План психологічні особливості учіння

ДІЯЛЬНІСТЬ
УЧБОВА СИТУАЦІЯ
МОТИВАЦІЯ УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ДЖЕРЕЛА УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
СТРУКТУРА УЧБОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учіння й безперевна освіта

- М.,1984. – С. 84-115.
Возрастная и педагогическая психология / Под ред. А.Б.Петровского. – М.,1979.С. 170-189.
Габай Т.Е. Педагогическая психология. – М., 1995. – С.68-115.
Немов Р.С. Психология образования. – М. 2006. – С.233-261.
Савчин М.В. Педагогічна психологія: навч.посіб. – К., Академвидав, 2007. – С.145-152.

і навичок, розвиток особистості, інтелекту, що відбувається в умовах індивідуальної або спільної діяльності, спілкування з ровесниками або старшими шляхом спостереження за поведінкою та діяльністю інших людей, їх наслідування, а також у процесі сприймання та аналізу інформації у засобах масової інформації

відбувається стихійно й цілеспрямовано
Спонтанне учіння є непродуктивним для систематичного, ефективного і швидкого засвоєння дитиною суспільного досвіду;
Учіння залежне від дозрівання, між процесами учіння і дозрівання є і зворотна залежність

автоматичного, майже миттєвого пристосування організму до умов його життя з використанням готових від народження форм поведінки;
умовно-рефлекторне научіння — виникнення нових форм поведінки як умовних реакцій на нейтральний стимул, який раніше специфічної реакції не викликав;
метод проб і помилок (оперантне научіння). Ситуації, в яких опиняється людина, породжують у неї інстинктивні, безумовні, умовні реакції.

поведінкою і діяльністю інших людей, в результаті чого людина переймає і засвоює форми поведінки тих, за ким спостерігає;
вербальне учіння та научіння — набування людиною нового досвіду через засвоєння мови та спілкування.

образів сприй­мання, наприклад кольорів, звуків);
моторний (вибір і об'єднання рухів у певні програми, а також їх диференціація, генералізація і систематизація, наприклад складних рухів з ракеткою у грі в теніс);
сенсомоторний(синтез сенсорного і моторного рівнів), на якому під контролем образів сприймання формуються рухові програми);
когнітивний (виявлення, аналіз, відбір, узагальнення та закріплення суттєвих властивостей і зв’язків предметів, доцільні дії з виявлення цих властивостей і зв'язків);
метакогнітивний(осягнення знань про свій інтелект та інтелектуальну діяльність, пам'ять, мислення) рівнях.

зв’язків між окремими фрагментами знання чи досвіду);
наслідування (відтворення рухів, вчинків інших людей);
розрізнення і узагальнення (об’єднання предметів і явищ за їх спільними істотними ознаками), що пов’язані переважно з формуванням понять;
здогад (безпосереднє сприймання нової інформації, чогось невідомого в уже відомому, знайомому з минулого досвіду). Він (інсайт) є раціональною основою для розвит­ку інтелекту дитини;
творчість (створення нових знань, нових предметів, вироблення умінь і навичок, не представлених у готовому вигляді для засвоєння через наслідування);
зворотний зв'язок (зворотна інформація про учіння і навченість: діагностика і самодіагностика);
підкріплення (фіксування індивідом своїх успіхів і невдач, створення різних видів мотивацій учіння);
закріплення (фіксація досвіду).

здійснюються за допомогою спеціальних перцептивних дій

С. Л. Рубинштейн
О. М. Леонтьев,
Ж. Піаже,
Л. Гальперін
Н. Менчинська та ін.:
мислення полягає
в здійсненні ряду
розумових дій
або
інтелектуальних
операцій

О. Смирнов, О. Леонтьев :
запам'ятовування
реалізується
шляхом спеціальних
мнемічних дій

інтеріоризації
(основним знаряддям інтеріоризації є слово)
(Ж.Піаже та О. М. Леонтьев)
Системи психічних операцій (аналіз) , що розгортаються в ідеальному плані – внутрішня психічна діяльність

діяльність обов'язкова для учіння, коли в психіці ще не сформовані відповідні образи, поняття і операції (раннє або первинне учіння)
Для научіння достатньо однією внутрішньою гностичної діяльності якщо її образи і операції, необхідні для засвоєння нових знань або умінь, вже є у учня (пізнє або вторинне учіння)

на шляху до цієї мети;
джерела інформації, необхідної для її досягнення

Типи учбових ситуацій
(за силами, що їх викликають)
до зовнішніх сил відносяться всі стимули і спонукачі, які штовхають до мети ззовні ("ситуації з цілеспрямованим примушенням“);
до внутрішніх сил відносяться такі, які притягають до мети ("ситуації з цілеспрямованим тяжінням").

мотив завоювати пошану викладача, товаришів або інших людей ;
мотив отримання нагороди від батьків або учбового закладу

Види мотивів учбової діяльності:
Будь-які результати учіння (успіх, нагорода, задоволення, самоствердження, суспільне схвалення, престиж, соціальний статус, користь особиста або суспільна тощо) "цільовим примушенням".
Цілі учення (придбання певних знань і умінні, задоволення допитливості розширення свого кругозору і культури, розвиток і збагачення особистості). “ситуація з цільовим тяжінням ”
Процес учіння (подолання перешкод, інтелектуальна активність, самовираження, реалізація своїх духовними фізичних можливостей і здібностей)

і обумовлені генетичними програмами,
придбані, які виражають соціальні потреби і формуються суспільством
Зовнішні джерела (примушування)
вимоги, очікування і можливості
Особисті джерела (цінності), смаки, інтереси, прагнення, установки, переконання, світогляд, уявлення про себе, відношення до суспільства

завдання
Її відмінність від всяких інших завдань полягає в тому, що мета рішення учбового завдання "полягає в зміні суб'єкта, що діє, тобто в оволодінні певними способами дії". Процес і результат формування самої учбової діяльності, яка активно складається на початку шкільного навчання, залежать від методики навчання і від форм організації учбової роботи дітей

пошук,
виявлення і
використання
інформації

організований ззовні
наравлений пошук,
виявлення і
використання
інформації

учень - приймач і дешифратор інформації
об'єкт формуючих дій педагога

учень
саморегульований
селектор і
генератор інформації,
суб'єкт, що формується
під впливом своїх потягів

учень
керований селектор
і генератор інформації,
що настроюється,
об'єкт педагогічних дій
і суб'єкт
пізнавальної діяльності

таких дій,
як наслідування,
дослівне або смислове сприйняття
і повторення, тренування
і вправа по готових зразках і правилах

ІІ тип
"природного самонаучіння "
Учіння складається з таких дій, як вибір
питань і завдань,
пошук інформації і загальних принципів,
"розсуд" і осмислення, творчою діяльністю

ІІІ тип
"пізнавальної активності,
що направляється"
Учення складається
з таких дій,
як вирішення поставлених
завдань і оцінка результатів,
проби і помилки,
експериментування, вибір і
застосування загальних
принципів і понять тощо