Методика технічної підготовки юних борців на початковому етапі спортивної спеціалізації

стилю з синергічним розвитком фізичних здібностей, з переважною спрямованістю на координаційну підготовку та експериментально обґрунтувати її ефективність.

Завдання дослідження:
1) дослідити за науково-методичними джерелами питання базової підготовки у вільній боротьбі;
2) розробити методику базової технічної підготовки для юних борців вільного стилю початкового рівня навчання і застосувати її в експериментальній групі;
3) експериментально перевірити ефективність даної методики базової технічної підготовки юних борців вільного стилю.

підготовки відділення вільної боротьби КДЮСШ №4 м. Харкова.

початку дослідження

контрольної груп

експериментальної і контрольної груп

експериментальної і контрольної груп

зміни в правилах змагань, що періодично відбуваються у видах спортивної боротьби, які входять до олімпійської програми, найбільш суттєво впливають на методику техніко-тактичної підготовки в навчально-тренувальному процесі борців. Спортсмени, які володіють якісною базовою підготовленістю простіше адаптуються до нових умов проведення змагань. Базова підготовка відбувається на початкових етапах спортивної спеціалізації.
2. Розроблена експериментальна методика базової технічної підготовки для юних борців вільного стилю початкового рівня навчання зі сполученим розвитком рухових здібностей с переважною спрямованістю на розвиток координаційних здібностей, в яку увійшли не тільки методи і засоби навчання певним елементам техніки боротьби. До неї була включена велика кількість, різних за координаційною складністю загально-підготовчих і спеціальних вправ, ігор та ігрових завдань. Саме на основі різнобічної координаційної підготовки, яка вирішувалась переважно ігровим методом, будувалась експериментальна програма тренувань.

ВИСНОВКИ

за усіма досліджуваними показниками, а саме: виконання спеціальних вправ, виконання технічних дій в партері, виконання техніко-тактичних дій у стійці, була виявлена перевага юних борців експериментальної групи (p˂0,05-p˂0,001). Спостерігається наступна тенденція, з підвищенням координаційної складності досліджуваних технічних дій або рухів, збільшується вірогідність розрізнень між якістю виконання даної дії юними спортсменами експериментальної і контрольної груп, на користь перших. Лише у більш простих, за координаційною структурою рухах, не було виявлено переваги досліджуваних експериментальної групи, підтвердженої математичними розрахунками (p>0,05).
За час дослідження у юних спортсменів експериментальної групи відбулась й більш виражена позитивна динаміка рівня фізичної підготовленості за усіма досліджуваними показниками, ніж в контрольній групі.

ВИСНОВКИ