Пильна буря

КІЛЬКОСТЕЙ ПИЛУ, ЧАСТОК ҐРУНТУ, ПІЩИНОК) ВІТРОМ ІЗ ЗЕМНОЇ ПОВЕРХНІ В ШАРІ ВИСОТОЮ КІЛЬКА МЕТРІВ З ПОМІТНИМ ПОГІРШЕННЯМ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ВИДИМОСТІ (ЗАЗВИЧАЙ НА РІВНІ 2 М ВОНА СТАНОВИТЬ ВІД 1 ДО 9 КМ, АЛЕ В РЯДІ ВИПАДКІВ МОЖЕ ЗНИЖУВАТИСЯ ДО ДЕКІЛЬКОХ СОТЕНЬ І НАВІТЬ ДО КІЛЬКОХ ДЕСЯТКІВ МЕТРІВ). ПРИ ЦЬОМУ СПОСТЕРІГАЄТЬСЯ ПІДЙОМ ПИЛУ (ПІСКУ) В ПОВІТРЯ І ОДНОЧАСНО ОСІДАННЯ ПИЛУ НА ВЕЛИКІЙ ТЕРИТОРІЇ. У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД КОЛЬОРУ ҐРУНТУ В ДАНОМУ РЕГІОНІ, ВІДДАЛЕНІ ПРЕДМЕТИ НАБУВАЮТЬ СІРУВАТОГО, ЖОВТУВАТОГО АБО ЧЕРВОНУВАТОГО ВІДТІНКУ. ВИНИКАЄ ЗАЗВИЧАЙ ЗА СУХОЇ ПОВЕРХНІ ҐРУНТУ Й ШВИДКОСТІ ВІТРУ 10 М/С І БІЛЬШЕ. ПОШИРЕНІ В ПУСТЕЛЯХ, НАПІВПУСТЕЛЯХ, В ОРНИХ СТЕПАХ, ДЕ ДМУТЬ СИЛЬНІ ВІТРИ.

РАЙОНАХ, ТАМ ДЕ Є НЕВКРИТИЙ ТРАВ'ЯНИМ ПОКРИВОМ ҐРУНТ. ПИЛОВІ БУРІ ЗДАТНІ ПЕРЕНОСИТИ МІЛЬЙОНИ ТОН ПИЛУ НА СОТНІ І НАВІТЬ ТИСЯЧІ КІЛОМЕТРІВ. РУЙНІВНА ДІЯ ПИЛОВОЇ БУРІ ВИНИКАЄ ДОДАТКОВО ЧЕРЕЗ ДІЮ ЧАСТИНОК ҐРУНТУ, ЯКИЙ РУХАЄТЬСЯ З ВЕЛИКОЮ ШВИДКІСТЮ. КРІМ «ВЛАСНЕ» ПИЛОВОЇ БУРІ, В РЯДІ ВИПАДКІВ ПИЛ З ПУСТЕЛЬ І НАПІВПУСТЕЛЬ МОЖЕ ТРИВАЛИЙ ЧАС УТРИМУВАТИСЯ В АТМОСФЕРІ І ДОСЯГТИ МАЙЖЕ БУДЬ-ЯКОЇ ТОЧКИ СВІТУ У ВИГЛЯДІ ПИЛОВОЇ ІМЛИ.

СНІГУ. В СТЕПОВІЙ ЗОНІ ВОНИ ВИНИКАЮТЬ ТАКОЖ ПРИ НЕРАЦІОНАЛЬНІЙ ОРАНЦІ ЗЕМЛІ. РІДШЕ ПИЛОВІ БУРІ ВИНИКАЮТЬ В СТЕПОВИХ РЕГІОНАХ, ДУЖЕ РІДКО — В ЛІСОСТЕПОВИХ І НАВІТЬ ЛІСОВИХ (В ОСТАННІХ ДВОХ ЗОНАХ ЗВИЧАЙНО ПИЛОВА БУРЯ БУВАЄ ЛІТОМ ЗА СИЛЬНОЇ ПОСУХИ). У ПОМІРНОМУ ПОЯСІ ЗАЗВИЧАЙ ПИЛОВІ БУРІ БУВАЮТЬ НАВЕСНІ, ПІСЛЯ МАЛОСНІЖНОЇ ЗИМИ І ПОСУШЛИВОЇ ОСЕНІ, АЛЕ ІНОДІ БУВАЮТЬ НАВІТЬ ВЗИМКУ, В ПОЄДНАННІ З ХУРТОВИНАМИ.
ПРИ ПЕРЕВИЩЕННІ ДЕЯКОГО ПОРОГУ ШВИДКОСТІ ВІТРУ (ЩО ЗАЛЕЖИТЬ ВІД МЕХАНІЧНОГО СКЛАДУ ҐРУНТУ ТА ЙОГО ВОЛОГОСТІ), ЧАСТКИ ПИЛУ І ПІСКУ ВІДРИВАЮТЬСЯ ВІД ПОВЕРХНІ Й ПЕРЕНОСЯТЬСЯ ШЛЯХОМ САЛЬТАЦІЇ І СУСПЕНЗІЇ, ВИКЛИКАЮЧИ ЕРОЗІЮ ҐРУНТУ.

ЛЯГТИ З ПІДВІТРЯНОЇ СТОРОНИ ЗА БУДЬ-ЯКИЙ ВИСОКИЙ ПРЕДМЕТ, ЯКИЙ МІЦНО ТРИМАЄТЬСЯ НА ЗЕМЛІ — КАМІНЬ, ГУСТИЙ КУЩ ТОЩО. ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ ТРЕБА ЗАХИСТИТИ ТКАНИННОЮ ПОВ'ЯЗКОЮ ВІД ПІСКУ ТА ПИЛУ. ПОРУЧ З СОБОЮ, ПІД РУКУ ПОКЛАСТИ ЗАКРИТУ ЄМКІСТЬ З ЗАПАСОМ ВОДИ.

ВІТЕР ПІДНЯВ З ПЛОЩІ 1 МЛН КМ² БІЛЬШЕ 15 МЛН Т ЧОРНОЗЕМУ. ЧОРНОЗЕМНИЙ ПИЛ БУВ ПЕРЕНЕСЕНИЙ НА ЗАХІД І ОСІВ НА ПЛОЩІ 6 МЛН КМ² У ПРИКАРПАТТІ, У РУМУНІЇ ТА ПОЛЬЩІ. ВИСОТА ХМАР ПИЛУ ДОСЯГЛА 750 М, ПОТУЖНІСТЬ ЧОРНОЗЕМНОГО ШАРУ В ПОСТРАЖДАЛИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНІ ЗМЕНШИЛАСЯ НА 10-15 СМ.[1]
У ЛЮТОМУ 1951 Р. НА ПРИАЗОВ'Ї ПРОЙШЛИ СИЛЬНІ БУРІ ЗІ ШВИДКІСТЮ 16-18 М/С. ВОНИ ЗНЕСЛИ СЛАБКИЙ СНІГОВИЙ ПОКРИВ І ПОЧАЛИ ВИДУВАТИ ОГОЛЕНИЙ СУХИЙ ҐРУНТ. СНІГ РАЗОМ ІЗ ВИДУТИМ ҐРУНТОМ СТВОРЮВАВ ЧИМАЛО ПЕРЕШКОД, УТВОРЮЮЧИ ЧОРНІ КУЧУГУРИ ЗАВВИШКИ ДО 1−1.5 МЕТРИ. ВИДУВАННЯ ҐРУНТУ І ПОСІВІВ ОЗИМИХ ТРИВАЛО І У ВЕСНЯНІ МІСЯЦІ.[2] НИНІ ПИЛОВІ БУРІ ТИМЧАСОВО ВИНИКАЮТЬ НА ПІВДНІ УКРАЇНИ. НАСАМПЕРЕД У ДОНЕЦЬКІЙ, ЗАПОРІЗЬКІЙ, ХЕРСОНСЬКІЙ, МИКОЛАЇВСЬКІЙ ТА ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТЯХ.