Вірусні гепатити

Содержание

Слайд 2

План лекції Загальна характеристика вірусних гепатитів. Діагностика вірусних гепатитів. Лікування вірусних гепатитів.

План лекції

Загальна характеристика вірусних гепатитів.
Діагностика вірусних гепатитів.
Лікування вірусних гепатитів.

Слайд 3

— група антропонозних вірусних захворювань, об’єднаних переважно гепатотропністю збудників та провідними

— група антропонозних вірусних захворювань, об’єднаних переважно гепатотропністю збудників та провідними

клінічними проявами — гепатомегалією, спленомегалією, жовтяницею, інтоксикацією .

Вірусні гепатити

Слайд 4

Фекально-оральний: Вірус гепатиту А (HAV) Вірус гепатиту Е (HЕV) Вірус гепатиту

Фекально-оральний:
Вірус гепатиту А (HAV)
Вірус гепатиту Е (HЕV)
Вірус гепатиту F (HFV)

Парентеральний:
Вірус

гепатиту B (HBV)
Вірус гепатиту D (HDV)
Вірус гепатиту C (HCV)
Вірус гепатиту G (HGV)
Вірус гепатиту SEN
Вірус гепатиту TTV

Механізм передачі

Слайд 5

Загальна характеристика вірусних гепатитів Вірусні гепатити — антропонози. Всі збудники— гепатотропні

Загальна характеристика вірусних гепатитів
Вірусні гепатити — антропонози.
Всі збудники— гепатотропні віруси, стійкі

в навколишньому середовищі.
У типічних випадках - циклічний перебіг захворювання.
Періоди захворювання: інкубаційний, переджовтяничний, жовтняничний, реконвалесценції, залишкових явищ.
Провідні клінічні симптоми схожі.
Після захворювання - стійкий типоспецифічний імунітет, перехресний імунітет відсутній.
Слайд 6

Класифікація вірусних гепатитів За тривалістю процесу: Гострий (до 3 міс) Затяжний

Класифікація вірусних гепатитів
За тривалістю процесу:
Гострий (до 3 міс)
Затяжний

(до 6 міс)
Хронічний (більше 6 міс)
За особливостями перебігу:
Циклічний
Ациклічний
За характером переважаючого клініко-біохімічного синдрому:
Цитолітичний
Холестатичний
Слайд 7

Классификация вирусных гепатитов За тяжкістю перебігу: Легкий Середнього ступеня тяжкості Тяжкий

Классификация вирусных гепатитов
За тяжкістю перебігу:
Легкий
Середнього ступеня тяжкості
Тяжкий
Фульмінантний
За виразністю клінічних проявів
Безсимптомні форми
-вірусоносійство
-субклінічна
Маніфестні

форми
-безжовтянична
-жовтянична
Слайд 8

Найбільш типічною є жовтянична циклічна форма. Основні періоди захворювання: Інкубаційний; Переджовтяничний Жовтяничний; Реконвалесценції.

Найбільш типічною є
жовтянична циклічна форма.
Основні періоди захворювання:
Інкубаційний;
Переджовтяничний
Жовтяничний;
Реконвалесценції.

Слайд 9

Тривалість від 2 до 14 днів Астено – вегетативний варіант: загальне

Тривалість від 2 до 14 днів
Астено – вегетативний варіант:
загальне

нездужання, слабкість;
підвищена втомлюваність, зниження працездатності.
Грипоподібний (псевдогрипозний) варіант:
загальноінтоксикаційний синдром;
катаральний синдром.
Диспептичний варіант:
тяжкість в епігастральній ділянці та правому підребер'ї;
затримка або послаблення стулу.
Артралгічний варіант
- летючі болі у великих суглобах, наявність висипу навколо них
Змішаний
З наявністю уртикарних елементів висипу

ПЕРЕДЖОВТЯНИЧНИЙ ПЕРІОД

Слайд 10

У середньому тривалість до 2 тижнів. Жовтяниця (розвивається швидко, як правило,

У середньому тривалість до 2 тижнів.
Жовтяниця (розвивається швидко, як

правило, досягає максимуму за 3–5 днів).
Холурія
Ахолія
Гепатомегалія
Спленомегалія

ЖОВТЯНИЧНИЙ ПЕРІОД

Слайд 11

Виразна гіперферментемія з переважним підвищенням активності АЛаТ у порівнянні з АСаТ;

Виразна гіперферментемія з переважним підвищенням активності АЛаТ у порівнянні з АСаТ;

Гіпербілірубінемія здебільшого за рахунок прямого білірубіну
Підвищення показника тимолової проби
У гемограмі нормоцитоз або лейкопенія, відносний лімфоцитоз; ШОЕ в нормі.
У сечі наявні жовчні пігменти (білірубін)

ЖОВТЯНИЧНИЙ ПЕРІОД

Слайд 12

Тривалість до 3 місяців. Зникнення клінічних і біохімічних ознак захворювання. Ознаки

Тривалість до 3 місяців.
Зникнення клінічних і біохімічних ознак захворювання.
Ознаки астено-вегетативного

синдрому (втомлюваність після фізичного навантаження, слабкість).
Залишкові явища диспептичного синдрому (неприємні відчуття, важкість у животі після їжі, іноді зберігається незначне збільшення печінки).

РЕКОНВАЛЕСЦЕНЦІЯ

Слайд 13

Результат лікування вірусних гепатитів. диагностика брюшного тифа тифа

Результат лікування вірусних гепатитів. диагностика брюшного тифа тифа

Слайд 14

ГЕПАТИТ А Збудник належить до роду Enterovirus родини Picomaviridae; основной фактор

ГЕПАТИТ А
Збудник належить до роду Enterovirus родини Picomaviridae;
основной фактор передачі

– вода, рідше їжа і побутовий;
Літньо-осіння сезонність.
anti-HAV IgM
anti-HAV IgG
RNA HAV (у калі, крові)
Слайд 15

ГЕПАТИТ Е Збудник належить до роду Hepevirus родини Hepeviridae; основной фактор

ГЕПАТИТ Е
Збудник належить до роду Hepevirus родини Hepeviridae;
основной фактор передачі

– вода.
anti-HЕV IgM
anti-HЕV IgG
RNA HЕV (у крові)
Слайд 16

ГЕПАТИТ В Збудник належить до родини Hepadnaviridae; основной фактор передачі –

ГЕПАТИТ В
Збудник належить до родини Hepadnaviridae;
основной фактор передачі – кров,

рідше статевий.
HBsAg
HBeAg
anti-HBcor IgM

методом ІФА

HBV-DNA

методом ПЛР

Слайд 17

СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА ГЕПАТИТУ D anti-HDV IgM методом ІФА HDV-RNA методом ПЛР

СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА ГЕПАТИТУ D
anti-HDV IgM

методом ІФА

HDV-RNA

методом ПЛР

Слайд 18

СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА ГЕПАТИТУ C anti-HCVcore IgM anti-HCV IgG anti-core, anti-NS3, anti-NS4,

СПЕЦИФІЧНА ДІАГНОСТИКА ГЕПАТИТУ C
anti-HCVcore IgM
anti-HCV IgG
anti-core, anti-NS3, anti-NS4, anti-NS5

методом ІФА

HCV-RNA

методом ПЛР

Слайд 19

В гострий період ВГ противірусна терапія ІФН–α в поєднанні з аналогами

В гострий період ВГ противірусна терапія ІФН–α в поєднанні з аналогами

нуклеотидів (рибавірин) показана тільки хворим гострим гепатитом С у зв’язку з високим ризиком хронізації.

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТІТИВ (етіотропна терапія)

Слайд 20

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТІТИВ (патогенетична терапія) Дієта № 5; ентеросорбенти (креон, пангрол,

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТІТИВ (патогенетична терапія)

Дієта № 5;

ентеросорбенти
(креон, пангрол, мезим) –
1таб

3 рази на день під час їжі протягом 10 днів;
Слайд 21

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТІТИВ (патогенетична терапія) для попередження кишкової аутоінтоксикації – препарати

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТІТИВ (патогенетична терапія)

для попередження кишкової аутоінтоксикації – препарати на основі

лактулози (25 мл 3 рази на день)

при середньотяжкому і тяжкому ступенях дезінтоксикаційна
терапія
(5% р-н глюкози, 0,9% р-н натрію хлориду, р-н Рінгера, реосорбілакт)

Слайд 22

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТІТИВ (патогенетична терапія) Інгібітори протеолізу (гордокс, контрикал, контривен) За

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТІТИВ (патогенетична терапія)

Інгібітори протеолізу (гордокс, контрикал, контривен)

За тяжкого перебігу та

неефективності інфузійної терапії – глюкокортикоїди;
Слайд 23

У період реконвалесценції гепатопротектори природні або напівсинтетичні флавоноїди розторопші: гепабене, легалон,

У період реконвалесценції гепатопротектори

природні або напівсинтетичні флавоноїди розторопші: гепабене, легалон, карсил,

сілібор;
Органопрепарати тваринного походження: сирепар, гепатосан;
Ті, що містять есенціальні фосфоліпіди: есенціале, фосфоглів;
Препарати різних груп: адеметионін (гептрал, гепадиф), кислота ліпоєва, амінокислоти (гепамерц, глутаргін), тіотриазолін.
Слайд 24

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ (патогенетична терапія) За наявності холестатичного синдрому– препарати УДХК

ЛІКУВАННЯ ВІРУСНИХ ГЕПАТИТІВ (патогенетична терапія)

За наявності холестатичного синдрому–
препарати УДХК 10-15
мг/кг/добу
УРСФАЛЬК,

УРСОСАН, УКРЛИВ;

За умов затяжного перебігу– ІМУНОМОДУЛЯТОРИ

Слайд 25

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!