Закони і формули в астрономії

Содержание

Слайд 2

Перший закон Кеплера Кожна планета обертається по еліпсу, в одному з

Перший закон Кеплера

Кожна планета обертається по еліпсу, в одному з фокусів

якого міститься Сонце.

Точка О - центр еліпса, К і S - фокуси. Сонце знаходиться в даному разі у фокусі S. DО = ОА - а - велика піввісь еліпса. Вона є середньою відстанню планети від Сонця:
а = (DS = SA)/2.
Найближча до Сонця точка орбіти А називається перигелієм, а найдальша від нього точка D - афелієм.
Ступінь витягнутості еліпса характеризується його ексцентриситетом е.
Ексцентриситет дорівнює відношенню відстані фокуса від центра (0K = 0S) до довжини великої півосі а.
Коли фокуси й центр збігаються (е = OS/OA), еліпс перетворюється в коло.

Закони Кеплера

Слайд 3

Другий закон Кеплера (закон площ) Радіус-вектор планети за однакові проміжки часу

Другий закон Кеплера (закон площ)

Радіус-вектор планети за однакові проміжки часу описує

рівні площі, тобто площі SАН і SСD рівні, якщо дуги АН і СD планета описує за однакові проміжки часу. Але довжини цих дуг, що обмежують рівні площі, різні: АН > СD.
Слайд 4

Третій закон Кеплера Квадрати зоряних періодів обертання планет відносяться, як куби

Третій закон Кеплера

Квадрати зоряних періодів обертання планет відносяться, як куби великих

півосей їхніх орбіт. Якщо велику піввісь орбіти і зоряний період обертання однієї планети позначити через a1, T1, а другої планети - через а2, Т2, то формула третього закону матиме такий вигляд:
Слайд 5

Закон всесвітнього тяжіння У 1687 р. Ньютон сформулював цей закон так:

Закон всесвітнього тяжіння

У 1687 р. Ньютон сформулював цей закон так: будь-які

два тіла з масами М і m притягуються із силою, величина якої пропорційна добуткові їхніх мас, та обернено пропорційна квадрату відстані між ними(R).

де G- гравітаційна стала; R- відстань між цими тілами

F=G

Слайд 6

Формула колової швидкості де M= 6*10^24 кг – маса Землі; G=

Формула колової швидкості

де M= 6*10^24 кг – маса Землі;
G= 6.67*10^(-11)

(Н*м^2)/кг^2 – стала всесвітнього тяжіння;
H- висота супутника над поверхнею Землі;
R= 6.37*10^3 м – радіус Землі
Слайд 7

Формула першої космічної швидкості де — М = 61024 кг —

Формула першої космічної швидкості

де — М = 61024 кг — маса

Землі;
G=6,67 • 10-11 (Н м2)/кг2 — стала всесвітнього тяжіння;
R=6,37 ·103 м — радіус Землі.
Слайд 8

Формула другої космічної швидкості де ?1-перша космічна швидкість

Формула другої космічної швидкості

де ?1-перша космічна швидкість

Слайд 9

Зорі У 1837 р. російський астроном В. Я. Струве (1793-1864) уперше

Зорі

У 1837 р. російський астроном В. Я. Струве (1793-1864) уперше визначив

річний паралакс зорі Веги (α Ліри): π = 0,123". Відстань від Землі до зорі :

де а0=1     а.о. = 150 млн. км — радіус земної орбіти, π — річний паралакс зорі. 

Слайд 10

Формула світності зорі де Е-яскравість зір

Формула світності зорі

де Е-яскравість зір

Слайд 11

Період обертання космічного апарату де Тс — період обертання супутника навколо

Період обертання космічного апарату

де Тс — період обертання супутника навколо Землі;

Тм = 2 7,3 доби — сидеричний період обертання Місяця навколо Землі; а_с— велика піввісь орбіти супутника; а_м = 380000 км — велика піввісь орбіти Місяця.
Слайд 12

Закон Габбла Закон Габбла — закон астрономії, за яким швидкість взаємного

Закон Габбла

Закон Габбла — закон астрономії, за яким швидкість взаємного віддалення галактик

пропорційна відстані між ними. Стала Габбла. H≈70 км/(с*Мпк).

V=Hr

де V–швидкість галактики;
Н-стала Габбла;
r-відстань до галактики в мегаарсеках.

Слайд 13

Формула Погсона Для будь-яких двох зоряних величин m1, m2 буде справедливе таке відношення їх яскравості Е1,Е2

Формула Погсона

Для будь-яких двох зоряних величин m1, m2 буде справедливе таке

відношення їх яскравості Е1,Е2
Слайд 14

Закон Стефана-Больцмана Закон Стефана-Больцмана дає залежність енергії випромінювання з одиниці площі

Закон Стефана-Больцмана

Закон Стефана-Больцмана дає залежність енергії випромінювання з одиниці площі поверхні

в одиницю часу від ефективної температури тіла, що випромінює.
Загальна енергія теплового випромінювання визначається як:

де ?-енергія, що випромінює одиниця поверхні зорі за одиницю часу;
?-стала Стефана Больцмана;
?^4-абсолютна температура поверхні зорі.

Слайд 15

Абсолютна зоряна величина (М) Знаючи відстань до зір r та її

Абсолютна зоряна величина (М)

Знаючи відстань до зір r та її видиму зоряну величину m, можна

обчисли­ти абсолютну зоряну величину:

М = m + 5 - 5 • lg r 

Слайд 16

Світловий рік 1 св. р. = 9,5•10^15м = 63240 а.о. =

Світловий рік

1 св. р. = 9,5•10^15м = 63240 а.о. = 0,3066

пк.
1 пк = 3,26 св.р.