Характеристика основних типів ієрархії у тварин

у стадній ієрархії. Під ієрархією розуміють порядок підпорядкування тварин у групі. При цьому зовсім не обов'язково, щоб домінуючою особиною була найсильніша і най-агресивніша тварина — ранжирування за цими критеріями зазвичай існує, але тільки у тих видів, де це виправдано інтересами популяції в цілому. В інших випадках критеріями, які визначають ранг тварини, є цілком інші, часто психологічні ознаки. Так, у деяких птахів домінуюча особина здатна до розв'язання таких завдань, які неспроможні вирішити інші представники даного гурту.

тварин існує внутрішня непереборна потреба до агресії, яка обов'язково вимагає свого виходу назовні. Тому тварина низького рангу, яка не має на кого спрямовувати свою агресію, часто переводить її на себе (наприклад, мавпи кусають свої кінцівки).

домінування одних тварин над іншими може іноді змінюватися протягом кількох годин залежно від того, хто із суперників голодніший чи сердитіший, а хто воліє заради свого спокою поступитися, оскільки в даний момент його не дуже цікавить предмет конкуренції (їжа, житло, самиця тощо). Роль заспокійливих чинників у ссавців відіграє ґрумінг (чищення хутра), а у птахів — алопринінг (запрошення до чищення пір'я).

перш за все пов'язані з віком. Важливу роль також відіграє агресивність, яка у самців тісно пов'язана з їхньою статевою активністю.

структури. Рідко вона використовується для підтвердження статусу. Для цього є комплекс сигналів. Однак альфа-самець (вовк) змушений підтримувати свій авторитет, його місце не є постійним, періодично члени зграї "пробують" його на силу, витривалість і здатність дати відсіч. Втрачає силу вожак рано чи пізно спускається по ієрархічній драбині, вовченята - піднімаються. На чолі завжди повинен знаходитися найсильніший. Подібне спостерігається і в інших зграях.