Історичні віхи становлення мікробіології як науки. Систематика і номенклатура мікроорганізмів

Содержание

Слайд 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ: Предмет та задачі мікробіології. Галузеві напрями мікробіології. Історія розвитку

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Предмет та задачі мікробіології.
Галузеві напрями мікробіології.
Історія розвитку та досягнення

мікробіологічної науки.
Систематика і номенклатура мікроорганізмів.
Морфологія бактеріальної клітини.
Слайд 3

ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ МІКРОБІОЛОГІЇ Мікробіологія (грец. mikros – маленький, bios –

ПРЕДМЕТ ТА ЗАВДАННЯ МІКРОБІОЛОГІЇ
Мікробіологія (грец. mikros – маленький, bios – життя,

logos – наука) -
наука, що вивчає систематику, морфологію, фізіологію та генетику мікроорганізмів, поширення і роль їх у природі, можливості використання на користь людини.
Слайд 4

НАПРЯМИ МІКРОБІОЛОГІЇ

НАПРЯМИ МІКРОБІОЛОГІЇ

Слайд 5

ЗАВДАННЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ Встановлення етіологічної ролі мікроорганізмів у нормі та патології.

ЗАВДАННЯ ВЕТЕРИНАРНОЇ МІКРОБІОЛОГІЇ

Встановлення етіологічної ролі мікроорганізмів у нормі та патології.
Розробка методів

діагностики, специфічної профілактики та лікування інфекційних захворювань, індикації та ідентифікації збудників.
Бактеріологічний контроль навколишнього середовища, продуктів харчування.
Контроль за чутливістю мікроорганізмів до антибіотиків та інших лікувальних препаратів.
Слайд 6

МЕТОДИ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ 1. Мікроскопічний . 2. Мікробіологічний. 3. Біологічний .

МЕТОДИ МІКРОБІОЛОГІЧНОЇ ДІАГНОСТИКИ

1. Мікроскопічний .
2. Мікробіологічний.
3. Біологічний .
4. Імунологічний .
5. Молекулярно-генетичний

.
Слайд 7

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ МІКРОБІОЛОГІЇ Еврістичний період. Морфологічний період. Фізіологічний період. Імунологічний

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ МІКРОБІОЛОГІЇ

Еврістичний період.
Морфологічний період.
Фізіологічний період.
Імунологічний період.
Період відкриття антибіотиків.
Молекулярно-генетичний етап.


Слайд 8

ЕВРІСТИЧНИЙ ПЕРІОД (IV.III ТИСЯЧОЛ. ДО Н.Е. .XVI СТ. Н. Е.) Гіппократ,

ЕВРІСТИЧНИЙ ПЕРІОД (IV.III ТИСЯЧОЛ. ДО Н.Е. .XVI СТ. Н. Е.)
Гіппократ, Варрон,

Цельсій і Гален – висловили гіпотезу про існування живого контагія (contagium vivum).

Гіппократ

Гален

Слайд 9

ДЖІРОЛАМО ФРАКАСТОРО (1478-1553) Лікар, поет і філософ. Описав кілька способів передачі

ДЖІРОЛАМО ФРАКАСТОРО (1478-1553)

Лікар, поет і філософ.
Описав кілька способів передачі заразних

хвороб: через безпосередній контакт, через заражені предмети, через повітря (на відстані).
Слайд 10

ZACHARIAS JANSSEN голландський окулярний майстер, якому приписують винахід телескопа (поруч із

ZACHARIAS JANSSEN

  голландський окулярний майстер, якому приписують винахід телескопа (поруч із

Гансом Ліпперсгеєм) і виготовлення першого мікроскопа.
Збільшення 3-9 разів.
Слайд 11

МОРФОЛОГІЧНИЙ ПЕРІОД 1610 год, Галілео Галілей створення першого мікроскопа 1665 год,

МОРФОЛОГІЧНИЙ ПЕРІОД

1610 год, Галілео Галілей
створення першого мікроскопа
1665 год,

Роберт Гук,
вперше побачив
рослинні клітини.
Слайд 12

АНТОНІЙ ЛЕВЕНГУК (1632-1723) У 1673 р. вперше описав еритроцити, будову м’язів,

АНТОНІЙ ЛЕВЕНГУК (1632-1723)

У 1673 р. вперше описав еритроцити, будову м’язів,

замалював справжніх живих мікробів (анімалькулюсів), їх основні форми.
Мікроскоп Левенгука збільшував у 150-300 разів.
Слайд 13

Мікроскоп 1751 р. Сучасний світловий мікроскоп

Мікроскоп 1751 р.

Сучасний світловий мікроскоп

Слайд 14

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ ПЕРІОД - ЗОЛОТИЙ ПЕРІОД МІКРОБІОЛОГІЇ (XVII - XIX СТ.) «Мікроби

ФІЗІОЛОГІЧНИЙ ПЕРІОД - ЗОЛОТИЙ ПЕРІОД МІКРОБІОЛОГІЇ (XVII - XIX СТ.)

«Мікроби -

нескінченно малі істоти, що відіграють у природі нескінченно
велику роль». Луї Пастер (1822—1895)

розвиток промислової мікробіології,
 з'ясування ролі мікроорганізмів в кругообігу речовин у природі,
відкриття анаеробних мікроорганізмів,
розробка принципів асептики, методів стерилізації, ослаблення (аттенуації) вірулентності мікроорганізмів і отримання вакцин (вакцинних штамів) зокрема від сибірки, сказу.
отримання чистих культур бактерій,
вивчення збудників сибірки, холери, сказу, курячої холери та ін. хвороб.

Слайд 15

Mycobacterium tuberculosis Генріх Герман Роберт Кох (1843 – 1910) метод виділення

Mycobacterium tuberculosis

Генріх Герман Роберт Кох (1843 – 1910)
метод виділення

чистих культур на твердих поживних середовищах (ввів в практику чашки Петрі )
 способи фарбування бактерій аніліновими барвниками
 відкриття збудників сибірки, холери, туберкульозу - удосконалення техніки мікроскопії.
 експериментальне обґрунтування постулатів (тріада) Хенлі – Коха:  1.збудник захворювання повинен регулярно виявлятися у пацієнта 2. він повинен бути виділений в чисту культуру  3. виділений мікроорганізм повинен викликати у піддослідних тварин ті ж симптоми, що й у хворої людини.
Заснував Інститут інфекційних хвороб у Берліні (1891) і став його директором .    Нобелівська премія з фізіології і медицині в 1905 р. за дослідження туберкульозу.
Слайд 16

УЧНІ Р. КОХА Е. Клебс і Г. Гаффкі виділили збудника черевного

УЧНІ Р. КОХА

Е. Клебс і Г. Гаффкі виділили збудника черевного тифу

(1880-1884), Е. Клебс і
Ф. Леффлер – паличку дифтерії (1883-1884),
А. Ніколаєр – бацилу правця (1884),
Т. Ешерих - кишкову паличку,
А. Вексельбаум – збудника менінгіту (1887).
Слайд 17

ПРОФІЛАКТИЧНИЙ ПЕРІОД І. І.МЕЧНИКОВ (1845-1916) Народився в с. Іванівка Куп'янського повіту

ПРОФІЛАКТИЧНИЙ ПЕРІОД І. І.МЕЧНИКОВ (1845-1916)

Народився в с. Іванівка Куп'янського повіту

Харківської губернії.
Відкрив фагоцитарну теорію імунітету .
Разом з Пастером заклав основи вчення про антагонізм бактерій (пізніше вчення про антибіотики).
На основі молочнокислих бактерій запропонував три лікувальних препарати – простоквашу, йогурт і лактобацилін (пробіотики).
Слайд 18

П.ЕРЛІХ (1854 – 1915) РОЗРОБВ ГУМОРАЛЬНУ ТЕОРІЮ ІМУНІТЕТУ У подальшій багаторічної

П.ЕРЛІХ (1854 – 1915) РОЗРОБВ ГУМОРАЛЬНУ ТЕОРІЮ ІМУНІТЕТУ

У подальшій багаторічної і

плідної дискусії між прихильниками фагоцитарної та гуморальної теорій були розкриті багато механізмів імунітету і народилася наука ІМУНОЛОГІЯ І.І.Мечникова та П. Ерліха в 1908р. була присуджена Нобелівська премія
.
Слайд 19

СВІТОВІ ВЧЕНІ-МІКРОБІОЛОГИ Д.С. Самойлович (1744-1805) - з 1784 р. призначений головним

СВІТОВІ ВЧЕНІ-МІКРОБІОЛОГИ

Д.С. Самойлович (1744-1805) - з 1784 р. призначений головним лікарем

Криму, Херсонської губернії, де активно проводив боротьбу з епідеміями чуми.
Класичні наукові праці Д.Самойловича з етіології та епідеміології чуми перекладені майже на всі європейські мови.
Слайд 20

Л.О. Тарасевич (1868-1927). Йому належить понад 70 наукових робіт з різних

Л.О. Тарасевич (1868-1927). Йому належить понад 70 наукових робіт з різних

проблем бактеріології, епідеміології, імунології. У 1918 р. заснував першу станцію з контролю бактерійних препаратів.
Д.Й. Івановський (1864-1920) відкрив першого представника царства вірусів – вірус мозаїчної хвороби тютюну.
Слайд 21

ВІДКРИТТЯ АНТИБІОТИКІВ А. Флемінг в 1928 р. спостерігав зони лізису стафілокока

ВІДКРИТТЯ АНТИБІОТИКІВ

А. Флемінг в 1928 р. спостерігав зони лізису стафілокока в

чашках, випадково пророслих зеленою цвіллю. Виділений штам цвілі згубно діяв і на інші мікроби.

А.Флемінг (1881 – 1955) англійський бактеріолог.

Рenicillium

Слайд 22

. Чейн Ернст Борис Флорі Хоуард Уолтер (1906 - 1979), (1898

.

Чейн Ернст Борис Флорі Хоуард Уолтер
(1906 -

1979), (1898 – 1968),
англійський біохімік, англійський патолог і мікробіолог
в 1938 році отримали пеніцилін в придатному для ін'єкцій вигляді. Нобелівська премія з фізіології і медицини в 1945 році спільно з Олександром Флемінгом за відкриття і синтез пеніциліну.
Слайд 23

Перший радянський пеніцилін (крустозін) був отриманий З.В. Єрмольєвою з P. crustosum

Перший радянський пеніцилін (крустозін) був отриманий З.В. Єрмольєвою
з P. crustosum у

1942 г.

З.В. Єрмольева (1898 – 1974)

Слайд 24

УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ С.М. ВИНОГРАДСЬКИЙ (1856-1953) Відкрив сірко- і залізобактерії, нітрифікуючи та

УКРАЇНСЬКІ ВЧЕНІ С.М. ВИНОГРАДСЬКИЙ (1856-1953)

Відкрив сірко- і залізобактерії, нітрифікуючи та
азотфіксуючи

мікроби, з'ясував їх роль у кругообігу речовин у природі.
Слайд 25

Д.К. ЗАБОЛОТНИЙ (1866-1929) Вивчав збудників чуми, холери, сифілісу та ін. хвороб.

Д.К. ЗАБОЛОТНИЙ (1866-1929)

Вивчав збудників чуми, холери, сифілісу та ін. хвороб.
У 1893

р. разом із
І.Г. Савченком успішно провів героїчний дослід самозараження холерним вібріоном після попередньої імунізації вакциною з убитих вібріонів.
Заснував Академію Наук України (1928р.).
Заснував Інститут мікробіології та вірусології у м. Києві.
Слайд 26

М.Ф. ГАМАЛІЯ (1859-1949) З І.Мечниковим організував першу бактеріологічну станцію в Одесі

М.Ф. ГАМАЛІЯ (1859-1949)

З І.Мечниковим організував першу бактеріологічну станцію в Одесі

(1886).
Вперше в Україні здійснив вакцинацію людей проти сказу, відкрив явище бактеріофагії.
Розробив інтенсивний метод виготовлення віспяної вакцини.
Слайд 27

ВЕТЕРИНАРНА МІКРОБІОЛОГІЯ В УКРАЇНІ Ротов В.І.- тривалий час займався вивченням туберкульозу

ВЕТЕРИНАРНА МІКРОБІОЛОГІЯ В УКРАЇНІ
Ротов В.І.- тривалий час займався вивченням туберкульозу у

тварин (м. Чернігів).
Пашов Т.В. – вивчав етіологію інфекційних хвороб свиней (очолював Науково-дослідну станцію у м. Полтаві).
Нікольський В.В. - вивчав інфекційні гастроентерити молодняку сільськогосподарських тварин, природну резистентність та імунологічну реактивність тваринного організму, тривалий час очолював кафедру мікробіології та вірусології УСГА.
А.І. Собко - заснував НДІ ветеринарної медицини УААН.
Фукс П.П. – вивчала мікоплазмози у тварин.
Слайд 28

СУЧАСНИЙ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ПЕРІОД досягнення генетики та молекулярної біології, створення електронного мікроскопа

СУЧАСНИЙ МОЛЕКУЛЯРНО-ГЕНЕТИЧНИЙ ПЕРІОД

досягнення генетики та молекулярної біології,
створення електронного мікроскопа
доказ ролі

ДНК у передачі спадкових ознак
використання бактерій, вірусів і плазмід в якості об'єктів молекулярно-біологічних і генетичних досліджень.
Слайд 29

СИСТЕМАТИКА БАКТЕРІЙ - розділ біологічної науки про місце бактерій у природі,

СИСТЕМАТИКА БАКТЕРІЙ

- розділ біологічної науки про місце бактерій у природі,

принципи, методи і правила класифікації (об'єднання бактерій за ступенем спорідненості в класифікаційні одиниці) та номенклатури.
Слайд 30

ТАКСОНОМІЯ Розділ систематики, який розробляє принципи класифікації, називається таксономією (від грец.

ТАКСОНОМІЯ

Розділ систематики, який розробляє принципи класифікації, називається таксономією (від грец. Taxis

- розташування, порядок, nomos - закон).
Таксон
Вид
Підвид
Варіант (var) або тип
Слайд 31

ПРИНЦИПИ СИСТЕМАТИКИ БАКТЕРІЙ Фенотипова систематика -використовує широкий діапазон ознак характерних для

ПРИНЦИПИ СИСТЕМАТИКИ БАКТЕРІЙ

Фенотипова систематика -використовує широкий діапазон ознак характерних для бактерій

(забарвлення за Грамом, форма і розмір клітини, рухливість, наявність капсули, тип дихання, біохімічна активність, антигенні властивості, чутливість до бактеріофагів, антибіотиків та ін.)
Геносистематика - об'єднання бактерій на основі ступеня подібності геномів.
Найважливішими з них є молекулярно-генетичні критерії (молярний вміст Г+Ц, схожість послідовностей основ 16S, 18S і 23S РНК, риботипування, секвенування).
Слайд 32

В ІЄРАРХІЇ КЛІТИННИХ ФОРМ ЖИТТЯ РОЗРІЗНЯЮТЬ ТРИ ДОМЕНА (ЗА СПОРІДНЕНІСТЮ рРНК):

В ІЄРАРХІЇ КЛІТИННИХ ФОРМ ЖИТТЯ РОЗРІЗНЯЮТЬ ТРИ ДОМЕНА (ЗА СПОРІДНЕНІСТЮ рРНК):

Слайд 33

ТАКСОНОМІЧНІ КАТЕГОРІЇ БАКТЕРІЙ Домен Царство Тип Клас Порядок Родина Рід Вид

ТАКСОНОМІЧНІ КАТЕГОРІЇ БАКТЕРІЙ
Домен
Царство
Тип
Клас
Порядок
Родина
Рід
Вид

Слайд 34

ПОСІБНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ « Bergeus manual of systematic bacteriology» визначник

ПОСІБНИКИ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ

« Bergeus manual of systematic bacteriology» визначник

бактерій Д.Х.Берджі (1видання - у 1923 р., 11 видання - у 2001 р.).
«Определитель бактерій и актиномицетов»
М.О. Красильникова (1949).
Слайд 35

МОРФОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ТА ЇХ СУБМІКРОСКОПІЧНА БУДОВА Бактерії (лат. bacteria – паличка)

МОРФОЛОГІЯ МІКРООРГАНІЗМІВ ТА ЇХ СУБМІКРОСКОПІЧНА БУДОВА

Бактерії (лат. bacteria – паличка) –

це одноклітинні прокаріотичні мікроорганізми розміром 0,1 – 750 мкм, які часто утворюють специфічні скупчення.
Найбільш розповсюдженими є кулясті (коки), паличкоподібні (циліндричні) та звивисті форми бактерій.
Слайд 36

Слайд 37

НЕЗВИЧНІ ФОРМИ БАКТЕРІЙ

НЕЗВИЧНІ ФОРМИ БАКТЕРІЙ

Слайд 38

БУДОВА БАКТЕРІЇ

БУДОВА БАКТЕРІЇ

Слайд 39

СТРУКТУРА КЛІТИННОЇ СТІНКИ ДВОХ ТИПІВ БАКТЕРІЙ

СТРУКТУРА КЛІТИННОЇ СТІНКИ ДВОХ ТИПІВ БАКТЕРІЙ

Слайд 40

ХІМІЧНИЙ СКЛАД КЛІТИННИХ СТІНОК ГРАМПОЗИТИВНИХ І ГРАМНЕГАТИВНИХ ПРОКАРІОТ

ХІМІЧНИЙ СКЛАД КЛІТИННИХ СТІНОК ГРАМПОЗИТИВНИХ І ГРАМНЕГАТИВНИХ ПРОКАРІОТ

Слайд 41

МЕТОД ФАРБУВАННЯ ЗА ГРАМОМ Грамнегативні мікроорганізми Грампозитивні мікроорганізми

МЕТОД ФАРБУВАННЯ ЗА ГРАМОМ

Грамнегативні мікроорганізми

Грампозитивні
мікроорганізми

Слайд 42

РОЗТАШУВАННЯ ДЖГУТИКІВ У БАКТЕРІЙ

РОЗТАШУВАННЯ ДЖГУТИКІВ У БАКТЕРІЙ