Содержание
- 2. Зауваження Зверніть увагу – текст макросу просто “підставляється”, тому макровизначення виду: #define MAX_SIZE = 10 або
- 3. Директива макровизначення з параметрами: #define ( ) Дуже важливе зауваження: Між ідентифікатором макросу та круглою дужкою,
- 4. Ще один приклад: // Цей знак ## конкатенує аргументи #define concat(left, right) left ## right int
- 5. Ще один приклад: #define max(x, y) (x > y) ? x : y int main ()
- 6. Проте – спробуємо проаналізувати, як спрацюють дані макровизначення у наступних викликах: int main () { int
- 7. Внесемо очевидні виправлення у тексти макровизначень: #define cube(x) ((x)*(x)*(x)) #define max(x, y) (((x) > (y)) ?
- 8. Директиви компіляції Ще одна група директив препроцесора пов'язана з компіляцією програмних файлів. Для підключення так званих
- 9. Інша група директив використовується для так званої умовної компіляції – керування роботою препроцесора. Це директиви #if,
- 10. Приклад. Змінюючи константу VERSION, керуємо включенням файлів: #define VERSION 3 #if VERSION == 1 #define INCLUDE_FILE
- 11. Для того, щоб позбавитись повторних включень файлів заголовків, використовують наступні директиви: #ifndef #define // код, який
- 12. Інструкція typedef Інструкція typedef дозволяє визначати альтернативне ім'я для існуючого типу. Приклад. typedef unsigned short WORD_;
- 14. Скачать презентацию