Місяць

Содержание

Слайд 2

Давні греки Місяць назвали Селеною.

Давні греки Місяць назвали Селеною.

Слайд 3

Що собою представляє Місяць? Місяць, єдиний природний супутник Землі і найближче

Що собою представляє Місяць?

Місяць, єдиний природний супутник Землі і найближче до

нас небесне тіло; середня відстань до Місяця - 384000 кілометрів.
Слайд 4

Факти про Місяць Діаметр 3476 км Маса Місяця в 81 раз

Факти про Місяць

Діаметр 3476 км
Маса Місяця в 81 раз менша

маси Землі.
Температура поверхні від –170 вночі до +160 вдень.
Доба триває 708 годин.
Місяць рухається по орбіті зі проти годинникової стрілки зі швидкістю 1 км/сек
Місяць сам не світиться, а лише відбиває сонячні промені.
Земля постійно видима над місячним горизонтом.
Місяць в 400 раз менший від Соньця, але приблизно в 400 раз ближчий до Землі. Тому видимі розміри Сонця і Місяця приблизно однакові.
Слайд 5

Діаметр Місяця майже в 4 рази менше діаметра Землі.

Діаметр Місяця майже в 4 рази менше діаметра Землі.

Слайд 6

Якщо дивитися на Місяць з Землі, то він виглядає невеликою плямистою

Якщо дивитися на Місяць з Землі, то він виглядає невеликою плямистою

кулею, але в телескоп, або навіть в якісний бінокль, видно, що це не так - на Місяці є гори і багато кратерів.
Слайд 7

Багато років тому вчений Галілео Галілей назвав кратери морями. Тепер ми

Багато років тому вчений Галілео Галілей назвав кратери морями. Тепер ми вже

знаємо, що ніяких морів на місяці немає, але за традицією кратери зберегли свої назви. У багатьох з них незвичайні для Землі - Море Изобилия, Море Холоду, Море Дощів, Море Ясності, Море Паров. Кратери поменше носять імена знаменитих людей - Тихо Браге, Коперніка, Птоломея, Юрія Гагаріна.

Заглибини на поверхні Місяця називають кратерами.

Слайд 8

Місячні моря

Місячні моря

Слайд 9

Основні деталі на місячному диску

Основні деталі на місячному диску

Слайд 10

А це Місячні гори. Їх назви цілком земні - Кавказ, Алтай,

А це Місячні гори. Їх назви цілком земні - Кавказ, Алтай, Карпати,

Альпи, Апеніни, Періно, Тенеріфе. Висота гір може доходити до 8 км, але зазвичай вона становить 3-5 км.
Слайд 11

Зразок Місячного грунту

Зразок Місячного грунту

Слайд 12

Структура Місяця Самий верхній шар представлений корою, товщина якої, визначена тільки

Структура Місяця

Самий верхній шар представлений корою, товщина якої, визначена тільки в

районах улоговин, складає 60 км.
Найбільш древні материкові райони Місяця переважно утворені світлою гірською породою - анортозитами.
Слайд 13

Це темний, ніколи не видимий з Землі бік Місяця. Люди вперше

Це темний, ніколи не видимий з Землі бік Місяця. Люди вперше

побачили темну сторону Місяця тільки в 1959 році, коли станція «Місяць 3» зробила її знімки.

Хоча Місяць і обертається навколо своєї власної осі, але робить це дуже повільно - 27,3 діб. Майже за цей же час вона обертається навколо Землі. І оскільки напрямку обертання збігаються, то виходить так, що до Землі вона завжди повернута тільки однією стороною

Слайд 14

В 2008 році група американських геологів із університетів Карнеги та Брауна

В 2008 році група американських геологів із університетів Карнеги та Брауна

виявили в зразках місячного грунту сліди води.
Також космічні апарати виявили воду на Місяці за допомогою спеціальних сканерів.
Слайд 15

На місяці небо завжди чорне

На місяці небо завжди чорне

Слайд 16

Місячне Затемнення Іноді ми можемо спостерігати явище, яке називається місячне затемнення.

Місячне Затемнення

Іноді ми можемо спостерігати явище, яке називається місячне затемнення. Воно відбувається

тоді, коли Сонце, Місяць і Земля опиняються на одній прямій і Земля закриває Місяць від Сонця своєю тінню. Затемнення може бути не тільки повним, але і частковим. У цьому випадку тінь Землі потрапляє не всю Місяць, а тільки на її шматочок. Місячне затемнення може тривати до 1 години.
Слайд 17

Місячне затемнення

Місячне затемнення

Слайд 18

Фази Місяця Місяць завжди видно по-різному - то тоненький серп, то

Фази Місяця

Місяць завжди видно по-різному - то тоненький серп, то круглий

млинець. Іноді її «кінці» спрямовані в один бік, а іноді в інший. Ці зміни називаються фазами Місяця.
Слайд 19

Дослідження Місяця

Дослідження Місяця

Слайд 20

Космічний апарат Луна-3 бул запущений 4 жовтня 1959 року. Він пройшов

Космічний апарат Луна-3 бул запущений 4 жовтня 1959 року.
Він пройшов

на відстані 6200 км від місяця, зробив фото майже половини її поверхні, особливо – знімки темної половини Місяця.
Слайд 21

Один з перших людей на Місяці – американський астронавт Ніл Армстронг. 20 липня1969 року.

Один з перших людей на Місяці – американський астронавт Ніл Армстронг.

20

липня1969 року.
Слайд 22

Немає повітря, яскраве сонячне світло

Немає повітря, яскраве сонячне світло

Слайд 23

Спеціальні машини –місяцеходи.

Спеціальні машини –місяцеходи.

Слайд 24

17 листопада 1970. Його доставила на Місяць радянська міжпланетна станція Луна-17.

 17 листопада 1970. Його доставила на Місяць радянська міжпланетна станція Луна-17. Місяцехід-1 подорожував

за місячним морем Дощів протягом 11 місяців.

Місяцехід-1

Слайд 25

Грудень 1972. Готується до запуску остання місячна експедиція - Аполлон 17.

Грудень 1972. Готується до запуску остання місячна експедиція - Аполлон 17. З тих

пір люди жодного разу не були на Місяці.
Слайд 26

На Місяці немає атмосфери і тому ніколи не буває вітру. А

На Місяці немає атмосфери і тому ніколи не буває вітру. А це

означає, що слід, залишений місяцеходом так і залишиться там назавжди.
Слайд 27

На Місяці немає такого тяжіння як на Землі і тому астронавти,

На Місяці немає такого тяжіння як на Землі і тому

астронавти, навіть не зважаючи на важкі скафандри, могли як слід настрибатися. Але ж на Землі в цих скафандрах космонавти ледь могли б пересуватися. Ще б пак, адже на Землі всі предмети в цілих 6 разів важче, ніж на Місяці.
Слайд 28

Приливи і відливи викликаються тяжінням Місяця

Приливи і відливи викликаються тяжінням Місяця

Слайд 29

Наш супутник неодноразово надихав людей на витвори мистецтва Місячна ніч в

Наш супутник неодноразово надихав людей на витвори мистецтва

Місячна ніч в Криму.

И.К. Айвазовський

«Ніч на Дніпрі» А. Куїнджі