Введення в курс фізіології. Збудливі тканини. Фізіологія і властивості збудливих тканин

Июль 24, 2022

Главная
Биология
Введення в курс фізіології. Збудливі тканини. Фізіологія і властивості збудливих тканин

Содержание

2. Лекція №1 Введення в курс фізіології. Збудливі тканини. Фізіологія і властивості збудливих тканин Біопотенціали. Проведення збудження
3. ФІЗІОЛОГІЯ Фізіологія - наука, що вивчає закономірності життєдіяльності організму, його органів і систем. В основі життєдіяльності
4. Можна виділити два типи взаємодії різних механізмів регуляції: а) шляхом впливу на сам орган, б) шляхом
5. РИС. СХЕМА РІЗНОГО ТИПУ ВПЛИВУ ГОРМОНІВ. Гуморальна регуляція здійснюється: а) неспецифічними продуктами обміну (метаболіти), б) специфічними
6. НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ Рис. Схема рефлекторної дуги. Від гуморальної нервова регуляція відрізняється тим, що: а) сигнали розповсюджуються
7. ЦІЛІСНІСТЬ ОРГАНІЗМУ Клітини різних тканин утворюють органи, які виконують декілька функцій. Організм складається з органів, які
8. КЛІТИНА Елементарною біологічною одиницею є клітина. На цьому структурному рівні забезпечується здатність до: самостійного існування, самопідтримки,
9. Мембрани клітин – еластичні структури товщиною 7-10 нм, основою яких є ліпіди. Подвійний шар їх має
10. ФУНКЦІЇ МЕМБРАН: ОРГАНІЗУЮТЬ, створюють відповідну структуру самої клітини та її органоїдів, ІЗОЛЮЮТЬ СТРУКТУРУ, забезпечуючи перешкоду на
11. БІЛКИ МЕМБРАНИ Білки мембран (близько 50% маси) бувають двох видів: інтегральні (пронизують всю мембрану) і периферичні
12. ФІЗІОЛОГІЯ ЗБУДЛИВИХ ТКАНИН. БІОТОКИ Властивості збудливих тканин • збудливість • провідність • рефрактерність • лабільність До
13. Збудливість – здатність тканини відповідати на подразнення зміною ряду своїх властивостей. Показник збудливості – поріг подразнення.
14. Рефрактерність – здатність тканини втрачати або знижувати збудливість у процесі збудження. При цьому в ході реакції
15. ШЛЯХИ ЧЕРЕЗМЕМБРАННОГО ТРАНСПОРТУ 1 - вільна дифузія, 2 - іонні канали, 3 - полегшена дифузія, 4
16. ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН ЧЕРЕЗ МЕМБРАНУ ДИФУЗІЯ (безперервний рух молекул відносно один одного в рідинах або газах) -
17. Натрій-калієвий насос Послідовні етапи роботи насоса: 1 – відкриття «зіву», 2 – захоплення 3 Na+, 3
18. МЕХАНІЗМ ПОХОДЖЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СПОКОЮ (ПП, МП) У спокої проникність мембран клітин трохи вище для К+, ніж
19. ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРЯДУ МЕМБРАНИ З ДОПОМОГОЮ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННОГО МІКРОЕЛЕКТРОДУ
20. ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ (ПД) Це різниця потенціалів між збудженими і незбудженими ділянками мембрани, яка виникає в результаті
21. ВИНИКНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ (ПД) А - Фази розвитку ПД: під дією подразника відкриваються Na-канали. 1 –
22. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ НАТРІЄВОГО КАНАЛУ ПРИ РОЗВИТКУ ПД У натрієвого каналу два типи воріт: активаційні і інактиваційні.
23. СПІВВІДНОШЕННЯ СТАНУ НАТРІЄВИХ І КАЛІЄВИХ КАНАЛІВ З ФАЗАМИ РОЗВИТКУ ПД Стан натрієвих і калієвих каналів мембрани
24. ПРОВІДНІСТЬ – РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ПД ПО МЕМБРАНІ ПД виникає між деполяризованною областю мембрани і її незбудженою ділянкою.
25. ПД проводиться від «точки» виникнення до кожної наступної ділянки мембрани. ПРОВЕДЕННЯ ПД ПО БЕЗМІЄЛІНОВОМУ НЕРВОВОМУ ВОЛОКНУ,
26. ПРОВЕДЕННЯ ПД ПО МІЄЛІНІЗОВАНОМУ НЕРВОВОМУ ВОЛОКНУ (САЛЬТАТОРНО – СТРИБКАМИ ВІД ЗБУДЖЕНОГО ПЕРЕХОПЛЕННЯ ДО НАСТУПНОГО)
27. ЗАКОН «ВСЕ АБО НІЧОГО» Підпороговий подразник викликає місцеву деполяризацію («нічого») Пороговий подразник викликає максимально можливу відповідь
28. ЗАКОНИ ПРОВЕДЕННЯ ЗБУЖДЕННЯ ПО НЕРВОВОМУ ВОЛОКНУ Двостороннього проведення збудження Ізольованого проведення збудження Анатомічної і фізіологічної цілісності
29. Блокатори натрієвих каналів викликають стійку деполяризацію мембрани, що призводить до повної незбудливості нервового волокна (тривалий період
30. СКЕЛЕТНІ М'ЯЗИ Скелетний м'яз, складається з м'язових волокон. Всередині їх містяться найважливіші органели: мітохондрії, саркоплазматичний ретикулум.
31. СХЕМА БУДОВИ М'ЯЗОВОГО ВОЛОКНА М'язове волокно складається з окремих саркомерів. Саркомер - з двох сторін обмежений
32. ОСНОВНІ ЕТАПИ СИНАПТИЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ. Прихід ПД до пресинаптичної мембрани, її деполяризація і генерація на ній потенціалу
33. РІЗНІ РЕЖИМИ СКОРОЧЕННЯ М'ЯЗІВ А - одиночне скорочення, Б – неповний тетанус, В – повний тетанус.
34. Нервово-м'язовий синапс є «вигідним» місцем, куди можна впливати фармакологічними препаратами, змінюючи чутливість рецептора, активність ферменту. При
35. ГЛАДКІ М'ЯЗИ Гладкі м'язи можна розділити на два основних типи: Мультиунітарні (райдужка, війчасті, артеріол, сім'яних протоків,
36. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЛАДКИХ М'ЯЗІВ 1) НЕСТАБІЛЬНИЙ МЕМБРАННИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ЯКИЙ ПІДТРИМУЄ М'ЯЗИ В СТАНІ ПОСТІЙНОГО ЧАСТКОВОГО СКОРОЧЕННЯ
38. Скачать презентацию

Слайд 2

Лекція №1
Введення в курс фізіології.
Збудливі тканини.
Фізіологія і властивості збудливих

тканин
Біопотенціали.
Проведення збудження по нерву і через нервово-м’язовий синапс.
Властивості скелетних та гладких м’язів, механізм їх скорочення.
Загальні принципи біологічної регуляції
Нервова регуляція.
Рефлекторний принцип діяльності ЦНС.

Слайд 3

ФІЗІОЛОГІЯ
Фізіологія - наука, що вивчає закономірності життєдіяльності організму, його органів і

систем.
В основі життєдіяльності лежать фізіологічні процеси, які складаються із взаємодії фізичних та хімічних процесів, що проявляються в живому на новому якісному рівні. Ці процеси забезпечують функції органів і систем.
Функцією є специфічна діяльність органа або системи органів.

Слайд 4

Можна виділити два типи взаємодії різних механізмів регуляції:
а) шляхом впливу

на сам орган,
б) шляхом впливу один на одного.
Надійність регулювання досягається існуванням декількох контурів регуляції, починаючи від генетичного до нервово-рефлекторного.

Слайд 5

РИС. СХЕМА РІЗНОГО ТИПУ ВПЛИВУ ГОРМОНІВ.
Гуморальна регуляція здійснюється:
а) неспецифічними продуктами обміну

(метаболіти),
б) специфічними регуляторами, біологічно активними сполуками.

Слайд 6

НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯ
Рис. Схема рефлекторної дуги.
Від гуморальної нервова регуляція відрізняється тим, що:

а) сигнали розповсюджуються по нервовим волокнам з великою швидкістю - від 0,5 до 80-100 м/с,
б) імпульси потрапляють до певних органів або їх частинам.

Рефлекс забезпечує точність регуляції, в основі чого лежить отримання інформації від органу, її аналіз в нервовому центрі і дозована точність еферентної сигналізації до виконавчого органу.

Слайд 7

ЦІЛІСНІСТЬ ОРГАНІЗМУ
Клітини різних тканин утворюють органи, які виконують декілька функцій.
Організм складається

з органів, які поєднуючись з іншими органами для виконання своїх функцій, утворюють функціональні системи (травлення, виділення та ін.).

Слайд 8

КЛІТИНА
Елементарною біологічною одиницею є клітина. На цьому структурному рівні забезпечується здатність

до: самостійного існування, самопідтримки, виконання всіх основних біологічних функцій.

Слайд 9

Мембрани клітин – еластичні структури товщиною 7-10 нм, основою яких є

ліпіди. Подвійний шар їх має гідрофільну голівку, звернену до водних середовищ, і гідрофобні хвостики. Гідрофобні частини молекул звернені один до одного.

Слайд 10

ФУНКЦІЇ МЕМБРАН:
ОРГАНІЗУЮТЬ, створюють відповідну структуру самої клітини та її органоїдів,

ІЗОЛЮЮТЬ СТРУКТУРУ, забезпечуючи перешкоду на шляху речовин, які прагнуть потрапити або покинути її,
СТВОРЮЮТЬ ГРАДІЄНТИ (ВІДМІННОСТІ) КОНЦЕНТРАЦІЇ багатьох сполук між відповідною структурою і навколишнім середовищем,
РЕГУЛЮЮТЬ активність процесів, що протікають в кожному структурному утворенні, передаючи зовнішні сигнали,
ВИЗНАЧАЮТЬ ІМУННУ СПЕЦИФІЧНІСТЬ КЛІТИНИ.

Слайд 11

БІЛКИ МЕМБРАНИ
Білки мембран (близько 50% маси) бувають двох видів: інтегральні (пронизують

всю мембрану) і периферичні (фіксовані на обох поверхнях). Периферичні білки представлені ензимами (ацетилхолінестераза, фосфатаза та ін). Рецептори та антигени мембран можуть бути як інтегральними, так і периферичними білками. Інтегральні білки можуть входити до складу іонних каналів і переносників через мембрану великих молекул. Більша частина їх є глікопротеїнами. Їх вуглеводна частина виступає з клітинної мембрани і може бути носієм антигенів або є рецепторами, для зв'язку з лігандами (гормонами, медіаторами та ін)

Слайд 12

ФІЗІОЛОГІЯ ЗБУДЛИВИХ ТКАНИН. БІОТОКИ
Властивості збудливих тканин
• збудливість
• провідність
•

рефрактерність
• лабільність

До збудливих тканин відносяться
нервова,
м'язова, залозиста

Слайд 13

Збудливість – здатність тканини відповідати на подразнення зміною ряду своїх властивостей.

Показник збудливості – поріг подразнення. Це мінімальний по силі подразнення, здатне викликати видиму реакцію тканини.
Провідність – здатність тканини проводити збудження по всій своїй довжині. Показник провідності – швидкість проведення збудження. Провідність безпосередньо залежить від збудливості тканини: чим вище збудливість, тим вище провідність, так як швидше збуджується розташована поруч ділянка тканини.

Слайд 14

Рефрактерність – здатність тканини втрачати або знижувати збудливість у процесі збудження.

При цьому в ході реакції тканина перестає сприймати подразник. Показник рефрактерності (рефрактерний період) - час, протягом якого збудливість тканини знижена. Рефрактерний період тим коротше, чим вище збудливість тканини.
Лабільність – здатність тканини генерувати певне число хвиль збудження в одиницю часу в точній відповідності з ритмом подразнення, що наноситься. Лабільність визначається тривалістю рефрактерного періоду (чим коротше рефрактерний період, тим більше лабільність).

Слайд 15

ШЛЯХИ ЧЕРЕЗМЕМБРАННОГО ТРАНСПОРТУ
1 - вільна дифузія,
2 - іонні канали,
3

- полегшена дифузія,
4 - активний транспорт,
5 - градієнт концентрації, який створює силу для пасивного транспорту речовин.

Слайд 16

ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН ЧЕРЕЗ МЕМБРАНУ
ДИФУЗІЯ (безперервний рух молекул відносно один одного в

рідинах або газах) - проста дифузія може відбуватися через клітинну мембрану 2 способами: -- Через міжмолекулярні ділянки ліпідного бішару, якщо дана речовина розчинна в жирах -- через білкові канали інтегральних білків -полегшена дифузія вимагає взаємодії з білком – переносником, зв'язуючись з ним хімічно.
ОСМОС (процес спрямованого руху води , пов'язаний з відмінністю її концентрації)
АКТИВНИЙ ТРАНСПОРТ (процес переміщення молекул або іонів через клітинну мембрану проти градієнта концентрації з витратою енергії АТФ)

Слайд 17

Натрій-калієвий насос
Послідовні етапи роботи насоса:
1 – відкриття «зіву»,
2 –

захоплення 3 Na+,
3 – викид 3 Na+ з клітини,
4 – захоплення 2 К+,
5 – вкидання 2 К+ в клітину.
Між 1 та 2 етапами відбувається гідроліз АТФ з виділенням енергії.

Слайд 18

МЕХАНІЗМ ПОХОДЖЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СПОКОЮ (ПП, МП)
У спокої проникність мембран клітин трохи вище

для К+, ніж для Na+. Тому частина іонів калію може виходити з клітини, створюючи зовні надлишок «+» іонів. А зсередини створюється надлишок «-» іонів. Це і створює заряд мембрани – потенціал спокою. Можна сказати, що ПП – калієвий потенціал.

Слайд 19

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРЯДУ МЕМБРАНИ З ДОПОМОГОЮ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННОГО МІКРОЕЛЕКТРОДУ

Слайд 20

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ (ПД)
Це різниця потенціалів між збудженими і незбудженими ділянками мембрани,

яка виникає в результаті швидкої деполяризації мембрани з подальшим її перезарядженням.
Амплітуда ПД близько 120 – 130 мкВ, тривалість (в середньому) - 3 – 5 мс (в різних тканинах від 0,01 мс до 0,3 с).
Умови виникнення ПД Деполяризація повинна досягти критичного рівня потік натрію в клітку повинен перевищувати потік калію з клітини в 20 разів (канали для натрію швидкопроводящі, а для калію – повільні) Повинна розвинутися регенеративна деполяризація

Слайд 21

ВИНИКНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ (ПД)
А - Фази розвитку ПД: під дією подразника

відкриваються Na-канали. 1 – деполяризація,
2 – овершут,
3 – реполяризація,
4 – спокою (ПП).
Б – Іонні потоки.
В – Зміна заряду мембрани. ПД = 120 мВ

Слайд 22

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ НАТРІЄВОГО КАНАЛУ ПРИ РОЗВИТКУ ПД
У натрієвого каналу два типи

воріт: активаційні і інактиваційні. У спокої інактиваційні ворота відкриті, а канал закритий активаційними воротами.
а – закриті активаційні ворота,
б – відкриті активаційні ворота (під впливом подразника),
в – закриті інактиваційні ворота (канал стає незбудливим – стан рефрактерності).

Слайд 23

СПІВВІДНОШЕННЯ СТАНУ НАТРІЄВИХ І КАЛІЄВИХ КАНАЛІВ З ФАЗАМИ РОЗВИТКУ ПД
Стан натрієвих

і калієвих каналів мембрани в різні фази розвитку потенціалу дії: а - період потенціалу спокою; б - деполяризація; в - початок реполяризації; р - завершення реполяризації; д - повернення до потенціалу спокою.

Слайд 24

ПРОВІДНІСТЬ – РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ПД ПО МЕМБРАНІ
ПД виникає між деполяризованною областю мембрани

і її незбудженою ділянкою. Різниця потенціалів тут у багато разів вище того рівня, який необхідний для того, щоб деполяризація мембрани досягла порогового рівня. При цьому завдяки відкриттю активаційних воріт натрієвого каналу іони натрію, що входять всередину збудженої ділянки, служать джерелом електричного струму для виникнення деполяризуючого потенціалу (ПД) сусідніх ділянок.

Слайд 25

ПД проводиться від «точки» виникнення до кожної наступної ділянки мембрани.
ПРОВЕДЕННЯ ПД

ПО БЕЗМІЄЛІНОВОМУ НЕРВОВОМУ ВОЛОКНУ, МЕМБРАНІ М'ЯЗИ

Слайд 26

ПРОВЕДЕННЯ ПД ПО МІЄЛІНІЗОВАНОМУ НЕРВОВОМУ ВОЛОКНУ (САЛЬТАТОРНО – СТРИБКАМИ ВІД ЗБУДЖЕНОГО

ПЕРЕХОПЛЕННЯ ДО НАСТУПНОГО)

Слайд 27

ЗАКОН «ВСЕ АБО НІЧОГО»
Підпороговий подразник викликає місцеву деполяризацію («нічого»)
Пороговий подразник

викликає максимально можливу відповідь («Все»)
Надпороговий подразник викликає також максимально можливу відповідь («Все»)

Слайд 28

ЗАКОНИ ПРОВЕДЕННЯ ЗБУЖДЕННЯ ПО НЕРВОВОМУ ВОЛОКНУ
Двостороннього проведення збудження
Ізольованого проведення збудження

Анатомічної і фізіологічної цілісності

Слайд 29

Блокатори натрієвих каналів викликають стійку деполяризацію мембрани, що призводить до повної

незбудливості нервового волокна (тривалий період абсолютної рефрактерності)
Цим блокатором є тетрадотоксин (отрути скорпіонів, молюсків, ракоподібних діють подібним чином)

Слайд 30

СКЕЛЕТНІ М'ЯЗИ
Скелетний м'яз, складається з м'язових волокон.
Всередині їх містяться найважливіші

органели: мітохондрії, саркоплазматичний ретикулум.
А також найважливіші білки: міоглобін, актинові і міозинові міофіламенти.

Слайд 31

СХЕМА БУДОВИ М'ЯЗОВОГО ВОЛОКНА
М'язове волокно складається з окремих саркомерів.
Саркомер -

з двох сторін обмежений Z – мембранами.
Товсті – міозинові,
Тонкі – актинові нитки. Стану:
1 - розслаблене,
2 – скорочене.

Слайд 32

ОСНОВНІ ЕТАПИ СИНАПТИЧНОЇ ПЕРЕДАЧІ.
Прихід ПД до пресинаптичної мембрани, її деполяризація і

генерація на ній потенціалу дії. Проникнення всередину пресинаптичної мембрани іонів кальцію – для транспорту везикул з медіатором. Взаємодія везикул з активними ділянками пресинаптичної мембрани. Екзоцитоз і виділення квантів медіатора в синаптичну щілину (квант медіатора – це вміст однієї везикули). Дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани. Взаємодія медіатора з клітинними рецепторами субсинаптичної мембрани. Зміна неспецифічної проникності для іонів. Утворення постсинаптичних потенціалів. Виникнення на постсинаптичній мембрані потенціалу дії.

Слайд 33

РІЗНІ РЕЖИМИ СКОРОЧЕННЯ М'ЯЗІВ
А - одиночне скорочення,
Б – неповний тетанус,

В – повний тетанус.

Слайд 34

Нервово-м'язовий синапс є «вигідним» місцем, куди можна впливати фармакологічними препаратами, змінюючи

чутливість рецептора, активність ферменту.
При введенні мікродози токсину ботулізму - блокується вивільнення медітору АЦХ і не виникає скорочення м'язу (розгладження зморшок в косметичній медицині).
Блокада холінорецепторів (курареподібними препаратами, бунгаротоксином) порушує відкриття Na+ каналів на постсинаптичній мембрані (міорелаксанти).

Слайд 35

ГЛАДКІ М'ЯЗИ
Гладкі м'язи можна розділити на два основних типи:
Мультиунітарні (райдужка,

війчасті, артеріол, сім'яних протоків, навколо волосяних цибулин) кожне волокно функціонує незалежно від інших і часто іннервується поодиноким нервовим закінченням.
Унітарні (в стінці більшості внутрішніх органів).
Волокна зазвичай організовані в шари або пучки, скорочуються разом як єдине ціле, утворюють функціональний синцитій.

Слайд 36

ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГЛАДКИХ М'ЯЗІВ 1) НЕСТАБІЛЬНИЙ МЕМБРАННИЙ ПОТЕНЦІАЛ, ЯКИЙ ПІДТРИМУЄ М'ЯЗИ

В СТАНІ ПОСТІЙНОГО ЧАСТКОВОГО СКОРОЧЕННЯ – ТОНУСУ; 2) МИМОВІЛЬНА АВТОМАТИЧНА АКТИВНІСТЬ; 3) СКОРОЧЕННЯ У ВІДПОВІДЬ НА РОЗТЯГНЕННЯ; 4) ПЛАСТИЧНІСТЬ (ЗМЕНШЕННЯ РОЗТЯГУВАННЯ ПРИ ЗБІЛЬШЕННІ РОЗТЯГУВАННЯ); 5) ВИСОКА ЧУТЛИВІСТЬ ДО ХІМІЧНИХ РЕЧОВИН.

Введення в курс фізіології. Збудливі тканини. Фізіологія і властивості збудливих тканин

Содержание

Лекція №1Введення в курс фізіології. Збудливі тканини. Фізіологія і властивості збудливих

ФІЗІОЛОГІЯФізіологія - наука, що вивчає закономірності життєдіяльності організму, його органів і

Можна виділити два типи взаємодії різних механізмів регуляції: а) шляхом впливу

РИС. СХЕМА РІЗНОГО ТИПУ ВПЛИВУ ГОРМОНІВ.Гуморальна регуляція здійснюється:а) неспецифічними продуктами обміну

НЕРВОВА РЕГУЛЯЦІЯРис. Схема рефлекторної дуги.Від гуморальної нервова регуляція відрізняється тим, що:

ЦІЛІСНІСТЬ ОРГАНІЗМУКлітини різних тканин утворюють органи, які виконують декілька функцій.Організм складається

КЛІТИНАЕлементарною біологічною одиницею є клітина. На цьому структурному рівні забезпечується здатність

Мембрани клітин – еластичні структури товщиною 7-10 нм, основою яких є

ФУНКЦІЇ МЕМБРАН: ОРГАНІЗУЮТЬ, створюють відповідну структуру самої клітини та її органоїдів,

БІЛКИ МЕМБРАНИБілки мембран (близько 50% маси) бувають двох видів: інтегральні (пронизують

ФІЗІОЛОГІЯ ЗБУДЛИВИХ ТКАНИН. БІОТОКИВластивості збудливих тканин • збудливість • провідність •

Збудливість – здатність тканини відповідати на подразнення зміною ряду своїх властивостей.

Рефрактерність – здатність тканини втрачати або знижувати збудливість у процесі збудження.

ШЛЯХИ ЧЕРЕЗМЕМБРАННОГО ТРАНСПОРТУ1 - вільна дифузія, 2 - іонні канали, 3

ТРАНСПОРТ РЕЧОВИН ЧЕРЕЗ МЕМБРАНУДИФУЗІЯ (безперервний рух молекул відносно один одного в

Натрій-калієвий насосПослідовні етапи роботи насоса: 1 – відкриття «зіву», 2 –

МЕХАНІЗМ ПОХОДЖЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ СПОКОЮ (ПП, МП)У спокої проникність мембран клітин трохи вище

ВИЗНАЧЕННЯ ЗАРЯДУ МЕМБРАНИ З ДОПОМОГОЮ ВНУТРІШНЬОКЛІТИННОГО МІКРОЕЛЕКТРОДУ

ПОТЕНЦІАЛ ДІЇ (ПД)Це різниця потенціалів між збудженими і незбудженими ділянками мембрани,

ВИНИКНЕННЯ ПОТЕНЦІАЛУ ДІЇ (ПД)А - Фази розвитку ПД: під дією подразника

ФУНКЦІОНАЛЬНІ ЗМІНИ НАТРІЄВОГО КАНАЛУ ПРИ РОЗВИТКУ ПДУ натрієвого каналу два типи

СПІВВІДНОШЕННЯ СТАНУ НАТРІЄВИХ І КАЛІЄВИХ КАНАЛІВ З ФАЗАМИ РОЗВИТКУ ПДСтан натрієвих

ПРОВІДНІСТЬ – РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ПД ПО МЕМБРАНІПД виникає між деполяризованною областю мембрани

ПД проводиться від «точки» виникнення до кожної наступної ділянки мембрани.ПРОВЕДЕННЯ ПД