Радіоактивність Підготувала учениця 11-А класу Шпак Анна

Август 31, 2022

Главная
Физика
Радіоактивність Підготувала учениця 11-А класу Шпак Анна

Содержание

2. Радіоактивність — явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементув інший ізотоп (зазвичай іншого елемента) (радіоактивний розпад)
3. Радіоактивність відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вчений працював із солями урану
5. Ернест Резерфорд експериментально встановив (1899), що солі урану випромінюють 3 типи променів, які по-різному відхиляються в
6. промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно заряджених частинок. Їх назвали альфа-променями; промені другого
7. Альфа-частинки можна повністю зупинити за допомогою аркушу паперу, бета-частинки за допомогою алюмінієвого екрану. Гамма-промені можна зупинити
8. У 1898 р. Ґергард Шмідт та П'єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі відкрили випромінювання торію. Пізніше Кюрі
9. Радіоактивність буває природною, яка спостерігається за звичайних умов, і штучною, коли радіоактивні перетворення відбуваються внаслідок зовнішнього
10. Штучну радіоактивність уперше спостерігали в 1934 р. французькі фізики Фредерік та Ірен Жоліо-Кюрі.
11. Альфа-розпад — це перетворення нестійкого ізотопу на інший хімічний елемент, що супроводжується випромінюванням альфа-частинки. Під час
12. Бета-розпад — це утворення нового хімічного елемента внаслідок перетворення нуклонів усередині ядра атома, наприклад, нейтрона на
13. ß- -розпад, який супроводжується випромінюванням електрона й утворенням ядра атома з числом протонів Z на одиницю
15. Гамма-розпад - це випромінювання гамма-квантів ядрами в збудженому стані, при якому вони володіють великою,порівняно з незбудженим
17. Скачать презентацию

Слайд 2

Радіоактивність — явище мимовільного перетворення нестійкого ізотопа хімічного елементув інший ізотоп (зазвичай

іншого елемента) (радіоактивний розпад) шляхом випромінювання гамма-квантів, елементарних частинок або ядерних фрагментів.

Слайд 3

Радіоактивність відкрив у 1896 р. Антуан Анрі Беккерель. Сталося це випадково. Вчений

працював із солями урану і загорнув свої зразки разом із фотопластинами в непрозорий матеріал.
Фотопластини виявилися засвіченими, хоча доступу світла до них не було.
Беккерель зробив висновок про невидиме оку випромінювання солей урану. Він дослідив це випромінювання і встановив, що інтенсивність випромінювання визначається тільки кількістю урану в препараті і абсолютно не залежить від того, в які сполуки він входить. Тобто, ця властивість характерна не сполукам, а хімічному елементу урану.

Слайд 4

Слайд 5

Ернест Резерфорд експериментально встановив (1899), що солі урану випромінюють 3

типи променів, які по-різному відхиляються в магнітному полі.

Слайд 6

промені першого типу відхиляються так само, як потік додатно заряджених частинок. Їх

назвали альфа-променями;
промені другого типу відхилються в магнітному полі так само, як потік негативно заряджених частинок, їх назвали бета-променями;
промені третього типу, які не відхиляються магнітним полем, назвали гамма-променями.

Слайд 7

Альфа-частинки можна повністю зупинити за допомогою аркушу паперу, бета-частинки за допомогою алюмінієвого

екрану. Гамма-промені можна зупинити лише із використанням значно істотнішої маси, такої як товстий шар свинцю.

Слайд 8

У 1898 р. Ґергард Шмідт та П'єр Кюрі і Марія Склодовська-Кюрі відкрили випромінювання торію. Пізніше Кюрі відкрили полоній та радій. У

1903 році подружжю Кюрі було присуджено Нобелівську премію. На сьогодні відомо близько 40 природних елементів, яким властива радіоактивність.

Слайд 9

Радіоактивність буває природною, яка спостерігається за звичайних умов, і штучною, коли

радіоактивні перетворення відбуваються внаслідок зовнішнього впливу.

Слайд 10

Штучну радіоактивність уперше спостерігали в 1934 р. французькі фізики Фредерік

та Ірен Жоліо-Кюрі.

Слайд 11

Альфа-розпад — це перетворення нестійкого ізотопу на інший хімічний елемент,

що супроводжується випромінюванням альфа-частинки. Під час альфа-розпаду заряд ядра атома зменшується на дві одиниці, а масове число — на чотири. Енергія, що виділяється внаслідок альфа-розпаду, розподіляється між альфа-частинкою та ядром атома елемента, що утворюється.

Слайд 12

Бета-розпад — це утворення нового хімічного елемента внаслідок перетворення нуклонів усередині

ядра атома, наприклад, нейтрона на протон або протона на нейтрон. Існує два різновиди бета-розпаду.

Слайд 13

ß- -розпад, який супроводжується випромінюванням електрона й утворенням ядра атома з числом

протонів Z на одиницю більшим. Наприклад:
ß+-розпад, унаслідок якого випромінюється позитрон й утворюється ядро з числом протонів Z на одиницю меншим. Наприклад:

Слайд 14

Слайд 15

Гамма-розпад - це випромінювання гамма-квантів ядрами в збудженому стані,

при якому вони володіють великою,порівняно з незбудженим станом, енергією.