в роті (ксеростомія)
Сухість очей (ксерофтальмія)
Зниження кислотності шлункового соку (ахилія)
Безпліддя
Виявлення в біоптаті слинних залоз вогнищ склерозу
Лікування: 1)гормональна терапія
2) бромгексин (посилює секрецію залоз), сироп корня солодки
3) штучний лізоцим
Слайд 40

УРАЖЕННЯ ПАРАСИМПАТИЧНОГО ВІДДІЛУ ВНС

УРАЖЕННЯ ПАРАСИМПАТИЧНОГО ВІДДІЛУ ВНС

Слайд 41

ПАРАСИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВНС

ПАРАСИМПАТИЧНИЙ ВІДДІЛ ВНС

Слайд 42

Слайд 43

ВЕГЕТАТИВНІ ГАНГЛІЇ ГОЛОВИ

ВЕГЕТАТИВНІ ГАНГЛІЇ ГОЛОВИ

Слайд 44

БОЛЬОВІ ТОЧКИ ПРИ УРАЖЕННІ ВЕГЕТАТИВНИХ ВУЗЛІВ ГОЛОВИ

БОЛЬОВІ ТОЧКИ ПРИ УРАЖЕННІ ВЕГЕТАТИВНИХ ВУЗЛІВ ГОЛОВИ

Слайд 45

Пучковий головний біль (кластерна цефалгія) Пов’язана з хронічним запальним процесом у

Пучковий головний біль (кластерна цефалгія)

Пов’язана з хронічним запальним процесом у війчастому

вегетативному вузлі голови
Носить гемікранічний характер (в половині голови)
Частіше хворіють чоловіки з генетичною недостатністю симпатичної нервової системи (чоловіча мігрень)
Характерна періодичність нападів: щоденно виникають протягом кількох місяців з періодом наступної повної ремісії до кількох років (больові напади складаються в «пучки» - klaster)
Слайд 46

Війчастий вузол розташований всередині глазниці, пов’язаний з 1 гілкою трійчастого нерва.

Війчастий вузол

розташований всередині глазниці, пов’язаний з 1 гілкою трійчастого нерва. Забезпечує

вегетативну (в основному парасимпатичну) інервацію тканин в зоні іннервації 1гілки, сльозної залози, залоз носової порожнини, зіниці.
Слайд 47

Этіологія Хр. запальні процеси Захворювання ЛОР-органів (гайморит) Герпетична інфекція (ЦМВ, ВЕБ) Патологія шийного відділу хребта

Этіологія

Хр. запальні процеси
Захворювання ЛОР-органів (гайморит)
Герпетична інфекція (ЦМВ, ВЕБ)
Патологія шийного відділу

хребта
Слайд 48

Біль розриваючого характеру переважно в ділянці ока, інтенсивність болю висока «розпечений


Біль розриваючого характеру переважно в ділянці ока, інтенсивність болю висока «розпечений

гвіздок в оці»
Частіше вночі, в один і той же час- «будильниковий біль» (парасимпатичний характер)
Під час нападу хворий кидається, намагається знайти анталгічне положення голови
Супроводжується вираженою парасимпатичною реакцією (почервоніння ока, сльозотеча, набряклість слизової носа)
Слайд 49

Лікування кластерної цефалгії Нормалізація ритмів організму Відмова від паління та прийому

Лікування кластерної цефалгії

Нормалізація ритмів організму
Відмова від паління та прийому алкоголю
Оптимальне харчування:

виключити продукти, що містять тирамін (сир, оцет, маринади, копченості, червоні вина, шоколад, банани), глутамат мононатрію, нітріти, кофеїн, замінник цукру (усі низькокалорійні жуйки, кока-коли, десерти)
Санація вогнищ хронічної інфекції в зубо-щелепній системі.
Антиконвульсанти дробно в низьких дозуваннях: фінлепсин по ¼ піг. через кожні 2год.
Вітаміни групи В (нейровітан, енцефабол)
Вдихання кисню
Слайд 50

Набряк Квінке Виникає у людей парасимпатичної конституції СВД Є алергічною реакцією

Набряк Квінке

Виникає у людей парасимпатичної конституції СВД
Є алергічною реакцією миттєвого типу
Проявляється

щільним індуративним
набряком частіше м’яких тканин голови
та шиї з вираженим свербіжем
Набряк часто розповсюджується на горло
і трахею, що може призвести до смерті
пацієнта
Слайд 51

Невідкладна допомога Введення преднізолону, гідрокортизону, дексаметазону в/в Платифілін 2,0 в/м, атропін п/шк Термінова госпіталізація

Невідкладна допомога

Введення преднізолону, гідрокортизону, дексаметазону в/в
Платифілін 2,0 в/м, атропін п/шк
Термінова госпіталізація