Формування особистості в процесі фізичного виховання. Лекція 16-б

у спортивній етиці, яка визначає наступні вимоги:
Бути завжди дисциплінованим, наполегливим і працелюбним;
Ніколи не зраджувати національним інтересам, високо тримати знамено українського спорту на міжнародних змаганнях, бути патріотом свого колективу;
Укріплювати дружбу та братерство;
Бути скромним, чесним, справедливим, поважати товаришів по команді, наставників, суперників, суддів;
Бережно відноситися до матеріальних та культурних цінностей.

Моральне виховання – це формування моральної свідомості, почуттів, поглядів, норм поведінки, морально-вольових якостей.
Специфіку та зміст моралі як суспільної форми свідомості складають категорії етики – добро, честь, совість, справедливість, гідність та ін. Ці категорії охоплюють всі стосунки між людьми у суспільному житті, а також у фізичному вихованні.

У моральному вихованні виділяють такі завдання:
формування моральної свідомості та досвіду;
виховання моральних почуттів: патріотизму, колективізму, дружби;
виховання морально-вольових якостей як постійних рис характеру: сміливості, наполегливості, рішучості, стійкості, чесності та ін.

знаннями і на цій основі розвиток їх пізнавальної активності та розумових якостей.
Завдання інтелектуального виховання:
- озброїти учнів спеціальними знаннями, систематично поглиблювати їх та розширяти;
- навчити користуватися цими знаннями для об’єктивної оцінки набутого досвіду, його аналізу та раціонального використання;
- сприяти розвитку пізнавальної активності і творчості у руховій діяльності.

а саме:
Краса зовнішності людини (гармонія тілесної будови, правильна постава…);
Естетика рухів (невимушені, легкі, пластичні, віртуозні, виразні);
Фізичне здоров’я;
Краса людських відносин, вчинків, поведінки;
Завдання естетичного виховання:
- виховувати здібність естетично сприймати, відчувати і правильно оцінювати гармонію світу фізичного виховання;
- стимулювати моральні взаємовідносини;
- збагачувати учнів знаннями , які дозволять їм порозуміти світ прекрасного.

Естетичне виховання – це направлене формування естетичного сприйняття оточуючого світу, естетичних переживань, хорошого смаку, розуміння проблеми естетичного відношення людини до життя і до себе.
Воно вчить любити і творити гарне, захоплюватися величним та героїчним, зневажати підлість, сміятися над комічним.

прикладне значення.
Під прикладним напрямом фізичного виховання розуміють наступне:
- розширення функціональних можливостей організму, що дозволяє виконувати роботу якісно, не стомлюватися, протистояти несприятливим факторам виробництва;
- використання у фізичному вихованні таких вправ, в яких є елементи професійних рухів;
- виховання працелюбності, звички діяти з повною віддачею сил, мобілізуватися у відповідальний момент, виконувати рухи раціонально.
- участь учнів у ремонті приладів та устаткування;
- самообслуговування: підготовка та прибирання місць заняття, учбового інвентарю;
- формування звички діяти у колективі, жертвувати власними інтересами заради інтересів колективу та загальної спільної мети.
Всі види виховання ( моральне, інтелектуальне, естетичне) втілюються у трудовому виховання, яке їх об’єднує.
Людина без праці не може бути людиною, принаймні повноцінною. Тільки у праці можуть проявитися її найкращі риси виховання.

практичного привчання;
- заохочення та покарання.
Методи інтелектуального виховання:
- пояснююча розповідь;
- інструктажі;
- аналіз вправ та обговорення;
- завдання для самостійного осмислення;
- моделювання техніки і тактики дій.
- ділова гра тощо.
Методи естетичного виховання:
наочної дії;
естетично збагаченого слова;
метод творчих завдань.

процесу фізичного виховання. Якщо не звертати увагу на виховання в учнів позитивних якостей, то можна з часом мати проблему з проявами агресивності, егоїзму, непорядністю тощо, так як наведені негативні якості теж можуть некеровано виховатися під час практичних занять та тренувань.