Що вивчає астрономія? - презентация по Астрономии скачать бесплатно

nomos – закон), тобто це наука, яка вивчаэ закони зір. Проте, у всесвіті є ще багато інших космічних тіл та їхніх комплексів (планети, астероїди, комети, галактики, туманності тощо). Астрономія вивчає Всесвіт.

Всесвіт – це все суще, що розташоване на Землі та за її межами.

Зоря – масивне гаряче космічне тіло, яке випромінює світло і має всередині джерело енергії.

але багато століть вона залишалось для них недосяжним, а тому – священним. Фантазія населила його могутніми істотами – богами, які керують світом і, навіть, нашими долями. Вигадки давніх астрономів об'єднали зорі у сузір'я, назви яким дали теж вони. Перші спроби пояснити таємничі небесні явища були зроблені понад 4000 років тому у Давній Греції та в Давньому Єгипті.

Частина давньої карти зоряного неба, яку склали єгипетські жерці. Вони ж дали назви планетам.

е. висунув ідею, що Земля має форму кулі та “висить” у просторі, ні на що не спираючись. Астроном Гіппарх у ІІ ст. до н. е. визначив відстань від Землі до Місяця та відкрив явище прецесії осі обертання Землі.

Прецесією називають поступову зміну напрямку осі обертання Землі. Вісь обертання у своєму русі є твірною конічної поверхні, повний цикл обертання триває близько 26.000 років.

Планета (з грец. – блукаюча) – це холодне в порівнянні з зорею космічне тіло, що обертається навколо зорі й світиться її відбитими променми

систему світу, у якій Земля розміщується у центрі, її оточують 8 сфер, на яких розташовані Місяць, Сонце та 5 відомих у ті часи планет: Меркурій, Венера, Марс, Юпітер та Сатурн. На восьмій сфері розміщуються зорі, які з'єднані між собою і обертаються навколо Землі, як єдине ціле.

Геоцентрична система світу.

у якій у центрі розташоване Сонце, а планети обертаються навколо по колових орбітах.

Геліоцентрична система світу.

спостереження за небесними світилами, відкрив супутники Юпітера та побачив зорі в Молочному Шляху.

Телеско́п (заст. — далекогля́д) — прилад для спостереження віддалених об'єктів, був сконструйований Галілео Галілеєм у 1609 році.

Ньютона, який відкрив основні закони механіки та закон всесвітнього тяжіння.

Закон всесвітнього тяжіння: між будь-якими двома матеріальними частками діє сила тяжіння (спрямована вздовж прямої сполучає частинки), величина якої пропорційна масі кожної з частинок і обернено пропорційна квадрату відстані між ними.

1814 р. німецький фізик Йозеф Фраунгофер відкрив лінії поглинання у спектрі Сонця – фраунгоферові лінії, потім лінії поглинання були виявлені у спектрах інших зір. За допомогою спектрів астрономи визначають хімічний склад, температуру і, навіть, швидкість руху космічних тіл.

Лінії поглинання (Фраунгоферові лінії) — лінії видимі на фоні неперервного спектру сонця та зірок. Були відкриті і досліджені німецьким фізиком Йозефом Фраунгофером у 1814 у при спектроскопічних спостереженнях Сонця. Фраунгофер виділив і позначив понад 570 ліній, причому сильні лінії отримали літерні позначення від A до K, а слабші були позначені рештою літер. В наш час астрономи виділяють у спектрі Сонця тисячі фраунгоферових ліній.

відносності допомогла астрономам збагнути дивне червоне зміщення ліній поглинання у спектрах далеких галактик, що було відкрите американським астрономом Едвіном Габблом у 1920 р. Габбл довів, о галактики розлітаються, і пізніше вчені створили теорію еволюції Всесвіту від його зародження до сьогодення.

Загальна теорія відносності (ЗТВ) — можна застосовувати у випадку сильних гравітаційних полів, що виникають, наприклад, поблизу нейтронних зір та чорних дір. У сонячній системі ефекти ЗТВ проявляють себе незначними відхиленнями фактичних траєкторій руху планет та інших космічних тіл (у першу чергу Меркурія) від орбіт, розрахованих у рамках теорії Ньютона.

що належить до Сонячної системи. Галактика у якій ми знаходимось називається Молочний Шлях. Наша точна космічна адреса: планета Земля, Сонячна система, Галактика Молочний Шлях, Всесвіт

Кількісний склад Сонячної системи: Сонце (зоря) – 1 Планети – 8 Планети-карлики – 3 Супутники – пнад 150 Астероїди – п. 500 000 Комети – п.1 000 000 Метеоритна речовина