- Главная
- Астрономия
- Планети земної групи. Планета Марс
Содержание
- 2. Основні характеристики Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно з силікатів та металізованого заліза
- 3. Всі планети земної групи мають таку будову: у центрі планети залізне ядро з невеликою кількістю нікелю.
- 4. Екзопланети земного типу Вважається, що на планетах земної групи найвірогіднішим є виникнення життя, тому до пошуку
- 5. Планета Марс
- 6. Загальна характеристика Марс — невелика планета, більша за Меркурій, але майже вдвічі менша від Землі за
- 7. Температурний режим та атмосфера Через більшу віддаленість від Сонця Марс отримує на 57% менше енергії, ніж
- 8. Рельєф У наземний телескоп на поверхні Марса можна розрізнити лише темні та світлі ділянки розміром у
- 9. Магнітне поле й магнітосфера У Марса є магнітне поле, але воно дуже слабке й нестійке. У
- 10. Життя на Марсі Наразі немає наукових доказів існування життя на Марсі. Хоча припускають, що воно там
- 11. Супутники Марса Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер 1610 року. У спробах розшифрувати анаграму
- 13. Скачать презентацию
Основні характеристики
Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно
Основні характеристики
Планети земної групи мають високу густину та складаються переважно
Всі планети земної групи мають таку будову:
у центрі планети залізне ядро
Всі планети земної групи мають таку будову:
у центрі планети залізне ядро
мантія складається з силікатів
кора, яка виникла через часткове плавлення мантії складається також з силікатних порід. З поміж планет земної групи тільки у Меркурія немає кори, оскільки вона була розбита в результаті метеоритних бомбардувань. Земля відрізняється від інших планет групи наявністю великої кількості гранітів у корі.
Дві планети земної групи (Земля та Марс) мають супутники і жодна зі всіх чотирьох планет групи не має кілець.
Екзопланети земного типу
Вважається, що на планетах земної групи найвірогіднішим є виникнення життя,
Екзопланети земного типу
Вважається, що на планетах земної групи найвірогіднішим є виникнення життя,
Планета Марс
Планета Марс
Загальна характеристика
Марс — невелика планета, більша за Меркурій, але майже вдвічі менша
Загальна характеристика
Марс — невелика планета, більша за Меркурій, але майже вдвічі менша
Планета земного типу з розрідженою атмосферою. На Марсі є метеоритні кратери, як на Місяці, вулкани,долини і пустелі, подібні до земних. Тут розташована гора Олімп (22 456 м), найвища відома гора в Сонячній системі, і Долина Марінер — величезна рифтоподібна система каньйонів[1]. На додаток до особливостей — період обертання Марса і сезонні цикли також подібні до земних.
Температурний режим та атмосфера
Через більшу віддаленість від Сонця Марс отримує на 57%
Температурний режим та атмосфера
Через більшу віддаленість від Сонця Марс отримує на 57%
Атмосфера Марса досить розріджена. Атмосферний тиск на поверхні змінюється від 0,3 мбар (на горі Олімп) до 12 мбар, із середнім тиском на поверхні близько 6,1 мбар. Це в 160 разів менше тиску на рівні моря нашої планети (1 бар). Висота однорідної атмосфери становить близько 11 км, вона більша, ніж на Землі (8 км) через нижчу гравітацію.
Атмосфера на Марсі складається з 95% вуглекислого газу, 3% азоту, 1,6% аргону й містить сліди кисню й води. Атмосфера дуже запилена через велику кількість мікрочастинок близько 1,5 µm у діаметрі, які надають марсіанському небу рудувато-коричневого відтінку, якщо дивитися з поверхні планети.
Рельєф
У наземний телескоп на поверхні Марса можна розрізнити лише темні
Рельєф
У наземний телескоп на поверхні Марса можна розрізнити лише темні
Наприкінці XIX століття італійські астрономи А. Секкі і Дж. Скіапареллі повідомили, що неодноразово спостерігали на Марсі довгі тонкі темні лінії, які нагадують мережу каналів, і наче зв'язують полярні й помірні зони планети. Однак не всі астрономи поділяли цю думку. Справа в тому, що ці лінії спостерігалися на межі роздільної здатності. У таких випадках окремі плями зорово поєднуються в лінії. На фотографіях поверхні Марса, отриманих за допомогою космічних станцій, видно багато долин і тріщин, однак ототожнити їх з каналами, показаними на картах Скіапареллі, не вдалося.
Під поверхнею Марса на окремих ділянках є шар вічної мерзлоти товщиною кілька кілометрів. У таких районах на поверхні кратерів видно незвичайні для планет земної групи застиглі потоки, за якими можна зробити висновок про наявність підповерхневого льоду. За винятком рівнин, поверхня Марса сильно кратерована. Кратери здебільшого виглядають більш зруйнованими, ніж на Меркурії чи Місяці. Сліди вітрової ерозії можна побачити всюди.
Магнітне поле й магнітосфера
У Марса є магнітне поле, але воно дуже
Магнітне поле й магнітосфера
У Марса є магнітне поле, але воно дуже
Життя на Марсі
Наразі немає наукових доказів існування життя на Марсі.
Життя на Марсі
Наразі немає наукових доказів існування життя на Марсі.
Супутники Марса
Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер 1610 року. У спробах
Супутники Марса
Першим передбачив, що Марс має супутники, Йоганн Кеплер 1610 року. У спробах
До другої половини XX століття про два супутники Марса Фобос і Деймос було відомо небагато. Потім їх спостерігали орбітальні космічні апарати: «Вікінг-1»пролетів на відстані 100 км від поверхні Фобоса, а «Вікінг-2» — на відстані 30 км від Деймоса.Фобос робить повний оберт навколо Марса за 7 годин 39 хвилин. Супутник перебуває на відстані 6000 кілометрів від поверхні планети. Це ближче межі Роша, і без внутрішнього опору супутник було б розірвано на частини припливними силами. Ці сили також сповільнюють рух Фобоса і, можливо, призведуть до зіткнення супутника з Марсом менше, ніж через 100 мільйонів років. Деймос розташований на віддаленішій орбіті, і припливні сили зумовлюють подальше віддалення від планети. Фобос і Деймос видно на Марсі не з усіх місць через їх невеликі розміри, близькість до планети й приекваторіальні орбіти.