Пізнання: його структура та динаміка

Август 9, 2022

Главная
Психология
Пізнання: його структура та динаміка

Содержание

2. ПЛАН ЛЕКЦІЇ Пізнання як процес взаємодії свідомості та дійсності. Рівні та форми пізнання. Сучасні концепції істини.
3. ЩО ТАКЕ ПІЗНАННЯ? Взаємодія свідомості та дійсності Творча діяльність суб’єкта, яка орієнтована на отримання достовірного знання
4. АНАМНЕЗІС Анамнезіс (від давньогрец. Άνάμνησις – пригадування) – теорія започаткована Платоном, яка стверджує, що пізнання не
5. ВІДОБРАЖЕННЯ Пізнання як відображення, а свідомість «дзеркало природи» Процес пізнання розглядається як здатність свідомості до відображення
6. ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ОПТИМІЗМ Вчення, що стверджує можливість абсолютно повного, вичерпного пізнання реальності Питання тільки в пошуках правильного
7. СКЕПТИЦИЗМ Від давньогрец. σκεπτικός – той, що розглядає, вивчає Вчення, що піддає розумному сумніву можливість досягнення
8. АГНОСТИЦИЗМ Від давньогрец. a — «не, без», грец. γνώσις — «знання, пізнання», тобто не доступний пізнанню
9. ВИДИ ПІЗНАННЯ
10. ЧУТТЄВИЙ РІВЕНЬ ПІЗНАННЯ ТА ЙОГО ФОРМИ
11. РАЦІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ПІЗНАННЯ ТА ЙОГО ФОРМИ
12. ІНТУЇТИВНИЙ РІВЕНЬ ПІЗНАННЯ Відіграє особливу роль у пізнавальному процесі Свідчить про існування особливих механізмів пізнання на
13. ЩО ТАКЕ ІСТИНА Загальне поняття культури суб’єктно-об’єктного ряду, змістом якої є оцінювальна характеристика знання у контексті
14. ТЕОРІЇ ІСТИНИ Кореспондентська: істина - це відповідність знань дійсності; Когерентна (від лат. cohaerentia – зчеплення, зв’язок):
15. НАУКА
17. Скачать презентацию

Слайд 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ
Пізнання як процес взаємодії свідомості та дійсності.
Рівні та форми пізнання.
Сучасні

концепції істини.
Структура наукового пізнання.

Слайд 3

ЩО ТАКЕ ПІЗНАННЯ?
Взаємодія свідомості та дійсності
Творча діяльність суб’єкта, яка орієнтована на

отримання достовірного знання про світ
Категорія, яка описує процес набуття будь-яких знань шляхом повторення ідеальних планів діяльності та спілкування, створення знаково-символічних систем, які опосередковують взаємодію людини із світом та іншими людьми

Слайд 4

АНАМНЕЗІС
Анамнезіс (від давньогрец. Άνάμνησις – пригадування) – теорія започаткована Платоном, яка

стверджує, що пізнання не процес набуття нового знання, а пригадування уже того, що відоме.
У діалозі «Менон» Платон на прикладі хлопчика-раба доводить, що його знання про квадрат свідчать на користь того, що знання не набувається, а пригадується.

Слайд 5

ВІДОБРАЖЕННЯ
Пізнання як відображення, а свідомість «дзеркало природи»
Процес пізнання розглядається як

здатність свідомості до відображення зовнішньої реальності
Пізнання розглядається як активність свідомості
Метою пізнання постає «правильна» спрямованість свідомості

Слайд 6

ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ОПТИМІЗМ
Вчення, що стверджує можливість абсолютно повного, вичерпного пізнання реальності
Питання тільки

в пошуках правильного методу пізнання та часу
Прихильники даного підходу Р. Декарт, Г. Гегель

Слайд 7

СКЕПТИЦИЗМ
Від давньогрец. σκεπτικός – той, що розглядає, вивчає
Вчення, що піддає розумному

сумніву можливість досягнення та повного вичерпного знання про реальність
Скептики – Дж. Берклі, І. Кант, О. Конт

Слайд 8

АГНОСТИЦИЗМ
Від давньогрец. a — «не, без», грец. γνώσις — «знання, пізнання»,

тобто не доступний пізнанню
Вчення, котре наголошує на принциповій неможливості пізнання реальності
Ідеї агностицизму відстоювали у своїх працях Д. Г’юм, Г. Спенсер

Слайд 9

ВИДИ ПІЗНАННЯ

Слайд 10

ЧУТТЄВИЙ РІВЕНЬ ПІЗНАННЯ ТА ЙОГО ФОРМИ

Слайд 11

РАЦІОНАЛЬНИЙ РІВЕНЬ ПІЗНАННЯ ТА ЙОГО ФОРМИ

Слайд 12

ІНТУЇТИВНИЙ РІВЕНЬ ПІЗНАННЯ
Відіграє особливу роль у пізнавальному процесі
Свідчить про існування особливих

механізмів пізнання на рівні безсвідомих структур психіки
Це пряме сприйняття істини, тобто об'єктивної пов'язаності речей, яка не опирається на доказовість
Дає знання про об’єкт повністю, «усю безмежну змістовність предмету»

Слайд 13

ЩО ТАКЕ ІСТИНА
Загальне поняття культури суб’єктно-об’єктного ряду, змістом якої є

оцінювальна характеристика знання у контексті його співвідношення з одного боку з предметною сферою, а з другого – з сферою процесів мислення
Гносеологічна характеристика мислення у його відношенні до власного предмету

Слайд 14

ТЕОРІЇ ІСТИНИ
Кореспондентська: істина - це відповідність знань дійсності;
Когерентна (від лат. cohaerentia

– зчеплення, зв’язок): істиним слід вважати те, що є несуперечливим, самоузгодженим;
Прагматична: єдиним критерієм істинності будь-чого слід вважати корисність;
Конвенціальна (від лат. conventio – домовленність, договір ): істина постає результатом домовленості в межах певного кола людей.

Слайд 15

Пізнання: його структура та динаміка

Содержание

ПЛАН ЛЕКЦІЇПізнання як процес взаємодії свідомості та дійсності.Рівні та форми пізнання.Сучасні

ЩО ТАКЕ ПІЗНАННЯ?Взаємодія свідомості та дійсностіТворча діяльність суб’єкта, яка орієнтована на

АНАМНЕЗІСАнамнезіс (від давньогрец. Άνάμνησις – пригадування) – теорія започаткована Платоном, яка

ВІДОБРАЖЕННЯ Пізнання як відображення, а свідомість «дзеркало природи»Процес пізнання розглядається як

ГНОСЕОЛОГІЧНИЙ ОПТИМІЗМВчення, що стверджує можливість абсолютно повного, вичерпного пізнання реальностіПитання тільки

СКЕПТИЦИЗМВід давньогрец. σκεπτικός – той, що розглядає, вивчаєВчення, що піддає розумному

АГНОСТИЦИЗМВід давньогрец. a — «не, без», грец. γνώσις — «знання, пізнання»,