- Главная
- Астрономия
-
Небесні світила й Небесна сфера . Сузір’я .
Содержание
- 2. Зоряне небо!.. Напевне, немає людини, яку б не вражала його витончена довершеність, його незбагненна краса і
- 3. Розмірковуючи над будовою зоряного Всесвіту, філософ Арістотель (384-322 рр. до н. е.) стверджував: «Всесвіт - досконалий,
- 4. Сьогодні ми знаємо, що немає сфери над нашими головами, знаємо, що зорі дуже далекі від нас,
- 5. Видиме розташування зір на небі змінюється надзвичайно повільно. Без точних вимірів помітити його впродовж сотень і
- 6. У деяких сузір'ях виділяють менші групи зір, наприклад Плеяди та Пади в сузір'ї Тельця, Ківш у
- 7. Позначення і назви зір. Астрономи минулого задовольнялися тим, що визначали положення окремих зір на малюнку істоти,
- 8. Майже 500 років тому зорі в кожному сузір'ї було позначено літерами грецького алфавіту а (альфа), Р
- 9. Окремі зорі названо іменами вчених, що їх вивчали. Наприклад, є зоря Барнарда, яка знаходиться в сузір'ї
- 10. Визначення відстаней до небесних світил. Те, що відстань до Місяця дорівнює 60 радіусам Землі, за тривалістю
- 11. Річний паралакс л — кут, під яким із зорі було б видно радіус земної орбіти. Вперше
- 12. Оскільки відстані між'астрономічними об'єктами дуже великі, то користуватися звичними одиницями довжини (метр, кілометр) незручно. Тому в
- 15. Скачать презентацию
Зоряне небо!.. Напевне, немає людини, яку б не вражала його
Зоряне небо!.. Напевне, немає людини, яку б не вражала його
Розмірковуючи над будовою зоряного Всесвіту, філософ Арістотель (384-322 рр. до
Розмірковуючи над будовою зоряного Всесвіту, філософ Арістотель (384-322 рр. до
Сьогодні ми знаємо, що немає сфери над нашими головами, знаємо, що
Сьогодні ми знаємо, що немає сфери над нашими головами, знаємо, що
Небесна сфера - уявна сфера довільного радіуса, в центрі якої знаходиться спостерігач і на яку спроектовано всі світила так, як він бачить їх у певний момент часу з певної точки простору.
Небесну сферу можна уявити у вигляді велетенського глобуса (довільного радіуса), схожого на глобус Землі, але розглядається він зсередини. Центр небесної сфери збігається з оком кожного окремого спостерігача. Як і на земному глобусі, на небесній сфері можна намалювати уявні лінії і певні точки, що дає змогу ввести систему небесних координат.
Перше враження від спостереження зоряного неба - це незліченність зір і хаотичність їхнього розташування на небосхилі. Насправді ж зір, які можна побачити неозброєним оком, на небі Землі близько 6 000.
Видиме розташування зір на небі змінюється надзвичайно повільно. Без точних
Видиме розташування зір на небі змінюється надзвичайно повільно. Без точних
Більшість їхніх назв, які використовуються й сьогодні - це спадок від давніх греків. Так, у творі «Альмагест» Птолемея перелічено 48 сузір'їв. Нові сузір'я з'явилися на небі після перших подорожей у південну півкулю Землі під час великих географічних мандрівок ХУІ- ХУІІ ст., а також після винайдення телескопа.
На початку XX ст. налічувалося 108 сузір’їв. Але на конгресі Міжнародного Астрономічного Союзу 1922 р. їхню кількість було зменшено до 88. Тоді ж було встановлено також нові межі сузір'їв, що існують і досі.
У деяких сузір'ях виділяють менші групи зір, наприклад Плеяди та
У деяких сузір'ях виділяють менші групи зір, наприклад Плеяди та
Поряд із загальноприйнятими в астрономії назвами для окремих сузір'їв вживають і народні назви. Так, в Україні Велика Ведмедиця - це «Великий Віз», Мала Ведмедиця - «Малий Віз», Кассіопея -«Борона» чи «Пасіка», Дельфін - «Криниця», Пояс Оріона - «Косарі», Орел - «Дівчина з відрами», зоряне скупчення Пади, що утворюють голову Тельця, - «Чепіги», а зоряне скупчення Плеяди -«Стожари».
Про кожну істоту, яку давні люди уявляли у візерунку конкретної групи зір і ім'ям якої називали це сузір'я, було складено певну легенду. Наприклад: син грецького бога морів Посейдона, Оріон, був хоробрим і вправним мисливцем. Не було звіра, якого він не міг би вполювати. Розлючена-богиня Артеміда, охоронниця звірів, підіслала до Оріона отруйного Скорпіона, від укусу якого він загинув. Та Зевс, головний у пантеоні грецьких богів, забрав на небо і Оріона, перетворивши його на зимове сузір'я, і Скорпіона, помістивши його на літньому небі, щоб той ніколи не наздогнав Оріона.
Позначення і назви зір. Астрономи минулого задовольнялися тим, що визначали
Позначення і назви зір. Астрономи минулого задовольнялися тим, що визначали
Згодом найяскравіші зорі отримали власні назви (їх налічується 275). Із них лише 15 % - грецькі назви і 5 % - латинські, а 80 % - це арабські назви. Перекладаючи трактати арабських астрономів, європейські вчені, очевидно, спеціально залишали їх для використання. Наприклад, в арабських списках зорі сузір'я Лебідь названі прийнятим у ті часи способом: Денеб- «Яскрава на хвості», Садр - «Груди». Так вони називаються і зараз. Назва найближчої до нас зорі Проксима перекладається з грецької як «найближча».
Майже 500 років тому зорі в кожному сузір'ї було позначено
Майже 500 років тому зорі в кожному сузір'ї було позначено
Для зір, яскравість яких змінюється з часом, запроваджені позначення літерами латинського алфавіту: К, 8 ... 2, далі КК, А2. Якщо в сузір'ї змінних зір більше, ніж 334 (стільки комбінацій можна утворити з однієї і двох літер), то такі змінні зорі позначають так: У335, 336... (наприклад, У335 Лебедя).
Окремі зорі названо іменами вчених, що їх вивчали. Наприклад, є
Окремі зорі названо іменами вчених, що їх вивчали. Наприклад, є
Назва нашої зорі - Сонце - походить від індоєвропейського кореня «сау» - «світити».
Визначення відстаней до небесних світил. Те, що відстань до Місяця
Визначення відстаней до небесних світил. Те, що відстань до Місяця
Відстані до планет Сонячної системи вдалося визначити лише у XVII ст. через вимірювання горизонтального паралаксу.
Горизонтальний паралакс - це кут між напрямом на світило з якої-небудь точки земної поверхні і напрямом з центра Землі.
Відстані до близьких зір визначають за допомогою вимірювання їхнього річного паралаксу.
Річний паралакс л — кут, під яким із зорі було
Річний паралакс л — кут, під яким із зорі було
Вперше надійні річні паралакси було виміряно в середині XIX ст. Дотепер відомо точні величини річних паралаксів майже для 100 000 зір, і на цій основі розроблено біля десяти інших методів визначення відстаней до віддаленіших об'єктів.
Оскільки відстані між'астрономічними об'єктами дуже великі, то користуватися звичними одиницями
Оскільки відстані між'астрономічними об'єктами дуже великі, то користуватися звичними одиницями
Інколи використовується одиниця довжини світловий рік (св. p.). Це така відстань, яку проходить світло за один рік, поширюючись зі швидкістю 300 000 км/с.
Між одиницями довжини, що використовуються в астрономії, існують такі співвідношення:
1пк = 3,26 св. р. = 206 265 а.о. = А16 м; 1 св. р. = 0,3066 пк = 63 240 а. о. = 9,5 •10^15м .