Співпраця сім`ї та школи. Морально-патріотичне виховання учнів

М.Ю.
2. Співдоповідь “Морально-патріотичне виховання учнів у сім`ї та школі”
Заступник директора з НВР Тепай В.В.
3. Морально-патріотичне виховання учнів школи на уроках та виховних заходах
Керівник методоб`єднання
класних керівників Галас Т.М.
4. Про харчування у школі
Кухар Зеленяк Є.І.
5. Виступ батьків. Різне.

— так у дітях відбивається моральна чистота матері й батька. Завдання школи та батьків — дати кожній дитині щастя».
(В. О. Сухомлинський).
«Діти повинні виховуватися не для сьогодні, а для майбутнього, можливо, кращого стану роду людського».
(Е. Кант)
«Наші діти — це наша старість, погане виховання — це наше майбутнє горе, це наша провина перед іншими людьми».
(А. С. Макаренко).

замінить школи. Звідси випливає, що логіка шкільного та логіка сімейного виховання не тотожні. Розводячи виховні сфери школи і сім'ї, потрібно враховувати психологію дитинства й дорослішання дитини і, певним чином зближуючи ці дві сфери, у жодному разі не намагатися підмінити собою батьків і не інструментувати шкільне життя як життя родинне.
Школа не є частиною ринкового простору, оскільки не надає послуг, не торгує крамом, не обслуговує батьків.
Школа - інститут соціальний, її призначення — передавати як естафету духовні надбання людства й учити дитину жити у світі матеріальних продуктів культури.
Школа вільна від батьківських вказівок і настанов в організації своєї професійної діяльності.
Школа незалежна від батьків у будові життєдіяльності школярів.

дитину;
•       знати, як вона мислить, відчуває, сприймає;
•       вивчити характер, волю, інтереси дитини;
•       вивчити особливості її організму;
•       максимально зблизити сім'ю та школу на основі     взаємоспілкування, взаєморозуміння, взаємодопомоги. Та натомість

особистості. Духовний вплив батьківського дому на формування особистості створюється завдяки щирій материнській ласці,  любові батька, домашньому теплу, піклуванню, затишку і захисту, родинній злагоді.
В. Сухомлинський вважав, що сім'я — «джерело, водами якого живиться повноводна річка нашої держави».

Він ґрунтується на спільності інтересів, народу, на єдності виховних завдань та ідеалів кожної сім`ї й суспільства в цілому. Педагогічний союз учителя і батьків – це могутня сила виховання.

що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.
(В. О. Сухомлинський)
"Хто не знає свого минулого, той не вартий свого майбутнього.Хто не шанує видатних людей свого народу, той сам не гідний пошани.”
М. Рильський

Якщо буде світло в душі, буде краса в людини,
Якщо є краса в людини, буде гармонія в домі,
Якщо є гармонія в домі, буде порядок у нації,
Якщо є порядок у нації, буде мир у світі.

пропусків учнями
навчальних занять по класах

а регулювати свій темп неспроможний.
Батьки не вміють допомогти учневі або ставляться до нього як до підлітка (пояснять лише раз, вважаючи, що цього досить) або як до малюка — повторюють те саме безліч разів.
Дорослі не вміють зацікавити дитину навчальною працею як захопливою грою.
Дитина не в змозі уважно працювати в школі і вдома, оскільки навчальна завантаженість для неї непосильна (не звикла працювати).
Батьки надто пригнічують учня погрозами й покараннями. Не вміють своєчасно схвалити й підбадьорити маленьку людину.
Дорослі не вміють чітко пояснювати, давати ділові поради.
Батьки не дотримуються принципу єдності вимог у навчанні: кожен нав'язує дитині свій стиль роботи.