Збалансованість між біологічною продуктивністю і споживанням біопродукції

Содержание

Слайд 2

Одним з найважливіших балансів у сфері природокористування є досягнення збалансованості між

Одним з найважливіших балансів у сфері природокористування є досягнення збалансованості між

біологічною продуктивністю природних систем певної території і споживанням біопродукції.
Слайд 3

Процес продукування живої речовини, що здійснюється в ході живлення, є головною

Процес продукування живої речовини, що здійснюється в ході живлення, є головною

екосистемою функцією життя, її називають біологічною продуктивністю. У біологічній продуктивності беруть участь усі живі організми. І цим вони здійснюють свій внесок у підтримку існування біосфери.
Слайд 4

Мірою біологічної продуктивності служить величина продукції (біомаси), яка створюється за одиницю

Мірою біологічної продуктивності служить величина продукції (біомаси), яка створюється за одиницю

часу.
В екології розрізнять первинну та вторинну продукцію. Первина продукція – це частина живої речовини, яка створюється завдяки діяльності організмів з автотрофним типом живлення.
Вторинна продукція складається з органічних речовин, які утворюються при гетеротрофному типі харчування. Вторинна продукція завжди нижча, ніж первинна, оскільки, по-перше, не вся первинна продукція споживається гетеротрофними організмами, частина її накопичується у грунті у формі гумусу і, по-друге, гетеротрофи не можуть забезпечити 100% перетворення первинної продукції у вторинну.
Слайд 5

Потреби населення починають випереджати можливості зростання продуктивності біологічних систем. Наприклад, ріст

Потреби населення починають випереджати можливості зростання продуктивності біологічних систем. Наприклад, ріст

середньорічного світового виробництва зерна зупинився, починаючи з 1984р., і експерти ООН очікують, що цей показник може зменшуватись. У кінцевому підсумку це призводить до втрати екологічної рівноваги і може мати несприятливі наслідки для людини як біологічного виду.
Слайд 6

На початку 70-х рр. американський учений Б. Коммонер сформулював закони природи.

На початку 70-х рр. американський учений Б. Коммонер сформулював закони природи.

Вони звучать просто та зрозуміло і не схожі на традиційні закони. Вони зводяться до чотирьох основних принципів, що пояснюють стійкий розвиток природи й закликають людство керуватися ними у своєму впливі на навколишнє середовище:
Слайд 7

1. Усе пов'язано з усім. (Біосфера Землі є рівноважною екосистемою, в

1. Усе пов'язано з усім. (Біосфера Землі є рівноважною екосистемою, в

якій усі окремі ланки взаємозалежні й доповнюють одна одну. Порушення будь-якої ланки спричиняє зміни в інших ланках. Будь-яка зміна, здійснена людиною в природі, спричинює ланцюг наслідків, як правило несприятливих.
Слайд 8

2. Усе мусить кудись діватися. (У природі не буває відходів: у

2. Усе мусить кудись діватися. (У природі не буває відходів: у

біосфері підтримується баланс синтезу та розкладання живої речовини, а діяльність людини породжує ксенобіотики – чужорідні природі синтетичні, токсичні сполуки, які природа не в змозі утилізувати, це є загрозою існування людства і самої природи.
Слайд 9

3. Природа знає краще. (Все, що створено природою, пройшло жорсткий еволюційний

3. Природа знає краще. (Все, що створено природою, пройшло жорсткий еволюційний

відбір і воно є набагато ліпшим, надійнішим, ніж усе те, що збудоване людством. Людство пройшло набагато коротший шлях розвитку, ніж біосфера Землі.