Допустимість показань з чужих слів у якості доказів відповідно до Кримінального процесуального кодексу

показання з чужих слів, коли я чую їх?

Я протестую, Ваша честь! Це інформація з чужих слів!

слів є:
висловлювання, здійснене в усній, письмовій або іншій формі;
ґрунтується на поясненні іншої особи;
щодо певного факту.
Що таке “висловлювання”: В контексті судового розгляду, показання свідка очевидно є “висловлюванням”, але письмові документи також можуть містити “висловлювання”, таким чином вони повинні бути уважно проаналізовані з метою вивчення підстав інформації, про яку стало відомо.

що . . .” або “Мені повідомили, що. . .” або “Що ви дізнались, опитуючи потерпілого…”
Зазвичай є недопустимим для слідчого / оперативного працівника давати показання щодо того, що хтось йому сказав під час допиту. Особа, що є безпосередньо володіє інформацією повинна давати показання та необхідно провести її перехресний допит.
Що стосується документів:
Протоколи відібрання пояснень свідків звичайно не повинні бути допустимими, якщо свідок не дає показання в суді.
Більшість документів містять інформацію, надану з чужих слів і повинні бути уважно переглянуті для визначення того, чи не підпадають вони під перелік виключень відповідно до ч. 2 ст. 97 КПК.
Якщо частина документу містить недопустимі показання з чужих слів – ця частина може бути відредагована і збалансований документ представлений.

є допустимим доказом “у виключних випадках”.
Фактори, які необхідно врахувати при вирішенні питання про допустимість показань з чужих слів:
наскільки надійними є показання і наскільки важливими;
наявність інших доказів щодо питань, передбачених пунктом 1, які подавалися або можуть бути подані;
чи «викликають довіру щодо їх достовірності» обставини надання первинних пояснень. Приклади включають в себе:
що було сказано з метою отримання медичного діагнозу;
що було сказано під час події та одразу після;
інформація щодо регулярно здійснюваної комерційної діяльності;
інформація щодо попередніх судимостей;
інформація публічного характеру та інформація з відкритих реєстрів;
відомості щодо дати народження, одруження тощо.
складність спростування пояснень, показань з чужих слів для сторони, проти якої вони спрямовані;
співвідношення показань з чужих слів з інтересами особи, яка надала ці показання;
переконливість відомостей щодо факту надання первинних пояснень;
можливість допиту особи, яка надала первинні пояснення, або причини неможливості такого допиту.
Суд має врахувати всі ці фактори перед прийняттям рішення щодо долучення або виключення показань з чужих слів з протоколу засідання.