Маскування тварин

захисної форми, яка надає їм максимальної подібності з місцем існування.

тварин. Маскування може виявлятися в тому, що тварина приймає колір поверхні, на якій вона знаходиться, або в тому, що воно має протитіньове забарвлення (темніше зверху і світліше знизу, на противагу природній тіні), або тим, що вона має нерегулярне, захисне забарвлення, яке ховає контури тілатварини. Розвиненіше маскування має на увазі повну схожість із природним оточенням, як у випадку деякихкомах; ця властивість подібна до мімікрії Хамелеон здатний змінити своє забарвлення відповідно до навколишнього середовища. У шарах його шкіри знаходяться пігментні клітини, які містять барвники. З їх допомогою хамелеон може змінювати забарвлення шкіри. Ця незвичайна тварина міняє колір залежно від забарвлення навколишнього середовища, температури або при роздратуванні. 

клітин регулюється нервовою системою. Інші тварини, наприклад, восьминоги і кальмари, здатні змінити забарвлення тіла протягом декількох секунд, оскільки їхні пігментні клітини також регулюються нервовою системою. Камбала і палтус імітують забарвлення морського дна і до того ж вони частково зариваються в пісок, щоб посилити ефект маскування. Якщо таку рибу покласти, наприклад, на шахівницю, то її тіло покриється... чорно-білими квадратиками. Інші риби, жаби, раки і краби не володіють здатністю змінювати колір свого тіла, проте, пристосовуючись до оточення, вони можуть ставати дещо світлішими або темнішими. Деякі птахи і ссавці, такі як куріпка, звичайний песець, заєць-біляк та інші, пристосовуючись до зрвнішних умов, міняють свій літній наряд на зимовий, який буває білим, як сніг, або сірим, як голі дерева. 

колірний різновид березового п'ядуна. Білі метелики з маленькими темними плямочками на крилах досконало імітували забарвлення порослої лишайниками березової кори, на якій вони вдень відпочивали, і завдяки цьому були малопомітними. У XIX столітті фабрики почали викидати в атмосферу багато сажі, від якої стовбури дерев чорніли. На темному фоні було легко помітити білих метеликів, тож птахи їх одразу знаходили. У цей час почали з'являтися темно забарвлені особини, існування яких раніше було неможливим - на білих стовбурах дерев птахи їх легко побачили б. Темні метелики успішно розмножувалися, оскільки рятувалися на стовбурах дерев, що потемніли. Так, у результаті мутації, виникла домінантна популяція темно забарвлених п'ядунів. Нині стан навколишнього середовища у Великій Британії поліпшується і знов спостерігається збільшення кількості світло забарвлених березових п'ядунів. Приклади мімікрії зустрічаються серед різноманітних представників усього тваринного світу - від комах до ссавців. Одні імітують рослинність, інші - стають подібними до каменів або пташиного посліду. Прекрасний приклад маскування - нічні метелики, які в денний час є абсолютно непомітними. 

нього островів. Захисне забарвлення геконів буває як коричневою, так і зеленою. Це дозволяє їм чудово ховатися від ворогів у листі дерев. Невидимі лістохвостие гекони і на деревній корі. У раціон харчування цих створінь входять дрібні комахи, які навіть не здогадуються, що приземлилися не так на гілку з листям, а на живу рептилію. У деяких особин лістохвостих геконів іноді очі бувають червоних відтінків. За це їх називають гекконами Сатани.

Одними з таких тварин є карликові морські коники. Справа в тому, що їм доводиться виживати в суворих морських місцях - в коралових рифах. Ось тут-то їх і рятує захисне забарвлення. У довжину ці створення не більше 2,5 см, вони з ніг до голови усіяні горбиками, разюче схожими на корали. Цей коник настільки вміло зливається з рифами, що був виявлений людиною тільки після того, як сам здався серед пійманих в Тихому океані коралів.

допомагає не тільки його маскувальна забарвлення, а й відповідне будова тіла. Зовні це створення схоже на паличку (гілочку). Це робить його практично невидимим. Як правило, палочники пофарбовані в зелений або коричневий кольори, завмираючи в разі небезпеки. Іноді ці комахи можуть імітувати гілку, хитну на вітрі: вони починають розгойдуватися.