Радіаційна гігієна

Июль 23, 2022

Главная
ОБЖ
Радіаційна гігієна

Содержание

2. Радіаційна гігієна - вивчає закономірності формування доз опромінювання населення і персоналу, що працює з джерелами іонізуючого
3. Надзвичайно важливо відзначити, що при всіх благах, які дає застосування радіоактивних речовин, можливо переопромінення значних кількостей
4. Ця незмінна для кожного радіоактивної речовини величина називається постійною розпаду, λ= де Т - період напіврозпаду,
5. Для α - випромінювання характерна дуже висока іонізуюча здатність і низька проникаюча. Для β - випромінювання
6. Розрізняють закриті і відкриті ДІВ, що містять радіоактивні речовини. ^ Закритим джерелом називають радіонуклідні джерела, розміщені
7. ^ Природний радіаційний фон – постійно діючий чинник навколишнього середовища, обумовлений космічним випромінюванням, випромінюванням земної кори,
8. Природна радіація земного походження формується за рахунок зовнішнього і внутрішнього опромінювання. ^ Зовнішнє земне опромінення формується
9. ^ Внутрішнє опромінення людини формується за рахунок надходження в організм людини тих же природних радіонуклідів з
10. Атомна енергетика вносить незначний вклад в суммарну дозу опромінення населення.
11. В даний час на частку атомної енергетики в світі доводиться близько 17% світового виробництва електроенергії. В
12. ЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМИХ РІВНІВ ВМІСТУ РАДІОНУКЛІДІВ І37СS І 90SГ В ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ І ПИТНІЙ ВОДІ Продукт дозволяється
13. По радіотоксичності РВ діляться на 5 груп: Группа А – елементи з особливо високою радіотоксичністю. (РИ239,
14. Критичний орган - це орган або тканина, частина тіла або все тіло, опромінення яких в даних
15. Радіотоксичність ізотопів залежить від ряду моментів, головним з яких є наступні: вид радіоактивного перетворення; середня енергія
16. Приміщення для роботи I класу розміщує в окремій будівлі і ізольованій частині будівлі з окремим входом
17. Одиницею активності являється Бк = 1 розпад в секунду або Ки – 37 мілліардів в секунду,
18. ЛІМІТИ ДОЗИ ОПРОМІНЕННЯ (мЗв/рік)
19. СЕРЕДНІ ЕФЕКТИВНІ ДОЗИ ОПРОМІНЮВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПРИ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ПРОЦЕДУРАХ
20. Основні джерела опромінення населення і обумовлені ними ефективні еквівалентні дози
21. Найбільше значення при роботі з закритими джерелами являється принцип захисту екраном. Найкращими матеріалами для захисту від
22. Радіаційні ефекти опромінення людей
23. Найбільш тяжкими ушкодженнями, які викликають іонізуючі випромінювання – це генетичні. Міжнародна комісія радіаційного захисту відзначає: в
24. ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ПРИ РОБОТІ З РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ І ДЖЕРЕЛАМИ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ З огляду на високу
25. ОСНОВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА РОБОТИ З РВ До розміщення установ і підприємств для роботи з РВ і
26. ПРИНЦИПИ ЗАХИСТУ ВІД ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ При виконанні робіт з джерелами випромінювань для захисту дуже важливо використовувати
27. В загальне поняття „радіаційний контроль ” входить чотири види контролю при проведенні будь-яких радіаційно небезпечних робіт:
28. Гамма – терапевтический аппарат «Агат-В»
29. Передвижные экраны для защиты от излучения
30. Бокс защитный универсальный
31. Набор инструментов для нанизывания радиоактивных бус на нити
32. Респиратор ШБ-1 («Лепесток») Динамика накопления Sr 90 у младенцев Москвы в зависимости от возраста – средние
33. Механический комплекс защитного технологического оборудования
34. Действие механических рук ( манипуляторов ) а – разъединение деталей, б – переливание жидкости
35. Индивидуальный дозиметр «КИД-2»
36. Фотодозиметр ИФК-2,3 Сигнализатор загрязнения бета-излучаемыми радионуклидами СЗБ-03
37. Сцинтилляционный радиометр переносной (СРП-68-01) Сцинтилляционный радиометр (СРП-88 Н)
38. МЕДИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я ОСІБ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ В СФЕРІ ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ Медичне спостереження за
39. Перевищення нормативу вмісту радону-222 в повітрі для існуючих житлових приміщень Запорізької області (%)
41. Джерела і швидкість надходження радону в будинок
43. Скачать презентацию

Слайд 2

Радіаційна гігієна - вивчає закономірності формування доз опромінювання населення і персоналу,

що працює з джерелами іонізуючого випромінювання, їх вплив на здоров'я людей, а також займається розробкою санітарних норм і правил в області радіаційної безпеки.

Слайд 3

Надзвичайно важливо відзначити, що при всіх благах, які дає застосування

радіоактивних речовин, можливо переопромінення значних кількостей людей і забруднення навколишнього середовища цими речовинами. Таким чином, перед наукою і, перш за все, перед гігієною стоїть величезної важливості проблема радіаційного захисту. Для успішного вирішення цієї проблеми необхідно: пізнання основ ядерної фізики, особливості біологічної дії, умов будь-яких контактів людини з іонізуючим випромінюванням.
Отже, радіоактивність - це мимовільне перетворення ядер атомів одних елементів в інші, що супроводжується випусканням іонізірующеего випромінювання.
Розрізняють наступні види радіоактивних перетворень: розпад, розподіл, синтез. Таким чином, при радіоактивних перетвореннях можуть бути наступні випромінювання: протонні, нейтронні, електронні, позитронного, фотонні (рентгенівське, гамма-хвилі, електромагнітні хвилі).
Слід зазначити, що серед 340 природних ізотопів - 70 є радіоактивними, а штучних значно більше 1700.
При радіоактивно розпаді не всі ядра розпадаються одночасно, а в кожну одиницю часу расплавляеться лише деяка частка від загального числа радіоактивних елементів.

Слайд 4

Ця незмінна для кожного радіоактивної речовини величина називається постійною розпаду,

λ=
де Т - період напіврозпаду, в перебігу якого розпадається половина всіх атомів даного ізотопу. часовий діапазон цієї величини дуже широкий від декількох секунд до мільярдів років, що має велике профілактичне значення: наприклад, витримавши протягом місяця певні радіоактивні відходи, і розбавивши потім їх 10-кратним об'ємом води, можна видаляти їх за допомогою каналізації.
Характеризуючи будь-яке іонізуюче випромінювання необхідно знати сутність іонізації, як такої. Іонізація - це утворення електрично заряджених частинок - іонів з електрично нейтральними частинками зовнішнього середовища, або іонізація - це процес поділу електрично нейтрального атома на дві протилежно заряджені частинки: негативний електрон і позитивний іон.
Отже, іонізуюче випромінювання - це випромінювання, енергія якого достатня для іонізації середовища, що опромінюється, при цьому найбільше гігієнічне значення складає дві властивості: іонізуюча і проникаюча здатність.

Слайд 5

Для α - випромінювання характерна дуже висока іонізуюча здатність і

низька проникаюча. Для β - випромінювання - висока іонізуюча здатність: захиститись від нього можна звичайним листом паперу, але проникнувши в організм, цей вид випромінювання може становити велику загрозу для здоров’я людини, проникаюча здатність - помірна. Для γ - випромінювання (і інших електромагнітних випромінювань) характерна низька іонізуюча і дуже висока проникаюча здатність.

Слайд 6

Розрізняють закриті і відкриті ДІВ, що містять радіоактивні речовини.

^ Закритим джерелом називають радіонуклідні джерела, розміщені в неактивній твердій оболонці, яка за нормальних умов експлуатації забезпечує запобігання попадання радіоактивних речовин в навколишнє середовище.
^ Відкритим джерелом називають радіонуклідні джерела, при проведенні робіт з якими можливо попадання радіоактивних речовин в оточуюче середовище ( рідкі, газоподібні, пилоподібні).
Основною фізичною величиною, що визначає ступінь радіаційної дії, є доза випромінювання.
Дозою називається поглинена енергія випромінювання одиницею маси речовини за весь час дії випромінювання.
В радіаційній гігієні використовуються поняття експозиційної, поглиненої, еквівалентної, ефективної доз.

Слайд 7

^ Природний радіаційний фон – постійно діючий чинник навколишнього середовища, обумовлений

космічним випромінюванням, випромінюванням земної кори, повітря, води, продуктів харчування і живих організмів.
5/6 річної еквівалетної дози для людини – це земні джерела радіації та на першому місці радон – радіоактивний газ, уран (J238), K40 торій 232. Нормальний фон землі = 5 – 15 мкр/г

Слайд 8

Природна радіація земного походження формується за рахунок зовнішнього і внутрішнього

опромінювання.
^ Зовнішнє земне опромінення формується природними джерелами радіації, що знаходяться в земній корі.

Слайд 9

^ Внутрішнє опромінення людини формується за рахунок надходження в організм людини

тих же природних радіонуклідів з продуктами харчування, повітрям і водою. При цьому встановлено, що в продуктах рослинного походження зміст цих радіонуклідів на порядок більше, ніж в продуктах тваринного походження. Середня величина дози опромінення за рахунок внутрішнього опромінювання природними джерелами складає близько 1,55 мЗв на рік.
Останніми роками у зв'язку з активною господарською діяльністю людини природний радіаційний фон якісно і кількісно значно змінився. В результаті широкого впровадження нових технологій з'явився так званий «техногенно підсилений фон». Прикладом цього може служити значне збільшення видобування уранових руд, а також корисних копалин, що містять природні радіонукліди, широке використання мінеральних добрив, збільшення авіаційних перевезень, використання нових будівельних матеріалів та ін.
У зв'язку з цим доза опромінення за рахунок природної компоненти з урахуванням техногенно підсиленого фону зросла в 2 рази і в даний час досягає 2,5 мЗв на рік.

Слайд 10

Атомна енергетика вносить незначний вклад в суммарну дозу опромінення населення.

Слайд 11

В даний час на частку атомної енергетики в світі доводиться

близько 17% світового виробництва електроенергії. В Україні ця величина складає 24,5%, при цьому найбільш потужна Запорізька АЕС виробляє більше 50% електроенергії всіх АЕС країни.
Аварія на Чорнобильській АЕС скомпрометувала цей метод отримання енергії. Проте, не дивлячись на могутній екологічний рух проти будівництва АЕС, в найближчому майбутньому в світі планується будівництво АЕС в Ірані, Японії, Південній Кореї та інших країнах.
Під час вибуху і подальшого за ним викиду радіонуклідів, який тривав близько двох тижнів, в атмосферу потрапило близько 50 млн. Кюрі радіоактивних речовин. Склад викиду в цілому відповідав ізотопній структурі палива в реакторі, в якому переважали короткоіснуючі радіонукліди, в першу чергу йод-131. З довгоіснуючіх переважав цезій-137, якого було викинуто 1 млн. Кюрі. стронцію-90 було значне менше.

Слайд 12

ЗНАЧЕННЯ ДОПУСТИМИХ РІВНІВ ВМІСТУ РАДІОНУКЛІДІВ І37СS І 90SГ В ПРОДУКТАХ ХАРЧУВАННЯ

І ПИТНІЙ ВОДІ

Продукт дозволяється вживати тільки в тому випадку, якщо дотримується наступне співвідношення:
Ccs + Csr ≤ 1
ДРcs ДРsr
де ССs і С$г - питома активність І37Сs і в харчовому продукті; ДРСs і ДРSr- нормативи змісту 137Сs і 90Sr для даного харчового продукту

Слайд 13

По радіотоксичності РВ діляться на 5 груп:
Группа А – елементи з

особливо високою радіотоксичністю. (РИ239, Ро210, Ra226 и др.)
Группа Б – елементи з високою радіотоксичністю. (Ra223,Sr 90 , I131 и др.)
Группа В - елементи з середньою радіотоксичністю. (Сs137,Ir 192 , Sr89 Р32 и др.)
Группа Г - елементи с малою радіотоксичністю (С14, Ве7)
Группа Д - елементи з найменьшою радіотоксичністю (Н3).
При плануванні приміщень дотримується принцип зональності.

Слайд 14

Критичний орган - це орган або тканина, частина тіла або
все

тіло, опромінення яких в даних умовах найбільш
істотно щодо можливого збитку здоров'ю
(З урахуванням радіочутливості окремих органів і розподілу окремих органів і розподілу еквівалентної дози по тілу).
Залежно від радіочутливості і ступеня небезпеки виділені три групи критичних органів:
1 група - все тіло, гонади, червоний кістковий мозок;
2 група - м'язи, щитовидна залоза, жирова тканина, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталик ока та ін. органи, за винятком тих, які відносяться до 1 до 3.
3 група - кісткова тканина, шкірний покрив, кисті, передпліччя, щиколотки і стопи.

Слайд 15

Радіотоксичність ізотопів залежить від ряду моментів, головним з яких є наступні:
вид

радіоактивного перетворення;
середня енергія одного акту розпаду;
схема радіоактивного розпаду;
шляхи надходження радіоактивних речовин в організм;
розподіл радіоактивних речовин за органами і системами;
час перебування випромінювача в організмі;
тривалість часу надходження радіоактивного речовини в тіло людини.

Слайд 16

Приміщення для роботи I класу розміщує в окремій будівлі і ізольованій

частині будівлі з окремим входом лише через санпропускник і поділяють на 3 зони:

1 зона ("гаряча") - камери, бокси та інші
герметичні пристрої, що не обслуговуються приміщення, де розміщуються технологічне обладнання та комунікації, які є основними джерелами радіоактивного забруднення.
2 зона - періодично обслуговуються ремонтно-транспортні приміщення, служать для розкриття і ремонту устаткування, завантаження і розвантаження РВ.
3 зона - чиста, приміщення постійного переривання персоналу,
2 і 3 зони пов'язані між собою санітарним шлюзом з пунктом дозиметричного контролю.

Слайд 17

Одиницею активності являється Бк = 1 розпад в секунду або Ки

– 37 мілліардів в секунду, але судити про безпеку тільки по одній активності важко, необхідно знати дозу опромінення, кіькісну міру поглиненої енергії.

Слайд 18

ЛІМІТИ ДОЗИ ОПРОМІНЕННЯ (мЗв/рік)

Слайд 19

СЕРЕДНІ ЕФЕКТИВНІ ДОЗИ ОПРОМІНЮВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПРИ РЕНТГЕНІВСЬКИХ ПРОЦЕДУРАХ

Слайд 20

Основні джерела опромінення населення і обумовлені ними ефективні еквівалентні дози

Слайд 21

Найбільше значення при роботі з закритими джерелами являється принцип захисту

екраном. Найкращими матеріалами для захисту від γ- та рентгенівського випромінювань є ті, які складаються з речовин з великою атомною масою. Для екранування сусідніх приміщень використовують бетон, залізобетон. Від β- випромінювання – алюміній, скло, пластмаса. Від нейтронів – матеріали з великим вмістом атомів водню (парафін, бетон).

Слайд 22

Радіаційні ефекти
опромінення людей

Слайд 23

Найбільш тяжкими ушкодженнями, які викликають іонізуючі випромінювання – це генетичні.

Міжнародна комісія радіаційного захисту відзначає: в разі генетичних ушкоджень не існує порогової залежності між дозою та ефектом: опромінення будь-якою дозою – є небезпекою генетичних ушкоджень.

Слайд 24

ОСНОВНІ ЗАХОДИ ЗАХИСТУ ПРИ РОБОТІ З
РАДІОАКТИВНИМИ РЕЧОВИНАМИ І ДЖЕРЕЛАМИ
ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ
З

огляду на високу біологічну активність іонізуючого випромінювання та все зростаюче число людей, що контактують з РВ, необхідно передбачити надійний захист від переопромінення і поширення радіоізотопів в навколишнє середовище.
Захист працюючих з радіонуклідами і джерелами іонізуючих випромінювань і охорона зовнішнього середовища від радіоактивних забруднень досягається здійсненням комплексу заходів. До них слід віднести колективні та індивідуальні заходи захисту.
Колективні заходи захисту:
законодавчі;
організаційні;
планувальні;
інженерно-технічні та санітарно-гігієнічні.
ІндивІдуальні заходи захисту:
дотримання заходів особистої безпеки;
використання індивідуальні засобів захисту;
лікувально-профілактичні заходи.

Слайд 25

ОСНОВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА РОБОТИ З РВ
До розміщення установ і підприємств для

роботи з РВ і джерелами іонізуючих випромінювань.
До організації робіт з ними.
До отримання, обліку, зберігання та перевезення РВ.
Робота з закритими джерелами.
Робота з РВ у відкритому вигляді.
До вентиляції, пилогазоочистка і опалення.
До водопостачання і каналізації.
К водоснабжению и канализации.
До збору, видаленню, знезараженню твердих і рідких радіоактивних відходів.

Слайд 26

ПРИНЦИПИ ЗАХИСТУ ВІД ІОНІЗУЮЧОГО
ВИПРОМІНЮВАННЯ
При виконанні робіт з джерелами
випромінювань для

захисту дуже важливо використовувати
принципи і методи, які враховують фізичні
властивості іонізуючого випромінювання. Ці принципи і методи найбільше значення мають для захисту від зовнішнього опромінення.
Використовують 4 основних принципи захисту:
Часом.
Відстанню.
Кількістю або активністю.
Екрануванням.

Основою захисту людини від іонізуючого випромінювання являється встановлення допустимих доз опромінення для працюючих в РВ і всього населення.

Слайд 27

В загальне поняття „радіаційний контроль ” входить чотири види контролю

при проведенні будь-яких радіаційно небезпечних робіт: дозиметричний, радіометричний, індивідуальний дозиметричний контроль і спектрометричні вимірювання.
Відповідно до цього і всю апаратуру радіаційного контролю за своїм призначенням поділяють на чотири основні групи.
1 - дозиметричні прилади, призначені для вимірювання дози і потужності дози. До цієї групи відносяться також індикатори-сигналізатори для виявлення іонізуючих випромінювань і сигналізації про перевищення заданого порогу.
2 - радіометричні прилади, за допомогою яких визначають радіоактивне забруднення робочих поверхонь, устаткування, транспортних засобів, одягу, шкірних покривів та ін., а також питому активність продуктів, сировини, води і інших об'єктів навколишнього середовища.
3 - портативні дозиметри, призначені для визначення індивідуальної дози опромінювання за певний проміжок часу.
4 - спектрометричні установки, які дозволяють за спектром радіонукліду, характерному для кожного ізотопу, визначити його питому активність. В даний час спектрометричні установки визначають як гамма- так і бета-випромінюючі радіонукліди.
Вимірювання рівня радіоактивності проводиться непрямим шляхом з використанням різних методів: іонізаційного, сцинтиляційного, хімічного, калориметричного, фотографічного та ін.

Слайд 28

Гамма – терапевтический аппарат «Агат-В»

Слайд 29

Передвижные экраны для защиты от излучения

Слайд 30

Бокс защитный универсальный

Слайд 31

Набор инструментов для нанизывания
радиоактивных бус на нити

Слайд 32

Респиратор ШБ-1 («Лепесток»)
Динамика накопления Sr 90 у младенцев Москвы в зависимости

от возраста – средние значения

Схема оборотного водоснабжения

Слайд 33

Механический комплекс защитного
технологического оборудования

Слайд 34

Действие механических рук ( манипуляторов )
а – разъединение деталей, б –

переливание жидкости

Слайд 35

Индивидуальный дозиметр «КИД-2»

Слайд 36

Фотодозиметр ИФК-2,3
Сигнализатор загрязнения
бета-излучаемыми
радионуклидами СЗБ-03

Слайд 37

Сцинтилляционный радиометр
переносной (СРП-68-01)
Сцинтилляционный радиометр
(СРП-88 Н)

Слайд 38

МЕДИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА СТАНОМ ЗДОРОВ’Я ОСІБ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ В СФЕРІ

ДІЇ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ

Медичне спостереження за персоналом включає попередні, під час влаштування на роботу, і періодичні щорічні медичні огляди.
Основними задачами попереднього медичного огляду є:
- недопущення до роботи осіб, контакт яких з ДІВ може викликати у них розлад здоров'я або загострити і погіршити перебіг існуючого захворювання;
- отримання первинних даних про стан здоров'я працюючих, необхідних для вирішення питань про характер і причину можливих подальших відхилень від норми.
На попередній медичний огляд осіб, що поступають на роботу, направляють відділи кадрів підприємств і установ.
Задачами періодичних медичних оглядів є:
- раннє розпізнавання і профілактика різних соматичних захворювань, у тому числі тих, що перешкоджають роботі з ДІВ;
- клінічна оцінка загального стану працюючих з ДІВ, обґрунтовування системи лікувально-профілактичних заходів;
- організація диспансерного спостереження за виявленими хворими і раціональне працевлаштування;
- своєчасне виявлення відхилень в стані здоров'я професійного характеру і надання необхідної допомоги.

Слайд 39

Перевищення нормативу вмісту радону-222 в повітрі
для існуючих житлових приміщень
Запорізької

області (%)

Слайд 40

Слайд 41