Їжак вухатий. Червона книга України

вухатий

на піщаних борових терасах.

Поширення

Ареал охоплює степи та пустелі Євразії (Передкавказзя, Кавказ, Закавказзя, Серед. Азія), північну Африку. В Україні відмічений кількома знахідками на півдні Донецької та в Луганській області.

пестицидів тощо; наявність ворогів — лисиць, тхорів, куниць, сов, канюка.

Стан популяцій в Україні.

ямки в землі, щілини між камінням тощо. З зниженням температури повітря стає малорухливим, а після випадання снігу залягає у зимову сплячку (5—6 місяців).
Живиться безхребетними і дрібними хребетними (комахами, ящірками, зміями, гризунами), а також яйцями птахів, які гніздяться на землі; іноді — рослинами.
Парується в кінці березня — квітні. Тривалість вагітності і кількість виводків не встановлено. Виводки з 4 — 8 малят зустрічаються в кінці квітня — вересні. Статевозрілим стає у віці близько року.
Цікаво, що серце їжака б'ється зі швидкістю 200 ударів на хвилину, а під час зимової сплячки 20 ударів на хвилину .

час не належать до категорії зникаючих чи вразливих, хоча їм і загрожує небезпека;

Занесено до Червоної книги України (1980, 1994, 2009). Статус охорони — III категорія*.
Колись, до зникнення з території України охоронявся в Українському степовому та Луганському природних заповідниках.
Розмноження у неволі: відловлені вагітні самиці у неволі народжували і вигодовували малят. У Київському зоопарку одержано три покоління їжаків вухатих (1989–1991 рр.).