Слайд 11
Богослужіння у церкві поновились у вересні 1990 р. У минулому Ленчівської
церкви були події ,які слід розглянути ,як чуда Божі.Навіть те ,що церква 300 років вистояла ,уже треба сприймати ,як чудо.Так ,у 1916 р. село знищила пожежа .Поблизу церкви горіли хати ,стодоли ,що використовувалися під артилерійські склади. Згоріла і школа ,а церква вціліла. У 1944 р. один снаряд вибухнув за 3 метри від пінічної , а другий- за 8 метрів від південної стіни церкви.Можливо,тоді покривилася північна стіна ,але храм вистояв. У 70-х рр.у церкві зробили краєзнавчий музей ,збиралися викинути престол ,але районний партійний працівник Олександр Шихтер переконав сільську владу не робити цього.Один хлопець прутом відбив руку розіп *ятого Ісуса на церковному хресті.Пізніше його онука народилася без руки. Це хоч дуже страшне ,але теж Боже чудо.
У Ленчівській церкві хрестився і виховувався Львівський і Галицький єпископ Чорній. Протягом 1989-1990 рр. храм відремонтували ,перекрили.Церкву освятили в неділю ,перед празником ,у вересні 1990 р.
у 2000 році приїжджали до нашої церкви викладачі і студенти з Краківського політехнічного інституту. був чудовий літній день,і гості провели тут кілька годин : зробили замальовки , фотографії церкви ,ікон, перефотографували й матеріали з історії церкви.Отож ,як пам*ятка архітектури та іконографії ,церква відома світові.Хай же Господь збереже її ще на багато років !