Центральне тіло Сонячної системи Сонце

Июль 29, 2022

Главная
Астрономия
Центральне тіло Сонячної системи Сонце

Содержание

2. Сонце – центральне тіло Сонячної системи. Сонце – єдина зоря, на поверхні якої ми бачимо окремі
3. ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОНЦЯ Маса Сонця 1,9891·1030 кг Радіус Сонця 6,96·108 м. Середня густина сонячної речовини 1408
4. ОБЕРТАННЯ СОНЦЯ Сонце обертається як газова куля - у різних ділянках з різною швидкістю.
5. ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВИДИМОЇ ПОВЕРХНІ СОНЦЯ Гідроген -73,46 % Гелій -24,85 % Оксиген - 0,77 % Вуглець
6. ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ Центральна частина Сонця радіусом приблизно 150–175 тис. км (тобто 20-25% від радіуса Сонця),
7. ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ СОНЦЯ Головним джерелом енергії Сонця є реакції термоядерного синтезу. За рахунок зміни маси реагентів
8. СПОСТЕРЕЖЕННЯ НЕЙТРИНО Потоки нейтрино, що генеруються на Сонці спостерігають за допомогою нейтринних телескопів, встановлений глибоко під
9. ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ Терміки в конвекційній зоні викликають на поверхні гранули (які по суті є вершинами
10. ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ Фотосфера (шар, що випромінює світло) утворює видиму поверхню Сонця. За різними оцінками фотосфера
11. ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ Саме у фотосфері Сонця з'являються так звані сонячні плями — порівняно холодні області
12. ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ Навколо плям спостерігаються зони підвищеної температури. Їх називають факельними полями.
13. ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ Об’ємна модель руху речовини в зоні сонячної плями.
14. ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ Над фотосферою розташовано хромосферу, тонкий шар якої (її товщина для Сонця становить близько
15. ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ Корона — остання зовнішня оболонка Сонця. Корона в основному складається з протуберанців та
16. ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ Випромінювання на різних ділянках корони відбувається нерівномірно. Існують гарячі активні та спокійні ділянки,
17. ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ СОНЦЯ Сонце є зіркою третього покоління з високим вмістом металів, тобто воно утворилося з
18. СОНЯЧНИЙ ВІТЕР Сонячний вітер — потік іонізованих частинок (в основному геліо–водневої плазми), який виділяється із сонячної
19. СОНЯЧНИЙ ВІТЕР Біля Землі швидкість сонячного вітру коливається від 200 до 889 км/с, а середня дорівнює
20. СОНЯЧНИЙ ВІТЕР Сонячний вітер утворює геліосферу, завдяки чому перешкоджає проникненню міжзоряного газу в Сонячну систему. Сонячний
22. Скачать презентацию

Слайд 2

Сонце – центральне тіло Сонячної системи.
Сонце – єдина зоря, на поверхні

якої ми бачимо окремі деталі і чиї властивості порівняно з іншими зорями добре вивчені.

Слайд 3

ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОНЦЯ
Маса Сонця 1,9891·1030 кг
Радіус Сонця 6,96·108 м.
Середня

густина сонячної речовини 1408 кг/м3
Світність Сонця 3,85·1026 Вт.
Температура поверхні (фотосфери) 5800 К
Спектральний клас G2

Слайд 4

ОБЕРТАННЯ СОНЦЯ
Сонце обертається як газова куля - у різних ділянках з

різною швидкістю.

Слайд 5

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВИДИМОЇ ПОВЕРХНІ СОНЦЯ
Гідроген -73,46 %
Гелій -24,85 %
Оксиген - 0,77 %
Вуглець - 0,29 %
Залізо

- 0,16 %
Неон - 0,12 %
Азот - 0,09 %
Сіліцій - 0,07 %
Магній - 0,05 %
Сульфур -0,04 %

Слайд 6

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ
Центральна частина Сонця радіусом приблизно 150–175 тис. км (тобто

20-25% від радіуса Сонця), в якій відбуваються термоядерні реакції, називається сонячним ядром.
Густинаречовини в ядрі становить приблизно 150 000 кг/м³, а температура в центрі ядра — більше 14 млн К. В ядрі відбуваються термоядерні реакції, в результаті яких із чотирьох протонів утворюється ядро гелію-4.

Слайд 7

ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ СОНЦЯ
Головним джерелом енергії Сонця є реакції термоядерного синтезу. За

рахунок зміни маси реагентів вивільнюється енергія, що випромінюється у вигляді фотонів та переноситься елементарними частками, зокрема нейтрино.

Слайд 8

СПОСТЕРЕЖЕННЯ НЕЙТРИНО
Потоки нейтрино, що генеруються на Сонці спостерігають за допомогою нейтринних

телескопів, встановлений глибоко під землею або під водою.
Нейтринний телескоп Супер-Каміоканде.

Слайд 9

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ
Терміки в конвекційній зоні викликають на поверхні гранули (які

по суті є вершинами терміків) і супергрануляцію. Швидкість потоків становить в середньому 1-2 км/с, а максимальні її значення досягають 6 км/с. Час життя гранули становить 10-15 хвилин, що можна порівняти із періодом, за який газ може обійти навколо гранули. Рухи в цій зоні викликають ефект магнітного динамо, і відповідно породжують магнітне поле, що має складну структуру.

Слайд 10

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ
Фотосфера (шар, що випромінює світло) утворює видиму поверхню Сонця.

За різними оцінками фотосфера має товщину від 100 до 400 км. З фотосфери виходить основна частина оптичного (видимого) випромінювання Сонця. Ефективна температура фотосфери в цілому становить 5778 К. Водень за таких умов майже повністю перебуває в нейтральному стані.

Слайд 11

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ
Саме у фотосфері Сонця з'являються так звані сонячні плями

— порівняно холодні області прориву магнітного поля.

Слайд 12

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ
Навколо плям спостерігаються зони підвищеної температури. Їх називають факельними

полями.

Слайд 13

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ
Об’ємна модель руху речовини в зоні сонячної плями.

Слайд 14

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ
Над фотосферою розташовано хромосферу, тонкий шар якої (її товщина

для Сонця становить близько 10 000 км) пронизують нитковидні потоки розпеченого газу — спікули. Температура хромосфери спочатку плавно змінюється, збільшуючись з віддаленням від фотосфери. У невеликий перехідній зоні 100 км завтовшки стрибкоподібно підвищується до температури найбільш гарячої та розрідженої частини атмосфери — корони.

Слайд 15

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ
Корона — остання зовнішня оболонка Сонця. Корона в основному

складається з протуберанців та енергетичних вивержень, що вириваються й вивергаються на кілька сотень, а інколи навіть на відстань більше мільйона кілометрів у простір, утворюючи таким чином сонячний вітер. Середня корональна температура становить від 1 до 2 млн К, а максимальна, в окремих ділянках, — до 20 млн К. Незважаючи на таку високу температуру, корону видно неозброєним оком тільки під час повних сонячних затемнень, оскільки густина речовини в короні дуже мала, а тому її яскравість невелика.

Слайд 16

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯ
Випромінювання на різних ділянках корони відбувається нерівномірно. Існують гарячі

активні та спокійні ділянки, а також корональні діри із порівняно невисокою температурою в 600 000 К, з яких у простір виходять магнітні силові лінії. Така («відкрита») магнітна конфігурація дозволяє частинкам залишати Сонце, тому сонячний вітер випромінюється здебільшого з корональних дір.

Слайд 17

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ СОНЦЯ
Сонце є зіркою третього покоління з високим вмістом металів, тобто

воно утворилося з решток зірок першого й другого поколінь.
Поточний вік Сонця (точніше — час його існування на головній послідовності), оцінений за допомогою комп'ютерних моделей зоряної еволюції, дорівнює приблизно 4,57 млрд років.

Слайд 18

СОНЯЧНИЙ ВІТЕР
Сонячний вітер — потік іонізованих частинок (в основному геліо–водневої плазми),

який виділяється із сонячної корони зі швидкістю 300–1200 км/с у навколишній простір у всіх напрямках. Рух цих частинок викривлює магнітне поле Сонця, Землі та галактики і галактичний вітер. Водночас магнітне поле Сонця уповільнює сонячний вітер, зменшуючи його дальність.

Слайд 19

СОНЯЧНИЙ ВІТЕР
Біля Землі швидкість сонячного вітру коливається від 200 до 889

км/с, а середня дорівнює 450 км/с. Він виносить із Сонця матерії в темпі 109 кг/с.Кількісний склад іонів у сонячному вітрі такий самий, як у сонячній короні. Сонячний вітер складається в основному з електронів, протонів та ядер гелію (альфа-частинок); ядра інших елементів і неіонізованих частинок (електронейтральних) містяться в дуже незначній кількості.Інтенсивність сонячного вітру залежить від його джерел та змін сонячної активності.

Слайд 20

СОНЯЧНИЙ ВІТЕР
Сонячний вітер утворює геліосферу, завдяки чому перешкоджає проникненню міжзоряного газу

в Сонячну систему.
Сонячний вітер породжує на планетах Сонячної системи, що мають магнітне поле, такі явища, як полярні сяйва і радіаційні пояси планет.

Центральне тіло Сонячної системи Сонце

Содержание

Сонце – центральне тіло Сонячної системи.Сонце – єдина зоря, на поверхні

ФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СОНЦЯМаса Сонця 1,9891·1030 кг Радіус Сонця 6,96·108 м. Середня

ОБЕРТАННЯ СОНЦЯСонце обертається як газова куля - у різних ділянках з

ХІМІЧНИЙ СКЛАД ВИДИМОЇ ПОВЕРХНІ СОНЦЯГідроген -73,46 %Гелій -24,85 %Оксиген - 0,77 %Вуглець - 0,29 %Залізо

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯЦентральна частина Сонця радіусом приблизно 150–175 тис. км (тобто

ДЖЕРЕЛО ЕНЕРГІЇ СОНЦЯГоловним джерелом енергії Сонця є реакції термоядерного синтезу. За

СПОСТЕРЕЖЕННЯ НЕЙТРИНОПотоки нейтрино, що генеруються на Сонці спостерігають за допомогою нейтринних

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯТерміки в конвекційній зоні викликають на поверхні гранули (які

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯФотосфера (шар, що випромінює світло) утворює видиму поверхню Сонця.

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯСаме у фотосфері Сонця з'являються так звані сонячні плями

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯНавколо плям спостерігаються зони підвищеної температури. Їх називають факельними

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯОб’ємна модель руху речовини в зоні сонячної плями.

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯНад фотосферою розташовано хромосферу, тонкий шар якої (її товщина

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯКорона — остання зовнішня оболонка Сонця. Корона в основному

ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ СОНЦЯВипромінювання на різних ділянках корони відбувається нерівномірно. Існують гарячі

ЖИТТЄВИЙ ЦИКЛ СОНЦЯСонце є зіркою третього покоління з високим вмістом металів, тобто

СОНЯЧНИЙ ВІТЕРСонячний вітер — потік іонізованих частинок (в основному геліо–водневої плазми),

СОНЯЧНИЙ ВІТЕРБіля Землі швидкість сонячного вітру коливається від 200 до 889

СОНЯЧНИЙ ВІТЕРСонячний вітер утворює геліосферу, завдяки чому перешкоджає проникненню міжзоряного газу

Похожие презентации