- Главная
- Психология
- Теоретичні основи психології управління
Содержание
- 2. Об’єктом вивчення в психології управління є стосунки людей в організації в умовах, коли дії кожного учасника
- 3. Психологічні чинники психологічне забезпечення професійної діяльності менеджерів, включаючи вирішення проблем професійного самовизначення управлінців, їхньої професійної підготовки
- 4. Управління у психології - це свідомий і цілеспрямований процес впливу на свідомість і поведінку окремих індивідів
- 5. Активна професійна, інтелектуальна та пізнавальна діяльність людини. протиріччя між великим обсягом запланованої роботи та дефіцитом часу
- 6. Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз Конфуцій Розв'язання проблем управління - в етико-психологічній спрямованості діяльності правителя, який
- 7. Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз Платон Концепції ідеального суспільства та ідеального управління. Аристократичний стиль - найкращий.
- 8. Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз Цицерон Держава є здобутком народу. Народ - об'єднання пов'язаних між собою
- 9. Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз Френсіс Бекон Управління, управлінські відносини між королем і підлеглими повинні регулюватися
- 10. Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз Монтеск'є Управлінські процеси в державі регулюють природні й громадські закони: перші
- 11. Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз Макс Вебер В організації бюрократичні процеси вносять рутину в офісні операції.
- 12. Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз Становлення психології управління тісно пов'язане з розвитком теорії управління та психологічної
- 13. Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз Розвиток вітчизняної науки: зародження і розвиток психології праці і психології управління
- 14. Методологія і методи психології управління. Основні закони психології управління Закон єдності свідомого і несвідомого. Закон зростання
- 15. Методологія і методи психології управління. Принципи психології управління Загальні принципи Принцип історизму. Передбачає вивчення особливостей виникнення,
- 16. Методологія і методи психології управління. Принципи психології управління Галузеві принципи Принцип розвитку. Його застосування має особливе
- 17. Методологія і методи психології управління. Методи емпіричного дослідження Спостереження - це науково цілеспрямоване, організоване і певним
- 19. Скачать презентацию
Об’єктом вивчення в психології управління є стосунки людей в організації в
Об’єктом вивчення в психології управління є стосунки людей в організації в
Предметом дослідження виступають психологічні явища в діяльності організації, зокрема психологічні чинники, що зумовлюють ефективність праці менеджерів.
Психологічні чинники
психологічне забезпечення професійної діяльності менеджерів, включаючи вирішення проблем професійного самовизначення
Психологічні чинники
психологічне забезпечення професійної діяльності менеджерів, включаючи вирішення проблем професійного самовизначення
пошук та активізація резервів управлінського персоналу, включаючи оцінку та добір менеджерів для потреб організації;
оцінювання і поліпшення соціально-психологічного клімату, згуртування персоналу навколо цілей організації, включаючи вдосконалення стилю і культури ділових взаємостосунків в організації;
психологічне забезпечення довгострокових цілей організації, включаючи розробку кадрової політики організації і створення дієвих механізмів управління нею як соціотехнічною системою.
Управління у психології - це свідомий і цілеспрямований процес впливу на
Управління у психології - це свідомий і цілеспрямований процес впливу на
Активна професійна, інтелектуальна та пізнавальна діяльність людини.
протиріччя між великим обсягом запланованої
Активна професійна, інтелектуальна та пізнавальна діяльність людини.
протиріччя між великим обсягом запланованої
між об’єктивно поточним, поступовим, багаторічним процесом становлення соціальної зрілості майбутнього фахівця і бажанням якомога швидше самоствердитися і проявити себе;
між прагненням до самостійності у прийнятті рішень та у погодженні із прийнятим рішенням безпосереднього керівника;
протиріччя між особистими прагненнями та принципами людини і посадовими обов’язками та повноваженнями.
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Конфуцій
Розв'язання проблем управління - в етико-психологічній
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Конфуцій
Розв'язання проблем управління - в етико-психологічній
Мен-Цзи
Найважливішим чинником будь-якої держави є народ, а не правитель. Управління повинно ґрунтуватися на природі людини, яка переважно позитивна, добра. Тому управління має базуватися на принципах справедливості, свободи, турботи уряду про людей похилого віку та малозабезпечених. Правитель, який не дбає про добробут народу, втрачає благословення небес і владу.
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Платон
Концепції ідеального суспільства та ідеального
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Платон
Концепції ідеального суспільства та ідеального
Арістотель
Противник диктаторського стилю, водночас підтримував ідею рабства і підкреслював другорядну роль жінки у суспільстві. Управління має бути в руках освічених людей, бідність є джерелом злочинності й бунтів. Держава - спілкування вільних і рівних людей. Способи управління державою: гарні (монархія, аристократія і політея - влада середнього класу) і погані (тиранія, олігархія, крайня демократія). Політея є найправильнішою формою управління, адже вона забезпечує поєднання інтересів заможних і незаможних людей. Людина - істота політична, яка розумовою діяльністю здобуває собі благо. Поділ людей на рабів і рабовласників є природним і незаперечним чинником; усе суспільне життя людей відбувається в межах держави і являє собою спілкування (в сім'ї, з приводу суспільних справ, для обміну благами).
Полівій
Спосіб управління державою відіграє певну роль у людських взаєминах. Державні форми змінюються внаслідок падіння звичаїв і зміни представників влади. Позитивні форми влади (царство, аристократія, демократія) спрямовані на розвиток суспільства, негативні (олігархія, тиранія, охлократія) - навпаки, сприяють пануванню сили неорганізованого натовпу, спричинюють руйнацію встановлених відносин, поширення беззаконня, зловживання владою, що призводить до зміни державних форм.
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Цицерон
Держава є здобутком народу. Народ
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Цицерон
Держава є здобутком народу. Народ
Макіавеллі
Природа людини дуже складна та суперечлива, її основа - природний егоїзм. Інтерес, насамперед матеріальний, - найзагальніша причина людських дій в організованій спільноті. Саме вони становлять людські відносини. Щоб ефективно управляти людьми, потрібно знати причини їх вчинків, інтереси й прагнення, захоплення і психологію. Устрій держави та її функціонування слід будувати на знанні й вивченні людської природи, на заснованих на почутті страху або любові відносинах між можновладцем і підданими. Є прихильником авторитарного типу керівництва. Держава і процеси в ній - суспільне явище, що ґрунтується на матеріальному інтересі людини, на знанні людської природи.
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Френсіс Бекон
Управління, управлінські відносини між
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Френсіс Бекон
Управління, управлінські відносини між
Джон Локк
Уряд отримує владу тільки із згоди підлеглих, тобто об'єктів управління, а кожна людина має певні природні права: право на життя, на особисту свободу, на власність. Справедливості принципу правління більшості, разом з тим уряд не має бути наділений необмеженими правами, а більшість не повинна ігнорувати природних прав людей. Суспільні відносини базуються на індивідуалістичному розумінні людської природи: люди керуються у своїй діяльності лише власними інтересами, котрі прагнуть задовольнити. Держава утворюється в результаті суспільного договору, завдяки якому відбувається перехід від природного до громадянського стану. Від природи люди вільні, мають рівні права на ініціативу, на вияв творчої активності тощо. Однак така рівність не означає, що всі люди однакові, оскільки вони наділені різними здібностями, талантами, вміннями, а отже й різною власністю. Розпад природного стану спричинює саме диференціація власності. Вона зумовлює потребу в державній владі, яка мусить гарантувати непорушність основних прав людини. Життя, власність, свобода - це конституційна формула правової держави. Свобода заперечує будь-які відносини особистої залежності (раба і рабовласника, слуги і господаря тощо), і саме тому народ не втрачає своєї можливості скасувати угоду з правителем, який не виконує своїх функцій і зобов'язань.
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Монтеск'є
Управлінські процеси в державі регулюють природні
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Монтеск'є
Управлінські процеси в державі регулюють природні
Кант
Принципи республіканського типу управління. У республіці повинні управляти загальнообов'язкові закони, а реформи покликані сприяти перетворенню деспотизму на правове громадянське управління. Правові управлінські відносини - важливий результат діяльності людського розуму, здорового глузду.
Гегель
Наявність зворотного зв'язку в управлінні: управління має здійснюватися не лише зверху і з центру. Знизу також повинні надходити пропозиції, які уряд мусить враховувати й поважати.
Карл Маркс
Народні маси - творець історичного прогресу. Особа у суспільстві відіграє прогресивну роль за умови реалізації життєвих потреб народу. Незважаючи на класові суперечності, пріоритетними є не вузькокласові, а загальнолюдські інтереси.
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Макс Вебер
В організації бюрократичні процеси вносять
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Макс Вебер
В організації бюрократичні процеси вносять
Щоб організація не залежала від конкретних людей, встановлені процедури і технології, що забезпечують ефективне налагодження справи і контроль за їх розгортанням. Особливо важливі вони щодо непередбачуваних співробітників. Важливим є ієрархічне просування співробітника - чинник професійного росту працівника, а також чинники, що впливають на мотивацію робітників. Концепція бюрократії:
неухильне дотримання правил і розпоряджень, що забезпечує координацію керівниками вищої ланки зусиль керівників середнього рівня, зміцнює дисципліну, гарантує виконання процедур незалежно від бажань співробітника або керівника, створює формальну мережу відносин між спеціальними ланками та організаціями;
неупередженість правил та розпоряджень, що захищає робітників від суб'єктивних дій керівників;
розподіл праці, що дає змогу виконувати розпорядження на основі власної спеціалізації та досвіду.
Це сприяє розвитку виробництва, дотриманню чіткої ієрархічної структури і структури повноважень, використанню найефективніших засобів, спрямованих на реалізацію завдань організації, є формулюванню правил добору кадрів і кар'єрного росту, усуненню суб'єктивних рішень, об'єктивності оцінювання результатів роботи і професійного росту. Недоліки її проявляються у зайвій регламентації процесу праці, ігноруванні міжособистісних стосунків і значення персоналу, обмеженій гнучкості в прийнятті управлінських рішень
Еволюція психолого-управлінської думки:
теоретичний аналіз
Становлення психології управління тісно пов'язане з розвитком
Еволюція психолого-управлінської думки:
теоретичний аналіз
Становлення психології управління тісно пов'язане з розвитком
Психологія праці: проектування робочих завдань та залучення працівників до діяльності; створення комфортного робочого середовища; психологічні чинники задоволення людини роботою; психологічні проблеми безробіття, самопочуття людини та її психічне здоров'я тощо.
Психологія персоналу: проблеми, пов'язані із взаємозв'язками персоналу й організації (оцінювання здібностей та можливостей, виконання професійних функцій, навчання персоналу, задоволення та реалізація потреб, розвиток професійної кар'єри та ін.).
Організаційна психологія: аналіз колективної поведінки людей; спілкування та особливості його вияву; прийняття рішень; розв'язання проблем конфліктної взаємодії та ін.
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Розвиток вітчизняної науки:
зародження і розвиток психології праці
Еволюція психолого-управлінської думки: теоретичний аналіз
Розвиток вітчизняної науки:
зародження і розвиток психології праці
стагнація психології праці і психології управління (друга половина 30-х - 50-ті роки XX ст.);
відродження психології праці і психології управління та їх розвиток на основі соціалістичної орієнтації (друга половина 50-х - кінець 90-х років XX ст.);
розвиток сучасної вітчизняної психології управління на основі нової соціально-економічної парадигми, суверенності, незалежності України.
Методологія і методи психології управління.
Основні закони психології управління
Закон єдності свідомого і
Методологія і методи психології управління.
Основні закони психології управління
Закон єдності свідомого і
Закон зростання ентропії
Закон кумулятивного впливу зовнішнього середовища
Закон зростаючої варіантності поведінки
Закон установки
Закон домінанти
Закон адаптації
Закон визначальної ролі традицій і звичаїв
Закон впливу соціальних норм
Закон рефлекторного характеру діяльності
Закон випереджального відображення дійсності
Методологія і методи психології управління.
Принципи психології управління
Загальні принципи
Принцип історизму. Передбачає вивчення
Методологія і методи психології управління.
Принципи психології управління
Загальні принципи
Принцип історизму. Передбачає вивчення
Принцип розвитку. Цей принцип діалектично пов’язаний з принципом історизму, що в психології означає рух форм психічного відображення від біологічно зумовлених до соціально зумовлених форм, перетворення індивідуально-психологічних особливостей особистості на її властивості.
Принцип детермінізму. Передбачає віднаходження причинно-наслідкових зв’язків, визначення основних чинників впливу на психічні процеси і явища.
Принцип об’єктивності. Передбачає об’єктивність наукового дослідження, вивчення об’єктивних закономірностей розвитку явищ управління, вимагає, щоб методи дослідження і позиція дослідника не впливали на одержані результати.
Принцип системності. Сучасне наукове знання є складним, багаторівневим, багатовимірним, глибоким. Цим ознакам відповідають основні напрями системного підходу, завдяки якому психологія управління розвивається і розв’язує свої завдання.
Принцип комплексності. Головна умова комплексності — врахування в кожному складному явищі всіх його аспектів. Необхідність розвитку міждисциплінарних зв’язків психології управління, її взаємодії з іншими науками.
Методологія і методи психології управління.
Принципи психології управління
Галузеві принципи
Принцип розвитку. Його застосування
Методологія і методи психології управління.
Принципи психології управління
Галузеві принципи
Принцип розвитку. Його застосування
Принцип єдності свідомості й діяльності. Ґрунтується на тому, що свідомість і діяльність перебувають у тісному зв’язку, зумовлюють одна одну: діяльність впливає на формування свідомості, психічних зв’язків, процесів, властивостей, а вони регулюють людську діяльність, є умовою її адекватності. У психології управління, використовуючи принцип єдності свідомості й діяльності, професійну управлінську діяльність можна трактувати як результат вияву свідомості людини, як процес досягнення індивідом поставлених цілей, пошуку способів здійснення планів.
Принцип гуманізму. Як морально-етичний аспект пізнання, він визнає і трактує людину як найвищу цінність, як особистість.
Принцип активності. В основі його - визнання того, що активний взаємозв’язок людини з навколишнім середовищем є необхідною умовою її життєдіяльності. Активність учасників управлінського процесу - складний феномен, який утворюють цільові установки, ціннісні відносини, ціннісні орієнтації, що визначають мотиваційну сферу особистості, спрямованість її інтересів, можливостей, здібностей, вибір способів діяльності та спілкування в системі управлінських відносин. Роль людини в управлінні полягає в тому, щоб здійснювати активні функції, а не бути придатком системи управління.
Методологія і методи психології управління.
Методи емпіричного дослідження
Спостереження - це науково
Методологія і методи психології управління.
Методи емпіричного дослідження
Спостереження - це науково
Бесіда, інтерв’ю - це допоміжні методи розмови з індивідом, які застосовуються в особливих умовах.
Тестування - це операція, за допомогою якої можна виявити індивідуальні відмінності для визначення сфер, де людина може себе реалізувати. Тестування проводиться за допомогою тестів - завдань стандартної форми, за якими йдуть іспити.