Загальні вимоги до наукового тексту

ЇХ ФОРМУВАННЯ
ПРАВИЛА РОЗМІЩЕННЯ ТАБЛИЦЬ
ОФОРМЛЕННЯ ПОСИЛАНЬ НА ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА
ВИМОГИ ЩОДО ПРАВИЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
СКОРОЧЕННЯ І ДОДАТКИ
РЕДАГУВАННЯ НАУКОВОГО ТЕКСТУ

на розділи і параграфи
Текст має більш деталізований розподіл на значеннєві частини, абзаци і речення, що вимагають спеціального пророблення.
Текст роботи має відрізнятися композиційністю
Текст не має бути декларативним
Системний підхід забезпечує текст логікою, а також створює сприятливі умови для написання роботи.
Написання наукової праці з погляду творчого підходу аналогічне написанню шкільного твору з літератури
формулі «Думкам просторо, а словам тісно»
Значне поліпшення тексту наукової праці спостерігається тоді, коли автор спеціально перечитує текст із погляду стилю викладу, мови, його літературної якості

УВАГА!!!! НАДМІРНЕ ДРОБЛЕННЯ ТЕКСТ У УТРУДНЯЄ ЙОГО СПРИЙНЯТТЯ

і факти в тексті можуть вигідно вирізняти його серед інших, а можуть виступити і його істотним недоліком.
Текст має бути завершеним, являти собою деяку цілісність
Науковий текст, як правило, позбавлений авторського «Я»
Науковий текст має відрізнятися стислістю і ясністю викладу, відповідати сформованій

ВАЖЛИВО! У ТЕКСТІ НЕ МАЄ БУТИ ПОВТОРІВ

чорнилом, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому яскравість вписаного тексту повинна наближатися до яскравості основного тексту

3–4 інтервали

Номер сторінки не ставиться на титульному аркуші, а на наступних сторінках номер проставляється в правому верхньому куті сторінки без крапки наприкінці номера

Нумерація здійснюється арабськими цифрами без знаку №

Кожну структурну частину роботи потрібно починати з нової сторінки

Наприкінці заголовка крапка не ставиться

Заголовки у тексті не повинні бути громісткими

Заголовки параграфів друкуються малими літерами (окрім першої великої) з абзацним відступом

На початку параграфа зазначається його номер, перша частина якого відображає номер розділу, а друга його положення в розділі

ВАЖЛИВО!!! ТИТУЛЬНИЙ АРКУШ НІКОЛИ НЕ НУМЕРУЄМО

у видавничому плануванні та обліку роботи редакторів та коректорів

Авторський аркуш - одиниця обсягу авторського твору, яка вимірюється 40 000 друкованих знаків, включаючи усі літери, розділові знаки, пробіли між словами

Умовний друкований аркуш — це одиниця виміру обсягу видання, яка відповідає друкованому аркушу обсягом 60х90 см. Він використовується для розрахунку друкованого обсягу видань різних форматів.

§ тому, відповідно до чого; § внаслідок того, що; § у зв’язку із тим, що; § крім цього
Перш ніж перейти до іншої думки, слід звернутися до таких висловів: § перш ніж вказати на; § слід розглянути; § зупинимося на й т. д
Висновки слід починати такими зворотами: § таким чином; § на завершення; §
Для тексту наукового дослідження, що потребує складної аргументації та виявлення зв’язків різних рівнів, характерними є речення з чіткими синтаксичними зв’язками: § між тим; § замість того, щоби; § в той час як; § після того як; § поряд з тим; § в результаті; § відповідно до і т. д
Узагальнення: вищесказане дозволяє зробити такі висновки; § узагальнюючи слід визначити

Мовні вислови говорять про логічність думки, запобігають хибним повторам, скеровують хід думки, дотримуючись правил ведення наукового пошуку відповідно до розділів дослідження

увагою обирати наукові терміни та визначення

Не слід змішувати в одному тексті різну термінологію, слід пам’ятати, що кожна наука має лише їй притаманну термінологічну систему

Допомагають побудувати хід думки, у науковому тексті частіше складнопідрядні речення, що пояснюються конструкцією тексту, у якому виражено умовні зв’язки, що мають чітку схему

Мовний стиль наукового викладу матеріалу є безособовим монологом

Ясність, лаконічність, чіткий зміст, не використання термінів-синонімів є іншим правилом наукового викладу матеріалу

Змістовна лаконічність, завершеність логічних зв’язків, цілісність та послідовність розвитку думки є характерним для наукового тексту

дає розгорнуті визначення

Відсутність емоційного забарвлення

Відсутність виразності, унаслідок чого домінуючою формою оцінки результатів дослідження є констатація фактів є особливістю наукової мови. Якість, доступність та зрозумілість також є умовами наукового тексту. Зрозумілість викладеного матеріалу, але без популяризації та зайвої «науковості» є головним в оформленні наукового тексту

взаємопов’язаних елементів, які створюють стійку єдність і цілісність, наділену інтегральними властивостями й закономірностями. Термін називає поняття й займає конкретне місце у певній системі понять, яка є відбиттям або наукової теорії, або наукової класифікації. Належність терміну до певної системи, тобто до певного термінополя, є його суттєвою ознакою, що відрізняє термін від звичайного слова.
Кожен термін будь-якої галузі науки чи техніки — член певної строгої системи, від якої він залежить і в якій він займає певне, чітко визначене місце.

Однозначність. Термін має називати тільки одне наукове або технічне поняття, а поняттю має відповідати тільки один термін. У своєму термінополі термін є однозначним, тому що поле грає для терміну таку ж роль, що контекст для загальновживаної лексики.

що він позначає, без звертання до тлумачного термінологічного словника. За мовною формою термін може бути повністю мотивованим, частково мотивованим і немотивованим. Ідеально мотивованим терміном може вважатися тільки той, що складається з назви об’єкта та однієї його характерної ознаки

Точність. Однією з найважливіших вимог до семантики терміну є вимога точності. Термін повинен бути точно співвіднесений з означуваним поняттям. Слова і словосполучення, які виражають наукові й технічні поняття, повинні називати найсуттєвіші ознаки своїх об’єктів. Ці ознаки мають бути вибрані за принципом необхідності й достатності для виділення конкретного поняття з ряду близьких

знання, що, у свою чергу, впливає на зріст нових наукових дисциплін на стику декількох наук. Їхні назви — складні слова, що побудовано за складною ознакою або за сукупністю ознак

2. у зв’язку з процесом інтернаціоналізації наукової діяльності поширюється вживання грецько-латинських моделей словоскладання, наприклад, такі нові терміни, як біогеохімія, геокріологія тощо

Ю. П. Сурміна

1. Прочитайте кілька книг з написання і редагування текстів, у яких розглядаються типові помилки, що роблять недосвідчені автори текстів

2. Виберіть серед прочитаних вами книг тих авторів, хто найбільш успішний у наукових публікаціях і широко цитується, перечитайте і переосмисліть їх роботи в аспекті вимог до тексту, постарайтеся запозичати найбільш вдалі прийоми написання

3. Намагайтеся до опублікування тексту одержати критичні зауваження з боку фахівців і переосмислити їх

4. Чітко освоюйте нормативні вимоги до текстів

8. Текст найкраще переробляти через якийсь час, коли вгасають емоційні замилування його досконалістю і його недоліки оголюються, що називається, самі собою»

7. Перш ніж опублікувати текст, його обов’язково потрібно удосконалити: врахувати вимоги друкованого видання, уточнити думки, надати необхідну форму тощо

6. Стимулювання творчої мотивації, інакше гарна ідея втратиться в нудному виклад

5. Чітко сформулювати наукову ідею, що має бути викладена

Для того щоб навчитися добре писати, потрібно якнайбільше писати, доводити результати написання до публікації.

попередньої підготовки

Наскільки можливо, заголовок статті має бути зрозумілий навіть неспеціалістам

Не треба боятися застосування незвичайного слова, якщо воно краще від будь-якого іншого може передати вашу думку, але жаргону варто уникати, але тільки не ціною зайвої багатослівності й туманності викладу

Необхідно ще донести результати наукових досліджень, принаймні, до двох категорій людей: учених, які працюють у даній галузі знання, і практиків, що здійснюють перетворення наукових ідей у технічні зразки, предмети споживання, засоби діяльності

знаходити інформацію, дослідницькі вміння, вміння мислення, а також вміння: самостійно добирати та опрацьовувати літературу з проблеми;

На плануючому етапі розвиваються вміння читання, дослідницькі вміння та вміння мислення

На реалізуючому етапі розвиваються вміння графічної реалізації тексту дослідження у відповідному лексикографічному оформленні з урахуванням чинних вимог до тексту цього жанру та стандартів системи документування

На контролюючому етапі розвиваються такі методичні вміння: виправляти орфографічні, лексичні, граматичні та пунктуаційні помилки

текст стислої характеристики зображеного,

Експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять з відповідним супровідним текстом

Правила підписування ілюстрації

часто використовують у науковому тексті. За формою таблиця — це вертикально і горизонтально упорядковане розміщення тексту відповідно до деяких заголовків. Для розміщення як текстового, так і цифрового матеріалу слугує таблиця. Вона у науковому дослідженні виконує досить різноманітні функції, що мають як дослідницький, так і формальний характер: ілюстративну функцію, коли таблиця ілюструє деякий текст, обслуговує його або є рівнозначною тексту; репрезентації значного інформаційного масиву, коли таблиця виступає способом компактного подання матеріалу;

паралельно текстові

З великих літер повинні починатися заголовки граф, підзаголовки — з малих

Висота рядків повинна бути не менше 8 мм.

Не потрібно включати в таблицю графи з порядковими номерами

У роботі таблиця розміщається після першого згадування її в тексті так, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку дисертації або з поворотом за стрілкою годинника

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінити знаком повторення; якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами «Те саме», а далі — відповідним знаком

Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці відсутні, то в ньому ставлять прочерк

Короткими і без повторень мають бути заголовки граф

що впливають на цитування подають науковці Г. М Добров і О. О. Корінний
Вплив типу документа. Оглядові і навчальні статті мають, як правило, більшу бібліографію, ніж спеціальні наукові повідомлення. Ці статті можна цитувати частіше, тому що в них викладається матеріал систематизований і в більш доступній формі
Дата публікації матеріалу. Щойно опубліковані матеріали і ще «не засвоєні» споживачем, а також ті, що видані давно й містять застарілі відомості, цитуються звичайно рідше, ніж опубліковані порівняно недавно.
Самоцитування автора. Іноді цитуються роботи, що не стосуються теми
Цитування на основі списків бібліографії без звертання до оригіналу
Цитування з кон’юнктурних мотивів. Використання авторитету вченого, згадування «модних» робіт і напрямів досліджень, демонстрування ерудиції і т. ін.
Нерозуміння ідей колегами. Наслідком цього є відсутність посилань на публікації, що містять такі ідеї
Наявні традиції цитування. Вони не передбачають посилань на нові й перспективні форми зв’язку, що здобувають усе більшу питому вагу (особисті контакти, листи, препринти, рукописи, неопубліковані звіти і матеріали заходів науково-технічної пропаганди).
Мовні бар’єри, що перешкоджають поширенню наукової інформації.
Малі тиражі публікацій

Обов’язково при написанні наукової праці потрібно давати посилання на кожну цитату, запозичену думку, цифру, приклад на того автора, у якого вони запозичені

наукового дослідження — список використаних джерел. Він міститься наприкінці роботи, але готується на самому початку її написання. Потрібно постаратися скласти найбільш повний список тих джерел, що використовувалися в роботі

У списку не повинно бути зайвих, «модних» робіт, а включаються наступні їх види: Конституція України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, закони України, укази Президента України, основні державні документи, і т.д.

інформації, бібліотечної та видавничої справи Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання».

Роботи одного автора розміщають за алфавітом заголовків його робіт або відповідно до хронології їх написання, авторів-однофамільців — за алфавітом їхніх ініціалів

При внесенні в список статті, опублікованої в книзі, газеті або журналі, дані наводяться в такому порядку: автор статті; назва статті; назва книги (газети, журналу); рік видання книги (газети, журналу); номер газети (журналу); сторінки, що займає стаття

При визначенні літературного джерела — книги, брошури, журналу — необхідно інформацію подавати в такому порядку: прізвище й ініціали автора (якщо автор не зазначений, то наводяться відомості про інших осіб, що брали участь у написанні книги, — редакторів, укладачів тощо); назва друкованого видання; місце видання; назва видавництва; рік видання; кількість сторінок роботи

Слід зауважити, що досить часто при підготовці дисертацій її список будується не за алфавітом, а в порядку цитування робіт, що дозволяє авторові уникнути посилання на ті роботи, що не стосуються теми його дослідження, а опонентові це дає можливість краще проконтролювати простір цитування

додатки. Скорочення спрямовані на усікання слова, уведення типових скорочень слів
Скорочення бувають двох видів:
Скорочення слова
Типові скорочення
Скорочення, що вводяться самим автором
2. Абревіатура

порядку появи на них посилань у тексті роботи:
Більш докладно, вимоги до оформлення елементів тексту див. у додатки

Додаток являє собою деякий текст, що додається до даного тексту і слугує для розкриття змісту цього тексту.
Додаток має свої вимоги:
розкриває зміст основного тексту і не є принципово іншим текстом;
не повинен загромаджувати і відтісняти на задній план зміст основного тексту, ідею викладу;
графіки, таблиці, масиви статистичної інформації, інші тексти можуть використовуватися як додатки;
авторським є текст, що наводиться в додатку, у противному разі потрібні посилання на інших авторів

Людина, яка забезпечує необхідну якість рукопису — редактор

Предмет редагування — це приведення об’єкта редагування у відповідність із чинними у певний час у конкретному суспільстві нормами, а також його творча оптимізація, метою яких є отримання заданого соціального ефекту

Об’єкт редагування — це об’єкт, над яким здійснюються операції редагування: авторський оригінал, що містить текстову, ілюстраційну, аудіо- чи відеочастини; конструкція видання, видавничий оригінал, проект видання, наклад видання

Метою редагування є трансляція повідомлень для отримання заданого соціального ефекту