Рівень і якість життя населення в Україні

Сентябрь 11, 2022

Главная
Экономика
Рівень і якість життя населення в Україні

Содержание

2. План вивчення теми: 1. Рівень і якість життя населення як соціально-економічні категорії. 2. Підходи до оцінки
3. 1. Рівень і якість життя населення як соціально-економічні категорії
4. Рівень життя – це забезпеченість населення необхідними матеріальними благами і послугами, досягнутий рівень їх споживання і
5. Сутність рівня життя розкривається в трьох аспектах. 1. Добробут населення - рівень забезпечення потреб людини матеріальними
6. В аспекті добробуту можна виділити чотири рівні життя населення: - достаток - користування благами, що забезпечує
7. 2. Нагромадження людського капіталу характеризує стан здоров’я населення, його освітній, професійний та культурний рівні з економічної
8. 3. Рівень людського розвитку - характеризує можливості реалізації людини як особистості та члена суспільства. Цей аспект
9. Ієрархія потреб людини
10. 2. Підходи до оцінки рівня і якості життя населення в Україні.
12. Система соціальних індикаторів включає такі групи окремих показників: 1. Макроекономічні показники. 1.1. Валовий внутрішній продукт на
13. 2. Демографічні показники. 2.1. Основні геополітичні характеристики. 2.2. Щільність населення. 2.3. Очікувана тривалість життя населення. 2.4.
14. 3. Охорона здоров’я і безпека. 3.1. Захворюваність населення (по видах хвороб). 3.2. Захворюваність населення розладами психіки
15. 4. Освіта. 4.1. Чисельність осіб, що навчалися в навчальних закладах. 4.2. Загальноосвітні навчальні заклади. 4.3. Професійно-технічні
16. 5. Зайнятість населення. 5.1. Економічна активність населення. 5.2. Рівень зайнятості населення. 5.3. Вивільнення працівників. 6. Показники
17. 7. Рівень і структура особистого споживання. 7.1. Розподіл населення за рівнем середньодушових грошових витрат. 7.2. Структура
18. 8. Житлові умови населення. 8.1. Забезпеченість населення житлом. 8.2. Уведення в експлуатацію житлових будинків. 8.3. Кількість
19. 9. Показники пенсійного забезпечення населення. 9.1. Види і розміри пенсій. 9.2. Чисельність пенсіонерів і середній розмір
20. 10.2. Заборгованість по виплатах. 10.3. Рівень безробіття. 10.4. Чисельність працівників, які знаходяться в умовах змушеної неповної
21. Основні соціально-економічні індикатори рівня життя населення
23. 3. Міжнародні показники рівня і якості життя населення
24. Індекс людського розвитку (ІЛР) (до 2013 року «Індекс розвитку людського потенціалу» (ІРЛП)) — інтегральний показник, що
25. Індекс людського розвитку розраховується за формулою: де І1 – індекс очікуваної тривалості життя населення; 12 –
26. Максимальні і мінімальні значення складових ІЛР: – для розрахунку стандартизованого показника очікуваної тривалості життя: Хтіп –
27. – для розрахунку стандартизованого показника досягнутого рівня освіти: Хтіп – грамотність дорослого населення і загальної частки
28. Градація країн за показником ІЛР: 0,8 і вище – країни з високим рівнем людського розвитку; 0,500-0,799
30. За підсумками 2015 року п'ятірку країн із найвищим рівнем людського розвитку у світі сформували Норвегія, Австралія,
31. У 2010 році на додаток до ІЛР, який є зведеним показником, що спирається на середні статистичні
32. Міжнародний індекс щастя (Happy Planet Index) - являє собою індекс, що відображає добробут людей та стан
33. Рейтинг складає дослідний центр "Інститут Землі" під егідою ООН, враховуючи рівень ВВП, тривалість життя, наявність громадянських
35. 4. Державне регулювання рівня і якості життя населення.
36. Основою державного регулювання рівня та якості життя населення в України є система державних соціальних стандартів і
37. Державні соціальні стандарти – встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи, на базі яких
38. Державні соціальні гарантії – мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших
39. Соціальні норми і нормативи – показники необхідного споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг та забезпечення
40. Соціальні нормативи класифікуються за наступними ознаками. 1. За характером задоволення соціальних потреб: - нормативи споживання –
41. - нормативи доходу – розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення
42. - нормативи мінімального споживання – соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг виходячи
43. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються у таких сферах: - доходи населення; - соціальне обслуговування; -
44. Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум. Прожитковий мінімум – вартісна величина достатнього для забезпечення нормального
45. Прожитковий мінімум
46. Мінімальна заробітна плата
48. Скачать презентацию

Слайд 2

План вивчення теми: 1. Рівень і якість життя населення як соціально-економічні

категорії. 2. Підходи до оцінки рівня і якості життя населення в Україні. 3. Міжнародні показники рівня і якості життя населення. 4. Державне регулювання рівня і якості життя населення.

Слайд 3

1. Рівень і якість життя населення як соціально-економічні категорії

Слайд 4

Рівень життя – це забезпеченість населення необхідними матеріальними благами і

послугами, досягнутий рівень їх споживання і ступінь задоволення розумних (раціональних) потреб.

Слайд 5

Сутність рівня життя розкривається в трьох аспектах.
1. Добробут населення - рівень

забезпечення потреб людини матеріальними та нематеріальними благами у порівнянні із стандартами та нормами, прийнятими у суспільстві.

Слайд 6

В аспекті добробуту можна виділити чотири рівні життя населення:
- достаток

- користування благами, що забезпечує усебічний розвиток людини;
нормальний рівень - раціональне споживання по науково обґрунтованих нормах, що забезпечує людині відновлення її фізичних і інтелектуальних сил;
- бідність - споживання благ на рівні збереження працездатності;
- злидні - мінімально припустимий за біологічними критеріями набір благ і послуг, що дозволяє підтримати життєздатність людини.

Слайд 7

2. Нагромадження людського капіталу характеризує стан здоров’я населення, його освітній, професійний

та культурний рівні з економічної точки зору, тобто з позиції здатності населення до відтворення суспільного капіталу.

Слайд 8

3. Рівень людського розвитку - характеризує можливості реалізації людини як особистості

та члена суспільства. Цей аспект рівня життя включає дві складові:
- якість життя - це характеристика ступеня задоволення матеріальних, культурних і духовних потреб людини, як за її власною суб’єктивною самооцінкою, так і за відповідністю набору об’єктивних показників ;
- інтеграцію індивідуумів у суспільство.

Слайд 9

Ієрархія потреб людини

Слайд 10

2. Підходи до оцінки рівня і якості життя населення в Україні.

Слайд 11

Слайд 12

Система соціальних індикаторів включає такі групи окремих показників:
1. Макроекономічні показники.
1.1. Валовий

внутрішній продукт на душу населення.
1.2. Реальні наявні доходи на душу населення.
1.3. Фактичне кінцеве споживання домашніх господарств на душу населення.
1.4. Витрати з бюджету на соціально-культурні заходи на душу населення.
1.5. Середньомісячна номінальна заробітна плата населення.

Слайд 13

2. Демографічні показники.
2.1. Основні геополітичні характеристики.
2.2. Щільність населення.
2.3. Очікувана тривалість життя

населення.
2.4. Природний приріст населення.
2.5. Окремі показники народжуваності.
2.6. Коефіцієнт смертності немовлят.
2.7. Коефіцієнт смертності дітей.
2.8. Материнська смертність (із зазначенням причин смерті).

Слайд 14

3. Охорона здоров’я і безпека.
3.1. Захворюваність населення (по видах хвороб).
3.2. Захворюваність

населення розладами психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю.
3.3. Викиди шкідливих речовин в атмосферу.
3.4. Умови праці робітників, зайнятих в основних галузях економіки.
3.5. Чисельність потерпілих на виробництві.

Слайд 15

4. Освіта.
4.1. Чисельність осіб, що навчалися в навчальних закладах.
4.2. Загальноосвітні навчальні

заклади.
4.3. Професійно-технічні навчальні заклади.
4.4. Прийом студентів до вузів І-IV рівнів акредитації (із зазначенням джерел фінансування).
4.5. Основні показники діяльності докторантур і аспірантур.
4.6. Розподіл населення за рівнем освіти.

Слайд 16

5. Зайнятість населення.
5.1. Економічна активність населення.
5.2. Рівень зайнятості населення.
5.3. Вивільнення

працівників.
6. Показники матеріальної забезпеченості населення.
6.1. Доходи домогосподарств.
6.2. Структура сукупних ресурсів домогосподарств.
6.3. Витрати громадських організацій на благодійну діяльність.

Слайд 17

7. Рівень і структура особистого споживання.
7.1. Розподіл населення за рівнем середньодушових

грошових витрат.
7.2. Структура сукупних грошових витрат домогосподарств.
7.3. Споживання продуктів харчування в домогосподарствах.
7.4. Розподіл домогосподарств за рівнем середньодушових сукупних витрат.
7.5. Енергетична цінність і вміст поживних речовин у спожитих в домогосподарствах продуктах харчування.

Слайд 18

8. Житлові умови населення.
8.1. Забезпеченість населення житлом.
8.2. Уведення в експлуатацію

житлових будинків.
8.3. Кількість родин, що перебувають на квартирному обліку.
8.4. Надання житла окремим категоріям громадян.

Слайд 19

9. Показники пенсійного забезпечення населення.
9.1. Види і розміри пенсій.
9.2. Чисельність пенсіонерів

і середній розмір їх пенсій.
9.3. Співвідношення розмірів середньої пенсії і середньої заробітної плати працівників, зайнятих в економіці.
10. Показники соціальної напруженості.
10.1. Заборгованість між підприємствами України.

Слайд 20

10.2. Заборгованість по виплатах.
10.3. Рівень безробіття.
10.4. Чисельність працівників, які знаходяться в

умовах змушеної неповної зайнятості.
10.5. Кількість страйків та їх наслідки.
10.6. Розгляд судами справ про порушення трудового законодавства.
10.7. Коефіцієнт злочинності.
10.8. Кількість самогубств.

Слайд 21

Основні соціально-економічні індикатори рівня життя населення

Слайд 22

Слайд 23

3. Міжнародні показники рівня і якості життя населення

Слайд 24

Індекс людського розвитку (ІЛР) (до 2013 року «Індекс розвитку людського потенціалу» (ІРЛП)) —

інтегральний показник, що розраховується щорічно для міждержавного порівняння і вимірювання рівня життя, грамотності, освіченості і довголіття, як основних характеристик людського потенціалу досліджуваної території. Був розроблений в 1990 році групою економістів на чолі з пакистанцем Махбубом-уль-Хаком.

Слайд 25

Індекс людського розвитку розраховується за формулою:
де І1 – індекс очікуваної

тривалості життя населення; 12 – індекс доступного рівня освіти населення; 13 – індекс скоректованого реального ВВП на душу населення.

де Хі – фактичне значення показника; Хmax і Хmin – відповідно максимальне і мінімальне значення цього показника, прийняті як еталон у світовій практиці.

Слайд 26

Максимальні і мінімальні значення складових ІЛР: – для розрахунку стандартизованого показника

очікуваної тривалості життя: Хтіп – мінімальна тривалість майбутнього життя в цілому для всього населення – 25 років (для жінок – 27,5 року, для чоловіків – 22,5 року); Хmax – максимальна тривалість майбутнього життя в цілому для всього населення – 85 років (для жінок – 87,5 року, для чоловіків – 82,5 року);

Слайд 27

– для розрахунку стандартизованого показника досягнутого рівня освіти: Хтіп –

грамотність дорослого населення і загальної частки учнів – 0%; Хmax – грамотність дорослого населення і загальної частки учнів – 100%. – для розрахунку стандартизованого показника рівня життя: Хтіп – мінімальний рівень реального ВВП на душу населення – 100 дол. США; Хmax – максимальний рівень реального ВВП на душу населення – 40 000 дол. США.

Слайд 28

Градація країн за показником ІЛР:
0,8 і вище –

країни з високим рівнем людського розвитку;
0,500-0,799 – країни із середнім рівнем людського розвитку;
менше ніж 0,5 – країни з низьким рівнем людського розвитку.

Слайд 29

Слайд 30

За підсумками 2015 року п'ятірку країн із найвищим рівнем людського

розвитку у світі сформували Норвегія, Австралія, Швейцарія, Німеччина та Данія.
США опинилися на десятому місці. Російська Федерація посіла в рейтингу 49 місце, Білорусь – 52, Казахстан – 56, Грузія 70, а Азербайджан – 78.
Україна разом із Вірменією ділять 84 позицію в списку, увійшовши таким чином до числа країн із високим рівнем людського розвитку.

Слайд 31

У 2010 році на додаток до ІЛР, який є зведеним

показником, що спирається на середні статистичні дані і не враховує внутрішньої нерівності, були введені три нові індикатора:
- індекс людського розвитку, скоригований з урахуванням соціально-економічної нерівності (ІЛРН);
- індекс гендерної нерівності (ІГН);
- індекс багатовимірної бідності (ІББ).

Слайд 32

Міжнародний індекс щастя (Happy Planet Index) - являє собою індекс, що відображає

добробут людей та стан навколишнього середовища в різних країнах світу, який був запропонований New Economics Foundation (NEF) в липні 2006.

Слайд 33

Рейтинг складає дослідний центр "Інститут Землі" під егідою ООН, враховуючи

рівень ВВП, тривалість життя, наявність громадянських свобод, почуття безпеки і впевненості в завтрашньому дні, стабільність сімей, гарантії зайнятості та інше.
У 2015-му українці відзначилися, як одна з найбільш нещасних націй у світі. Згідно з дослідженням рівня щастя World Happiness Report, Україна посіла 111-е місце з 158 країн, втративши за рік 24 позиції.

Слайд 34

Слайд 35

4. Державне регулювання рівня і якості життя населення.

Слайд 36

Основою державного регулювання рівня та якості життя населення в України

є система державних соціальних стандартів і гарантій.

Слайд 37

Державні соціальні стандарти – встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні

норми і нормативи, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Слайд 38

Державні соціальні гарантії – мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян,

пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами на основі соціальних стандартів, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Слайд 39

Соціальні норми і нормативи – показники необхідного споживання продуктів харчування,

непродовольчих товарів і послуг та забезпечення освітніми, медичними, житлово-комунальними, соціально-культурними послугами.

Слайд 40

Соціальні нормативи класифікуються за наступними ознаками. 1. За характером задоволення соціальних

потреб: - нормативи споживання – розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу продуктів харчування та послуг; - нормативи забезпечення – визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгострокового користування, а також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров’я, освіти, культури тощо;

Слайд 41

- нормативи доходу – розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який

гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обраховується на основі вартісної величини набору нормативів споживання та забезпечення. 2. За рівнем задоволення соціальних потреб: - нормативи раціонального споживання – рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб;

Слайд 42

- нормативи мінімального споживання – соціально прийнятний рівень споживання продуктів

харчування, непродовольчих товарів та послуг виходячи з соціальних або фізіологічних потреб; - статистичні нормативи –визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп.

Слайд 43

Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються у таких сферах:
- доходи населення;
-

соціальне обслуговування;
- житлово-комунальне обслуговування;
- транспортне обслуговування та зв’язок;
- охорона здоров’я;
- забезпечення навчальними закладами;
- обслуговування закладами культури;
- торгівля та громадське харчування та ін.

Слайд 44

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум.
Прожитковий мінімум – вартісна величина

достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров’я набору продуктів харчування, а також непродовольчих товарів та послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Слайд 45

Прожитковий мінімум

Слайд 46