Герби України

Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам'ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор'я з найдавніших часів, на українських землях з II ст. Існує до 30 теорій походження і значення тризуба (сокіл, якір, символ триєдинства світу тощо).
За часів Київської Русі тризуб був родовим знаком Рюриковичів. Його зображення археологи знаходять на монетах, печатках, посуді, цеглі, настінних розписах.

Три́зуб (варіант - Тризу́б) — українське національне знамено у формі золотого тризубця особливої форми на синьому полі; у минулому — герб князів Рюриковичів і Київської держави.

16 століття, був лицар із самопалом, герб Війська Запорозького. Вперше він фіксується на печатці 1592 року. На ній зображено вояка з мушкетом, символ Війська. За легендою 18 століття, поява цього гербу позв'язувалася із військовою реформою короля Речі Посполитої Стефана Баторія.[

на порядок денний питання державного герба України. Але лише проголошення незалежності УНР спонукало творців української держави перейти до конкретних заходів герботворення. Саме тоді, у листопаді 1917 р. за ініціативою Генерального секретаря освіти було створено геральдично-прапорну комісію на чолі з Д. Антоновичем.
Проекти герба 1917 р.
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за герб УНР. На це рішення вплинуло зокрема те, що тризуб набув популярності в країні, оскільки його було зображено на нововведених у грудні 1917 року карбованцях.[8] 22 березня 1918 було встановлено малюнки великого та малого державних гербів, за проектом В. Кричевського.

Скоропадського, перед керівництвом новоутвореної Української Держави постало питання вироблення нової державної символіки.
Розробка великої Державної Печатки та Державного Герба Української Держави 1918 року була доручена українському художнику Георгію Нарбуту.
На середину листопада 1918 року митець підготував проект Державного Герба. Він був складений на основі національної символіки гетьманської держави Війська Запорозького 18 століття. В центрі синього восьмикутного щита розміщувався обернений праворуч козак.
29 листопада цей проект затвердили як офіційний Державний Герб Української Держави.

держава, що існувала протягом 1918 — 1919 років на території Західної України зі столицею у Львові. Постала після Першої світової війни в результаті розпаду Австро-Угорщини.

Проголошена 19 жовтня 1918 року. Охоплювала територію заселену українцями — Галичину, Буковину й Закарпаття. 1 листопада атакована Польщею за підтримки країн Антанти, насамперед Франції. 22 січня 1919 року об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Ліквідована 18 липня 1919 року в ході українсько-польської війни. Розділена між Польщею, Румунією і Чехословаччиною. До 15 березня 1923 року уряд ЗУНР перебував у еміграції.

війська зі західною частиною Кавказького Козацького Лінійного Війська, котре переважно складалося з донських козаків.
Герб Кубанської області, було затверджено 31 січня (12 лютого) 1874 року:

на південному заході України. Приблизно збігається з територією сучасної Закарпатської області.

1939 року населення Закарпаття проголосило незалежність держави Карпатська Україна. Державний герб республіки був затверджений 15 березня 1939 року в Хусті. Ним став старий герб Підкарпатської Русі, перша синя смуга якого була увінчана Володимира Великого з хрестом на середньому зубі.

(ст. 34). Герб був повністю тотожний гербу РСФРР: на червоному полі золоті серп і молот на тлі променів висхідного сонця, щит оточувало колосся пшениці, знизу розташовувалася стрічка з девізом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» на російській і українській мовах.
1929 року герб зазнав видозмін: гасло «Пролетарі всіх країн єднайтеся» залишилося лише українською мовою.